Постанова № 802601, 26.06.2007, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2007 р.

№ 5/157

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Овечкіна В.Е.,

суддів :

Чернова Є.В.,

Цвігун В.Л.,

за участю представників:

позивача

- Марченко О.А., Правосудько А.В.,

відповідача

- Касьянова В.С., Кисельов А.В.,

третьої особи

- Марченко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу

ТОВ "Барва"

на постанову

від 17.05.2007 Дніпропетровського апеляційного господарського суду

у справі

№5/157

за позовом

Територіальної громади м.Кіровограда

в особі Кіровоградської міської ради

до

ТОВ "Барва"

(третя особа -

Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради)

про

визнання недійсним договору купівлі-продажу

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 14.02.2007 (судді: Змеул О.А., Коротченко Л.С., Хилько Ю.І.) в позові відмовлено у зв’язку з відповідністю оспорюваного договору чинному законодавству.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.05.2004 (судді: Лотоцька Л.О., Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.) рішення скасовано, позов задоволено –на підставі ст.ст.203, 215 ЦК України визнано недійсним укладений між сторонами договір купівлі-продажу від 23.03.2006 та зобов’язано сторін повернути одна одній все одержане за цим договором.

ТОВ "Барва" в поданій касаційній скарзі просить постанову скасувати, первісне рішення залишити без змін, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом ст.172 ЦК України, ст.ст.16, 25, 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та помилкове незастосування ст.ст.4, 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств" і ст.241 ЦК України.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності їх юридичної оцінки судом апеляційної інстанції та заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін і третьої особи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню із залишенням без змін рішення від 14.02.2007 з наступних підстав.

Відмовляючи в позові суд першої інстанції виходив з того, що:

Відповідно частини 4 статті 3 Закону України "Про приватизацію державного майна" № 2163-ХП від 04.03.1992 р. (далі - Закон № 2163-ХІІ) відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Згідно частини 7 ст.7 Закону № 2163-ХІІ продаж майна, що є у комунальній власності, здійснюють органи, створювані відповідними місцевими радами. Зазначені органи діють у межах повноважень, визначених відповідними місцевими радами, та є їм підпорядкованими, підзвітними і підконтрольними.

У даному випадку продаж майна, що є у комунальній власності територіальної громади м. Кіровограда, мають здійснювати органи, створювані Кіровоградською міською радою.

За правилами ст.4 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" від 06.03.1992 р. № 2171-ХІІ (далі - Закон № 2171-ХП) продавцями об'єктів малої приватизації, що перебувають у загальнодержавній та комунальній власності, є відповідно: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва; органи приватизації, створені місцевими Радами.

Згідно норм статті 11 вказаного Закону № 2171 -XII, викуп застосовується щодо об'єктів малої приватизації: не проданих на аукціоні, за конкурсом; включених до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу; зданих в оренду, якщо право на викуп було передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності Законом України "Про оренду державного майна".

Дванадцята сесія Кіровоградської міської ради четвертого скликання прийняла рішення затвердити додатковий перелік об'єктів комунальної власності, які підлягають відчуженню (приватизації) у 2004 році згідно з додатком 1, у якому за пунктом 2 передбачено включення приміщення по вул. Дзержинського, 82/40 до переліку об'єктів комунально власності, які підлягають приватизації способом викупу.

Договір купівлі - продажу 17/25 частини комплексу, який розташований за адресою: м. Кіровоград, вул. Дзержинського, 82/40, було укладено 23 березня 2006 року між територіальною громадою міста Кіровограда та ТОВ "Барва", посвідчено приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Писаковською О.І., зареєстровано в реєстрі за №862 та зареєстровано реєстраційною палатою виконавчого комітету Кіровоградської міської ради 24 березня 2006 року, реєстраційний номер 710, тобто, у відповідності до норм статей 209, 210 Цивільного Кодексу України.

Кіровоградський міський голова, як орган місцевого самоврядування, що наділений владними повноваженнями, згідно ст.ст. 237, 238, 239 ЦК України уповноважив іншу особу - начальника управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради Марченко О.А. на вчинення певних дій, тобто на укладення спірного договору купівлі - продажу.

Договір купівлі - продажу від імені територіальної громади м. Кіровограда укладено начальником управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради Марченко О.А., яка діяла від імені територіальної громади м. Кіровограда та міського голови Чигріна М.С. на підставі виданої ним довіреності від 13 січня 2006 року, посвідченої приватним нотаріусом Озерним Г.М. та зареєстрованою в реєстрі №40. Ці юридичні дії відповідають чинному законодавству - ч. 1 ст. 12, п. 16 ч. З ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", оскільки до повноважень міського голови належить право укладення від імені територіальної громади договорів.

Згідно норм статей 237, 244, 245, 246, 247 ЦК України міський голова Чигрін М.С. надав довіреність на укладення договорів, у тому числі щодо купівлі-продажу об'єктів комунальної власності начальнику управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради Марченко О.А. У відповідності до ст. 238 ЦК України в довіреності від 13.01.2006р. вказано, що міський голова уповноважує зазначену особу (представника) представляти інтереси територіальної громади м. Кіровограда, зокрема, ,з питань, пов'язаних з укладенням та посвідченням договорів купівлі-продажу та підписувати ці договори.

Доводи позивача щодо необхідності укладення оспорюваного договору безпосередньо Кіровоградською міською радою від імені територіальної громади м.Кіровограда судом відхилені як такі, що не грунтуються на чинному законодавстві.

З норм частини 1 статті 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" випливає, що договори купівлі-продажу укладаються між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації. Управління власності та приватизації комунального майна є виконавчим органом та органом приватизації Кіровоградської міської ради, має статус юридичної особи, що слідує із Положення про управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради, затвердженого рішенням Кіровоградської міської ради №5 56 від 25.11.2003р.

Статтею 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що система місцевого самоврядування включає територіальну громаду, міську раду, міського голову, виконавчі органи ради, районні та обласні ради і органи самоорганізації населення. Згідно ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міські ради є органами місцевого самоврядування, що здійснюють функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Статтями 25 та 26 зазначеного Закону передбачено питання, які віднесені до компетенції міської ради, зокрема, про прийняття рішень щодо відчуження комунального майна та затвердження місцевих програм приватизації.

У відповідності до вказаних положень законодавства 12 вересня 2000 року Кіровоградська міська рада прийняла рішення № 626 "Про затвердження Програми приватизації об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Кіровограда на 2000-2002 роки та внесення змін і доповнень до рішень міської ради". У подальшому ця Програма приватизації об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Кіровограда неодноразово доповнювалось рішеннями Кіровоградської міської ради: №593 від 13.12.2003р. "Про внесення змін і доповнень до рішень міської ради", №957 від 29.04.2004р. "Про затвердження додаткового переліку об'єктів комунальної власності, які підлягають відчуженню (приватизації)", №1014 від 15.06.2004р. "Про затвердження додаткового переліку об'єктів комунальної власності, які піддягають відчуженню (приватизації)", №1631 від 27 грудня 2005 р. "Про внесення змін і доповнень до рішень міської ради".

У відповідності до зазначених рішень, міська рада затвердила об'єкт -"нежитлова будівля по вул.Дзержинського, 82/40, площею 4122,9 кв.м.", у переліку об'єктів комунальної власності, які підлягають відчуженню (приватизації) у 2004 році шляхом викупу відповідачем.

Відчуження об'єкта комунальної власності - приміщення старого корпусу готелю "Україна" по вул.Дзержинського, 82/40 у м.Кіровограді (у спосіб відчуження - викуп орендарем), здійснено за наказом Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради за № 79 від 16.03.2006 року. Звіт про незалежну оцінку приміщень старого корпусу готелю "Україна" також був затверджений за наказом начальника Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради Марченко О.А. № 80 від 16.03.2006 року, тобто звіт затверджений органом приватизації міської ради.

На підставі зазначених підготовчих дій 23 березня 2006 року укладено договір купівлі - продажу 17/25 частини комплексу по вул. Дзержинського,82/40.

Суд на підставі ч.2 ст.4 ГПК України не застосував як таке, що не відповідає п.15 ч.1 ст.26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 12 липня 2006 року № 859, яким скасовано наказ начальника управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради № 80 від 16.03.2006 року "Про затвердження звіту про незалежну оцінку приміщень старого корпусу готелю "Україна" по вул. Дзержинського, 82/40”.

Скасовуючи рішення про відмову в позові та приймаючи нове рішення про задоволення позову, апеляційний господарський суд виходив з того, що оспорюваний договір було підписано особою, яка не мала на це відповідних повноважень, оскільки в силу ст.172 ЦК України та ч.5 ст.16 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” продавцем за договором від 23.03.2006 повинна була виступати Кіровоградська міська рада в особі її голови.

Кіровоградський міський голова Чигрін М.С. не мав повноважень видавати довіреність від імені територіальної громади міста Кіровограда, а, отже, і надавати право начальнику управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради Марченко Оксані Анатоліївні укладати та підписувати договори купівлі-продажу об'єктів комунальної власності від імені територіальної громади міста Кіровограда.

Довіреність №40 видана від імені територіальної громади міста Кіровограда, яка не є юридичною особою, але у тексті довіреності № 40 вказано ЄДРПОУ 04055251, який було присвоєно не територіальній громаді міста Кіровограда, а виконавчому комітету Кіровоградської міської ради, а також стоїть печатка виконавчого комітету Кіровоградської міської ради.

Проте, колегія не погоджується з висновками апеляційного суду з огляду на таке.

На спірні договірні (приватизаційні) відносини, пов’язані з відчуженням об’єкта права комунальної власності м.Кіровограда, поширюється дія ч.4 ст.3, ч.7 ст.7 Закону України "Про приватизацію державного майна" та ст.4, ч.1 ст.23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств", чим спростовуються помилкові посилання суду апеляційної інстанції в обгрунтування своїх висновків на загальні норми ч.5 ст.16, ч.5 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст.172 ЦК України, якими не регулюються приватизаційні правовідносини. Адже, відчуження об’єкта права комунальної власності м.Кіровограда на користь ТОВ "Барва" відбулося в рамках процесу приватизації комунального майна, а саме після включення спірного об’єкта до переліку об’єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу відповідно до рішення Кіровоградської міської ради №626 від 12.09.2000 "Про затвердження Програми приватизації об’єктів комунальної власності територіальної громади м.Кіровограда" (із змінами і доповненнями).

Наведені встановлені судом першої інстанції фактичні обставини не заперечуються позивачем та не спростовано апеляційним судом при прийнятті оскаржуваної постанови.

Відповідно до ч.7 ст.7 Закону України "Про приватизацію державного майна" продаж майна, що є у комунальній власності, здійснюють органи, створювані відповідними місцевими радами.

Зазначені органи діють у межах повноважень, визначених відповідними місцевими радами, та є їм підпорядкованими, підзвітними і підконтрольними.

Згідно зі ст.4 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств" продавцями об’єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності є органи приватизації, створені місцевими радами.

Таким чином, законодавство про приватизацію чітко визначає, що продавцями комунального майна мають виступати уповноважені органи приватизації, створювані місцевими радами, а не безпосередньо місцеві ради, як суб’єкти права комунальної власності. Висновки апеляційного суду про зворотне не відповідають чинному законодавству.

Як встановлено судами, договір купівлі-продажу комунального майна (об’єкта малої приватизації) від 23.03.2006 укладено від імені територіальної громади м.Кіровограда начальником Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради Марченко О.А., яка діяла на підставі довіреності від 13.01.2006 № 40, що відповідає вимогам законодавства про приватизацію.

Більше того, відповідно до ч.1 ст.23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств" право власності на комунальне майно підтверджується договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації, а також актом приймання-передачі зазначеного майна.

Отже, оспорюваний договір укладено з дотриманням чинного законодавства про приватизацію та без порушення прав територіальної громади м.Кіровограда, оскільки рішення про приватизацію спірного майна було прийнято Кіровоградською міською радою в межах повноважень, визначених ст.ст.25, 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Водночас апеляційна інстанція передчасно надала правову оцінку довіреності від 13.01.2006 №40, оскільки питання її відповідності чинному законодавству та правомірності її видачі можуть бути лише предметом цивільного судочинства. З матеріалів справи не вбачається, судами не встановлено та позивачем не доведено визнання недійсною чи скасування судом вказаної довіреності, на підставі якої діяла керівник третьої особи (Управління) Марченко О.А. при укладенні оспорюваного договору.

Таким чином, оспорюваний договір укладено без порушення його сторонами господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності).

Окрім того, при прийнятті оскаржуваної постанови судом не враховано, що відповідно до ст.241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов’язки з моменту вчинення цього правочину.

Зважаючи на те, що підставою скасування рішення від 14.02.2007 стало неправильне застосування судом апеляційної інстанції ст.ст.172, 215 ЦК України, ст.ст.16, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та помилкове незастосування ч.7 ст.7 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст.4, ч.1 ст.23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств", які підлягають застосуванню до спірних відносин, а встановлений судом першої інстанції факт відповідності оспорюваного договору чинному законодавству не спростовано апеляційним господарським судом, то первісне рішення про відмову в позові є правомірним та відповідає фактичним обставинам справи.

Отже, касаційна інстанція вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115, 1117-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Барва" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.05.2007 у справі №5/157 скасувати, а рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.02.2007 у даній справі залишити без змін.

Витрати відповідача по сплаті держмита за подання касаційної скарги покласти на позивача.

Наказ доручити видати господарському суду Кіровоградської області.

Головуючий, суддя В.Овечкін

Судді: Є.Чернов

В.Цвігун