Рішення № 80258511, 05.03.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/285/19

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України в Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення- рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 17.10.2018 № 002171300, за яким стягнуто штраф за ст. ст. 122, 126 ПК України в розмірі 50% авансових внесків єдиного податку в сумі 596, 60 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення про застосування штрафу штраф за ст. ст. 122, 126 ПК України в розмірі 50% авансових внесків єдиного податку в сумі 596, 60 грн., яке позивач вважає протиправним та таким, що прийняте з порушенням норм податкового законодавства.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику осіб.

25.02.2019 (вх. № 3206) на адресу суду від Головного управління ДФС в Кіровоградській області надійшло заперечення на позовну заяву. Відповідач просить відмовити в задоволені позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що позовні вимоги не визнаються в повному обсязі та зазначається, що прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення обумовлено порушенням податкового законодавства, що виявлені під час перевірки, а тому є правомірним та не підлягаю скасуванню.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження згідно приписів статей 12, 257, 262 КАС України та враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На підставі статті 20, 75, 76 та 86 розділу ІІ Податкового кодексу України, головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування податків та зборів з фізичних осіб Олександрійського управління ГУ ДФС у Кіровоградській області ОСОБА_2, проведено камеральну перевірку податкової звітності ФОП ОСОБА_1, за результатами якої складено акт від 17.10.2018 №000111/11-26-13/НОМЕР_1.

Перевіркою встановлено порушення п.295.1 ст. 295 Податкового кодексу України фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 несвоєчасно сплачено єдиний податок.

На підставі вказаних висновків, відповідно до статтей 122/126 Податкового кодексу України, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Кіровоградській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.10.2018 №0002171300, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 50% авансових внесків єдиного податку в сумі 596, 60 грн. за затримку на 11111 календарних днів сплати авансових внесків єдиного податку в сумі 1193,2 грн. (а.с.9)

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не погоджується з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку з чим звернулось з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до пунктів 295.1, 295.2 статті 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Згідно із пунктом 122.1 статті 122 ПК України несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.

Аналіз вказаних нормативно-правових актів дає підстави суду дійти висновку про те, що несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку авансових внесків єдиного податку у встановлені строки (тобто, не пізніше 20 числа включно поточного місяця) тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку.

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за №751/28881), інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Відповідачем зазначено, що відповідно до розрахунку штрафних санкцій, перед сплатою авансових внесків у періодах 20.04.2013, 20.05.2013, 20.06.2013, 20.12.2013 та 20.11.2016 у позивача наявний податковий борг.

Однак, згідно із даними ІКП (у якій відображені відомості, із посиланням на платіжні документи із зазначенням їх реквізитів, щодо сплати позивачем протягом 2013 та 2016 років авансових внесків єдиного податку з фізичних осіб платника), за окремі податкові періоди було нараховано до сплати авансовий внесок єдиного податку, який був вплачений у такі строки: в сумі 229,4 грн. терміном сплати до 20.04.2013 сплачено 15.04.2013; в сумі 229,4 грн. терміном сплати до 20.05.2013 сплачено 18.05.2013; в сумі 229,4 грн. 20.06.2013 сплачено 19.06.2013; в сумі 320,00грн. терміном сплати до 20.12.2013 сплачено 24.12.2013; в сумі 326,0 грн. терміном сплати до 20.11.2016 сплачено 21.11.2016.

Отже, даними ІКП підтверджуються 2 з 5 фактів порушення позивачем строків сплати авансових внесків єдиного податку, а саме: в сумі 320,00грн. терміном сплати до 20.12.2013; в сумі 326,0грн. терміном сплати до 20.11.2016.

Разом з тим, суд звертає свою увагу на те, що 20.11.2016 припало на вихідний день (неділя), тому позивач не порушив строк сплати авансового внеску, оскільки така сплата відбулася 21.11.2016 (понеділок), тобто у перший робочий день після вихідного, з огляду на таке.

За приписами пунктів 31.1 - 31.3 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 295.1 статті 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Вказана норма не містить застережень щодо порядку сплати єдиного податку у випадку, якщо останній день строку його сплати припадає на вихідний або святковий день.

Натомість, таке правило передбачено для податкових декларацій, зокрема згідно з пунктом 49.2статті49 ПК України, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Враховуючи наведене, здійснення позивачем сплати податку у перший робочий день після вихідного свідчить про недопущення ним порушення правил сплати (перерахування) податку та відсутність підстав для притягнення до відповідної відповідальності за це.

Вказаний правовий висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.03.2018 (справа №820/1867/17) та в силу приписів частини п’ятої статті 242 КАС України враховується при вирішенні цієї справи.

Разом з тим, суд не бере до уваги доводи позивача про те, що і в грудні 2013 року вона вчасно сплатила податок, однак не зберегла квитанцію, а строки зберігання даних фінансової звітності в банку теж минув, тому не може підтвердити цей факт, оскільки відповідно до даних ІКП (у якій відображені відомості, із посиланням на платіжні документи із зазначенням їх реквізитів, щодо сплати позивачем протягом 2013 авансових внесків єдиного податку з фізичних осіб платника) відображено порушення позивачем строків сплати авансових внесків єдиного податку, а саме: в сумі 320,00грн. терміном сплати до 20.12.2013 на чотири дні.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що згідно із оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, розрахунку штрафних санкцій на позивача безпідставно та протиправно накладено штраф в сумі 481,9 грн., оскільки позивач не порушив строки сплати авансових внесків єдиного податку терміном сплати до 20.04.2013, 20.05.2013, 20.06.2013, 20.11.2016 у той час суд зазначає, що сума штрафу в розмірі 114,7 грн. по строку сплати авансових внесків єдиного податку терміном сплати до 20.12.2013 в оскаржуваному податковому повідомлені-рішенні прийнята правомірно.

Таким чином, з наведених вище мотивів, виходячи з наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, позовні вимоги підлягають до задоволення частково шляхом прийняття судом рішення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДВС у Кіровоградській області від 17.10.2018 № НОМЕР_2 в частині накладення штрафу в сумі 481,9 грн. та про відмову у задоволенні решти позовних вимог.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач сплатив судовий збір в сумі 768,40 грн. згідно із квитанцією від 29.01.2019 №1489-3729-6439-9503 (а.с.3).

Відтак, враховуючи, що позовні вимоги задоволені на суму 481,9 грн. з 596,60 грн. (що становить 80,77%), тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 620,64 грн.

Керуючись статтями 243-246, 250, 262 КАС України, суд

в и р і ш и в

Позовні вимоги фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 28000, ідент. номер 289811725) до Головного управління Державної фіскальної служби України в Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м.Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ 39393501) про скасування податкового повідомлення- рішення – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДВС у Кіровоградській області від 17.10.2018 № НОМЕР_2 в частині накладення штрафу в сумі 481,9 грн.

В задоволені решти позовних вимог – відмовити.

Присудити на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України в Кіровоградській області судовий збір у сумі 620,64 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_3