
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 березня 2019 р. Справа№200/1868/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі Головуючого судді Галатіної О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, 84133, Донецька обл., Слов’янський район, с. Селезнівка, вул. Торецька, буд. 11) до Слов’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 37803258, 84100, Донецька обл., м. Слов’янськ, пл. Соборна, буд. 3) про визнання дій протиправними та вчинити певні дії, суд -
В С Т А Н О В И В:
05 лютого 2019 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Слов’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов’язання відновити виплату пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 10 жовтня 2018 року по досягненню 50 років, він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії згідно п.1 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Рішенням відповідача від 31.10.2018 № 50, в призначенні пенсії на пільгових умовах було відмовлено. Відмова була обумовлена тим. що у мене відсутній необхідний стаж роботи за Списком №1 - 10 років.
Вважає, що відмова відповідача у призначенні пенсії є незаконною, необґрунтованою та неправомірна є такою, що порушує його право на соціальний захист.
Просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Слов’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 50 про відмову в призначені пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1).; Зобов’язати Слов’янське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), що дає право на пенсію на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
01 березня 2019 року представник відповідача надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволені позовних вимог.
Зокрема зазначив, що рішенням № 50 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу та Списком №1.
Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, паспорт серії ВА 643452, виданий 19 березня 1997 року Шахтарським РВ УМВС України в Донецькій області, РНОКПП НОМЕР_1.
10 жовтня 2018 року звернувся до Слов’янського управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії, разом із заявою додав: копію паспорт та ідентифікаційного коду; копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № НОМЕР_2 від 10.10.2018 року; копію трудової книжки БТ-І № 7305383 від 16.09.1987 року; копію військового квитка НУ № 9175336 від 11.05.1985 року.
31 жовтня 2018 року Слов’янське управління Пенсійного фонду України в Донецькій області прийняло рішення № 50 про відмову в призначення пенсії, мотивуючи свою відмову відповідач посилаючись на те, що на момент звернення (10.10.2018), позивач не мав необхідного пільгового стажу, а також те, що пільгового стажу недостатньо, оскільки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування маю 08 років 05 місяців 29 днів пільгового стажу, що є недостатнім для призначення пенсії на пільгових умовах.
Спірним питанням даної справи є протиправні дії відповідача що виразились у винесені рішення № 50 від 31.10.2018 про відмову у призначенні пенсії.
Надаючи правову оцінку діям суб’єкта владних повноважень, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV.
Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058).
Відповідно до ст. 114 ЗУ “Про пенсійне страхування”, пенсія за віком на пільгових умовах призначається, зокрема, працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Частиною 1 статті 44 Закону України № 1058 передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846.
Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунку та поновлення пенсії визначений Розділом 2 цього Порядку.
Підпунктом 2 пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).
Згідно пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3. Порядку).
Пунктом 4.2 цього Порядку передбачено право органу, що призначає пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 20 цього Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Наведений пункт доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМУ N 1028 від 09.12.2015 наступного змісту: “у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування”.
Згідно пункту 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженого спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення № 58 від 29.07.1993 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України № 17.08.1993 року за № 110, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівника шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі шахтарі), та членів їх сімей.
Відповідно до статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.
Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, є встановлення факту перебування особи повний робочий день на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією.
Як встановлено судом під час розгляду справи та відповідно до трудової книжки позивача БТ-І № 7305383, ОСОБА_1 працював: 12.05.1985 по 22.06.1987 проходив службу в Радянській армії; 17.09.1987 прийнятий на видобувну ділянку учнем машиніста підземних установок; 17.09.1987 по 13.02.1988 навчався на курсах при УКК п /о Октябрьвугілля про професії гірник з ремонту гірничих виробок і машиніст підземних установок; 14.02.1988 переведений машиністом підземних установок 2 розряду;
16.01.1989 переведений підземним учнем прохідника видобувної дільниці; 16.01.1989 по 20.05.1989 навчався при навчально-курсовому комбінаті п/о "Шахтарськвугілля" за професією "прохідник"; 21.05.1989 переведений підземним прохідником дільниці підготовчих робіт; 15.01.1998 звільнений за особистим бажанням згідно ст. 38 КЗпП; 22.01.1998 прийнятий учнем електромонтера лінії на ділянку міських телефонних мереж Харцизького технічного вузла електрозв'язку; 23.02.1998 Встановлено 3 розряд електромонтера лінії; 01.05.1998 Встановлено 4 розряд електромонтера лінії;
01.01.1999 Встановлено 5 розряд електромонтера лінії тералінейних споруд телефонного зв'язку; 01.07.1999 Переведений кабельником спайником 3 розряду дільниці технічної експлуатації лінійних споруд; 01.09.2000 переведений кабельником спарником, 4 розряду; 15.05.2003 Переведений кабельником 5 розряду; 28.03.2006 Звільнено за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП.03.04.2006 прийнятий гірником по ремонту гірських видобуток 3 розряду з повним підземним робочим днем, тимчасово на 2 місяці; 25.05.2006 Зарахований в штат постійно прохідником 4 розряду з повним робочим днем; 20.03.2007 Прохідник 5 розряду з повним робочим днем ??під землею; 31.10.2008 Звільнено з підстав переведення; 01.11.2008 Прийнято по переведенню прохідником 5 розряду з повним робочим днем; 28.02.2009 Звільнено ст. 36 КЗпП; 01.03.2009 Прийнято прохідником 5 розряду з повним робочим днем ??під землею; 11.08.2016 Звільнений за власним бажанням ст. 38 КЗпП.
Пунктом 3 Поряду застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 (далі - Порядок №383) передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
До 01.01.1992 року діяв “Список №1 производств, цехов, профессий и должностей, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах”, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173.
На думку суду, Пенсійний фонд не врахував, що не всі недоліки записів у уточнюючих довідках можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів.
Проте, суд наголошує, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, а не дотримання всіх формальних вимог при заповненні уточнюючих довідок та трудової книжки.
За даних обставин пенсійний орган фактично переклав відповідальність за належне оформлення документів підприємства на позивача, що є непропорційним заявленій легітимній меті (підтвердження пільгового характеру роботи позивача), тому зазначені дії не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо.
У свою чергу, суд під час розгляду справи повинен перевірити, зокрема, чи діяв Пенсійний фонд обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Суд дійшов висновку, що відповідач діяв необґрунтовано, оскільки у рішенні про відмову в призначенні пенсії не обґрунтовано всіх мотивів не зарахування до стажу спірних періодів, а лише зазначено про відсутність необхідного пільгового стажу.
Відповідно до п. 3 ст. 44 Закону України №1058 та п. 4.2 Порядку №22-1 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірності поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
При цьому суд зауважує, що право особи на отримання пенсійних виплат не може бути поставлено у залежність від можливості органів Пенсійного фонду України здійснювати ці повноваження (зокрема у зв`язку з проведенням АТО та неможливістю проведенням перевірки періодів роботи, оскільки підприємства розташовані на тимчасово окуповані території України)
Так, у справі “Тлімменос проти Греції” (Thlimmenos v. Greece, рішення від 06.04.2000, заява № 34369/97) ЄСПЛ наголосив, що згідно зі статтею 14 Конвенції право не зазнавати дискримінації у користуванні правами, гарантованими Конвенцією, порушується, коли Держави ставляться по-різному до осіб в аналогічних ситуаціях, не забезпечуючи при цьому об'єктивного та розумного виправдання. Однак це не єдиний аспект заборони дискримінації у статті 14 Конвенції. Право не зазнавати дискримінації у користуванні правами, гарантованими Конвенцією, також може бути порушене, коли Держави, не маючи об'єктивних і розумних підстав, не застосовують різний підхід до осіб, які перебувають у ситуаціях, що істотно відрізняються.
Аналогічний підхід закріплено в національному праві. Так, відповідно до Закону України “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні” формами дискримінації є: пряма дискримінація, непряма дискримінація, підбурювання до дискримінації, пособництво у дискримінації, утиск (ст.5). Відповідно до ст.1 цього Закону непряма дискримінація ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають;- менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами-та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.
Таким чином, вимоги відповідача, які є цілком виправданими в звичайній ситуації, оскільки формально вони базуються на положеннях Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, та мають на меті підтвердження роботи на посадах і роботах, указаних в трудовій книжці, становлять дискримінаційне поводження по відношенню до позивача, який проживає в зоні антитерористичної операції та який через ризик для свого життя та здоров’я навіть теоретично не може домогтися зустрічної перевірки, як того вважає за потрібне відповідач, а отже за такого підходу автоматично позбавляється права на пенсійне забезпечення, передбаченого ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Отже, дії відповідача, які в звичайних умовах можуть бути цілком обґрунтованими, в особливій ситуації позивача є проявом непрямої дискримінації. Крім того, якби навіть дії відповідача формально ґрунтувалися б на положеннях підзаконного нормативного акту та переслідували легітимну мету, в особливій ситуації позивача вони є явно непропорційними, тобто вчиненими без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
У відповідності до практики Конституційного Суду України, який під час розгляду 7 жовтня 2009 року справи № 1-32/2009 встановив, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Також суд зазна чив, що пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв’язку з тру довою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов’язку держави стосовно тих громадян, які набули пра во на одержання пенсії. Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України відповідно до яких громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переко нань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (...).
З урахуванням викладеного, наявні усі підстави для зарахування позивачу до пільгового стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно статті 114 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, суд приходить до висновку, що дії відповідача є неправомірними, а рішення від 31 жовтня 2018 року № 50 про відмову в призначені пенсії є таким, що порушує конституційне право позивача на пенсійне забезпечення на пільгових умовах тому підлягає скасуванню.
З урахуванням викладеного, підлягає задоволенню як похідна, позовна вимога позивача про зобов’язання Слов’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області прийняти рішення про призначення ОСОБА_1, що дає право на пенсію на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»
Відповідно до приписів ст.ст.9,77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
А відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи, що сплата судового збору була відстрочена до вирішення цієї справи по суті, з відповідача необхідно стягнути суму судового збору, а саме 768,40 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 295-297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, 84133, Донецька обл., Слов’янський район, с. Селезнівка, вул. Торецька, буд. 11) до Слов’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 37803258, 84100, Донецька обл., м. Слов’янськ, пл. Соборна, буд. 3) про визнання дій протиправними та вчинити певні дії – задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Слов’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 50 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1).
Зобов’язати Слов’янське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), що дає право на пенсію на пільгових умовах відповідно до п. “а” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Слов’янського об’єднаного управління пенсійного фонду України у Донецькій області на користь Державного бюджету України (стягувач – Державна судова адміністрація) суму судового збору у розмірі 768,40 коп.
Повний текст рішення складено та підписано 04 березня 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя Галатіна О.О.
Судове рішення № 80257829, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 04.03.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 200/1868/19-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: