Рішення № 80257852, 06.02.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2019 р. Справа№805/2605/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., за участю: секретаря судового засідання Шемет Я.О., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Слов’янськ адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Донецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю «Моспінське вуглепереробне підприємство» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року Головне управління ДФС у Донецькій області звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Моспінське вуглепереробне підприємство» (далі – ТОВ «Моспінське вуглепереробне підприємство») про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з метою проведення перевірки достовірності формування та віднесення сум з податку на додану вартість до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість, позивачем видано наказ на проведення перевірки від 15.02.2018 №230 та направлення на перевірку №282 від 15.02.2018.

Вищенаведені наказ та направлення на проведення перевірки разом з посвідченням уповноваженої на проведення перевірки, були пред’явлені головному бухгалтеру ОСОБА_3, однак від їх отримання та допуску до перевірки посадових осіб вона відмовилась.

Як зазначає позивач, незаконна відмова від отримання наказу та направлення на проведення перевірю уможливлює її проведення та виконання завдань покладених на податковий орган, про що складений акт від 16.02.2018 №427/05-99-14-14/31616011.

На підставі п.94.5 ст.94 ПК України, Головним управлінням ДФС у Донецької області складено рішення про накладення умовного адміністративного арешту майна платника податків №9931/10/05-99-14-14 від 05.03.2018 року.

Позивач, посилаючись на приписи Податкового кодексу України, просить підтвердити обґрунтованість накладеного адміністративного арешту майна платника податків товариства з обмеженою відповідальністю «Моспінське вуглепереробне підприємство», застосованого на підставі рішення №9931/10/05-99-14-14 від 05.03.2018 року.

Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду Черникової А.О. від 16.04.2018 року по справі № 805/2605/18-а відкрито провадження за вказаною позовною заявою.

07 травня 2018 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивач не мав правових підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідача, тому наказ про проведення такої перевірки є неправомірним та таким, що складений з грубим порушенням вимог законодавства. У зв’язку з чим, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до розпорядження від 29.05.2018 року № 203, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Черникової А.О. здійснено повторний автоматичний розподіл справи 805/2605/18-а, в результаті якого вказана справа передана на розгляд судді Лазарєву В.В.

Керуючись приписами чинного процесуального законодавства (ст. 31, 35, 181 КАС України) суд постановив ухвалу від 29.05.2018 року про прийняття даної адміністративної справи до провадження та призначив підготовче засідання спочатку в загальному порядку.

29 травня 2018 року постановлена ухвала про зупинення провадження у справі, на підставі пункту 3 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, - до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 805/1745/18-а.

22 грудня 2018 року, у зв’язку з тим, що обставини, які були підставою для зупинення провадження відпали, судом постановлена ухвала про поновлення провадження у даній справі.

22 січня 2019 року судом постановлена ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві та просила його задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та надав пояснення аналогічні тим, що викладені у заявах по суті справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами заяви по суті справи, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги та заперечення, дослідивши докази, суд встановив наступне.

Відповідач – товариство з обмеженою відповідальністю «Моспінське вуглепереробне підприємство» є юридичною особою, яка зареєстрована та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 31616011, місцезнаходження юридичної особи: вулиця Київська, будинок 1, м. Добропілля, Донецька область, 85000, перебуває на податковому обліку Добропiльської об’єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, про що свідчать відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

15.02.2018 року позивачем складено наказ № 230 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Моспінське вуглепереробне підприємство» з питань достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в деклараціях з ПДВ по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками: ТОВ «САРДОНЕКС» за жовтень 2016 року з урахуванням віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у листопаді 2017; ТОВ «Будтехмаш» за грудень 2016 року; ТОВ «Імпел ОСОБА_4» за січень 2017 року. ТОВ «Астрей Групп» за січень 2017 року з урахуванням віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у січні та лютому 2017 року., на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75, п.п.78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 78.4 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 ПК України.

На виконання вказаного наказу ГУ ДФС у Донецькій області складено направлення на перевірку № 282 від 15.02.2018 року.

16.02.2018 головний бухгалтер ТОВ «Моспінське вуглепереробне підприємство» не допустила працівника податкового органу до проведення перевірки про що складено ОСОБА_1 від 16.02.2018 № 427/05-99-14-14/31616011 «Про не допуск посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки ТОВ «Моспінське вуглепереробне підприємство».

05 березня 2018 року позивачем складено рішення про накладення умовного адміністративного арешту майна платника податків №9931/10/05-99-14-14.

12 березня 2018 року, на підставі пункту 2 частини першої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України позивач звернувся із заявою щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року відмовлено у прийнятті подання Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

У зв'язку із вищевикладеним, 12 квітня 2018 року Головне управління ДФС у Донецькій області звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з тими самими вимогами в загальному порядку.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 березня 2018 року було відкрито провадження в адміністративній справі №805/1745/18-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Моспінське вуглепереробне підприємство» до Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки та визнання протиправними дій.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2018 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Моспінське вуглепереробне підприємство» до Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки та визнання протиправними дій – задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області від 15.02.2018 року №230 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Моспінське вуглепереробне підприємство» в частині її проведення по взаємовідносинам з ТОВ «Імпел ОСОБА_4» та ТОВ «ОСОБА_1 групп». В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України передбачено підстави для застосування адміністративного арешту майна, серед яких, зокрема, відмова платника податків від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Згідно з пунктом 94.19 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт припиняється у разі відсутності протягом вказаного строку рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право звернення органів доходів і зборів до суду із заявами щодо, зокрема, підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом (частина 2 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України) .

У разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду (частина 7 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у справі звернувся до суду з позовною заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Товариства 12 квітня 2018 року, тобто з пропуском визначеного частиною 2 статті 283 Кодексу адміністративного суду України строку.

При цьому, станом на час звернення контролюючого органу до суду строк у 96 годин, протягом якого має бути перевірена судом обґрунтованість рішення керівника про накладення арешту на майно платника податків, сплинув, що, в свою чергу, згідно з пунктом 94.19 статті 94 Податкового кодексу України, свідчить про припинення адміністративного арешту, накладеного рішенням податкового органу від 05 березня 2018 року.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.

З аналізу наведених норм, суд приходить до висновку, що за наявності відповідних умов, визначених у пункті 94.2 статті 94 ПК України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого має бути перевірена судом в обов'язковому порядку протягом 96 годин. Відсутність протягом вказаного строку відповідного рішення суду про визнання арешту обґрунтованим зумовлює звільнення з-під адміністративного арешту майна платника податків та унеможливлює його повторне накладення з тих саме підстав.

Отже, вимоги про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, заявлені поза межами 96-годинного строку, не є такими, що можуть бути задоволеними, адже, у цьому випадку, відсутні відповідні обставини, з якими положення статті 94 ПК України пов'язують можливість забезпечення виконання платником податків його обов'язків.

Суд зазначає, що обставини звернення позивача до суду із поданням щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у строк, встановлений пунктом 94.10 статті 94 ПК України, та подальше закриття судом провадження у такій справі, на які посилається ГУ ДФС як на підставу для звернення до суду із даним позовом не змінюють порядку застосування адміністративного арешту майна, дотримання якого є передумовою для забезпечення виконання платником податків його обов'язків.

При вирішенні справи суд враховував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 22 травня 2018 року (справа № 820/2040/17), від 13 серпня 2018 року (справа № 820/816/17), від 19 червня 2018 року (справа № 820/817/17).

За встановлених у даній справі обставин звернення ГУ ДФС до суду із позовом про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна товариства, накладеного рішенням начальника контролюючого органу від 05 березня 2018 року №9931/10/05-99-14-14, лише 12 квітня 2018 року, тобто після спливу строку у 96 годин, протягом якого судом має бути перевірена обґрунтованість цього рішення керівника, та припинення застосованого ним адміністративного арешту в силу вимог пункту 94.19.1 статті 94 ПК України, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДФС у Донецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю «Моспінське вуглепереробне підприємство» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають відшкодуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 72-77, 241-246, 255, 263, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у Донецькій області (місцезнаходження: вул. 130 Таганрозької дивізії, буд. 114, м. Маріуполь, Донецька область, 87526, код ЄДРПОУ 39406028) до товариства з обмеженою відповідальністю «Моспінське вуглепереробне підприємство» (місцезнаходження: вулиця Київська, будинок 1, м. Добропілля, Донецька область, 85000, код ЄДРПОУ 31616011) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, – відмовити повністю.

Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини 06 лютого 2019 року.

Повне судове рішення складено 18 лютого 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Лазарєв В.В.