Вирок № 80254360, 05.03.2019, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1012/18

Провадження № 1-кп/346/190/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2019 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

в складі: головуючої судді Беркещук Б.Б.,

за участю секретаря Матушевської Г.Д.,

прокурора Ланика А.М.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Коломия кримінальну справу у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2/80, громадянина України, українця, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, судимого 07.02.2018 року Коломийським міськрайонним судом за ст. 309 ч.1 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1700 грн., якого сплачено 08.02.2018р., - за ст. 286 ч. 1 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_2 15.09.2017 року біля 18 год 45 хв. в світлу пору доби, керуючи автомобілем марки "Ауді А6", реєстраційний номер RJA71978, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, в салоні якого знаходилися пасажири: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, їдучи авгодорогою Н-10 сполученням «Чернівці-Стрий-Мамалига» в напрямку м.Івано-Франківськ на 157 + 200 км. автодороги, не врахував дорожню обстановку, не впорався із керуванням, виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення із зустрічним сідловим тягачем марки «DАF 95 ХF 380», реєстраційний номер НОМЕР_1 із бортовим-тентовим напівпричіпом марки «Narko S3YPA», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6, який в результаті зіткнення з'їхав в кювет та загорівся.

При цьому, обвинувачений ОСОБА_2 порушив вимоги Правил дорожньою руху України, а саме:

п. 2.3. відповідно до якого для забезпечення безпеки дорожньою руху водій зобов'язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;

п. 2.9. відповідно до якого водієві забороняється:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції:

п. 10.1. - перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

п. 12.1. - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

п. 12.3. - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди;

п. 14.2. - перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що :

в) смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані.

У результаті порушення обвинуваченим ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України мала місце дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пасажири його автомобіля – потерпілий ОСОБА_3 згідно висновку судово-медичної експертизи від 29.11.2017 року отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої ключиці зі зміщенням відломків, закрита черепно-мозкова травма із струсом головного мозку, рана нижньої губи, садна обличчя, в ділянках грудної клітки, живота, кінцівок. Закритий перелом лівої ключиці зі зміщенням відломків відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров'я, але не були небезпечними для життя в момент спричинення. Закрита черепно-мозкова травма із струсом головного мозку, рана нижньої губи відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я. Садна обличчя, в ділянках грудної клітки, живота, кінцівок відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Потерпіла ОСОБА_5 згідно висновку судово-медичної експертизи від 14.11.2017 року отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правої стегнової кістки із зміщенням відломків, закритий перелом основної фаланги Y п'ясної кістки правої китиці, закритої черепно-мозкової травми із струсом головного мозку, рани голови, крововиливи під кон'юктиву правого ока. Закритий перелом правої стегнової кістки із зміщенням відломків, закритий перелом основної фаланги Y п'ясної кістки правої китиці відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я, але не були небезпечними для життя в момент спричинення. Закрита черепно-мозкова травма із струсом головного мозку, рани голови відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я. Крововиливи під кон'юктиву правого ока відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Потерпіла ОСОБА_4 згідно висновку судово-медичної експертизи від 14.11.2017 року отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої ключиці із зміщенням відломків, закрита черепно-мозкова травма із струсом головного мозку. Закритий перелом лівої ключиці із зміщенням відломків відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я, але не були небезпечними для життя в моменті спричинення. Закрита черепно-мозкова травма із струсом головного мозку,рани голови відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину визнав повністю, щиро розкаявся. Пояснив, що дійсно 15.09.2017 року 18 год 45 хв. їхав в напрямку м. Івано-Франківськ власним автомобілем "Ауді А 6", в салоні якого знаходилися пасажири: потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4. При цьому, перебував в стані алкогольного сп'яніння. На місці переднього пасажира знаходився потерпілий ОСОБА_3. Їдучи автодорогою, сполученням «Чернівці-Стрий-Мамалига» проявив неуважність і допустив зіткнення із зустрічним тягачем марки «DАF 95 ХF 380» з напівпричіпом, який рухався по зустрічній смузі руху. Втратив свідомість. Коли через 2-3 хвилини прийшов до свідомості, то побачив, що його автомобіль знаходиться на узбіччі зустрічної смуги руху. Відразу був тарсчпортований до лікарні каретою швидкої медичної допомоги з тілесними ушкодженнями. Повністю відшкодував потерпілим завдані збитки, а також відшкодував вартість збитків завданих власнику тягача. Щиро розкаюється, просить суворо не карати.

Потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в судове засідання не з’явились, подали письмові заяви, в яких просили розгляд справи проводити без їхньої участі, претензій будь-якого характеру до обвинуваченого не мають, вказали що завдані збитки відшкодовано в повному обсязі, просили обвинуваченого ОСОБА_2 суворо не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України при обставинах, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм положення ч.3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.

Це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

При встановлених обставинах, суд вважає правильною кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до ст. 65, 66, 67 КК України бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які пом’якшують покарання обвинуваченому судом визнаються зізнання та щире каяття у вчиненому злочині, активне сприяння розкриттю злочину, позитивна характеристика по місцю проживання, що має постійе місце проживання, враховуючи обставини справи, що потерпілі на суворому покаранні не настоюють та немають жодних претензій до обвинуваченого, що обвинувачений добровільно відшкодував потерпілим завдану злочином шкоду в повному обсязі.

Обставин, які обтяжують покарання судом визнається вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.

Згідно п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо конкретного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимоги ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов’язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчиненню нових злочинів.

У п. 3 постанови зазначено, що суди, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, повинні виходити з класифікації злочинів, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив, мета, спосіб вчинення, кількість епізодів, характер і ступінь тяжкості наслідків тощо).

Також, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд зазначає, що відповідно до ст.8 ч.1 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Як вбачається з досудової доповіді Коломийського міськрайонного відділу філії Державної Установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області про обвинуваченого у кримінальному провадженні з врахуванням інформації, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, Коломийський міськрайонний відділ з питань пробації вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 без ізоляції від суспільства можливе та не становить високої небезпеки для суспільства чи окремих осіб.

Відповідно до частини першої ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

З врахуванням положень ч.2 ст. 50, ст. 65 КК України, які передбачають, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення осіб, які вчинили злочин, а також запобігання вчинення нових злочинів, з урахуванням вищенаведених обставин, які враховуються при призначенні покарання, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства, тому, застосувавши ст. 75 КК України, його слід звільнити від відбування призначеного основного покарання у виді обмеження волі з випробуванням, що буде необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Питання речових доказів слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз відповідно до ч.2 ст.124 КПК України слід покласти на обвинуваченого ОСОБА_2.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 349, 370, 374 КПК України,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі з позбавленням права керувати траспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком - 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов»язки:

- періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу не обирати.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 1407 грн. 09 коп. витрат за проведення судових експертиз.

Речові докази: автомобіль "Ауді А6", реєстраційний номер RJA71978 повернути обвинуваченому ОСОБА_2, тягач марки «DАF 95 ХF 380», реєстраційний номер НОМЕР_3 із бортовим тентовим напівпричіпом марки «Narko S3YPA», реєстраційний номер НОМЕР_2 залишити законному володільцю ОСОБА_7.

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим протягом тридцяти днів з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Беркещук Б. Б.