Рішення № 80260748, 25.02.2019, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/24047/18

РІШЕННЯ

іменем України

25 лютого 2019 року м.Сватове

Сватівський районний суд Луганської області у складі:

головуючого - судді Скрипника С.М.,

за участю секретаря судового засідання - Брайловської М.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Сватове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Куземівської сільської ради Сватівського району Луганської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на майно в порядку спадкування, в обґрунтування позову зазначає, що 25 грудня 2011 року померла його прабабуся – ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1. Після її смерті відкрилась спадщина – земельна ділянка, площею 5,59 га згідно Державного акту серії ЛГ № 086717, розташована на території Куземівської сільської ради Сватівського району Луганської області.

Від шлюбу ОСОБА_2 мала сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який являється йому дідусем. 29 січня 1964 року ОСОБА_3 одружився на ОСОБА_4 і у них народилась донька - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 – його матір.

08 лютого 2005 року його дідусь ОСОБА_3 помер.

Його мати – ОСОБА_5 вийшла заміж 29 липня 1989 року за ОСОБА_6.

08 жовтня 2011 року ОСОБА_2 склала заповіт у Державного нотаріуса Другої Сватівської державної нотаріальної контори ОСОБА_7, яким заповіла йому – позивачу, земельну ділянку розміром 5,59 га, яка була виділена ОСОБА_2 розпорядженням Сватівської районної державної адміністрації від 09 вересня 2005 року № 493 на території Куземівської сільської ради для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Ним була подана заява до Державної нотаріальної контори при прийнятті спадщини, але у нього відсутній оригінал правовстановлюючого документу, який нотаріус запропонував надати для оформлення спадщини у встановленому законом порядку. Де бабуся зберігала свої документи – йому невідомо, він звертався до рідних, знайомих, з запитами до установ, але віднайти оригінали цих документів йому не вдалося.

Його матір ОСОБА_8 або інші особи до нотаріальної контори за отриманням спадщини після померлої ОСОБА_2 – не зверталися.

03 квітня 2018 року на свій запит, він отримав відповідь Куземівської сільської ради, відповідно до якого, земельна ділянка, розташована на землях колишнього КСП ім.. Фрунзе та те, що його прабабусі було видано сертифікат на земельну частку (пай) серії ЛГ № 0040499, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 084717 від 12.10.2005 року за кадастровим номером 4424082500:26:002:0013. Також було зазначено, що Куземівська сільська рада не проводить видачу та реєстрацію правовстановлюючих документів щодо розпаювання земель колишніх КСП, тому дублікати виданих документів в сільській раді не зберігаються.

В зв’язку з неможливістю отримати правовстановлюючі документи, він вимушений звертатись до суду.

Просить суд визнати за ним право власності на земельну ділянку, площею 5,59 га згідно Держаного акту від 12 жовтня 2005 року серії ЛГ № 086717 на території Куземівської сільської ради Сватівського району Луганської області, кадастровий номер 4424082500:26:002:0013 в порядку спадкування після померлої 25 грудня 2011 року прабабусею ОСОБА_2.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з’явився, до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, просить задовольнити позов (а.с.69).

Представник відповідача – Куземівський сільський голова ОСОБА_9 в підготовче судове засідання також не з’явився, надіслав суду заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення вимог – не заперечує (а.с.44).

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд, за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У зв’язку з розглядом справи за відсутністю осіб, які беруть участь, судове засідання проводиться без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

На підставі викладеного суд, вважає, можливим розглянути справу за відсутності сторін по наявним матеріалам в справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_2 померла 25 грудня 2011 року, що підтверджується копією свідоцтва про її смерть (а.с.48).

Померла ОСОБА_2 являлась прабабусею позивачу ОСОБА_1, що встановлено відповідними документами (а.с.8,17-19,22,23).

Після смерті ОСОБА_2 залишилась спадщина у вигляді земельної ділянки, яка розташована на території Куземівської сільської ради Сватівського району Луганської області, розміром 5,5900га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 086717.

За життя, 08 жовтня 2001 року, ОСОБА_2 склала заповіт, згідно якого заповідала земельну ділянку розміром 5,59 га у межах згідно з планом, розташовану на території Куземівської сільської ради Сватівського району Луганської області, належну їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 086717, виданого Сватівською районною державною адміністрацією Сватівського району Луганської області 12 жовтня 2005 року – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, тобто позивачу.

Позивач ОСОБА_1 вчасно звернувся до нотаріальної контори за прийняттям спадщини, а саме – 12 червня 2012 року, про що свідчить його заява (а.с.56).

28 грудня 2018 року позивач звернувся до Другої Сватівської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак Постановою завідуючого Другою Сватівською ДНК ОСОБА_7 ОСОБА_10 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, тобто видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв’язку з відсутністю у спадкоємця правовстановлюючих документів (а.с.68).

На звернення позивача щодо отримання документів, останній отримав відповідь від Куземівської сільської ради, відповідно до якої земельна ділянка. Розташована на земях кольшинього КСП ім.. Фрунзе та те, що його прабабусі було видане сертифікат на земельну частку (пай) серії ЛГ № 0040499, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 084717 від 12.10.2005 року за кадастровим номером 4424082500:26:002:0013. Також було зазначено, що Куземівська сільська рада не проводить видачу та реєстрацію правовстановлюючих документів щодо розпаювання земель колишніх КСП, тому дублікати виданих документів в сільській раді не зберігаються (а.с.29).

Також, в позові позивач зазначає, що позивач здійснив всі можливі заходи щодо отримання документів, необхідні їй для нотаріального оформлення, але при зверненні до відділу Держгеокадастру в Сватівському районі за отриманням дубліката державного акту йому було роз’яснено, що у зв’язку з вступом в силу з 01 січня 2013 року ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Про державний земельний кадастр», повноваження територіального органу в частині видачі дублікатів державних актів та їх державної реєстрації припинені.

Згідно п. 53 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень для державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельну ділянку, права власності на об’єкт нерухомого майна, реєстрацію яких проведено до 1 січня 2013 року відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, у зв’язку із втратою, пошкодженням чи зіпсуванням відповідного державного акта на право власності чи постійного користування земельною ділянкою, свідоцтва про право власності на нерухоме майно подаються відповідні документи лише заявником (власником) в орган державної реєстрації прав. З цього слідує, що на померлу особу отримати правовстановлюючі документи не виявляється можливим.

Відповідно до ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

В силу п. 11 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.

Виходячи із змісту ст. 392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням їх цільового призначення.

Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим право установчим документом. Відповідно до п. «г» ст. 81, ч.1 ст. 131 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

За змістом статей 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців), спадкування здійснюється за заповітом або законом, до складу спадщини входять вся права, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Позивач не може оформити право власності на вищевказане спадкове майно, у зв’язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на земельну ділянку, що і підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Оскільки, спадкодавець ОСОБА_2 за життя набула право власності на земельну ділянку, і дане майно залишається не успадкованим спадкоємцем за заповітом є ОСОБА_1, а також беручи до уваги, що іншої інформації про правовстановлюючі документи на земельні ділянки позивачеві розшукати не вдалося, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 328, 392, 1216-1218, 1267, 1273, 1297 ЦК України, ст.ст. 19, 60, 76-81, 247, 263-265,354,355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Куземівської сільської ради Сватівського району Луганської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на земельну ділянку, площею 5,59 га, згідно Державного акту від 12.10.2005 року, серії ЛГ № 086717 на території Куземівської сільської ради Сватівського району Луганської області, кадастровий номер 4424082500:26:002:0013 в порядку спадкування за заповітом після померлої 25 грудня 2011 року ОСОБА_2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Сватівський районний суд Луганської області до Луганського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складено 05 березня 2019 р.

Суддя: С.М.Скрипник