Рішення № 80258574, 06.03.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2019 р. Справа№200/1108/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірними дій, скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначав, що звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», під час розгляду якої відповідачем прийнято рішення від 21.06.2018 року № 80 «Про незалік стажу при призначенні пенсії за віком», яким до його пільгового стажу роботи по списку №1 не зараховані певні періоди.

При вирішенні питання про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по списку №1 до пільгового стажу також не зараховано період роботи на ВП «Шахта» Центральна» ДП «Торецьквугілля» з 01.10.2016 року по 31.05.2018 року на посаді прохідника підземного у зв’язку з відсутністю даних про сплату підприємством страхових внесків.

Про порушення своїх прав - підставу не зарахування до пільгового стажу спірних періодів роботи при призначенні пенсії, а саме з 19.12.1986 року по 18.04.1987 року, з 18.06.1987 року по 21.06.1987 року та з 02.08.1989 року по 07.10.1990 року на шахті «Комсомолець» ВО «Артемвугілля», з 03.03.1992 року по 27.06.1995 року на шахті «Ім. Ізотова» ВО «Артемвугілля», з 01.10.2016 року по 31.05.2018 року на «Шахті Центральна» ДП «Торецьквугілля», дізнався з відповіді Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 16.07.2018 року № 161/Р-02-01-15 на своє звернення, яку отримав 17.07.2018 року.

Вказане рішення вважав протиправними, оскільки в підтвердження стажу надав і трудову книжку, і інші необхідні документи, зокрема уточнюючі довідки. А несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків не повинна порушувати законні права та інтереси особи на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до Пенсійного фонду покладений на роботодавця, а контроль за своєчасним перерахуванням єдиного внеску роботодавцем покладено на податкові органи.

У зв’язку з наведеним позивач після уточнення позовних вимог просив:

- визнати неправомірними дії Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування йому при призначенні пенсії до його пільгового трудового стажу спірних періодів роботи;

- скасувати рішення Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 21.06.2018 року № 80 «Про незалік стажу при призначенні пенсії за віком»;

- зобов'язати Торецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 періоди роботи: з 19.12.1986 року по 18.04.1987 року, з 18.06.1987 року по 21.06.1987 року та з 02.08.1989 року по 07.10.1990 року на шахті «Комсомолець» ВО «Артемвугілля», з 03.03.1992 року по 27.06.1995 року на шахті «Ім. Ізотова» ВО «Артемвугілля», з 01.10.2016 року по 31.05.2018 року на «Шахті Центральна» ДП «Торецьквугілля» і провести йому перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах з 27.05.2018 року.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, зокрема, що з 27.05.2018 року позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Відповідачем також прийнято рішення від 21.06.2018 року № 80 «Про незалік стажу при призначенні пенсії за віком». Так, Торецьким об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області під час розрахунку стажу для пенсії за віком не враховано до пільгового стажу за списком №1 періоди роботи позивача:

- на шахті «Комсомолець» ДП «Артемвугілля» з 19.12.1986 року по 18.04.1987 року, з 18.06.1987 року по 21.06.1987 року, з 02.08.1989 року по 07.10.1990 року на посаді підземний гірничий майстер у зв’язку з відсутністю можливості здійснення перевірки первинних документів та підтвердження достовірності наданих довідок про пільговий стаж роботи;

- на шахті імені Н.А. Ізотова ДП «Артемвугілля» з 03.03.1992 року по 27.06.1995 року на посаді гірничого очисного вибою, підземний гірничий майстер у зв'язку з відсутністю можливості здійснення перевірки первинних документів та підтвердження достовірності наданих довідок про пільговий стаж роботи;

- на ВП «Шахта» Центральна» ДП «Торецьквугілля» з 01.10.2016 року по 31.05.2018 року на посаді прохідника підземного у зв’язку з відсутністю даних про сплату підприємством страхових внесків згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу.

Вважав, що не порушив права позивача. Просив в задоволенні позову відмовити.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 27.05.2018 року перебуває на обліку у Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (по списку №1).

При вирішенні питання про призначення пенсії вказаним органом Пенсійного фонду України прийнято рішення від 21.06.2018 року № 80 «Про незалік стажу при призначенні пенсії за віком», яким до його пільгового та страхового стажу не зараховані певні періоди роботи по списку №1.

Так, вказаним рішенням не зараховані періоди роботи:

- з 26.05.1986 по 01.08.1986 в Шахтобудівельному управлінні №1 треста «Горловсквуглебуд» - до страхового стажу, так як відсутній номер та дата наказу про звільнення з роботи, тобто запис зроблено з порушенням п. 2.4 ст. 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», довідка підтверджуюча період роботи не надана;

- з 19.12.1986 по 18.04.1987 на шахті «Комсомолець» В/О «Артемвугілля» - до страхового стажу, так як дата наказу про прийняття на роботу виправлена в трудовій книжці, також період роботи з 18.06.1987 року по 21.06.1987 року - до страхового стажу, так як дата наказу про прийняття на роботу не відповідає даті прийняття на роботу, тобто записи зроблені з порушенням п. 2.4 ст. 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників»;

- з 19.12.1986 року по 18.04.1987 року, з 18.06.1987 року по 21.06.1987 року та з 02.08.1989 року по 07.10.1990 року на шахті «Комсомолець» ВО «Артемвугілля» та період роботи на шахті ім. Ізотова з 03.03.1992 року по 27.06.1995 року - до пільгового стажу, так як первинні документи, на підставі яких ДП «Артемвугілля» видані пільгові довідки по шахті «Комсомолець» та на шахті ім. Ізотова, знаходяться на тимчасово окупованій території у м. Горлівка, тому здійснити перевірку обґрунтованості їх видачі та достовірності немає можливості;

- з 08.10.1990 по 09.01.1991 в ремонтно-будівельному кооперативі «Луч» - до страхового стажу, так як запис про прийняття на роботу та дата наказу про прийняття на роботу дописана іншими чорнилами, тобто запис до трудової книжки внесений з порушенням п. 2.4 ст. 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, довідка підтверджуюча період роботи не надана.

В рішенні також зазначено, що довідки про пільговий стаж від 10.04.2017 року №1004/01, №1004/02, №1004/03, №1004/04, №1004/07, №1004/08, що видані ДП «Артемвугілля», не відповідають вимогам розд. 2 підрозд. 2.1 п. 3 та додатку 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, а саме підписані не керівником підприємства.

При вирішенні питання про призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах по списку №1 до пільгового стажу також не зараховано період роботи на ВП «Шахта» Центральна» ДП «Торецьквугілля» з 01.10.2016 року по 31.05.2018 року на посаді прохідника підземного у зв’язку тим, що в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутні дані про сплату страхових внесків підприємством, де працював позивач, що в рішенні не відображено, однак наявність такого факту відповідачем визнається.

Позивач не погоджувався з діями та рішенням відповідача в частині не зарахування періодів його роботи до пільгового стажу, у зв’язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Про порушення своїх прав - підставу не зарахування до пільгового стажу спірних періодів роботи при призначенні пенсії дізнався з відповіді Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 16.07.2018 року № 161/Р-02-01-15 на своє звернення, яку отримав 17.07.2018 року.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 розд. ХІV Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 вказаного Закону на пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, або за відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають особи, визначені наступними абзацами п. 1 ч. 2 ст. 114 вказаного Закону.

Таким чином необхідними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є зайнятість особи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1, які затверджені Кабінетом Міністрів України, така зайнятість повний робочий день, наявність атестації робочих місць та наявність відповідного страхового стажу, в тому числі на зазначених роботах.

Орган Пенсійного фонду України не заперечує, що посади, які займав позивач протягом спірних періодів, належать до відповідного списку №1.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 року № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Згідно з п.п. 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 Порядку визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Згідно зі ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 року в справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву щодо пенсії.

Орган Пенсійного фонду України при вирішенні питання про призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах по списку №1 не зарахував до пільгового стажу періоди роботи позивача з 19.12.1986 року по 18.04.1987 року, з 18.06.1987 року по 21.06.1987 року та з 02.08.1989 року по 07.10.1990 року на шахті «Комсомолець» ВО «Артемвугілля» та період роботи на шахті ім. Ізотова з 03.03.1992 року по 27.06.1995 року, так як первинні документи, на підставі яких ДП «Артемвугілля» видані пільгові довідки по шахті «Комсомолець» та на шахті ім. Ізотова, знаходяться на тимчасово окупованій території у м. Горлівка, тому здійснити перевірку обґрунтованості їх видачі та достовірності немає можливості.

Записи в трудовій книжці позивача свідчать про те що позивач працював на роботах та посадах, що віднесені до списку № 1, що також не заперечується відповідачем, повний робочий день.

Разом з тим, в трудовій крижці відсутні записи про проведення атестації робочих місць з 21.08.1992 року (Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №442, набрав чинності з 21.08.1992 року), що потребувало надання уточнюючої довідки в цій частині.

Позивачем були подані до відповідача довідки про пільговий стаж від 10.04.2017 року №1004/01, №1004/02, що видані ДП «Артемвугілля», які підтверджують пільговий характер роботи та наявність у позивача всіх необхідних умов (робота за списком № 1, зайнятість повний робочий день, наявність атестації робочих місць та наявність відповідного страхового стажу, в тому числі на зазначених роботах).

Довідки оформлені відповідно до вимог законодавства і в них чітко зазначені відомості щодо характеру виконуваної роботи позивача у відповідний період на посаді, що віднесена до списку №1.

Посилання відповідача на те, що довідки підписані не керівником підприємства є помилковими та такими, що не відповідають дійсності.

Вказані довідки свідчать про те, що позивач мав право на зарахування вказаних періодів роботи до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах по списку №1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 розд. XIV Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Разом з тим суд вважає викладені в оскарженому рішенні посилання відповідача щодо вказаних довідок та неможливості проведення перевірки документів неприйнятними з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.

Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Згідно з ч. 1 ст. 18 вказаного Закону громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Частиною 3 ст. 9 вказаного Закону визначено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Отже, відповідно до наведених норм Закону, необхідною умовою для визнання незаконним акту органу, який знаходиться на тимчасово окупованій території, є створення такого органу, обрання чи призначення у порядку, не передбаченому законом.

Позивач набув трудовий стаж у період, коли населені пункти, на території яких підприємства здійснювали господарську діяльність, перебували під контролем української влади, і такі підприємства були утворені відповідно до законодавства України.

Всі первинні документи, які сформовані до проведення антитерористичної операції, не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особи права на отримання пенсії, що обчислена із заробітку, який вона отримувала на законних підставах, тільки з тих міркувань, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де набутий відповідний стаж роботи.

Щодо окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21.06.1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать" (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, § 96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, § 92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" наголосив, що "першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, § 142).

З огляду на загальні принципи («намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, орган Пенсійного фонду України повинен приймати та визнавати документи, що видані органами, підприємствами, установами та організаціями, що знаходяться на непідконтрольній українській владі території, оскільки їх неприйняття та невизнання веде за собою порушення прав громадян.

Надані позивачем довідки складені на підставі первинних документів, які сформовані до проведення антитерористичної операції, підприємством, яке перебувало на не підконтрольній українській владі території, а потім перереєструвалося на підконтрольній українській владі території.

Орган Пенсійного фонду України зобов’язаний приймати такі довідки.

Неможливість проведення перевірки довідок та первинних документів, на підставі яких вони видані, не може бути підставою для порушення пенсійних прав осіб.

З огляду на наведене порушені пенсійні права позивача в цій частині підлягають відновленню.

Щодо періоду роботи на ВП «Шахта» Центральна» ДП «Торецьквугілля» з 01.10.2016 року по 31.05.2018 року, щодо якого в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутні дані про сплату страхових внесків підприємством, де працював позивач.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Як вже зазначалося, однією з умов для призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є наявність відповідного страхового стажу, в тому числі на роботах по списку №1.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з ч. 4 ст. 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» до страхового стажу прирівнюється трудовий стаж, набутий працівником за час роботи на умовах трудового договору (контракту) до набрання чинності Законом України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (до 01.01.2001 року), а також періоди, починаючи з 1 січня 2016 року, протягом яких особа не підлягала страхуванню за цим Законом, але нею або роботодавцем за неї сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування".

До набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій, регулювалися Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Разом з тим, до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Обов’язок сплати страхових внесків по Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (ч.ч. 6 та 12 ст. 20) та обов’язок сплати єдиного внеску по Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (п. 10 ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 4) покладений на страхувальників (підприємців-роботодавців).

Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застрахована особа має право, зокрема, отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, у тому числі в письмовій формі; вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку.

В індивідуальних відомостях про застраховану особу – позивача (форма Ок-5) щодо спірного періоду з 01.10.2016 року по 31.05.2018 року відомості про сплату підприємством страхових внесків (єдиного внеску) відсутні.

Підтвердження про сплату страхових внесків (єдиного внеску) позивачем надано не було.

За відсутності такого підтвердження орган Пенсійного фонду України правомірно не зарахував вказаний період до страхового та пільгового стажу роботи позивача.

Між тим, вказані дії не порушують права позивача, оскільки не позбавляють його права на зарахування вказаного періоду до страхового та пільгового стажу за умови надання ним відповідного підтвердження щодо сплати єдиного внеску.

З огляду на наведене позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Отже, відповідачем неправомірно не зараховано до стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», спірні періоди роботи позивача з 19.12.1986 року по 18.04.1987 року, з 18.06.1987 року по 21.06.1987 року та з 02.08.1989 року по 07.10.1990 року, з 03.03.1992 року по 27.06.1995 року.

Вказані порушення впливають на розмір пенсії позивача в бік її зменшення, що порушує право позивача на належний розмір пенсії.

З огляду на наведене з метою ефективного захисту порушених прав позивача, враховуючи те, що підставою позову є не погодження позивача з діями та рішенням відповідача в частині не зарахування періодів його роботи лише до пільгового стажу, позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом скасування оскарженого рішення в частині не зарахування періодів роботи позивача до пільгового стажу, та зобов’язання відповідача зарахувати до його пільгового стажу спірні періоди роботи позивача, а також у зв’язку з цим провести перерахунок його пенсії з дня призначення пенсії.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 (85206, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85200, Донецька обл., м. Торецьк, вул. Дружби, 22, код ЄДРПОУ 42170475) про визнання неправомірними дій, скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Скасувати рішення Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 21.06.2018 року № 80 «Про незалік стажу при призначенні пенсії за віком» в частині не зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу періодів його роботи з 19.12.1986 року по 18.04.1987 року, з 18.06.1987 року по 21.06.1987 року та з 02.08.1989 року по 07.10.1990 року, з 03.03.1992 року по 27.06.1995 року.

Зобов'язати Торецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», періоди його роботи з 19.12.1986 року по 18.04.1987 року, з 18.06.1987 року по 21.06.1987 року та з 02.08.1989 року по 07.10.1990 року, з 03.03.1992 року по 27.06.1995 року, і провести перерахунок його пенсії за віком на пільгових умовах з дня призначення пенсії, тобто з 27.05.2018 року.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85200, Донецька обл., м. Торецьк, вул. Дружби, 22, код ЄДРПОУ 42170475) на користь ОСОБА_1 (85206, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 (двадцять) коп.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 06 березня 2019 року.

Суддя Логойда Т. В.