Вирок № 80256140, 01.03.2019, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Димитрія ростогвського, 35, смт. Макарів, Київська обл., 08000, т. (04578) 5-12-39

Справа №370/3082/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2019 р. Макарівський районний суд Київської області

у складі: судді Мазки Н.Б.

із секретарем Захарченко Т.М.

сторони кримінального провадження, інші учасники судового розгляду

прокурор Петренко М.С.

обвинувачений ОСОБА_1

потерпілі ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Макарів Макарівського району Київської області кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Радомишль Житомирської області, українця, громадянина України, перебуває у розірваному шлюбі, не працюючий, який має середню освіту, раніше не судимий, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

в с т а н о в и в:

26.06.2018 року близько 20.00 години обвинувачений-водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, введених в дію з 01.01.2002 року, відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсикологічних речовин, рухався по автодорозі Київ-Чоп Макарівського району Київської області, від міста Житомир в напрямку міста Києва.

Рухаючись у вказаному напрямку, на 61 км + 460 м автодороги Київ-Чоп, поблизу села Ситняки Макарівського району Київської області, обвинувачений-водій ОСОБА_1 в порушення вимог пункту 2.3 б) Правил дорожнього руху України, яким передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, реагувати на її зміну, і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, проявив недбалість, не був уважний до дорожньої обстановки, порушуючи вимоги пункту 12.1 Правил дорожнього руху, яким передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не обрав безпечну швидкість руху керованого ним автомобіля, в результаті чого не впорався з керуванням, допустив виїзд керованого ним автомобіля на розділову смугу, яка розділює зустрічні потоки руху, де здійснив зіткнення з металевим колесовідбійником.

Рухаючись далі, обвинувачений-водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_2, повернувся на проїзну частину, після чого виїхав за межі проїзної частини - в кювет смуг руху до міста Київ, де зазнав перекидання.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля НОМЕР_2 - ОСОБА_4 від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці події.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №20/54 від 12.10.2018 року смерть ОСОБА_4 настала від закритої травми грудної клітки і живота у вигляді множинних двобічних переломів ребр, забою легень, розриву аорти і печінки, що супроводжувались масивною внутрішньою крововтратою. Комплекс пошкоджень у ОСОБА_4 знаходиться в прямому причинному зв'язку з настанням його смерті.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля НОМЕР_2 - ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді: струс головного мозку, перелому правої ліктьової кістки, забійної рани підборіддя, лоскутної рани лівого передпліччя, а також садно лобної ділянки голови і забою правого плечового суглобу, котрі згідно висновку судово-медичної експертизи №163/Е від 05.10.2018 року, відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості.

Грубе порушення обвинуваченим-водієм ОСОБА_1 вимог пунктів 2.3 б), 2.9 а) та 12.1 Правил дорожнього руху перебувають у прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілому ОСОБА_4 та спричинення потерпілому ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчинені злочину визнав повністю, щиро розкаявшись, підтвердив фактичні обставини справи та пояснив, що дійсно 26.06.2018 року вжив алкогольне пиво в кількості двох пляшок по 0,5 літри, після чого рухався по автодорозі Київ- Чоп з боку міста Житомир у напрямку міста Києва на автомобілі НОМЕР_2, за кермом якого перебував, разом з пасажиром ОСОБА_5 на передньому пасажирському сидінні, ззаду за ним знаходилися ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_4 Пам'ятає, що здійснював обгін фури, були відкриті вікна: його передне водійське та позаду нього пасажирське, мабуть автомобіль відкинуло потоком вітра на відбійник, а потім автомобіль понесло у кювет. Він вилетів у вікно, а коли підійшов до автомобіля, то в автомобілі сидів, не рухаючись ОСОБА_5; був ОСОБА_4, не було ОСОБА_6 Він звертався до ОСОБА_4, і останній сказав, що все в порядку. Не пам'ятає, де був ОСОБА_2 Про скоєне жалкує. Цивільний позов ОСОБА_3 в сумі 200 000.00 гривен визнав повністю.

Потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що дійсно в автомобілі рухались в сторону міста Києва з сторони міста Житомир по автодорозі Київ-Чоп на автомобілі, за кермом якого був ОСОБА_1, біля якого на передньому пасажирському сидіння сидів ОСОБА_7 він, потерпілий сидів на задньому пасажирському сидінні між ОСОБА_6, який був позаду водія, та ОСОБА_4 Коли водій відволікся від керування автомобілем, обернувшись назад до них, пасажирів, відбувся наїзд автомобіля на відбійник, після чого автомобіль опинився в кювете. У нього, потерпілого були розбиті зуби, пошкоджена права рука. ОСОБА_4 ногами знаходився в салоні автомобіля, а тулубом на багажнику, ойкнув та замовкнув.

Потерпіла ОСОБА_3 пояснила, що про дорожньо-транспортну пригоду їй повідомили приблизно о 23.00 годині 26.06.2018 року. Просить стягнути з обвинуваченого моральну шкоду в сумі 200 000.00 гривен.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_1 його винуватість в скоєнні кримінального правопорушення підтверджується доказами, які ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, і відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України в судовому засідання не досліджуються.

Суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєнні злочину повністю доведеною, а його дії такими, що підлягають кваліфікації за ч.2 ст.286 КК України, оскільки достовірно встановлено, що він дійсно: - керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_4, а потерпілому ОСОБА_2 - середньої тяжкості тілесні ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд у відповідності до вимог ст.65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

До скоєння злочину обвинувачений не працював, за місцем проживання характеризується позитивно, перебуває у розірваному шлюбі, від якого має дитину.

Обставинами, що пом'якшують покарання є визнання вини, щире каяття, вчинення злочину вперше.

Обставиною, що обтяжує покарання є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи обставини справи, особу обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає, що його виправлення можливо в умовах ізоляції від суспільства, оскільки достовірно встановлено, що ним вчинений злочин, кримінальна відповідальність за який передбачена у вигляді позбавлення волі.

Цивільний позов ОСОБА_3 в сумі 200 000.00 гривен підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.128 КПК України, особа, якій правопорушення завдано шкоди, має право під час кримінального провадження пред'явити цивільний позов до обвинуваченого. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно вимог ст.1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи відшкодовується її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживають з нею однією сім'єю.

За змістом п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», обов'язковому з'ясуванню при вирішені справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні. Зокрема , суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин та якими діями (бездіяльність) вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він виходив при цьому.

Визнаючи розмір моральної шкоди, який підлягає до стягнення з обвинуваченого, враховуючи обставини справи, визнання обвинуваченим позовних вимог, суд приходить до висновку, що з врахуванням смерті близької людини, непоправної втрати і душевних страждань, на користь потерпілої ОСОБА_3 слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 200 000.00 гривен.

Процесуальні витрати за проведені судову автотехнічну експертизу в сумі 1716.00 гривен, за інженерно-транспортну експертизу в сумі 1430.00 гривен підлягають стягненню з обвинуваченого.

Керуючись вимогами ст.368, 374 КПК України, суд

з а с у д и в:

Обвинуваченого ОСОБА_1 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити покарання - чотири роки позбавлення волі в кримінально-виконавчій установі закритого типу з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки.

Строк відбування покарання обчислювати з дня виконання вироку.

Запобіжний захід не обирався.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь Київського НДЕКЦ - Державний бюджет, розрахунковий рахунок 31119115700011, одержувач: УДКСУ у Шевченківському районі міста Києва, код ЄРДПОУ 37995466, банк: ГУ ДКСУ у місті Києві, МФО 820019, процесуальні витрати за проведені судову автотехнічну експертизу в сумі 1716.00 гривен, за інженерно-транспортну експертизу в сумі 1430.00 гривен.

Речовий доказ: автомобіль НОМЕР_1, який зберігається на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: Бородянський район, село Дружня, вул.Колгоспна, 5, повернути власнику ОСОБА_8.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Макарівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя