Постанова № 80255497, 27.02.2019, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/1106/19

Провадження № 1-кп/362/253/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2019 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого - судді Корнієнка С.В., з участю секретаря –Лагути І.А., прокурора – Заєць Ю.О., обвинуваченого – ОСОБА_1, захисника – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12018110140002167 від 23.12.2018 року щодо ОСОБА_1 про вчинення злочинів, передбачених ч.ч.2 і 3 ст.185 КК України,-

в с т а н о в и в :

Васильківським міськрайонним судом Київської області розглядається кримінальне провадження №1кп/362/253/19 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені злочину, передбаченого ч.ч.2 і 3 ст.185 КК України

У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про необхідність обрання обвинуваченому ОСОБА_1 на час судового розгляду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою забезпечення процесуальної поведінки обвинуваченого, враховуючи наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Обвинувачений та його захисник щодо клопотання прокурора заперечили, наполягаючи на застосуванні домашнього арешту.

Заслухавши думку учасників процесу, суд дійшов до наступного висновку.

Як вбачається з обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачено у вчиненні кримінальних правопорушень, що відносяться до злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів, що свідчить про наявність обґрунтованої підозри у можливості продовження ним кримінальної протиправної поведінки.

Відповідно до положень ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Судом враховано, що ОСОБА_1, який раніше неодноразово засуджувався за вчинення корисливих злочинів, повторно обвинувачується у вчиненні крадіжок - злочину середньої тяжкості та тяжкого злочину, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а отже, з метою швидкого розгляду провадження на час судового розгляду справи останньому необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою, враховуючи при цьому практику Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти загальносуспільних прав та інтересів потерпілого, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Згідно з положеннями ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, розмір якої, відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України, має бути визначений в розмірі, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи обставини та тяжкість кримінальних правопорушень, у скоєнні яких обвинувачується ОСОБА_1, його майновий та сімейний стан, вважаю за необхідне визначити розмір застави у 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов’язків.

Застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений до часу закінчення дії цієї ухвали, суд вважає за необхідне покласти на нього виконання певних обов’язків.

На підставі наведеного та керуючись ст.29 Конституції України, ч.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ст.ст.177-179, 182-184, 193, 194, 331 і 392 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Обрати щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 (Калініна), 26, кв.1, українця громадянина України, раніше судимого, на час судового розгляду запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі Київський слідчий ізолятор Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції строком на 60 днів до 27 квітня 2019 року, включно.

Визначити розмір застави, із врахуванням положень ч.5 ст.182 КПК України, у виді 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 153680 грн.

У разі внесення застави, на ОСОБА_1 покласти обов’язки, передбачені п.п.1, 2, 3 ч.5 ст.194 КПК України:

?прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

?не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду;

?повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

Згідно з положеннями ч.7 ст.182 КПК України, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на рахунок № 37312095018661, отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області, код отримувача (ЄДРПОУ): 26268119, банк отримувача (ГУДКСУ): Держказначейська служба України, м.Київ, код банку (МФО ГУДКСУ): 820172.

Відповідно до положень ч.ч.3, 8 ст.182, ч.5 ст.194 КПК України, обвинуваченій роз’яснити її обов’язки і наслідки їх невиконання, а саме у разі невиконання обов’язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з’явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Корнієнко С.В.