Рішення № 80257501, 23.01.2019, Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 392/920/18

Провадження № 2-а/392/5/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2019 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Березія Ю.А.,

при секретарі Кальній М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №3 батальйону УНП в Кіровоградській області ДПП ОСОБА_2 про скасування рішення суб’єкта владних повноважень,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з цим адміністративним позовом, посилаючись на те, що 2 липня 2018 року відносно нього інспектором роти №3 батальйону УНП в Кіровоградській області ДПП ОСОБА_3 складено постанову серії ВР № 009993 за частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою відповідач застосував адміністративне стягнення у виді штрафу 425 гривень за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП. В постанові зазначено, що 2 липня 2018 року о 10.35 на автодорозі Стрій-Тернопіль-Кропивницький позивач керував автомобілем Фольцваген Транспортер, реєстраційний номер НОМЕР_1 та повертаючи ліворуч не увімкнув світловий покажчик повороту відповідного напрямку, чим порушив пункт 9.2 «б» Правил дорожнього руху. Позивач вважає постанову ДАІ упередженою, необ’єктивною і такою, що складена з грубим порушенням статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме на думку позивача відповідно до пункту 9.2 «б» Правил дорожнього руху, не подаються попереджувальні сигнали при русі без зміни займаної смуги руху на кривих у плані ділянках доріг. Позивач зазначив, що він рухався по головній дорозі, займаної смуги не змінював, а невелике заокруглення дороги вказує на те, що це є крива у плані ділянка дороги.

У відзиві на позовну заяву відповідач просив відмовити у повному обсязі у задоволенні позову.

Відзив мотивовано тим, що відповідно до частини 5 статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. Відповідач стверджує про те, що 2 липня 2018 року о 10.35 при здійсненні патрулювання екіпажем, було зафіксовано факт адміністративного правопорушення, а саме водій ОСОБА_1, який керував транспортним засобом автомобілем Фольцваген Транспортер, реєстраційний номер НОМЕР_1, на автомобільній дорозі М-12, під час здійснення повороту, не увімкнув лівий сигнал світлового покажчика напрямку руху, чим порушив пункт 9.2 «б» Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 КУпАП. На думку відповідача, постанова серії ВР 009566 від 11 червня 2018 року складена у відповідності до вимог Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 7 листопада 2015 року № 1395, відповідає приписам статті 283 КУпАП. При винесенні постанови позивачеві були роз’яснені його права і обов’язки, передбачені статтею 268 КУпАП та статтею 63 Конституції України, що підтверджується особистим підписом позивача в постанові, а доказом у справі є диск з відповідною відеоінформацією.

9 липня 2018 року ухвалою судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області відкрито провадження у справі (а.с. 11).

20 листопада 2018 року ухвалою суду закрито підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду (а.с. 39).

Позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 2 статті 2 КАС України визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 статті 4 КАС України).

Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Статтею 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (стаття 77 КАС України).

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності (стаття 7 КУпАП).

Відповідно до статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу (стаття 258 КУпАП).

Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 283 КУпАП визначено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до статті 279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395 регламентовано:

пункт 1 та 2 розділу III. Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема частинами першою, другою і третьою статті 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення;

пункт 9 розділу ІІІ. Розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.

Згідно статті 41 Закону України «Про дорожній рух» порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 9.2 Правил дорожнього руху водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: а) перед початком руху і зупинкою; б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Згідно частини 2 статті 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз’їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв’язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Судом встановлено, що 2 липня 2018 року інспектором роти № 3 батальйону УНП в Кіровоградській області ДПП ОСОБА_2 складено постанову серії ВР № 009993 за частиною 2 статті 122 КУпАП, якою відповідач застосував адміністративне стягнення у виді штрафу 425 гривень відносно водія ОСОБА_1

Перевірка законності постанови про накладення адміністративного стягнення здійснена в частині застосування відповідачем норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до приписів статті 77 КАС України у справах за позовом фізичної особи щодо оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності на суб'єкта владних повноважень покладається обов'язок доказування правомірності своїх дій у разі, якщо останній заперечує проти позову.

Постанова про накладення адміністративного стягнення складена позивачем нерозбірливо, не зважаючи на те, що зазначена постанова є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.

Між тим, постанова, яка оспорюється позивачем, вищенаведеним положенням не відповідає.

В постанові неможливо прочитати опис обставин, установлених інспектором при розгляді справи, не зазначено технічний засіб, яким здійснено відеозапис.

Аналізуючи дані, які містяться у відеозапису, суд встановив порушення порядку розгляду справи, встановленого статтею 279 КУпАП.

Дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення.

Порушення норм процесуального права інспектором патрульної поліції при прийнятті та складанні постанови про накладення адміністративного стягнення суперечить завданням, які покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює та унеможливлює встановлення судом об'єктивної сторони порушення та вини особи, яка його вчинила.

У зв’язку з тим, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності складена нерозбірливо, в постанові не вказано технічний засіб, яким здійснено відеозапис, зазначені обставини виключають можливість прийняття відеозапису в якості належного доказу по справі.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ВР № 009993 від 2 липня 2018 року складена з порушенням норм статті 283 КУпАП, а тому не може вважатися такою, що відповідає чинному законодавству у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 244-246 КАС України,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати нечинною і скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 2 липня 2018 року серії ВР № 009993 інспектором роти № 3 батальйону УНП в Кіровоградській області ДПП ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу 425 гривень.

Провадження по справі закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1, вул. Шевченка, 10 в с. Березівка Маловисківського району Кіровоградської області, паспорт громадянина України ЕА 130815, ідентифікаційний номер НОМЕР_2;

відповідач інспектор роти № 3 батальйону УНП в Кіровоградській області ДПП ОСОБА_4, вул. Юрія Бутусова, 22Б в м. Кропивницький, ідентифікаційний код юридичної особи 37918230.

Головуючий

суддя