Рішення № 80260895, 05.03.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/3663/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

секретар судових засідань ОСОБА_1

з участю

представника позивача – ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, –

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.08.2017 року №0092991307, №0093011307 та №0092971307.

Аргументами позовних вимог є те, що визначальним для вирішення питання правомірності оскаржуваних повідомлень-рішень є встановлення бази оподаткування, а саме суми отриманого позивачем додаткового блага у вигляді прощеного банком боргу. З акта перевірки від 02.08.2017 року за №1130/13-01-13-07/НОМЕР_1 такого не вбачається, що свідчить про необґрунтованість даних, на підставі яких прийняті податкові повідомлення-рішення. Так, на думку позивача, відсотки, нараховані боржнику внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов’язання, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Прощені пеня та відсотки не є доходом та додатковим благом, оскільки, якщо сума кредиту надається безпосередньо позичальнику, то проценти, неустойка ( в тому числі пеня) ним не отримується, а банк вправі як стягувати її, так і не стягувати. Отже, прощення процентів, нарахованих за користування кредитом та пеня (неустойка) у вигляді відсотків за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання регулюється між сторонами зобов’язання в межах договірних правовідносин цивільним законодавством. А відтак, проценти, нараховані за користування кредитом та пеня (неустойка) у вигляді відсотків за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання нараховані банком відповідно до умов договору та анульовані за його рішенням, не є доходом платника податків, який виступає боржником у даних правовідносинах, у розумінні ПК України, який підлягає оподаткуванню згідно з абзацу «д» підп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з викладених міркувань, просить позов задовольнити.

Відповідач у відзиві на позов зазначає, що між позивачем та ПАТ «Універсал Банк» складено Акт від 03 листопада 2015 року про припинення зобов’язань за Кредитним договором №32/33/534 від 20 листопада 2007 року відповідно до якого, з моменту підписання даного Акту заборгованість позичальника перед кредитором в сумі 24285,18 доларів США вважається повністю погашеною шляхом прощення кредитором такої заборгованості позичальнику, а позичальник вважається таким, що виконав свої зобов’язання за Основним договором в повному обсязі. Таким чином, в порядку пп. „д” пп. 164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України, ПАТ «Універсал Банк», шляхом укладення Акту про припинення зобов’язань, повідомив ОСОБА_4 про прощення боргу, а ОСОБА_4 в свою чергу зобов’язана самостійно сплатити податок з таких доходів та відобразити їх у річній податковій декларації. Однак, фізична особа - платник податку ОСОБА_4 податкову декларацію про майновий стан і доходи до Дрогобицької ОДПІ ТУ ДФС у Львівській області за 2015 рік не подала, доходи у вигляді додаткового блага за 2015 рік не декларувала, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір від отриманого доходу у вигляді додаткового блага за 2015 року не сплатила.

Представник відповідача проти позову заперечив з вищевикладених підстав, просить в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів фізичною особою ОСОБА_4 за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року, Головним управлінням ДФС у Львівській області було складено акт від 02.08.2017 року за №1130/13-01-13-07/НОМЕР_1 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 23.08.2017 року:

- за №0092991307, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються за результатами річного декларування в розмірі 134173 грн. 11 коп., в тому числі за основним платежем – 107338 грн. 49 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями – 26834 грн. 62 коп.;

- за №0093011307, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов’язання з військового збору в розмірі 10120 грн. 07 коп., в тому числі за основним платежем – 8096 грн. 06 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями – 2024 грн. 01 коп.;

- за №0092971307, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються за результатами річного декларування в розмірі 170 грн. 00 коп., в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) – 170 грн. 00 коп.

Перевіркою встановлено порушення:

- абзацу «д» підп.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167 ПК України в частині заниження податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік на загальну суму 107338 грн. 49 коп.;

- підп.підп.1.2, 1.3, 1.5, 1.6 ст.16-1 розділу ХХ «Перехідні положення», підп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України, в частині заниження податкових зобов’язань з військового збору за 2015 рік на загальну суму 8096 грн. 06 коп.;

- підп.49.18.4 п.49.18 ст.49 п.179.1 ст.179 ПК України в частині неподання декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Між ПАТ «Універсал Банк» (кредитор) та ОСОБА_4 (позичальник) 03.11.20165 року було укладено Акт про припинення зобов’язань за Кредитним договором №32/33/534 від 20.11.2007 року згідно якого:

1) Станом на 03.11.2015 року загальний розмір заборгованості позичальника перед кредитором за Кредитним договором становить 24285,18 дол.США., з них 23451,33 дол.США – загальна прострочена основна сума кредиту, 833,85 дол.США загальна сума прострочених процентів (за базовою ставкою) за користування кредитом;

2) З моменту підписання сторонами цього Акта заборгованість позичальника перед кредитором у сумі, що зазначена у п.1 вище вважається погашеною повністю шляхом прощення кредитором такої заборгованості позичальнику, а позичальник вважається таким, що виконав свої зобов’язання за основним договором у повному обсязі.

Відповідно до визначення підп.14.1.47 п.14.1 ст.14 ПК України, додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу.

Як передбачено абзацом «д» підп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Згідно підп.168.1.3 п.168.1 ст.168 ПК України, якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.

Відповідно до ст.16-1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної ОСОБА_2 України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу (п1.1 даної статті).

Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу(п.1.2 цієї ж статті).

Як вбачається з акта перевірки, відповідно до листа ПАТ «Універсал банк» від 10.08.2016 року за №2890ГО, банком списано прострочену основну суму кредиту у IV кварталі 2015 року в сумі 539737 грн. 45 коп. (що еквівалентно 23451,33 дол.США – основна сума кредиту), що відображено у «Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку» (форма 1ДФ) за ознакою доходу « 126» відповідно до абзац.«д» підп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, який підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником податку у річній декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації).

Дана сума також відповідає сумі зазначеній в Акті від 03.11.2015 року про припинення зобов’язань за Кредитним договором №32/33/534 від 20.11.2007 року.

Відтак, контролюючий орган, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими позивачу було збільшено суми грошових зобов’язань з податку з доходів фізичних осіб та з військового збору, виходив зі суми прощеного боргу, яка складалася лише із основної суми кредиту у розмірі 539737 грн. 45 коп.

Таким чином, суд вважає, що анульована у 2015 році основна сума кредитної заборгованості позивача за кредитним договором є доходом, який отриманий платником податку як додаткове благо, а тому такий дохід підлягає включенню до річного оподатковуваного доходу.

Застосування вищезгаданих правових норм у наведений спосіб відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 14.02.2019 року у справі №813/330/16, а тому суд, у відповідності до вимог ч.5 ст.242 КАС України, враховує такий при вирішенні даної справи.

За таких обставин, оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими позивачу було збільшено суми грошових зобов’язань з податку з доходів фізичних осіб та з військового збору прийняті правомірно та у відповідності до чинного законодавства.

Відповідно до п.179.1 ст.179 ПК України, платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Як передбачено підп.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

З огляду на викладене, відповідачем було правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення, яким на позивача було накладено штраф у розмірі 170 грн. 00 коп. за неподання декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такі належить присудити з позивача.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 06 березня 2019 року.

Суддя В.Я.Мартинюк