Ухвала суду № 80258961, 06.03.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про продовження процесуального строку

06 березня 2019 року м. Київ № 320/434/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позов ОСОБА_1 до Києво-Святошинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

до суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Києво-Святошинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просить суд:

- визнати бездіяльність відповідача щодо припинення нарахування та невиплати позивачеві пенсії з травня місяця 2018 року неправомірною;

- зобов’язати відповідача поновити позивачеві нарахування та виплатити їй пенсію з травня місяця 2018 року, нарахувати на виплатити виниклу заборгованість з виплати пенсії з травня місяця 2018 року на її рахунок, відкритий в ПАТ «Ощадбанк»;

- допустити негайне виконання постанови суду в частині виплати їй пенсії у межах суми стягнення за один місяць;

- зобов’язати відповідача подати до суду звіт про виконання постанови у строк один місяць з дня отримання постанови після набрання судовим рішенням законної сили.

Ухвалою суду від 04.02.2019 позовну заяву залишено без руху, визначено спосіб та встановлено десятиденний строк для усунення її недоліків шляхом подання до суду:

- оригіналу документа про сплату 768, 40 грн. судового збору або документально підтверджуючих доказів про наявність підстав для звільнення позивача від сплати такого збору;

- доказів звернення позивача до відповідача із запитами щодо підстав припинення їй виплати пенсії та з пропозицією відновити їй такі виплати або пояснень щодо того, чому позивач не зверталась до відповідача із вимогою щодо відновлення виплати пенсії. У разі наявності - відмову відповідача у такій виплаті;

- доказів того, що у позивача не було об’єктивної можливості вчиняти дії щодо отримання певної інформації і документів від відповідача, зокрема, щодо підстав припинення пенсійних виплат, шляхом направлення відповідного звернення засобами поштового зв’язку;

- актуальну інформацію про взяття позивача на облік внутрішньо переміщеної особи для вирішення питання щодо дотримання позивачем правил територіальної підсудності.

В порядку виконання вимог ухвали від 04.02.2019 про залишення позову без руху від позивача 01.03.2019 до суду надійшло клопотання, за результатом вивчення змісту якого суд дійшов висновку про невиконання вимог ухвали суду від 04.02.2019 в частині подання вищевказаних документів.

Так, позивачем на виконання вимог ухвали суду було надано клопотання про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, яке вже було предметом розгляду судом та ухвалою від 04.02.2019 у його задоволенні було відмовлено.

Жодних доказів, що підтверджують рівень майнового стану фізичної особи, наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо позивачем не приєднано, що позбавляє суд можливості пересвідчитись у достовірності наведених позивачем обставин.

Крім цього позивач просить суд на підтвердження відсутності у нього доходів направити запит до пенсійного фонду для отримання інформації, таким чином перекладаючи обов'язок доказування на суд замість сторони у справі.

Щодо інших доказів, то позивач повторно просить суд витребувати у відповідача докази перебування позивача на обліку у відповідача, суму та дату останньої виплати пенсії, розмір заборгованості, підстави припинення виплати пенсії.

В обґрунтування неможливості надання таких доказів позивач вказує на те, що тривалий час перебуває у м. Алчевськ Луганської області, а "витребувані документи знаходяться у пенсійній справі".

Суд звертає увагу на те, що доказування - це діяльність суб'єктів доказування, яка здійснюється в урегульованому процесуальному порядку і спрямована на з'ясування дійсних обставин справи, прав і обов'язків сторін, встановлення певних обставин шляхом ствердження юридичних фактів, зазначення доказів, а також подання, прийняття, збирання, витребування, дослідження і оцінки доказів. Отже, мета доказування - з'ясування дійсних обставин справи.

Звідси мета доказування - переконати суд у достовірності наведених фактів.

Обов'язок доказування покладається на сторін. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. У разі недостатності доказів суд вправі запропонувати представити докази тій стороні, яка несе обов'язок по доказуванню.

Однак це не означає, що суд зобов'язаний замість сторони у справі перекласти на себе тягар доказування та збирання доказів.

Суд звертає увагу, що завданням адміністративного судочинства є вирішення судом спорів, але він не є органом, який здійснює функцію суб'єкта на який покладений обов'язок щодо їх збирання.

Суд може сприяти в отриманні певних доказів водночас за певних умов.

Так, в силу положень статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Однак, всупереч наведеним приписам, клопотання позивача не містить інформації та доказів на її підтвердження щодо того, які вживались позивачем заходи для отримання доказів, які вона просить витребувати суд.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач має можливість направляти відповідну поштову кореспонденцію у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що і отримувати її позивач також має можливість.

Жодних письмових пояснень щодо того, що перешкоджало позивачеві самостійно звернутись до відповідача задля отримання необхідної інформації, а відповідач у свою чергу відмовив у наданні такої, суду не надано.

Більш того, суду не надано жодної актуальної інформації про те, що позивач перебуває на обліку у відповідача, що позбавляє суд можливості встановити дотримання позивачем правил територіальної підсудності та належного відповідача по справі.

Частиною другою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом, зокрема, з ініціативи суду.

З урахуванням викладеного, суд, з метою забезпечення повного, об'єктивного та неупередженого підходу у вирішенні питання щодо можливості розгляду адміністративного позову судом, вважає за доцільне, згідно з частиною другою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, продовжити позивачеві на десять днів з дня отримання ухвали, строк для усунення недоліків поданої заяви шляхом надання суду:

- документально підтверджуючих доказів про наявність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, зокрема але не виключно, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо або оригіналу документа про сплату 768, 40 грн. судового збору;

- пояснень та доказів на їх підтвердження щодо причин неможливості самостійного отримання витребуваних доказів та заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання доказу, з урахуванням висновків суду, що наведені у даній ухвалі;

- доказів на підтвердження перебування позивача на обліку у відповідача.

Керуючись статтями 121, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Продовжити ОСОБА_1 на десять днів строк на усунення недоліків з дня отримання копії даної ухвали.

2. Роз'яснити ОСОБА_1, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

3. Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панченко Н.Д.