Рішення № 80260988, 28.02.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №1340/6015/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Карпи А.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «КІР» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «КІР» (79013, м.Львів, вул.Грабовського, 11) до Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0207881221.

Ухвалою суду від 14.12.2018 року відкрито загальне позовне провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що камеральною перевіркою, проведеною Головним управлінням ДФС у Львівській області було помилково встановлено несвоєчасність сплати позивачем узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 340,00 гривень, згідно із податковою декларацією з податку на додану вартість №0012411200 від 04.10.2016 року, в сумі 4210,30 гривень, згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість №0012401200 від 04.10.2016 року, а також 3645,70 гривень, 1303,95 гривень та 37,00 гривень, згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість №9170444641 від 16.09.2016 року.

Зокрема, позивач вказує, що ним не подавались до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість від 04.10.2016 року, зареєстровані останнім за №0012411200 та №0012401200. Також, вказує, що ОСОБА_3 ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (у якій до квітня 2017 року ПП «КІР» перебувало на обліку) були прийняті щодо ПП «КІР» декілька податкових повідомлень-рішень, в тому числі податкові повідомлення-рішення №0012401200 від 04.10.2016 року, яким до позивача застосовано штрафну санкцію на суму 6376,50 грн. і №0012411200 від 04.10.2016 року, яким до позивача застосовано штрафну санкцію на суму 340,00 грн. Однак, не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ПП «КІР» оскаржило їх до суду. 12.10.2017 року Львівським окружним адміністративним судом було прийнято постанову у справі №813/2762/17 за позовом ПП «КІР» до ОСОБА_3 ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, якою визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення №0008991200-5511 від 09.09.2016р., №0009001200-5513 від 09.09.2016 року, №000013526 від 10.06.2016 року, №0006931200 від 08.09.2016 року, №0012401200 від 04.10.2016 року, №0012411200 від 04.10.2016 року. Вказана постанова Львівського окружного адміністративного суду від 12.10.2017 року набрала законної сили 13.11.2017 року. Листом №08/12 від 08.12.2017 року ПП «КІР» повідомило ГУ ДФС у Львівській області про факт прийняття вказаної постанови суду та набрання нею законної сили.

Крім того, позивач зазначає, що 16.09.2016 року ним було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2016 року, яка була зареєстрована за №9170444641, згідно з якою сума податкового зобов’язання до сплати становить 5018 гривень. Вказує, що камеральною перевіркою було встановлено, що задекларована позивачем сума податкового зобов’язання була сплачена частинами у такі терміни: 3645,70 гривень – 25.06.2018р., 1303,95 гривень – 06.04.2018р., 37,00 гривень – 17.01.2018р. Натомість, позивач зазначає, що ще 17.10.2016р. банком було проведено платіжне доручення ПП «КІР» №355 від 13.10.2016р., згідно з яким позивач сплатив до бюджету ПДВ в сумі 5840,00гривень. Ця сума також включає суму, задекларовану позивачем, згідно з вказаною податковою декларацією.

Також позивач покликається на ту обставину, що на момент проведення камеральної перевірки контролюючим органом протиправно не відображено у особовій картці платника податку на додану вартість зменшення податкових зобов’язань позивача з податку на додану вартість, які раніше були збільшені йому, у зв’язку із прийняттям ОСОБА_3 ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області податкових повідомлень-рішень, які в подальшому були визнані протиправними та скасовані постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.10.2017р., яка набрала законної сили.

За таких обставин, нарахування штрафу в сумі 1907,39грн. за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість позивач вважає незаконним.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задоволити з підстав, що викладені у позові.

Представник відповідача позов не визнав, долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що Головним управлінням ДФС у Львівській області було проведено камеральну перевірку ПП «КІР» з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість. За результатами перевірки складено Акт №1540/13-01-12-21/22023208 від 10.07.2018р.

На підставі вказаного акту перевірки Головним управлінням ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0207881221 від 15.08.2018р., яким встановлено порушення строку сплати грошового зобов’язання з податку на додану вартість за затримку на 644 619 619 564 485 календарних днів сплати грошового зобов’язання в сумі 9536,95 гривень і зобов’язано позивача сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 1907,39 гривень.

Розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача і представника відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Головним управлінням ДФС у Львівській області було проведено камеральну перевірку ПП «КІР» з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт №1540/13-01-12-21/22023208 від 10.07.2018р. (надалі за текстом – акт перевірки).

Згідно з висновком акту перевірки, дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасну сплату підприємством узгодженої суми податкового зобов’язання за платежем: податок на додану вартість до 30 календарних днів в сумі – 0 гривень, від 31 календарного дня в сумі – 9536,95 гривень.

На підставі вказаного акту перевірки Головним управлінням ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0207881221 від 15.08.2018р., яким встановлено порушення позивачем строку сплати грошового зобов’язання з податку на додану вартість за затримку на 644 619 619 564 485 календарних днів сплати грошового зобов’язання в сумі 9536,95 гривень і зобов’язано позивача сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 1907,39 гривень.

З акту перевірки вбачається, що перевіркою було встановлено несвоєчасність сплати позивачем узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 340,00 гривень згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість №0012411200 від 04.10.2016р., в сумі 4210,30 гривень згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість №0012401200 від 04.10.2016р., а також 3645,70 гривень, 1303,95 гривень та 37,00 гривень згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість №9170444641 від 16.09.2016р.

Судом встановлено, що позивачем не подавались до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість від 04.10.2016р., зареєстровані за №0012411200 та №0012401200, які помилково були наведені у акті перевірки.

З пояснень як представника позивача, так і представника відповідача, наданих у судовому засіданні вбачається, що очевидно в акті перевірки помилково було зазначено про такі податкові декларації, хоча насправді мова йде про податкові-повідомлення рішення під аналогічними номерами (№0012411200 та №0012401200) та від цієї ж дати (04.10.2016р.), які були прийняті щодо позивача ОСОБА_3 ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (у якій до квітня 2017 року ПП «КІР» перебувало на обліку).

Суд встановив, що ОСОБА_3 ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області були прийняті щодо ПП «КІР» декілька податкових повідомлень-рішень, в тому числі податкові повідомлення-рішення №0012401200 від 04.10.2016р., яким до позивача застосовано штрафну санкцію на суму 6376,50грн., і №0012411200 від 04.10.2016р., яким до позивача застосовано штрафну санкцію на суму 340,00грн.

Однак, не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ПП «КІР» оскаржило їх до суду. 12.10.2017р. Львівським окружним адміністративним судом було прийнято постанову у справі №813/2762/17 за позовом ПП «КІР» до ОСОБА_3 ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, якою визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення №0008991200-5511 від 09.09.2016р., №0009001200-5513 від 09.09.2016р., №000013526 від 10.06.2016р., №0006931200 від 08.09.2016р., №0012401200 від 04.10.2016р., №0012411200 від 04.10.2016р. Вказана постанова Львівського окружного адміністративного суду від 12.10.2017р. набрала законної сили 13.11.2017р. Листом №08/12 від 08.12.2017р. ПП «КІР» повідомило ГУ ДФС у Львівській області про факт прийняття вказаної постанови суду та набрання нею законної сили. Також вказаний лист містив вимогу позивача зняти усі нарахування (в тому числі суми штрафних санкцій, пені тощо), нараховані ПП «КІР» у зв’язку із прийняттям вказаних податкових повідомлень-рішень та несплатою (несвоєчасною сплатою) передбачених ними зобов’язань. Вказаний лист отриманий ГУ ДФС у Львівській області 09.01.2018р.

Суд встановив, що, як на момент проведення камеральної перевірки, так і на час судового розгляду контролюючим органом не відображено у особовій картці платника податку на додану вартість зменшення податкових зобов’язань позивача з податку на додану вартість, які раніше були збільшені в особовій картці ПП «КІР», у зв’язку із прийняттям ОСОБА_3 ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області податкових повідомлень-рішень на загальну суму 14017,03 гривень, які в подальшому були визнані протиправними та скасовані постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.10.2017р., яка набрала законної сили.

При вирішенні спору по суті суд керувався наступним.

Згідно з п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, грошове зобов’язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

Згідно з п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податкове зобов’язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.31.1 ст.31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов’язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов’язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

В силу ст.109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно із ст.109 Податкового кодексу України, платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно п.56.1 та п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобо’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Стаття 129-1 Конституції України регламентує, що судове рішення є обов’язковим до виконання.

Згідно з ч.1 ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов’язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною ОСОБА_2 України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В ході судового розгляду справи встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем не подавались до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість від 04.10.2016р., зареєстровані за №0012411200 та №0012401200, як про це було зазначено у акті перевірки. Натомість, ОСОБА_3 ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (у якій до квітня 2017 року ПП «КІР» перебувало на обліку) щодо позивача були прийняті податкові-повідомлення рішення під аналогічними номерами (№0012411200 та №0012401200) та від цієї ж дати (04.10.2016р.).

Суд встановив, що вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені ПП «КІР» в судовому порядку поряд з декількома іншими податковими повідомленнями-рішеннями. 12.10.2017р. Львівським окружним адміністративним судом було прийнято постанову у справі №813/2762/17 за позовом ПП «КІР» до ОСОБА_3 ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, якою визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення №0008991200-5511 від 09.09.2016р., №0009001200-5513 від 09.09.2016р., №000013526 від 10.06.2016р., №0006931200 від 08.09.2016р., №0012401200 від 04.10.2016р., №0012411200 від 04.10.2016р. Вказана постанова Львівського окружного адміністративного суду від 12.10.2017р. набрала законної сили 13.11.2017р. Листом №08/12 від 08.12.2017р. ПП «КІР» повідомило ГУ ДФС у Львівській області про факт прийняття вказаної постанови суду та набрання нею законної сили. Вказаний лист був скерований позивачем на адресу ГУ ДФС у Львівській області 09.12.2017р., що підтверджується квитанцією про оплату рекомендованого поштового відправлення №7903513955770, та був отриманий відповідачем 09.01.2018р., що підтверджується інформацією з сайту Укрпошти щодо пошуку та відстеження поштових відправлень.

Отже, з огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку про відсутність у відповідача підстав для нарахування позивачу штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов’язання, визначеного податковими повідомленнями-рішеннями від 04.10.2016р. №0012411200 та №0012401200, у зв’язку із тим, що такі повідомлення-рішення визнані протиправними та скасовані судовим рішенням, яке набрало законної сили, а відтак, визначені ними суми податкового зобов’язання відсутні, як такі.

Крім того, в ході судового розгляду справи встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем 16.09.2016р. було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2016р., яка була зареєстрована контролюючим органом за №9170444641, згідно з якою сума податкового зобов’язання до сплати становить 5018 гривень.

ПП «КІР» було сформовано платіжне доручення №355 від 13.10.2016р., згідно з яким позивач сплатив до бюджету ПДВ в сумі 5840,00 гривень. Вказане платіжне доручення проведене банком 17.10.2016р. Ця сума також включає суму, задекларовану позивачем, згідно з вищевказаною податковою декларацією.

З акту перевірки вбачається, що камеральною перевіркою було встановлено, що задекларована позивачем сума податкового зобов’язання була сплачена частинами у такі терміни: 3645,70 гривень – 25.06.2018р., 1303,95 гривень – 06.04.2018р., 37,00 гривень – 17.01.2018р., тобто із затримкою на 644, 564 та 485 календарних днів відповідно.

Суд вважає, що у відповідача відсутні підстави для такого висновку, у зв’язку із тим, що позивачем надано належні докази сплати податкового зобов’язання з податку на додану вартість, визначену ним у поданій до контролюючого органу податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2016 року.

При цьому, при прийнятті рішення суд врахував, що на момент проведення камеральної перевірки контролюючим органом безпідставно не відображено у особовій картці платника податку на додану вартість зменшення податкових зобов’язань позивача з податку на додану вартість, які раніше були збільшені йому у зв’язку із прийняттям ОСОБА_3 ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області податкових повідомлень-рішень №0008991200-5511 від 09.09.2016р., №0009001200-5513 від 09.09.2016р., №000013526 від 10.06.2016р., №0006931200 від 08.09.2016р., №0012401200 від 04.10.2016р., №0012411200 від 04.10.2016р. на загальну суму 14017,03 гривень, які в подальшому були визнані протиправними та скасовані постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.10.2017р., яка набрала законної сили.

З огляду на вказане, суд погоджується з позицією позивача щодо відсутності у контролюючого органу підстав для зарахування в порядку, передбаченому п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України, коштів, які були перераховані позивачем в якості сплати податкового зобов’язання, згідно з вищевказаною податковою декларацією з податку на додану вартість, в рахунок погашення податкового боргу такого платника податків за грошовими зобов’язаннями, визначеними позивачу, згідно з податковими повідомленнями-рішеннями №0008991200-5511 від 09.09.2016р., №0009001200-5513 від 09.09.2016р., №000013526 від 10.06.2016р., №0006931200 від 08.09.2016р., №0012401200 від 04.10.2016р., №0012411200 від 04.10.2016р., у зв’язку із визнанням їх протиправними та їх скасуванням судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, оцінюючи у сукупності надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить з приписів ст.139 КАС України, відповідно до яких, у разі задоволення позову сторони, яка не суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов Приватного підприємства «КІР» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволити повністю.

Визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0207881221 від 15.08.2018 року.

Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області (код ЄДРПОУ 39462700; 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «КІР» (79013, м.Львів, вул.Грабовського, 11; код ЄДРПОУ 22023208) судовий збір в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до пп.15.5 п.15 Розділу VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя Сподарик Н.І.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 06 березня 2019 року.