Рішення № 80257863, 06.03.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2019 р. Справа№200/14474/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши в порядку загального позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Бердянський машинобудівний завод» (87400, Донецька область, смт. Мангуш, вул. Мурзи, буд. 16, код ЄДРПОУ: 32954692) до Головного управління ДФС у Запорозькій області (пр.-т. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, Запорозька область, 69107, код ЄДРПОУ: 39396146) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

18 грудня 2018 року на адресу суду надійшов позов до Головного управління ДФС у Заропозькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 вересня 2018 року № 01518151067, винесеного Головним управлінням ДФС в Запорозькій області.

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що спірне податкове повідомлення-рішення суперечить нормам чинного законодавства, а саме, нормам Податкового кодексу України, оскільки прийнято поза межами строку давності 1095 днів, оскільки дата прийняття спірного рішення є 25 вересня 2018 року а дати граничних строків сплати узгоджених податкових зобов’язань є 30.07.2011 року, 30.08.2011 року, 08.09.2011 року, 30.10.2013 року, 30.11.2013 року, 30.12.2013 року, 30.01.2013 року, 02.03.2014 року, 30.03.2014 року.

Позивач не заперечує, що у порушення ст.. 31.1 ст. 31 та п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України несвоєчасно сплачував вказані в розрахунку до оскаржувального податкового повідомлення–рішення узгоджені грошові зобов’язання, що відповідно до п. 126.1 ст. 126 тягне відповідальність у вигляді штрафу у розмірах в залежності від кількості календарних днів затримки сплати зобов’язання, проте, оскільки відповідачем пропущено строк прийняття податкового повідомлення-рішення, воно є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач до суду надав відзив на адміністративний позов, в якому вказує, що позиція позивача щодо скасування податкового повідомлення-рішення є цілком необґрунтованою та безпідставною, оскільки передумовою нарахування штрафних санкцій з підстав, визначених п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України є несплата платником податків суми узгодженого податкового зобов’язання у встановлені законом строки, п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Отже, передумовою нарахування штрафних санкцій є несплата платником податків суми узгодженого податкового зобов’язання у встановлені законом строки. Зазначає, що штрафні санкції за порушення граничних строків нараховуються по особовій картці платника в автоматичному режимі в день погашення податкового боргу. Контролюючий орган може самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника тільки після факту погашення податкового боргу. У зв’язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

21 грудня 2018 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 15 січня 2019 року.

14 січня 2019 року повторним автоматизованим розподілом судової справи між суддями у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю судді Мозгової Н.А. справу передано до розгляду судді Христофорову А.Б.

15 січня 2019 року розгляд справи відкладено на 05 лютого 2019 року.

Ухвалою суду від 05 лютого 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

19 лютого 2019 року ухвалою суду відповідачу відмовлено у проведенні судового засідання в режимі відеоконференції.

Представник позивача 25 лютого 2019 року через відділ документообігу та архівної роботи суду надав заяву про розгляд справи за відсутності позивача.

Представник відповідача через відділ документообігу та архівної роботи суду 05 березня 2019 року надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням вказаних приписів процесуального законодавства, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження 05 березня 2019 року.

З’ясовуючи те чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Бердянський машинобудівний завод» (ЄДРПОУ 32954692) яке в даних правовідносинах, у відповідності до вимог ст.43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатний особисто здійснювати свої права та обов'язки.

Відповідач, Головне управління ДФС у Запорозькій області (код ЄДРПОУ 39396146) є суб’єктом владних повноважень, у відповідності до вимог ст.43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатний особисто здійснювати свої права та обов'язки.

ГУ ДФС в Запорозькій області проведено камеральну перевірку з питань своєчасності сплати грошового зобов’язання з плати за землю (орендної плати з юридичних осіб) Приватного акціонерного товариства «Бердянський машинобудівний завод», за результатами якої складено акт від №00864/08-01-51-06/32954692 від 01.09.2018 року.

Дані камеральної перевірки свідчать, що Приватним акціонерним товариством «Бердянський машинобудівний завод» 30 жовтня 2012 року до Донецького окружного адміністративного суду подано заяву про розстрочення виконання Постанови Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 року, якою постановлено стягнути з підприємства заборгованість у розмірі 1 311 031,64 грн. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2012 року розстрочено виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду по справі № 2а-8273/10/0570 від 19 травня 2010 року строком на 12 (дванадцять) місяців, стягнути з ПАТ з січня 2013 року по листопад 2013 року включно 109 252,62 грн. щомісяця, а у грудні 2013 року остаточно 109 252,82 гривні. Вказано, що ухвалою розстрочено погашення заборгованості, а не встановлено інші строки сплати узгодженого податкового зобов’язання, що визначається виключно нормами Податкового кодексу.

Таким чином, у порушення п. 57.1 ст. 57, п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України платником несвоєчасно сплачено узгоджені податкові зобов’язання за Рішенням суду № 2а-8273/10 від 19.11.2012, податковим розрахунком земельного податку № НОМЕР_1 від 19.02.2013 року, податковим розрахунком земельного податку № НОМЕР_2 від 24.01.2014 року.

На підставі акту перевірки Головним управлінням ДФС у Донецькій області винесено податкове повідомлення-рішення від 25 вересня 2018 року № НОМЕР_3 про зобов’язання сплатити штраф у сумі 101 210,33 грн. за платежем орендна плата з юридичних осіб.

Спірним питанням у справі є правомірність (протиправність) прийняття відповідачем податкових повідомлень - рішень форми, якими до позивача застосовано штрафи за порушення строків сплати суми грошового зобов’язання з земельного податку.

Надаючи правову оцінки спірним правовідносинами суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пп. 16.1.4. п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податкова декларація, розрахунок, в силу вимог п. 46.1 ст. Податкового кодексу України, це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України надано визначення грошовому зобов'язанню платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За визначеннями, наведеними у підпунктах 14.1.147, 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності; земельний податок - це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

Відповідно до пункту 126.1. статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з пунктом 102.1. статті 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку зокрема подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, контролюючий орган має право нарахувати штрафні санкції за порушення строків сплати грошового зобов'язання в межах строку 1095 днів та відлік строку давності у 1095 днів починається за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов'язань.

Судом встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що проведена контролюючим органом камеральна перевірка позивача своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з плати за землю за рішенням суду № 2-а-8273/10 від 19.11.2012 року, податкового розрахунку земельного податку № НОМЕР_1 від 19.02.2013 року та податкового розрахунку земельного податку № НОМЕР_2 від 24.01.2014 року.

Спірним податковим повідомленням-рішенням нараховано штрафні санкції за порушення строків сплати податкових зобов'язань, граничний строк сплати яких припадає на період 2011-2014 роки,останній гранічний строк сплати встановлено - 30.03.2014 року, що свідчить про застосування штрафних санкцій поза межами строків давності, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у адміністративних справах № 820/3544/17 в постанові від 10 травня 2018 року, № 824/760/17-а в постанові від 05 червня 2018 року, № 820/3543/17 в постанові від 02 жовтня 2018 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача зазначені у відзиві на адміністративний позов, оскільки вони не відповідають чинному законодавству, судовій практиці та спростовуються матеріалами справи.

За таких обставин, підстави для визначення Приватному акціонерному товариству «Бердянський машинобудівний завод» штрафів за порушення строків сплати грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб відсутні.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 25 вересня 2018 року № НОМЕР_3 про зобов’язання сплатити штраф у сумі 101 210,33 грн. за платежем орендна плата з юридичних осіб підлягає скасуванню, у зв’язку з чим наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Судовий збір в порядку статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у сумі 1762,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 9, 77, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Бердянський машинобудівний завод» (87400, Донецька область, смт. Мангуш, вул. Мурзи, буд. 16, код ЄДРПОУ: 32954692) до Головного управління ДФС у Запорозькій області (пр.-т. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, Запорозька область, 69107, код ЄДРПОУ: 39396146) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бердянського управління ГУ ДФС у Запорозькій області від 25 вересня 2018 року № НОМЕР_3 про зобов’язання сплатити штраф у сумі 101 210,33 грн. за платежем орендна плата з юридичних осіб.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорозькій області (ЄДРПОУ 39396146) на користь Приватного акціонерного товариства «Бердянський машинобудівний завод» (87400, Донецька область, смт. Мангуш, вул. Мурзи, буд. 16, код ЄДРПОУ: 32954692) судовий збір у сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Повний текст рішення складено та підписано 06 березня 2019 року.

Суддя Христофоров А.Б.