Вирок № 80259735, 04.03.2019, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/4493/18

провадження №: 1-кп/398/168/19

ВИРОК

Іменем України

"04" березня 2019 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Орловського В.В.

з участю секретаря судового засідання Колісник О.В.,

прокурора Охотника І.М.

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні у м. Олександрії кримінальне провадження, внесене у ЄРДР 11 липня 2018 року за №12018120070002007, відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який має повну загальну середню освіту, непрацюючий, неодружений, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не має, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимий 28.07.2017 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,

який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

встановив:

Суд визнає доведеним, що ОСОБА_1 вчинив злочин за таких обставин.

10.07.2018 року близько 23.40 год. ОСОБА_1 проходячи повз паркану території колишнього Хліб Заводу, що розташований у місті Олександрія, вулиця Клари Цеткін, №11, де у нього виник умисел на незаконне проникнення в складське приміщення, що належить ОСОБА_2 у якого ОСОБА_3 працював на протязі місяця в якості вантажника м’ясної продукції. З метою реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на таємне викрадення чужого майна поєднане з проникненням до приміщення, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, обійшовши цегляний паркан території колишнього Хліб Заводу, праворуч та залізши по стовбуру дерева навпроти будинку №48 по вулиці Української, потрапив на охоронювану територію складських приміщень. Продовжуючи свій злочинний намір підійшовши до зачинених вхідних дверей складського приміщення ОСОБА_2, із застосуванням фізичної сили шляхом їх пошкодження, відкрив та потрапивши в складське приміщення, тим самим незаконно проник до вказаного приміщення, де обрав об’єктом свого злочинного посягання грошові кошти в сумі 4 281,00 грн. та ноутбук «Lenovo IdeaPad S205 11.6? разом з сумкою для ноутбуку «Tucano Second Sein Folder Apple MacBook Air» 11.6? дюймів, який належить ОСОБА_2. Після цього, діючи умисно та повторно, взяв зазначені грошові кошти та ноутбук разом із сумкою, вийшов з складського приміщення, тим самим таємно викрав чуже майно. Після цього розпорядився викраденим майном на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 5 941,00 грн.

Суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за відсутності заперечень учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин місця, часу, способу вчинення, наслідків, форми вини і мотивів вчинення злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, та обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням характеризуючих обвинуваченого матеріалів та документів щодо речових доказів. Суд переконався, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, і також роз'яснив учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати зазначені обставини в апеляційному порядку.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав вину. Пояснив, що вночі переліз через паркан та потрапив на територію складу, проник до складу і викрав гроші у сумі приблизно 5 тисяч гривень та сумку з ноутбуком. Викраденим розпорядився на власний розсуд, гроші витратив на свої потреби. Через день був затриманий працівникам поліції та віддав їм ноутбук, гроші не повернув, тому що на той час їх витратив. Стверджує, що кається у вчиненому та шкодує про свій вчинок, однак пояснює, що був змушений вчинити злочин, щоб допомогти близькій людині, яка потребує грошей для лікування.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні крадіжки, поєднаної з проникненням у інше приміщення чи сховище, тобто злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України.

При призначенні ОСОБА_1 покарання, суд враховує, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин а також те, що обвинувачений вчинив злочин повторно під час іспитового строку, має нейтральну характеристику з місця проживання, проживає один, офіційно не працює, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, на час судового розгляду не відшкодував завдану потерпілому матеріальну шкоду.

Відповідно до ст. 66 КК України суд визнає обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Відповідно до ст.67 КК УКраїни суд визнає обставиною, що обтяжує покарання рецидив злочину, оскільки ОСОБА_1, маючи судимість за умисний злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК, вчинив новий умисний злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК.

Згідно досудової доповіді ризик вчинення ОСОБА_1 повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як високий. Орган пробації також вважає, що існує висока ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів за ч. 3 ст. 185 КК України є покарання у виді позбавлення волі у межах передбаченої законом санкції.

Остаточне покарання має бути призначене із застосуванням ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати на залучення експерта необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави, що відповідає вимогам ст. 124 КПК України.

Питання стосовно речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід тримання під вартою слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

На підставі викладеного та керуючись ст. 373, 374 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 липня 2017 року і остаточно призначити покарання 4 роки 3 місяці позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання рахувати з 28 листопада 2018 року, зарахувавши таким чином у строк покарання строк досудового тримання під вартою.

Речові докази по справі: USB кабель сірого кольору, грошові кошти в сумі 100 гривень серії ЄА №5633127, чотири ключі та один магнітний ключ та ноутбук Lenovo IdeaPad S205 (59-310727), (11.6? (1366x768) LED/AMD Dual-Core E-450 (1.65 GHz)/Ram 2 Gb/HDD 500Gb/AMD Radeon HD 6320/без ОДД/Lan/ Wi-Fi/Bluetooth), чорного кольору, із серійним номером WB05931146, сумка для ноутбука «Tucano Second Sein Folder Apple MacBook Air» 11.6 дюймів, які передані під зберігальну розписку ОСОБА_2, залишити за належністю потерпілому ОСОБА_2.

Судові витрати по справі за проведення судових експертиз в сумі 2 288,00 грн. стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.

Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід тримання під вартою слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі її подання, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно.

Суддя Орловський В.В.