
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2019 року Справа № 160/77/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному провадженні (письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Публічне акціонерне товариство "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Публічне акціонерне товариство "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" (далі - ПАТ "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ", третя особа), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Дніпропетровської області, що полягала у не зарахуванні ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, періоду роботи з 20.10.1999 року по 24.12.2001 року та з 25.12.2006 року по 28.12.2006 року в ПАТ "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ";
- зобов'язати ГУ ПФУ в Дніпропетровської області зарахувати ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, до стажу його роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, період роботи з 20.10.1999 року по 24.12.2001 року, з 25.12.2006 року по 28.12.2006 року в ПАТ "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ";
- здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з дати її призначення - 07.08.2017 року з урахуванням зарахування до пільгового стажу за списком № 1 періоду роботи з 20.10.1999 року по 24.12.2001 року, з 25.12.2006 року по 28.12.2006 року та виплатити недоотримані грошові кошти, визначені за результатами перерахунку пенсії.
Також, в позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача понесені судові витрати та встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.
В обґрунтування позову зазначено, що позивачу з 07.08.2017 року призначено пенсію за віком на пільгових умовах по списку №1. Позивач звернувся до відповідача із заявою про надання інформації щодо стажу, який враховано при призначенні пенсії. Відповідач надав відповідь, у якій зазначено, що пільговий стаж позивача складає 11 років 11 місяців 16 днів, що є, на думку позивача, меншим, ніж зазначено у трудовій книжці. Тому, позивач вважає, що відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу період роботи з 20.10.1999 року по 24.12.2001 року та з 25.12.2006 року по 28.12.2006 року в ПАТ "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ", а відтак занижено розмір пенсії.
Ухвалою суду від 08.01.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
01.02.2019 року від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог та в обґрунтування своєї позиції зазначив, що зарахувати період роботи позивача з 20.10.1999 року по 24.12.2001 року та з 25.12.2006 року по 28.12.2006 року в ПАТ "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" неможливо, у зв'язку з перервою у атестації робочих місць.
Виходячи з положень пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд адміністративної справи здійснено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 07.08.2017 року призначено пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1.
Згідно матеріалів пенсійної справи загальний стаж ОСОБА_1 складає 34 роки 19 днів, в тому числі робота на пільгових умовах за списком №1 - 11 років 11 місяців 16 днів.
Позивач звернувся до відповідача із заявами про надання інформації щодо призначення пенсії, а саме просив надати інформацію про періоди роботи, які були зараховані органом ПФУ при призначенні пенсії ОСОБА_1
Листами від 24.05.2018 року №Ч7635-18 та від 21.09.2018 року №Ч14696-18 відповідач повідомив позивача про те, що пенсію ОСОБА_1 обчислено зі страхового стажу, зарахованого по 31.08.2017 року, що складає 34 роки 19 днів, у тому числі по списку №1 - 11 років 11 місяців 16 днів. Періоди проведення атестації робочих місць заявник має право отримати на підприємстві, які надавали пільгові довідки (а.с. 40, 42).
У відзиві відповідач зазначив, що період роботи позивача з 20.10.1999 року по 24.12.2001 року та з 25.12.2006 року по 28.12.2006 року в ПАТ "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" не зараховано до пільгового стажу по списку №1, оскільки цей період підприємством не проведено атестацію робочого місця.
Позивач, вважаючи бездіяльність відповідача, яка полягає у не зарахуванні до пільгового стажу періоди його роботи з 20.10.1999 року по 24.12.2001 року та з 25.12.2006 року по 28.12.2006 року протиправною, звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що спірним питанням в цій справі є не зарахування відповідачем до пільгового стажу період роботи позивача з 20.10.1999 року по 24.12.2001 року та з 25.12.2006 року по 28.12.2006 року, у зв'язку з перервою в атестації робочих місць.
Статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 1 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до статті 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1993 року за № 637 (далі - Порядок №637) передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Отже, з аналізу вищевикладеного слід дійти висновку, що використання норм Порядку № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у трудовій книжці БТ-ІІ №2761364 містяться записи, що ОСОБА_1 працював у період з 14.08.1995 року по 31.10.2009 року вогнетривником з повним робочим днем в цеху ремонту металургійних печей ПАТ "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ".
В матеріалах справи містяться довідки №1278, №1279 від 18.09.2017 року, надані ПАТ "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ", про підтвердження пільгового трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, які підтверджують періоди роботи позивача на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1:
- з 14.08.1995 року по 06.02.2003 року вогнетривником, зайнятим на гарячих роботах ПАТ "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ";
- з 07.02.2003 року по 31.10.2009 року вогнетривником, зайнятим на гарячих роботах ПАТ "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" з відволіканням від основної роботи з визначеним пільговим стажем за списком № 1 – 06 років 07 місяців 26 днів.
У довідках зазначено, що посада вогнетривник віднесена до списку №1 та на підприємстві проведена атестація робочих місць відповідно до постанова по комбінату “Про атестацію робочих місць по умовам праці” №1269 від 25.12.2001 року, №992 від 29.12.2006 року, №813 від 20.10.1994 року.
Судом встановлено, що фактично, відповідачем визначено підставою для не зарахування до трудового стажу позивача періоду роботи з 20.10.1999 року по 24.12.2001 року та з 25.12.2006 року по 28.12.2006 року, перерву в атестації робочих місць. Таким чином, відповідачем зроблено висновок, що страховий стаж позивача складає 34 роки 19 днів, пільговий стаж за списком №1 становить 11 років 11 місяців 16 днів.
Проте, така позиція відповідача є помилковою та з цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі - Порядок №442) пенсії за віком на пільгових умовах призначаються за результатами атестації робочих місць, яка також надає інші пільги і компенсації, передбачені законодавством, а саме надбавка за роботу в зазначених умовах, право на скорочений робочий день, додаткову відпустку й одержання лікувально-профілактичного лікування. Атестація повинна проводитися на підприємстві не рідше одного разу на п'ять років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Контроль за проведенням атестації, правильністю застосування Списків покладено на Державну експертизу умов праці.
Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку №442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації) визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.
Відповідно до пункту 3 Порядку №442 № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005р. № 383 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
У пункті 4.2 Порядку №442 йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку №442 проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Комплексний аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до частини 1 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
З аналізу зазначених норм вбачається, що для підтвердження трудового стажу можуть бути надані будь-які документи, як містять відомості про періоди роботи.
З довідок №1278 та №1279 від 18.09.2017 року, які уточнюють особливо шкідливі та особливо важкі умови праці, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній вбачається, що за спірні періоди роботи позивача з 20.10.1999 року по 24.12.2001 року та з 25.12.2006 року по 28.12.2006 року професія “вогентривник” атестована згідно постанови №813 від 20.10.1994 року, постанови №1269 від 25.12.2001 року та постанови №992 від 29.12.2006.
У відзиві на позов представником відповідача не спростовано ті обставини, що жодних змін в організації роботи за робочим місцем позивача, змін у назві професії, колі службових обов’язків з моменту атестації у 1994 році до повторних атестацій не відбувалось.
Таким чином, записами у трудовій книжці та довідками підтверджено характер роботи і стаж, який дає позивачу право на зарахування до пільгового стажу за списком №1 період роботи з 20.10.1999 року по 24.12.2001 року та з 25.12.2006 року по 28.12.2006 року вогнетривником ПАТ "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ".
Отже, суд погоджується з розрахунком позивача та визнає, що агальний пільговий стаж позивача за списком №1 становить 14 років 03 місяці 25 днів.
З огляду на вищевикладене, суд приходить висновку про протиправність дій відповідача щодо не зарахування позивачу до пільгового стажу по списку №1 періоду роботи з 20.10.1999 року по 24.12.2001 року та з 25.12.2006 року по 28.12.2006 року.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи, що при призначенні пенсії ОСОБА_1, відповідачем протиправно не зараховано спірний трудовий стаж, з метою забезпечення відновлення порушеного права, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Щодо вимог позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення, суд зазначає, що на підставі статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України зобов’язання суб’єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення є правом суду, а не обов’язком. Станом на час винесення судового рішення жодні передумови для висновку про невиконання або неналежне виконання рішення суду відповідачем – відсутні. Таким чином, клопотання позивача про встановлення судового контролю є передчасним та задоволенню не підлягає.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1536,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням №9595240605 від 02.10.2018 року, квитанцією №18956926 від 03.01.2019 року.
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 1536,80 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 (адреса: 51900, АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21910427), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Публічне акціонерне товариство "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" (адреса: 51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Соборна, 18-Б; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 05393043) про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо не зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого Кабінетом Міністрів України, періоду роботи з 20.10.1999 року по 24.12.2001 року та з 25.12.2006 року по 28.12.2006 року в Публічному акціонерному товаристві "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, до стажу його роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого Кабінетом Міністрів України, період роботи з 20.10.1999 року по 24.12.2001 року, з 25.12.2006 року по 28.12.2006 року в Публічному акціонерному товаристві "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з дати її призначення - 07.08.2017 року з урахуванням зарахування до пільгового стажу за списком № 1 періоду роботи з 20.10.1999 року по 24.12.2001 року, з 25.12.2006 року по 28.12.2006 року та виплатити недоотримані грошові кошти, визначені за результатами перерахунку пенсії.
Присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 1536 (одна тисяча п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар
Судове рішення № 80257836, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 08.02.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 160/77/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: