Вирок № 80260086, 04.03.2019, Біловодський районний суд Луганської області

04.03.19

Справа № 408/329/18-к

1-кп/408/146/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2019 року смт Біловодськ

Біловодський районний суд Луганської області у складі:

головуючого Соболєва Є.О.

при секретареві Негоді В.Е.,

за участю: прокурора Дзюби І.Г.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

перекладача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017130570000766, відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який має вищу освіту, неодружений, не працює, не має постійного місця проживання та реєстрації, раніше не судимий;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, росіянина, громадянина України, який має середню освіту, неодружений, не працює, не має постійного місця проживання та реєстрації, раніше судимий:

- 06.04.2004 Краснодонським міським судом Луганської області ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, відповідно до ст.. 75 КК України від призначеного покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки;

- 28.10.2005 Краснодонським міським судом Луганської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, згідно ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднане покарання за вироком Краснодонського міського суду Луганської області від 06.04.2004, остаточно до покарання на строк 3 роки 1 місяць;

- 24.12.2008 Краснодонським міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ст. 70 КК України до 10 років позбавлення волі;

- 11.06.2018 Біловодським районним судом Луганської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі,

обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

17 грудня 2017 року, приблизно о 07 годині 15 хвилин, ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном із корисливих мотивів, зайшли до продуктового магазину «Сафарі», що розташований за адресою: Луганська область, Станично-Луганський район, с Макарове, вул. Артема, 86–в, який належить ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_6, де, перебуваючи у приміщенні магазину, ОСОБА_1 дістав із внутрішньої кишені куртки заздалегідь підготований побутовий ніж та став ним демонстративно погрожувати продавцю магазина ОСОБА_7 з метою подавити волю останньої до опору. ОСОБА_7, злякавшись і сприйнявши погрозу як реальну для її здоров’я і життя, побігла до виходу. Однак ОСОБА_1, з метою недопущення втечі продавця, наказав ОСОБА_2 затримати її. ОСОБА_2, у свою чергу, виконуючи команду ОСОБА_1, перешкодив подальший рух ОСОБА_7 та змусив її повернутись за прилавок, діставши потім та продемонструвавши заздалегідь підготовлений кухонний ніж. Далі, погрожуючи застосуванням насильства, ОСОБА_1 та ОСОБА_8 відкрито заволоділи грошовими коштами у сумі 1340 грн., сигаретами «Strong» у кількості 10 пачок на загальну суму 185,70 грн., пляшкою горілки «Хлібний дар» ємністю 1,75 л, вартістю 193,66 грн., та пляшкою горілки «Green Day» ємністю 1 л, вартістю 129,56 грн., після чого з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинили матеріальну шкоду власникам магазину на загальну суму 1848,92 грн., а потерпілій ОСОБА_7 - моральні страждання через перенесений напад.

Вказані дії обвинувачених, що виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечним для життя і здоров’я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, кваліфікуються за ч. 2 ст. 187 КК України.

У судовому засіданні обвинувачені у пред’явленому обвинуваченні не визнали, були не згодні з кваліфікацією їхніх дій, вказуючи, що слідством не врахований дійсний мотив вчинення ними злочину.

Так, ОСОБА_9 суду пояснив, що він раніше проживав в с Валуйське, тому його там багато людей знають. Йому стало відомо, що володілець магазину, де вони заволоділи майном, займається скупкою викраденого. Він вирішив це перевірити, для чого направив йому одного знайомого з краденим майном. Володілець магазину купив ці речі, тому інформація підтвердилась. Крім того в розмові з одним із продавців він дізнався, що останні просто мріють, щоб цей магазин обікрали і забрали чорну касу. Він навмисно вибрав цей магазин, оскільки знав, що в ньому здійснюється відеоспостереження, тим більше бажав, щоб мрія продавців здійснилась. Тому, коли вони прийшли до магазину, то одразу продавцю повідомили про це, щоб вона зраділа. Вони до неї не застосовували насилля, а лише демонстрували ножи. Вважав, що їх дії слід кваліфікувати як вимагання, але не як розбійний напад. Окрім цього, ОСОБА_1 наполягав, що на цей злочин вони пішли через безвихідь, щоб звернути на їхні з ОСОБА_2 проблеми, тому що не могли поновити документи, влаштуватись на роботу та інше. Не заперечував, що вчинити злочинні дії ОСОБА_2 запропонував він, а останній просто на це погодився. До цього він з потерпілою ОСОБА_7 знайомий не був. Вони взяли гроші із каси, але не усі, залишили небагато на «розведення». Вказував, що вчинення цього злочину було своєрідним шляхом для відновлення паспортних документів та, в його випадку, подальшого оформлення пенсії.

Обвинувачений ОСОБА_2 суду показав, що ОСОБА_1 дав вірні покази і він їх підтримує. На поставленні запитання пояснив, що ОСОБА_1 не має на нього впливу. Злочин запропонував вчинити саме ОСОБА_1

Від потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до початку розгляду провадження надійшли письмові заяви, в яких вони просили розглядати справу за їхньої відсутності, підтримували сторону обвинувачення, цивільні позови подавати не будуть.

Незважаючи на невизнання обвинуваченими своєї провини в інкримінованому їм діянні, їхня провина цьому знайшла підтвердження на підставі доказів.

Так, потерпіла ОСОБА_7 суду показала, що 17 грудня 2017 року вона відкрила магазин о 07:00 годині. Десь о 07:15 до магазину зайшов ОСОБА_1, якого вона до цього не знала та почав розглядати товар. Потім зайшов ОСОБА_2 Вони перешепталися. ОСОБА_1 підійшов до неї і сказав, що це пограбування. Вона спочатку не повірила, стала сміятися. Тоді він достав ніж. Злякавшись, вона побігла повз прилавку до запасного виходу. ОСОБА_1 крикнув ОСОБА_2: «Держи». ОСОБА_2А перегородив їй дорогу, після чого повів її назад до каси, погрожуючи ножом. Коли він вів її, то вона йому сказала, щоб вони її не різали. ОСОБА_10 відповів: «Якщо будеш вести себе нормально, нічого з тобою не буде». Потім вони почали брати гроші з каси. У цей час до магазину зайшов покупець і спитав: «Чи потрібна їй допомога?». Вона йому кивнула. Однак він її мабуть не зрозумів або злякався і пішов. Далі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 продовжили забирати гроші з каси. Потім ОСОБА_1 взяв блок сигарет, а ОСОБА_2 сказав, щоб той взяв дві пляшки горілки. ОСОБА_2 при виході загубив гроші, які потім підбирав. Потім вони пішли, а вона викликала господарів, а ті - поліцію.

Також, на поставлені запитання, ОСОБА_7 відповіла, що усім керував ОСОБА_1 Під час пограбування вона реально боялася за своє життя та перелякалась на стільки, що, коли приїхали господарі магазину – її стало трусити. З магазину вона звільнилась саме через те, що боялась повторення таких випадків. Крім цього потерпіла зазначила, що в касі було біля 1300,00 грн. ОСОБА_7 товару обвинуваені забрали блок сигарет «Strong» та дві пляшки горілки: одну «Хлібний дар», другу - «Green Day».

Із протоколу огляду місця події від 18.12.2017 з фототаблицею (т. 3, а.с. 32-39) йдеться, що під час проведення даної слідчої дії оглядалось приміщення магазину, розташованого за адресою: Луганська область, Станично-Луганський район, с Макарове, вул. Артема, 86-б, де продавець магазину ОСОБА_7 пояснювала, що саме було викрадено і звідки, а власником магазину ОСОБА_5 було показано місця розташування камер спостереження, а також під час огляду було вилучено CD диск з відеозаписом з камер спостереження, який був наданий за заявою ОСОБА_5 (див. т. 3, а.с. 55).

Протоколом огляду предмету від 18.12.2017 з фототаблицею (т. 3, а.с. 49-53) підтверджується, що даною дією оглядався системний блок системи відеоспостереження магазину «Сафарі», який як до огляду, так і під час його проведення був у справному робочому стані, та на якому зберігались файли відеоконтенту, що мали відношення до часу вчинення злочину.

Вилучені файли відеоконтенту, що розташовувались на добровільно виданому за заявою ОСОБА_5 комп’ютерному диску, були оглянуті та відтворені, про що свідчить протокол огляду предмету від 19.12.2017 (т. 3, а.с. 57-58). Дані файли відеоконтенту були переглянуті під час судового розгляду. Після перегляду відеозапису з камер відеоспостереження обвинувачені не заперечували його справжність, більш того, в деяких моментах ОСОБА_1 коментував його. Також цей відеозапис у деталях співпадає з показами потерпілої ОСОБА_7 щодо обставин нападу і пограбування магазину.

Протокол огляду місця події від 17.12.2017 з фототаблицею (т. 3, а.с. 11-23) свідчить, що ним зафіксований огляд домоволодіння, де перебували ОСОБА_1 та ОСОБА_2, розташованого за адресою: Луганська область, Станично-Луганський район, с Валуйське, вул. Центральна, 196. Під час проведення даної слідчої дії у домоволодінні були крім виявлення самих ОСОБА_1 та ОСОБА_2, також були виявлені та вилучені залишки викрадених речей, частина грошей, та були виявленні велосипеди, на яких, судячи по запису з камер відеоспостереження, ОСОБА_1 з ОСОБА_2 прибули до магазину. Крім цього з пляшок з-під горілки «Хлібний дар» та «Green Day», а також з плівки з блоку пачок сигарет «Strong», були вилучені сліди папілярних візерунків. Також під час огляду були вилучені кухонні ножі, один з яких видав ОСОБА_2

З протоколу пред’явлення особи для впізнання від 18.12.2017 з ілюстративною таблицею (т. 3, а.с. 64-67) вбачається, що продавець магазину ОСОБА_7 серед інших представлених їй осіб впізнала під № 2 ОСОБА_1, як такого, що 17.12.2017 здійснив напад на магазин і погрожував їй ножом.

Протоколом пред’явлення особи для впізнання від 18.12.2017 з ілюстративною таблицею (т. 3, а.с. 77-80) підтверджується, що продавець магазину ОСОБА_7 серед інших представлених їй осіб впізнала під № 1 ОСОБА_2, як такого, що 17.12.2017 здійснив напад на магазин «Сафарі».

Висновком дактилоскопічної експертизи від 28.12.2017 № 19/113/6-1/712е (т. 3, а.с. 140-155) встановлено, що виявлені 18 грудня 2017 року під час проведення огляду місця події у домоволодінні, розташованому за адресою: Луганська область, Станично-Луганський район, с Валуйське, вул. Центральна, 196, на пляшках з-під горілки, а також плівці з блоку пачок сигарет деякі сліди пальців рук належать ОСОБА_2

Згідно висновку експертизи холодної зброї від 28.12.2017 № 19/113/6-3/656е (т. 3, а.с. 159-162) вилучені 18 грудня 2018 року під час проведення огляду місця події у домоволодінні, розташованому за адресою: Луганська область, Станично-Луганський район, с Валуйське, вул. Центральна, 196, ножі холодною зброєю не є.

Видатковими накладними (т. 3, а.с. 175-177) підтверджується вартість викраденого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 товару.

Аналізуючи в сукупності наведені докази, суд вважає провину ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інкримінованому їм злочині доведеною, тому вони за скоєне повинні нести кримінальну відповідальність.

У суду не виникає сумнівів щодо правильності кваліфікації дій обвинувачених, оскільки як вбачається з характеру їхніх дій, то вони під час пограбування магазину «Сафарі» здійснили відкритий напад (несподівану, короткочасну, агресивну і насильницьку дію) на продавця магазину ОСОБА_7, примусивши останню погрозами застосування насилля, небезпечного для її життя і здоров’я, відкрити касу магазину, звідки ними потім були викрадені гроші. Отже, в даному випадку відсутні підстави для іншої кваліфікації дій обвинувачених, в тому числі як вимагання, на що вказував обвинувачений ОСОБА_1

Також не впливає на кваліфікацію дій обвинувачених твердження ОСОБА_1, який підкреслював, що фізичне насилля до ОСОБА_7 вони не застосовували, а тільки демонстрували ножі, оскільки для кваліфікації розбою має значення не тільки застосування насилля, небезпечного для життя і здоров’я особи, яка зазнала нападу, а й погрози застосування такого насилля. В даному випадку потерпіла ОСОБА_11 в суді вказувала, що реально переживала за своє життя і здоров’я, через що сильно перелякалась, наслідком чого стало її подальше звільнення через негативні переживання події, яка сталася.

Суд не бере до уваги доводи обвинуваченого ОСОБА_1 стосовно того, що ними вказаний злочин вчинений через безвихідну ситуацію, яка як з ним, так і з ОСОБА_2 сталася у зв’язку з відсутністю документів, що посвідчують їхню особу, тому що будь-які протиправні дії для привертання до себе уваги не можуть бути виправданням можливих неправомірних дій щодо них.

Крім того суд вважає надуманими покази ОСОБА_1 щодо вчинення власником магазину «Сафарі» ОСОБА_5 протиправних дій, які нібито виразились у скупці краденого, через те що цьому ним не надано жодного доказу, а також у зв’язку з тим, що він плутався у своїх показах щодо цих обставин.

Позиція обвинувачених у невизнанні своєї провини в інкримінованому їм злочині свідчить про обраний ними такий спосіб захисту з метою пом’якшити свою участь, що в свою чергу вказує на відсутність каяття у вчиненому.

Обираючи покарання обвинуваченим суд виходить із положень ч. 2 ст. 50 КК України, а саме що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи вид і розмір покарання обвинуваченим, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченими злочину, їхні особи, а також роль кожного з них у вчиненому діянні.

Так, відповідно до ст. 12 КК України обвинувачені вчинили тяжкий злочин. Обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судим, але притягувався до відповідальності в іншій країні за особливо тяжкий злочин, посередньо характеризується, не має постійного місця проживання, не працює, є організатором і одночасно з ОСОБА_2 є співвиконавцем цього злочину. Обвинувачений ОСОБА_2 є раніше неодноразово судимим, посередньо характеризується, не має постійного місця проживання, не працює, є співвиконавцем злочину.

Відповідно до ст. 66 КК України обставин, які пом’якшують покарання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2, судом не встановлено.

Згідно ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_2, є рецедив злочину. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, судом не встановлено.

Наведене свідчить про неможливість виправлення обвинувачених без ізоляції від суспільства, тому їм слід визначити покарання у вигляді позбавлення волі.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України. Судові витрати слід покласти на обвинувачених в рівних частках.

Керуючись ст.ст. 371, 373 - 375 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 8 років.

Згідно ст. 71 КК України до призначеного покарання ОСОБА_2 частково приєднати невідбуте покарання за вироком Біловодського районного суду Луганської області від 11 червня 2018 року у вигляді 6 місяців позбавлення волі й остаточно, за сукупністю вироків, ОСОБА_2 призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців.

Строк відбування покарання обвинуваченим обраховувати з моменту набрання вироком законної сили.

Зарахувати обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до строку відбування покарання строк попереднього їхнього ув’язнення з 18 грудня 2017 року до дня набрання вироком законної сили.

До набрання вироком законної сили, запобіжні заходи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити тими самими – тримання під вартою.

Речові докази:

-два ножи кухонні з чорним пластиковими рукоятями, пляшку з-під горілки «Хлібний дар» ємністю 1,75 л з папілярними візерунками слідів рук, пляшку з-під горілки «Green Day» ємністю 1 л з папілярними візерунками слідів рук, папілярний візерунок на поліетиленовій упаковці сигарет «Strong», окуляри сонцезахисні, передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Станично-Луганського ВП ГУНП в Луганській області, - знищити;

-чотири пачки сигарет «Strong», грошові кошти в сумі 72 грн., передані до камери зберіганням Станично-Луганського ВП ГУНП в Луганській області, - повернути ОСОБА_5 та ОСОБА_6;

-системний блок (сервер) системи відеоспостереження магазину «Сафарі» марки «Alpina technology» з оригіналами відеофайлів з камер спостереження за 17.12.2017, переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5, - залишити в його користуванні;

-велосипед «Україна» синього кольору, переданий до камери зберігання Станично-Луганського ВП ГУНП в Луганській області, - конфіскувати на підставі ст.ст. 96-1, 96-2 КК України (спеціальна конфіскація);

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави в рівних частках 2077,62 грн. – витрати за проведення дактилоскопічної експертизи та експертизи холодної зброї.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, який може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Біловодський районний суд Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку прокурор та обвинувачені можуть отримати негайно після його проголошення.

Головуючий: