Рішення № 80258607, 05.03.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2019 р. Справа№266/7453/18

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Мозговая Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Донецькій області про визнання дій неправомірними, скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1), звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м.Маріуполь, вул. Макара Мазая, 16, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання дій неправомірними, скасування постанови від 24.11.2018 року серія ВР №098695 про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 170 грн., закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутності в діях складу правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідно до постанови 24.11.2018 року в м. Маріуполі водій керував автомобілем з неосвітленим заднім номерним знаком у темну пору доби, чим порушив ПДР, а саме ч. 6 ст. 121 КУпАП. Зазначає про те, що з постановою та висновками відповідача не згоден. Правил дорожнього руху не порушував, тому вважає, що рішення відповідача щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладення на нього стягнення є необґрунтованими та незаконними. Відповідно до приписів чинного законодавства посилається на те, що обов’язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Зазначає, що протокол у справі про адміністративне правопорушення та постанова не відповідають вимогам ст. 251, 256, 280 КУпАП України. Відсутність у справі не тільки пояснень, але й даних потерпілих та свідків грубо протирічить ст. 256 КУпАП та призводить до відсутності у справі передбачених законом доказів.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначає, що позовні вимоги позивача є незаконними, безпідставними та необґрунтованими. Під час патрулювання було помічено транспортний засіб Volkswagen Tiguan номерний знак НОМЕР_1, який рухався в темну пору доби з номерним знаком, що не освітлюється, чим порушив п. 2.9 ПДР України. Вказані обставини підтверджуються наявним відеозаписом, зробленим нагрудним реєстратором патрульного. Доводи позивача щодо позбавлення його можливості скористатися у повному обсязі своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП безпідставні, оскільки позивач заявив клопотання про перенесення розгляду справи та клопотання про необхідність залучення захисника, а також іншого фахівця в галузі права – інспектором було задоволено в повному обсязі. Інших клопотань не надходило. Вказані обставини підтверджуються відеозаписом, зробленим нагрудним реєстратором патрульного. Також зазначає, що постанова відповідає нормам закону. В ній зазначено посадову особу, яка прийняла постанову, дату розгляду справи; місце скоєння правопорушення, відомості про особу, що скоїла правопорушення; опис обставин, встановлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Вважає, що постанова ВР №098695 від 24.11.2018 року у справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованою та законною та просять відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 09 січня 2019 року заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 04 лютого 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Донецькій області про визнання дій неправомірними, скасування постанови передано на розгляд Донецького окружного адміністративного суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддям від 25.02.2019 року здійснено розподіл справи №266/7453/18, справу передано до провадження судді Мозговій Н.А.

Ухвалою суду від 28 лютого 2019 року справу №266/7453/18 прийнято до свого провадження.

Частиною 1 статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.

Відповідно до ч.2 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву щодо оскарження рішень суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Судом встановлено, що позивач отримала постанову серії ВР №098695 від 24.11.2018 року 06.12.2018 року та з позовом звернулась до суду 17.12.2018 року (1-й робочий день після 16.12.2018р.). Таким чином, суд вважає, що позивачем процесуальний строк на подачу адміністративного позову не порушен.

Представники сторін у судове засідання не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, із заявами та клопотаннями про відкладання розгляду заяви не зверталися.

На підставі ч.9 ст. 205 КАС України суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

З урахуванням ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що постановою серії ВР №098695 від 24.11.2018 року, винесеною поліцейським роти №3 УПП у Донецькій області сержантом поліції ОСОБА_2, позивача було визнано винним у порушенні п.п.2.9 «В» ПДР України. і було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 6 ст.121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

З дослідженого судом диску відеозапису файл 20181122080756000117 у 20 год. 58 хв. 28 сек. та файл 20181122080923000588 у 21 год. 01 хв. 36 сек., вбачається, що позивач дійсно вчинив правопорушення, передбачене ч.6 ст. 121 КУпАП. З відеоматеріалу вбачається, що відповідач зупинив транспортний засіб, бо на транспортному засобі неосвітлений номерний знак у темну пору доби. Позивач підтвердив, що дійсно на транспортному засобі неосвітлений задній номерний знак, йому роз'яснювались його права.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.280 КУпАП відповідачем було з'ясовано, що позивачем було скоєно адміністративне правопорушення за ч.6 ст.121 КУпАП. Адміністративне стягнення було накладено в межах санкції, передбаченої ч.6 ст.121 КУпАП.

Згідно з нормами ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, забезпечення безпеки осіб та забезпечення безпеки дорожнього руху може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах фото і відеотехніку, у зв'язку з чим відповідачем використовувалася нагрудна відеокамеру, що була розміщена на форменому одязі.

В рішенні Конституційного Суду України від 26.05.2015 року №5-рп/2015 зазначено, що положення ч.1 ст.276 КУпАП в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого розглядати справу про адміністративне правопорушення. Приймаючи зазначене рішення Конституційний Суд України виходив з того, що в ч.ч.1,2 ст.258 КУпАП визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.

Скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ч.ч.1,2 ст.258 КУпАП передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладення адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місця його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Після рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 року 14.07.2015 року на виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» до ст.258 КУпАП внесено зміни, а саме, після частини першої доповнено новою частиною. Частиною 2 ст.258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. Згідно з ч.4 ст.258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.283 КУпАП. Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту (в т.ч. частина 6 ст.121 КУпАП). Частиною 5 ст.258 КУпАП не передбачені винятки щодо необхідності складання протоколу за правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху у разі заперечення особи щодо порушення.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі за ч.6 ст.121 КУпАП, відбувається в скороченому вигляді, а саме фіксація адміністративного правопорушення і накладення адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.

Отже, відповідач правомірно виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП на місці вчинення правопорушення.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача та накладення адміністративного стягнення за ч.6 ст.121 КУпАП відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством України, що регулює порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення щодо порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту.

В той же час, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, до компетенції адміністративного суду належить вирішення питання щодо меж накладення стягнення та можливості застосування звільнення порушника від відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами, враховуючи особу правопорушника, конкретні обставини справи, відсутність спричиненої правопорушенням майнової шкоди, суд приходить до висновку про можливість звільнення позивача від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 6 ст. 121 КУпАП, та підставі ст. 22 КУпАП, у зв'язку із малозначністю скоєного адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 205, 243-246, 286, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

ОСОБА_3 Павлівни до Управління патрульної поліції в Донецькій області про визнання дій неправомірними, скасування постанови, закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутності в діях складу правопорушення - задовольнити частково.

Постанову серії ВР №098695 від 24.11.2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді штрафу у розмірі 170 грн. змінити.

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 121 КУпАП.

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП на підставі ст. 22 КУпАП - у зв'язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення та обмежитись усним зауваженням.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повний текст судового рішення складено 05 березня 2019 року.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Мозговая Н.А.