Рішення № 80258286, 01.03.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 березня 2019 року Справа № 280/400/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом

ОСОБА_1 (69059, АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1)

до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, буд. 2-Б; код ЄДРПОУ 41248629)

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

29 січня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо незарахування позивачу до педагогічного стажу періоду роботи на посаді тренера в БФЗ "Орбіта", періоду служби в армії, періоду роботи вчителем фізичного виховання у Запорізькому кооперативному середньому професійно-технічному училищі та невиплати позивачу грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі його десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком;

- зобов'язати відповідача виплатити позивачу грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі його десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком.

Ухвалою суду від 01 лютого 2019 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження на 01 березня 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він працює на посаді вчителя фізичного виховання в Запорізькому учбово-виховному комплексі № 19 Запорізької міської ради. 17 квітня 2018 року йому виповнилося 60 років, у зв'язку з чим, 14 травня 2018 року він звернувся до Центрального ОУПФУ м. Запоріжжя із заявою про призначення пенсії за віком. Зазначає, що 12 липня він звернувся до відповідача з заявою про зарахування до стажу працівника освіти певних періодів його роботи та виплатити грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення. Листом-відповіддю від 27 липня 2018 року № 456/Ж-9 позивачу повідомили, що до педагогічного стажу не зарахували періоди роботи в БФК "Орбіта" на посаді тренера, в Запорізькому педагогічному інституті на посаді вчителя - почасовика, у Запорізькому кооперативному середньому професійно-технічному училищі на посаді вчителя фізичного виховання, а також військову службу. Позивач вважає дії відповідача протиправними та просить задовольнити позовні вимоги.

27 лютого 2019 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 8137), в якому зазначає, що період роботи позивача на посаді тренера у профспілковому комітеті БФК "Орбіта" (де позивач працював на момент призову на військову службу) не може бути зарахована до спеціального стажу, оскільки праця тренера в 1979 році - це зайнятість у профспілковому комітеті Запорізького заводу імені 50-річчя СРСР, про що свідчить штамп у трудовій книжці позивача, а профспілький комітет не відноситься до навчальних або освітніх закладів. Крім того, не зараховується й військова служба, оскільки вказана робота не відноситься до роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а тому зарахування періоду проходження військової служби до спеціального стажу позивача є неправомірним. Вказує, що період роботи в Запорізькому кооперативному середньому професійно-технічному училищі на посаді вчителя фізичного виховання було зараховано до загального стажу, оскільки в довідці № 0429/19 від 01 червня 2018 року, виданої Класичним приватним університетом не було зазначено форми власності Запорізького кооперативного середнього професійного училища облспоживспілки, в якому здійснював свою трудову діяльність позивач у вказаний період. Щодо виплати десяти місячних пенсії зазначає, що оскільки Запорізьке кооперативне середнє професійне училище облспоживспілки не відноситься до закладів державної, або комунальної форми власності, що передбачено пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", то як наслідок незарахування такого періоду до спеціального стажу є підставою для відмови у виплаті позивачу такої грошової допомоги.

28 лютого 2019 року через канцелярію суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 8270), в який зазначено, що твердження відповідача у відзиві не відповідають фактичним обставинам справи та не находять жодного підтвердження у законодавстві України.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Позивачу, ОСОБА_1, 17 квітня 2018 року виповнилось 60 років та він набув право на призначення пенсії за віком.

14 травня він звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя із відповідною заявою.

На підставі поданих разом із заявою документів відповідачем було призначено позивачу пенсію за віком при страховому стажі 41 рік 4 місяці 20 днів, в тому числі як працівник освіти 33 роки 7 місяців 29 днів.

До спеціального стажу відповідачем не зараховані наступні періоди:

- з 17 вересня 1979 року по 05 травня 1981 року на посаді тренера в БФК "Орбіта";

- з 01 жовтня 1979 року по 05 травня 1981 року період проходження військової служби;

- з 01 грудня 1981 року по 09 січня 1984 року на посаді вчителя фізичного виховання у Запорізькому кооперативному середньому професійно-технічному училищі.

12 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу із заявою про зарахування до його спеціального стажу вказаних періодів роботи та виплати йому грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення.

Листом-відповіддю від 27 липня 2018 року № 456/Ж-9 Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя позивач повідомлено про те, що спірні періоди роботи позивача та час проходження військової служби не можуть бути враховані до спеціального стажу, оскільки зазначені посади не передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909 зі змінами.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

При вирішенні спору по суті судом прийнято до уваги приписи Конституції України, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту", Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", "Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років", затвердженого 04 листопада 1993 року постановою Кабінету Міністрів України № 909, та інших норм права у редакціях на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно з частиною 1 статті 45 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" до педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти та установ професійної (професійно-технічної) освіти належать викладачі, педагоги професійного навчання, вихователі, майстри виробничого навчання, старші майстри, старші майстри виробничого навчання, інструктори виробничого навчання, асистенти викладача, асистенти майстра виробничого навчання, методисти, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники фізичного виховання, керівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти, науково-методичних та навчально-методичних установ, їх заступники та інші працівники, діяльність яких пов'язана з організацією і забезпеченням навчально-виховного процесу.

Відповідно до частини 2 статті 47 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" держава забезпечує педагогічним працівникам закладів професійної (професійно-технічної) освіти та установ професійної (професійно-технічної) освіти: (…); пенсію за вислугу років за наявності стажу безперервної педагогічної роботи не менше ніж 25 років.

Судом встановлено, що позивач, згідно диплому № Г-ІІ № 137436 в період з вересня 1975 року по червень 1979 року навчався в Запорізькому державному педагогічному інституті за спеціальністю "фізичне виховання".

Відповідно до вказаної спеціальності позивач, до призиву в радянську армію, працював за професією - тренер з видів спорту. Згідно галузей знань і спеціальностей, за яким здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 266 в галузі знань освіти передбачена спеціальність "фізична культура і спорт".

На переконання суду, спеціальності "фізичне виховання" та "фізична культура і спорт" є тотожними, та відповідно період роботи позивач на посаді тренера в БФК "Орбіта" з 17 вересня 1979 року по 05 травня 1981 року мають бути зараховані до спеціального педагогічного стажу. Так само як і період проходження військової служби у лавах радянської армії з 01 жовтня 1979 року по 05 травня 1981 року.

Як передбачено частиною 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Аналогічні за змістом приписи містить і абзац 2 пункту 1 статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", за яким час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи наведене та матеріали справи, час проходження позивачем військової служби має бути зарахований до спеціального педагогічного стажу.

Щодо неврахування відповідачем періоду роботи позивача у Запорізькому кооперативному середньому професійно-технічному училищі з 01 грудня 1981 року по 09 січня 1984 року на посаді вчителя фізичного виховання, суд зазначає вказана посада є прирівняною до роботи в державних і комунальних закладах освіти, а тому цей період також має бути зарахований до спеціального стажу.

Таким чином, суд не погоджується з позицією відповідача про зарахування позивачу стажу роботи за спеціальністю на посадах працівника освіти лише 33 року 7 місяці 29 дні.

З урахуванням зазначеного, на день досягнення позивачем пенсійного віку (60 років) стаж його роботи за спеціальністю на посадах працівника освіти становить 37 років 6 місяців 11 днів.

Відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" , і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та механізм її виплати визначає "Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати", затверджений 23 листопада 2011 року постановою Кабінету Міністрів України № 1191.

Так, згідно з пунктом 5 "Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати" грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків 35 років, для жінок 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Отже, ОСОБА_1, відповідно до вимог пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" має право на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі його десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком.

Згідно з частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним.

Так, суд вважає за необхідне не тільки визнати неправомірними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо незарахування до спеціального педагогічного стажу спірних періодів стажу позивача, а й зобов'язати його зарахувати такі періоди до такого стажу.

У статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (частина 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вищезазначеного.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи встановлено факт сплати судового збору у розмірі 768 гривень 40 копійок, що підтверджується квитанцією від 25 січня 2019 року №184.

Керуючись: статтями 9, 77, 139, 243-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (69059, АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, буд. 2-Б; код ЄДРПОУ 41248629) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати неправомірними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо незарахування ОСОБА_1 до педагогічного стажу період роботи на посаді тренера в БФЗ "Орбіта", період служби в армії, період роботи вчителем фізичного виховання у Запорізькому кооперативному середньому професійно-технічному училищі та невиплати позивачу грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі його десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком;

Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України зарахувати до педагогічного стажу ОСОБА_1 період роботи на посаді тренера в БФЗ "Орбіта", період служби в армії, період роботи вчителем фізичного виховання у Запорізькому кооперативному середньому професійно-технічному училищі та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі його десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 (сорок) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 01 березня 2019 року.

Суддя М.С. Лазаренко