Рішення № 80260809, 06.03.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

06 березня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 428/15990/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними та скасування постанови від 29 листопада 2018 року ВП № 57813985 про відкриття виконавчого провадження,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду на розгляді перебуває адміністративна справа за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі - позивач) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 (далі – третя особа) про визнання неправомірними дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області щодо винесення постанови від 29 листопада 2018 року ВП № 57813985 про відкриття виконавчого провадження та скасувати зазначену постанову.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14 листопада 2017 року у справі № 428/9592/17 зобов’язано управління поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1, починаючи з вересня 2017 року. Постанову звернуто до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України.

Позивач зазначає, що пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 “Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам” та пунктом 6 Порядку виплати пенсії та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596, передбачено, що виплата пенсії внутрішньо переміщеним особам з 01 липня 2016 року здійснюється виключно на рахунок, відкритий в АТ “Ощадбанк”.

ОСОБА_1 не має рахунку для виплати пенсії через АТ “Ощадбанк”, а має відкритий рахунок в Луганській філії «Приватбанк».

На виконання судового рішення управлінням нарахована та виплачена пенсія за період з 01 вересня 2017 року по 30 вересня 2018 року, що підтверджується протоколом від 19 грудня 2017 року (за один місяць) та протоколом від 20 лютого 2018 року (за період з 01 жовтня 2017 року по 28 лютого 2018 року).

Припиняючи ОСОБА_1 виплату пенсії з 01 жовтня 2018 року позивач діяв на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 “Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам” та Порядку виплати пенсії та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596. Окрім того, позивач вважає, що ним виконано рішення суду в повному обсязі, оскільки пенсія з 01 вересня 2017 року по дату набрання рішенням законної сили виплачена.

Також позивач вважає, що відповідачем протиправно стягнуто з нього виконавчий збір у розмірі 14892,00 грн.

Відповідно до пункту 5 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню.

Пенсія є періодичним платежем, призначається відповідно до українського законодавства довідно (зокрема – за віком). Тобто, відновлюється не разова виплата, а відновлюється виплата пенсії як періодичного платежу, призначеного довічно.

Окрім того, в порушення вимог частини четвертої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» відповідач окрему постанову про стягнення виконавчого збору не виніс, про стягнення виконавчого збору було вказано у постанові про відкриття виконавчого провадження.

З урахуванням викладеного позивач просить визнати неправомірними дій головного державного виконавця щодо винесення постанови від 29 листопада 2018 року ВП № 57813985 про відкриття виконавчого провадження та скасувати зазначену постанову.

Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області адміністративний позов не визнало, про що подало відзив на позовну заяву від 28 січня 2019 року за № 511, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити за необґрунтованістю (арк. спр. 43-45). Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Сєвєродонецьким міським судом Луганської області 05 листопада 2018 року у справі № 428/9592/17, про зобов’язання управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1, починаючи з 01 вересня 2017 року.

29 листопада 2018 року державним виконавцем, керуючись вимогами Закону України “Про виконавче провадження”, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

28 січня 2019 року державним виконавцем, керуючись вимогами статті 74 Закону України “Про виконавче провадження”, винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документі.

На даний час рішення суду не виконано.

Виконавчий документ відповідає вимогам статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», а саме відноситься до виконавчих документів, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою.

Постанова про відкриття виконавчого провадження винесена на підставі заяви встановленого зразка, поданої стягувачем.

В постанові про відкриття виконавчого провадження відповідно до статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» зазначені: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім’я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред’явлення рішення до виконання.

Згідно з Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, відділу примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підвідомчі рішення, за якими:

боржниками є територіальні органи центральних органів виконавчої влади та їх структурні підрозділи, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, місцеві прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи;

сума зобов'язання становить від десяти до двадцяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим Законом України «Про виконавче провадження» і пред’явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

З огляду на викладене, відповідач вважає, що жодних законних підстав для задоволення позову не існує.

04 березня 2019 року через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним № 11575/2019 від третьої особи надійшли письмові пояснення від 02 березня 2019 року б/н (арк. спр. 88-89).

Третя особа зазначила, що ним не виявлено жодного аргументу, який свідчив би про порушення прав, свобод та інтересів позивача та приписів Закону України «Про виконавче провадження». Вся аргументація позивача зводиться до законності припинення ним виплати пенсії третій особі, що не відповідає заявленій вимозі.

Згідно з довідкою Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради від 10 лютого 2017 року № 2644 станом на 10 лютого 2017 року ОСОБА_1 в Єдиній інформаційній базі даних ВПО не перебуває, знятий з обліку 31 січня 2017 року. Зазначена довідка отримана позивачем 14 лютого 2017 року, тому посилання позивача на Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», постанову Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» та постанову Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596 «Про затвердження Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках», є абсолютно недоречними для визнання неправомірними дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 29 листопада 2018 року ВП № 57813985 та скасування зазначеної постанови.

Також ОСОБА_1 зазначив, що постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14 листопада 2017 року № 428/9592/17 визнано недійсним рішення управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку про припинення виплати пенсії з 01 вересня 2017 року та зобов’язано поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1, починаючи з вересня 2017 року. Позивач виплачував пенсію по 30 вересня 2018 року, але з 01 жовтня 2018 року припинив її виплачувати без законних на то підстав.

На підставі викладеного ОСОБА_1 вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11 грудня 2018 року позовну заяву управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви (арк. спр. 11-12).

Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03 січня 2019 року внесено виправлення до ухвали суду від 11 грудня 2018 року (арк. спр. 19).

Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14 січня 2019 року серед іншого прийнято до розгляду позов управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання неправомірними дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області щодо винесення постанови від 29 листопада 2018 року ВП № 57813985 про відкриття виконавчого провадження та скасування зазначеної постанови, відкрито провадження у справі, призначено судове засідання на 29 січня 2019 року об 11 год. 30 хв. (арк. спр. 23).

Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 29 січня 2019 року адміністративну справу № 428/15990/18 за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання неправомірними дій щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 29 листопада 2018 року ВП № 57813985 передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду (арк. спр. 42).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови від 29 листопада 2018 року ВП № 57813985 про відкриття виконавчого провадження прийнято до провадження, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні на 06 березня 2019 року о 15 год. 00 хв. та (арк. спр. 80-81).

Представники сторін та третя особа у судове засідання не прибули, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином (арк. спр. 82, 83, 84, 85, 86, 87, 94). Позивач в клопотанні від 01 березня 2019 року за № 4538/07-20 просив розглянути справу за відсутності його представника (арк. спр. 92), відповідач у відзиві на позовну заяву від 28 січня 2019 року № 511 просив розглянути справу за відсутності його представника (арк. спр. 43-45), третя особа заявою від 06 березня 2019 року б/н просила розглянути справу без її участі в письмовому провадженні (арк. спр. 99).

Згідно з частиною третьою статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до частини дев’ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки сторони про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином і відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, судом встановлено таке.

Постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14 листопада 2017 року у справі № 428/9592/17 позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання недійсним рішенням про припинення виплати пенсії з 01 вересня 2017 року та зобов’язання поновити з вересня 2017 року виплату пенсії задоволені частково (арк. спр. 64-66):

- зобов’язано управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1, починаючи з вересня 2017 року;

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області судовий збір у розмірі 640,00 грн на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

05 листопада 2018 року ОСОБА_1 за постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14 листопада 2017 року у справі № 428/9592/17, яка згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень набрала законної сили 07 лютого 2018 року та підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України “Про виконавче провадження”, видано виконавчий лист (арк. спр. 49-50, 64-66).

29 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернувся до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області з заявою від 27 листопада 2018 року про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа у справі № 428/9592/17, про що свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденції № 3935 (арк. спр. 48).

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 29 листопада 2018 року ВП № 57813985 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Сєвєродонецьким міським судом Луганської області 05 листопада 2018 року у справі № 428/9592/17, про зобов’язання управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області поновити виплату пенсії ОСОБА_1, починаючи з 01 вересня 2017 року; стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 14892,00 грн (арк. спр. 4, 52, 67-69, 70-71).

На виконання постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 29 листопада 2018 року ВП № 57813985 про відкриття виконавчого провадження управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області листом від 10 грудня 2018 року за № 21131/03-21 повідомило, що виплату пенсії ОСОБА_1 поновлено в грудні 2017 року (в межах місяця). Про виконання судового рішення 21 лютого 2018 року за вихідним № 3494/03-21 повідомлено заявника. На рахунок, відкритий у відділенні «Приватбанк», у січні 2018 року перераховано пенсію за вересень 2017 року, а в березні 2018 року перераховано пенсію за період з жовтня 2017 року по березень 2018 року. Також позивач зазначив, що відповідно до пункту 5 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню. Пенсія є періодичним платежем, призначається відповідно до українського законодавства довідно (зокрема – за віком). Тобто, відновлюється не разова виплата, а відновлюється виплата пенсії як періодичного платежу, призначеного довічно, а отже, стягнення виконавчого збору в сумі 14892,00 грн з позивача є протиправним. З урахуванням викладеного позивач просив закінчити виконавче провадження (арк. спр. 53-54).

28 січня 2019 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області винесено постанову ВП № 57813985 про виправлення помилки у процесуальному документі, якою внесено виправлення до документу «Постанова про відкриття виконавчого провадження» від 29 листопада 2018 року, а саме скасовано пункт 3 постанови про відкриття виконавчого провадження від 29 листопада 2018 року щодо стягнення виконавчого збору у розмірі 14892,00 грн, оскільки відповідно до статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів (арк. спр. 57, 67-69, 72-73).

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження ВП № 57813985 та наданих позивачем документів, розпорядженням управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 20 лютого 2018 року № 805881 ОСОБА_1 з 01 вересня 2017 року поновлено виплату пенсії за віком у місячному розмірі 2164,05 грн (арк. спр. 55).

Протоколом від 19 грудня 2017 року б/н про індивідуальний перерахунок ОСОБА_1 нараховано пенсію за вересень 2017 у розмірі 2164,05 грн та зазначено, що виплата буде здійснена основним способом в плановий період в січні 2018 року (арк. спр. 93).

Відповідно до протоколу від 20 лютого 2018 року б/н про індивідуальний перерахунок ОСОБА_1 виплачено пенсію за вересень 2017 року в сумі 2164,45 грн; нараховано пенсію за період з жовтня 2017 року по лютий 2018 року в сумі 12358,05 грн та зазначено, що виплата буде здійснена основним способом в плановий період в березні 2018 року (арк. спр. 6, 93 зв.).

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначає стаття 287 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 02 лютого 2016 року № 1404-VIII “Про виконавче провадження” (далі - Закон № 1404, у відповідній редакції).

За визначенням статті 1 Закону № 1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404 відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина перша статті 13 Закону № 1404).

Відповідно пункту 1 частини першої статті 18 Закону № 1404 виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов’язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання (пункти 1, 3 частини другої статті 18 Закону № 1404).

Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404 визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини п’ятої статті 26 Закону № 1404 виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно з абзацом першим частини четвертої статті 27 Закону № 1404 державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню (пункт 1 частини четвертої статті 27 Закону № 1404).

Окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону № 1404 підлягають примусовому виконанню, визначає Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2832/5) (далі – Інструкція № 512/5).

Згідно з пунктом 4 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 512/5 відділу примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підвідомчі рішення, за якими:

боржниками є територіальні органи центральних органів виконавчої влади та їх структурні підрозділи, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, місцеві прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи;

сума зобов'язання становить від десяти до двадцяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Відповідно до пункту 6 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 512/5 під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 3 розділу III «Загальні умови та порядок здійснення виконавчого провадження» Інструкції № 512/5 встановлено, що заява про примусове виконання рішення подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа та квитанцією про сплату авансового внеску, крім випадків, коли стягувач звільняється від сплати авансового внеску відповідно до частини другої статті 26 Закону та у разі виконання рішення Європейського суду з прав людини. До заяви про примусове виконання рішення, яка подається представником стягувача, додається документ, що підтверджує його повноваження. На кожен поданий на примусове виконання виконавчий документ стягувачем подається окрема заява про примусове виконання рішення.

У разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження (абзац перший пункту 5 розділу III «Загальні умови та порядок здійснення виконавчого провадження» Інструкції № 512/5).

Оскільки підстави для повернення виконавчого листа, виданого Сєвєродонецьким міським судом Луганської області 05 листопада 2018 року у справі № 428/9592/17, про зобов’язання управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області поновити виплату пенсії ОСОБА_1, починаючи з 01 вересня 2017 року, стягувачу без прийняття його до виконання були відсутні, постанову про відкриття виконавчого провадження від 29 листопада 2018 року ВП № 57813985 винесено головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області з дотриманням вимог Закону № 1404 та Інструкції № 512/5.

Внаслідок того, що головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області винесено постанову від 28 січня 2019 року ВП № 57813985 про виправлення помилки у процесуальному документі, якою скасовано пункт 3 постанови про відкриття виконавчого провадження від 29 листопада 2018 року щодо стягнення виконавчого збору у розмірі 14892,00 грн, підстави для визнання в цій частині постанови протиправною та скасування на час судового розгляду відсутні.

Оскільки позивачем не оскаржується в межах даного спору бездіяльність відповідача щодо неприйняття постанови про закінчення виконавчого провадження, суд не надає правову оцінку обставинам щодо наявності/відсутності підстав для винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження внаслідок фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин суд дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані і у задоволенні позову слід відмовити повністю.

За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання даного позову покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (ідентифікаційний код 21792459, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області (місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, буд. 22), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: 93405, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Маяковського, буд. 25 А, кв. 40) про визнання дій неправомірними та скасування постанови від 29 листопада 2018 року ВП № 57813985 про відкриття виконавчого провадження відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 287 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_2