Рішення № 80258951, 28.02.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2019 року № 810/3469/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Київській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

Головне управління ДФС у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 1926210,83 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом, у вказаному вище розмірі, внаслідок несплати податкових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб та ПДВ. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.07.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 07.08.2018.

Ухвалою суду від 07.08.2018 зупинено провадження у справі за обґрунтованим клопотанням сторони до 24.09.2018.

Протокольною ухвалою суду від 24.09.2018 відкладено розгляд питання про поновлення провадження у справі до 22.10.2018.

Протокольною ухвалою суду від 22.10.2018 судове засідання знято з розгляду та призначено наступне підготовче засідання на 13.11.2018.

Ухвалами суду від 13.11.2018 поновлено провадження у справі та закрито підготовче провадження у справі.

13.11.2018 представник позивача подав до суду клопотання про здійснення подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження, без його участі.

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. Таким чином, керуючись ст.205 КАС України, ухвалою суду від 13.11.2018 вирішено справу розглядати за наявними в ній матеріалами і доказами, в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 30.06.2017, що підтверджується відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як платник податків відповідач перебуває на обліку в Бориспільській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

З матеріалів справи вбачається, що податковий борг складається з самостійно визначених зобов’язань, нарахування штрафних санкцій та пені.

Податковий борг по податку на доходи фізичних осіб виник за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки складено акт від 30.10.2017 №843/10-36-13-09/НОМЕР_1. На підставі акту прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.11.2017 №0098361309 на суму – 786477,73 грн. з яких за основним платежем – 628774,18 грн. та штрафні санкції – 157703,55 грн.. Залишок несплаченої пені становить – 298793,49 грн., всього по податку на доходи фізичних осіб становить 1085271,22 грн.

Податковий борг по податку на додану вартість виник за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки складено акт від 30.10.2017 №843/10-36-13-09/НОМЕР_1. На підставі акту прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.11.2017 №0098461309 на суму 545102,50 грн. з яких за основним платежем – 436082 грн. та штрафні санкції – 109020,50 грн. Залишок несплаченої пені становить – 213534,42 грн.

Всього сума боргу по податку на додану вартість становить 758636,92 грн.

Податковий борг по військовому збору виник за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки складено акт від 30.10.2017 №843/10-36-13-09/НОМЕР_1. На підставі акту прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.11.2017 №0098431309 на суму 59632,72 грн. з яких за основним платежем – 47706,17 грн. та штрафні санкції – 11926,55 грн. Залишок несплаченої пені становить – 22669,97 грн.

У добровільному порядку відповідач узгоджені податкові зобов’язання не сплачує. Податкові повідомлення-рішення відповідач не оскаржував.

Відтак податкова заборгованість відповідача становить 1926210,83 грн.

З метою стягнення податкового боргу, податковим органом, на виконання вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, була виставлена відповідачу податкова вимога форми "Ф" від 02.01.2018 №2833-12 про сплату податкового боргу.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Так, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з вимогами пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Як вбачається з пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з вимогами пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до вимог п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (пункт 54.1 статті 54 ПК України).

Згідно з вимогами п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 202.1 ст. 202 ПК України передбачено, що звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей: а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця; б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Відповідно до вимог п. 203.1 ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як вбачається з п. 203.2 ст. 203 ПК України, сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з вимогами п. 56.11 ст. 56 ПК України самостійно визначене платником податків податкове зобов'язання оскарженню не підлягає.

Суд зазначає, що податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, з ПДВ та з військового збору самостійно визначено відповідачем про те сплачено не було, а тому загальна сума податкового боргу відповідача складає 1926210 грн. 83 коп.

Згідно з вимогами п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 ПК України).

Відповідно до вимог пп. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою відповідачем податкових зобов'язань, позивачем було надіслано податкову вимогу форми "Ф" від 02.01.2018 р. № 2833-12.

При вирішенні справи судом враховано, що відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження сплати вказаних сум.

З урахуванням системного аналізу правових норм, наведених вище, безпосередньо досліджених судом доказів, суд дійшов висновку про наявність у відповідача заборгованості з податку на доходи фізичних осіб, з ПДВ та військового збору на загальну суму 1926210,83 грн., яка підлягає стягненню.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу, що і було зроблено позивачем.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, беручи до уваги відсутність витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають. Керуючись ст.ст. 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з рахунків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код ІНПП НОМЕР_1) у банках, що обслуговують боржника в сумі 1926210 (один мільйон дев’ятсот двадцять шість тисяч двісті десять) грн. 83 коп., в рахунок погашення податкового боргу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лиска І.Г.