Вирок № 80259638, 11.02.2019, Ратнівський районний суд Волинської області

справа № 168/407/17

провадження № 1-кп/166/3/19

категорія: 18

В И Р О К

Іменем України

11 лютого 2019 року смт. Ратне

Ратнівський районний суд Волинської області у складі головуючого судді Лозицького С.О.,

за участі секретаря – Тарасюк О.М.,

прокурора – Шептура А.М.;

обвинуваченого – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ратне кримінальне провадження № 12017030190000081, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.04.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с. Пустомити Горохівського району Волинської області, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, непрацюючго, згідно ст. 89 КК України раніше несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (надалі - КК України),-

в с т а н о в и в:

Наприкінці лютого 2017 року, близько 21 год. 00 хв, ОСОБА_1, перебуваючи неподалік житлового будинку, що розташований у с. Смідин, вул. Лесі Українки, 17, Старовижівського району, вирішив таємно викрасти з приміщення вказаного будинку належні власнику будинку ОСОБА_2 речі.

Для виконання свого протиправного наміру, ОСОБА_1, наприкінці лютого 2017 року, близько 23.00 год., (точної дати досудовим розслідуванням не встановлено) відкривши хвіртку, незаконно проник на територію огородженого подвір’я, що розташоване за адресою: с. Смідин, вул. Лесі Українки, 17, Старовижівського району.

Перебуваючи на території господарства, ОСОБА_1 підійшов до приміщення житлового будинку, відкрив вікно кухні, через яке проник до приміщення будинку у кухню.

Знаходячись всередині приміщення ОСОБА_1 таємно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, вчинив крадіжку двох порожніх, бувших у використанні, металевих газових балонів ємністю 50 л. кожен, вартістю 550 гривень кожен, які через вікно виніс на вулицю та в подальшому заніс до свого господарства.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив крадіжку майна, яке належить ОСОБА_2, спричинивши збитки на загальну суму 1100 (одна тисяча сто) гривень.

Крім цього, наприкінці лютого 2017 року, близько 21.00 год., ОСОБА_1, перебуваючи неподалік житлового будинку, що розташований у с. Смідин, вул. Лесі Українки, 17, Старовижівського району, вирішив повторно таємно викрасти з приміщення вказаного будинку належні власнику будинку ОСОБА_2 речі.

Для виконання свого протиправного наміру, ОСОБА_1, наприкінці лютого 2017 року, близько 21.00 год., (точної дати досудовим розслідуванням не встановлено) відкривши хвіртку, незаконно проник на територію огородженого подвір’я, що розташоване за адресою: с. Смідин, вул. Лесі Українки, 17, Старовижівського району.

Перебуваючи на території господарства, ОСОБА_1 підійшов до приміщення житлового будинку, зняв незамкнений навісний замок з дверей горища та проник через двері на горище будинку.

Знаходячись на горищі ОСОБА_1 таємно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно вчинив крадіжку двох бувших у використанні алюмінієвих бідонів, ємністю 40 л. кожен, вартістю 275 гривень та 600 грн., які через отвір виніс на вулицю та в подальшому заніс до свого господарства.

Обвинувачений вину у вчиненому визнав повністю, відмовився від послуг захисника та надав показання, відповідно до яких зазначив, що приблизно в лютому 2017 року, близько 21 год. 00 хв, він, перебуваючи неподалік житлового будинку, що розташований у с. Смідин, вул. Лесі Українки, 17, Старовижівського району, вирішив таємно викрасти з приміщення вказаного будинку належні власнику будинку ОСОБА_2 речі.

Для виконання свого протиправного наміру, ОСОБА_1, наприкінці лютого 2017 року, близько 23.00 год., (точної дати пригадати не зміг) відкривши хвіртку, проник на територію огородженого подвір’я, що розташоване за адресою: с. Смідин, вул. Лесі Українки, 17, Старовижівського району.

Перебуваючи на території господарства, ОСОБА_1 підійшов до приміщення житлового будинку, відкрив вікно кухні, через яке проник до приміщення будинку у кухню.

Знаходячись всередині приміщення ОСОБА_1 таємно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, вчинив крадіжку двох порожніх, бувших у використанні, металевих газових балонів ємністю 50 л. кожен, вартістю 550 гривень кожен, які через вікно виніс на вулицю та в подальшому заніс до свого господарства.

Окрім того, Обвинувачений вказав, що наприкінці лютого 2017 року (точної дати пригадати не зміг), близько 21.00 год., ОСОБА_1, перебуваючи неподалік житлового будинку, що розташований у с. Смідин, вул. Лесі Українки, 17, Старовижівського району, вирішив повторно таємно викрасти з приміщення вказаного будинку належні власнику будинку, ОСОБА_2, речі.

Для виконання свого протиправного наміру, ОСОБА_1, наприкінці лютого 2017 року, близько 21.00 год., відкривши хвіртку, незаконно проник на територію огородженого подвір’я, що розташоване за адресою: с. Смідин, вул. Лесі Українки, 17, Старовижівського району.

Перебуваючи на території господарства, ОСОБА_1 підійшов до приміщення житлового будинку, зняв незамкнений навісний замок з дверей горища та проник через двері на горище будинку.

Знаходячись на горищі, ОСОБА_1, таємно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно вчинив крадіжку двох бувших у використанні алюмінієвих бідонів, ємністю 40 л. кожен, вартістю 275 гривень та 600 грн., які через отвір виніс на вулицю та в подальшому заніс до свого господарства.

Окрім того, Обвинувачений, даючи показання, висловив щире каяття у вчиненому. Обіцяв більше ніколи не вчиняти злочинів.

В судовому засіданні Обвинувачений звернувся з клопотанням, відповідно до якого просив, з посиланням на норму ч. 3 ст. 349 КПК України, визнати недоцільним дослідження доказів щодо обставин вчинення ним кримінальних правопорушень, які ніким не оспорюються.

Прокурор підтримав зазначене клопотання.

Потерпілий в судове засідання з розгляду даного кримінального провадження не з’явився, проте подав Суду заяву про розгляд справи за його відсутності, вказав, що йому заподіяні збитки Обвинуваченим відшкодовані, на суворій мірі покарання не наполягає, претензій морального та матеріального характеру – немає.

Судом встановлено, що фактичні обставини справи, які стосуються вчинення ОСОБА_1 злочину, відповідальність за який передбачена ч. 3 ст. 185 КК України, ніким з учасників судового провадження не оспорюються, вони правильно розуміють їх зміст, їм роз'яснено, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи, що у Суду відсутні будь-які сумніви у добровільності позиції учасників судового провадження, Суд, за їх згодою, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, дійшов висновку про обґрунтованість вказаного клопотання та визнає недоцільним дослідження доказів щодо обставин вчинення ОСОБА_1 злочину, відповідальність за який передбачена ч. 3 ст. 185 КК України, які ніким не оспорюються.

Разом з цим Ратнівський районний суд Волинської області вважає за необхідне зазначити, що відповідно до абзацу 1 п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 10 вирішуючи питання про наявність у діях винної особи такої кваліфікуючої ознаки, як проникнення в житло, інше приміщення чи сховище, суди повинні мати на увазі таке.

Під проникненням у житло, інше приміщення чи сховище слід розуміти незаконне вторгнення до них будь-яким способом (із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання; шляхом обману; з використанням підроблених документів тощо або за допомогою інших засобів), який дає змогу винній особі викрасти майно без входу до житла, іншого приміщення чи сховища (абзац 2 п. 22 Постанови).

Згідно абзацом 3 п. 22 Постанови Пленуму вирішуючи питання про наявність у діях винної особи названої кваліфікуючої ознаки суди повинні з'ясовувати, з якою метою особа опинилась у житлі, іншому приміщенні чи сховищі та коли саме в неї виник умисел на заволодіння майном. Викрадення майна не можна розглядати за ознакою проникнення в житло або інше приміщення чи сховище, якщо умисел на викрадення майна у особи виник під час перебування в цьому приміщенні.

Під житлом, згідно абзацу 5 п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 10, потрібно розуміти приміщення, призначене для постійного або тимчасового проживання людей (будинок, квартира, дача, номер у готелі тощо). До житла прирівнюються також ті його частини, в яких може зберігатися майно (балкон, веранда, комора тощо), за винятком господарських приміщень, не пов'язаних безпосередньо з житлом (гараж, сарай тощо).

З огляду на наведені вище обставини та беручи до уваги положення означеної Постанови Пленуму, Ратнівський районний суд Волинської області зазначає, що враховуючи суб’єктивну сторону злочину, в діях ОСОБА_1 наявна така ознака проникнення, як його незаконність, оскільки він мав вільний доступ до приміщення будинку та увійшов до нього, усвідомлюючи відсутність згоди власника на доступ до даного будинку. При цьому умисел на вчинення крадіжки виник у Обвинуваченого до моменту, коли він проник у приміщення, а саме проникнення і було вчинене з метою вчинення крадіжки Обвинуваченим.

Окрім того, беручи до уваги ту обставину, що факт проникнення Обвинуваченого в житлове приміщення Потерпілого з метою таємного викрадення чужого майна мав неодноразовий характер, в даному випадку має місце повторність.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у житло, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 185 КК України.

При цьому, Суд зазначає, що ч. 3 ст. 185 КК України містить санкцію за вчинення передбаченого у ній злочину, яка дозволяє його класифікувати відповідно до ст. 12 КК України, як тяжкий злочин.

Обставинами, які, відповідно до норми ст. 66 КК України, пом’якшують покарання, у даному випадку, Суд вбачає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 3 ст. 185 КК України, повернення частини викраденого майна Потерпілому.

Обставини, які, відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання - не встановлені.

Крім цього, Суд враховує дані, що характеризують особу обвинуваченого:

-ОСОБА_1 посередньо характеризується за місцем проживання;

-на обліку в лікаря-нарколога та психіатра не перебуває;

-є несудимим в порядку вимог ст. 89 КК України.

При цьому, призначаючи покарання обвинуваченому, Суд враховує в сукупності характер і ступінь суспільної небезпеки, ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, дані про особу винного, який є працездатною фізично здоровою особою, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліках у нарколога та психіатра не перебуває, наявність пом’якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин.

З урахуванням наведеного вище, Суд дійшов висновку про призначення покарання за ч. 3 ст. 185 КК України – 3 (три) роки позбавлення волі.

Окрім того, враховуючи встановлені обставини, особу Обвинуваченого, тяжкість злочину, Суд вважає, що виправлення обвинуваченого й попередження вчинення ним нових злочинів можливе без застосування до Обвинуваченого реального відбуття покарання, а тому на підставі ст. 75 КК України звільняє його від відбування покарання із випробуванням з покладенням на нього передбачених ст. 76 цього Кодексу обов`язків.

Процесуальні витрати в даному кримінальному провадженні у вигляді вартості витрат, пов’язаних з призначенням та проведенням судової товарознавчої експертизи у розмірі 2476 грн. 00 коп. – слід стягнути з Обвинуваченого в дохід Держави.

Долю речових доказів, які стосуються даного кримінального провадження,Суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Запобіжні заходи до Обвинуваченого не застосовувались.

Керуючись ст.ст. 349, 370, 371, 374 КПК України, Суд

ухвалив:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки:

-періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речовий доказ: алюмінієвий бачок на 40 літрів без кришки, визнаний та приєднаний до матеріалів кримінального провадження №12017030190000081 в якості речового доказу та переданий на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Старовижівського ВП, повернути ОСОБА_2, як законному володільцю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Держави судові витрати у кримінальному провадженні з проведення товарознавчої експертизи та залучення експерта у розмірі 2476 (дві тисячі чотириста сімдесят шість) грн. 00 коп.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Волинського апеляційного суду через Ратнівський районний суд Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення, обвинуваченим, який перебуває під вартою – в цей же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Суддя Лозицький С.О.