Рішення № 80253263, 27.02.2019, Ємільчинський районний суд Житомирської області

Справа № 277/527/18

Номер рядка звіту 46

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"27" лютого 2019 р. смт Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області

в складі: головуючої судді Прищепи Т.П.

за участю секретаря Калантарян Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріс Полісся», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватне підприємство «Злагода - Агро» про розірвання договорів оренди земельних ділянок,-

встановив:

Представник позивачки звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить розірвати договір оренди землі, укладений 10.01.2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Агріс Полісся» щодо оренди земельної ділянки площею 1,47 га, кадастровий номер 1821788400:01:000:0073, а також стягнути з відповідача на користь позивачки понесені судові витрати.

Вимоги мотивує тим, що 10.01.2014 року між позивачкою та ТОВ «Агріс Полісся» укладено зазначений договір оренди земельної ділянки. Відповідно до укладеного договору була проведена державна реєстрація права оренди земельної ділянки.

Відповідно до п. 9 Договорів оренди орендар вносить орендну плату один раз на рік, за перший рік оренди орендна плата сплачується до 31 грудня року, в якому укладено цей договір, пропорційно фактичній кількості днів оренди, в подальшому орендна плата сплачується один раз на рік до 25 грудня поточного року.

Відповідач в порушення п. 9 Договорів оренди не сплатив орендну плату за користування земельною ділянкою, яка належить позивачці за 2016 та 2017 роки.

Представник позивача також зазначив, що договором оренди не передбачено право відповідача передавати обов’язок щодо сплати орендної плати іншим особам, додаткової угоди між позивачкою та відповідачем щодо передачі обов'язку по виплаті орендної плати третій особі не підписувались. Отже, у позивачки були відсутні правові підстави на отримання орендної плати від третіх осіб, а не від відповідача, а у відповідача відповідно були відсутні правові підстави на передачу обов'язків щодо сплати орендної плати третім особам.

Крім того, згідно з п. 17 Договору оренди без додаткової письмової згоди орендодавця на підставі цього договору та у відповідності до Закону України «Про оренду землі», орендар вправі передавати земельну ділянку в суборенду за згодою власника іншим юридичним чи фізичним особам без зміни її цільового призначення.

Пунктом 27 Договору оренди передбачено право орендаря передавати земельну ділянку в суборенду на умовах цього договору – за згодою власника.

У травні 2018 року позивачці стало відомо, що 06.10.2016 року між відповідачем та ПП «Злагода – Агро» було укладено договір суборенди земельної ділянки, яка належать позивачці, яка була передана в оренду відповідачу відповідно до укладеного Договору оренди земельної ділянки. Державна реєстрація права суборенди земельної ділянки була проведена 17.10.2016 року.

Жодного повідомлення з пропозицією про надання згоди на передачу орендованої земельної ділянки в суборенду на адресу позивачки від відповідача не надходило.

Передавши земельну ділянку в суборенду без згоди власника, відповідач порушив умови п. 17 та п. 27 Договору оренди, положення ч. 6 ст. 93 Земельного кодексу України та ч. 1 ст. 8 Закону України «Про оренду землі», а також право власності на дану земельну ділянку позивачки, передавши її в користування третій особі без згоди власника.

Враховуючи вищевикладене, представник позивачки вважає, що вказані обставини є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки.

Представник відповідача надала суду відзив на позовну заяву, в якому вказала, що просить відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи це тим, що позивачка безпідставно стверджує, що не отримувала орендної плати за 2016-2017 роки та не була повідомлена про укладення договору суборенди між ТОВ «Агріс Полісся» та ПП «Злагода – Агро». Проте відповідачем проводились заходи щодо повідомлення пайовика про укладення договору суборенди, а саме проводились збори та направлялись повідомлення. Крім того, представник відповідача зазначила, що плата за оренду землі орендарем переведена на банківські рахунки «Ощадбанку» України, яку позивачка в змозі отримати в будь-якому відділенні «Ощадбанку». Керівництвом ТОВ «Агріс Полісся» давалась об’ява в газету «Народна трибуна» від 16.12.2016 року щодо отримання орендної плати за 2016 рік. Орендну плату за 2016-2017 роки позивачка отримала 03.01.2018 року в 09.17 год. у ТВБВ № 10005/020 смт Хорошів. Тому представник відповідача вважає, що відповідач та суборендар виконують взяті на себе зобов’язання, пайовик отримує орендну плату.

Із заяви-пояснення ОСОБА_2 слідує, що восени 2016 року керівництво ТОВ «Агріс Полісся» проводило зібрання пайщиків, та повідомляли про наміри заключити договори суборенди з ПП «Злагода – Агро». Зібрання проводилось керівництвом ТОВ «Агріс Полісся» та ПП «Злагода – Агро», на зборах обговорювалось питання заключення договорів суборенди.

Представник позивачки надав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що доводи ТОВ «Агріс Полісся», викладені у відзиві, не спростовують заявлених позовних вимог, а навпаки підтверджують той факт, що ТОВ «Агріс Полісся» належним чином не виконувало своїх обов’язків за договором оренди, передавши земельну ділянку, власником якої є позивачка, в суборенду без згоди орендодавця, а також передавши обов’язок щодо сплати орендної плати третій особі та не сплачуючи орендну плату позивачці, порушуючи тим самим умови договору оренди землі. Представник позивачки вважає, що доводи ТОВ «Агріс Полісся», викладені у відзиві на позовну заяву, а також документи, долучені в якості доказів до відзиву, підтверджують доводи викладені в позовній заяві щодо передачі земельної ділянки, власником якої є позивачка, в суборенду з порушенням вимог ст. 8 Закону України «Про оренду землі», а також систематичної несплати орендної плати орендарем земельної ділянки – ТОВ «Агріс Полісся», що є порушенням умов договору оренди та відповідно підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки.

Представник позивачки в судове засідання не з’явився, направив до суду заяву та просив цивільну справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі, не заперечив заочному розгляду справи.

В судове засідання представник відповідача повторно не з’явилася, про дату, час та місце слухання справи повідомлялася судовими повістками, причини неявки суду не повідомила та не надіслала до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Представник третьої особи в судове засідання повторно не з’явилася, про дату, час та місце слухання справи повідомлялася судовими повістками, причини неявки суду не повідомила та не надіслала до суду заяву про розгляд справи без її участі.

З-за таких обставин, суд ухвалює рішення на підставі наявних у справі доказів при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.ст. 223, 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, а також беручи до уваги докази, викладені у заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 10.01.2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Агріс Полісся» був укладений договір оренди землі, щодо оренди земельної ділянки площею 1,47 га, кадастровий номер 1821788400:01:000:0073, згідно пунктів 1, 2, 6 якого орендодавець ОСОБА_1 надає, а орендар ТОВ «Агріс Полісся», в особі директора ОСОБА_3 приймає в строкове платне користування вказану земельну ділянку для ведення сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Усолусівської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області, строк дії договору 10 років.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 11.05.2018 року, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,47 га, кадастровий номер 1821788400:01:000:0073. 06.10.2016 року між ТОВ «Агріс Полісся» та ПП «Злагода - Агро» укладено договір суборенди земельної ділянки площею 1,47 га.

Відповідно до умов договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 348,83 грн. Орендар вносить орендну плату один раз на рік, за перший рік оренди орендна плата сплачується до 31 грудня року, в якому укладено цей договір, пропорційно фактичній кількості днів оренди, в подальшому орендна плата сплачується один раз на рік до 25 грудня поточного року.

Пунктом 27 договорів оренди земельної ділянки передбачено право орендаря, зокрема, передавати земельну ділянку в суборенду на умовах цього договору – за згодою власника.

Згідно п. 17 договорів оренди землі орендар вправі передавати земельну ділянку в суборенду за згодою власника іншим юридичним чи фізичним особам без зміни її цільового використання.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із ст. 16 Закону України «Про оренду землі», укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до п. 33 Договору оренди земельної ділянки, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов’язків дія договору припиняється шляхом його розірвання.

У відповідності до вимог ст. 32 Закону України «Про оренду землі», на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов’язків, передбачених ст.ст. 24, 25 цього Закону та умовами договору.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про оренду землі», орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Таким чином у досліджуваних правовідносинах невиконання відповідачем обов’язку сплатити орендну плату у строк, визначений договором і є несплатою орендної плати.

Представником відповідача до матеріалів справи додано копію відомості виплачених переказів від ПП «Злагода Агро», копію відомості нарахування суборенди за 2016 рік, реєстр безготівкових термінових переказів від суб’єктів господарювання від 23.11.2017 року в списках яких значиться позивачка, однак не надано належних та допустимих доказів факту отримання грошей позивачкою за оренду землі, що спростовує посилання представника відповідача у відзиві на позовну заяву про отримання позивачкою коштів 03.01.2018 року в 09.17 год. у ТВБВ № 10005/020 смт Хорошів.

Слід зазначити, що перекладання обов’язку сплати орендної плати на третіх осіб (ПП «Злагода - Агро») ні законом, ні договором не передбачено.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що він виплачував або вживав заходи для сплати позивачці орендної плати за 2016-2017 роки, що суд вважає систематичним невиконанням своїх зобов’язань із сплати орендної плати (два та більше випадків), про що свідчить повторність порушення зобов’язання.

Доводи відповідача про те, що позивачка не зверталася за отриманням орендної плати є безпідставними, необґрунтованими, тому що ТОВ «Агріс Полісся» мало можливість сплатити орендну плату шляхом внесення грошових коштів на депозитний рахунок позивачки, адреса проживання якої відповідачу була відома, і це являється обов’язком орендаря, який передбачений умовами договору оренди.

Відповідно кожна сторона у договірному зобов’язанні має діяти розсудливо та добросовісно, розуміючи значення своїх дій, та беручи на себе усі юридичні наслідки таких дій.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 368 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ст. 8 Закону України «Про оренду землі» орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

Згідно ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Представник відповідача будь-яких доказів оплати коштів за оренду земельної ділянки, які належать позивачці, не надала, як і доказів повідомлення позивачки про намір укласти договори суборенди з ПП «Злагода - Агро».

Матеріалами справи встановлено, що орендодавці у будь-яких відносинах з ПП «Злагода - Агро» не перебувають.

Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги представника позивачки є обґрунтованими, підтверджуються належними та перевіреними в судовому засіданні доказами та підлягають задоволенню, оскільки судом встановлено, що відповідач не сплачує позивачці орендну плату за земельні ділянки, які передав ПП «Злагода - Агро» без згоди позивачки в суборенду.

Підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки судовий збір.

На підставі наведеного, ст.ст. 368, 651 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 223, 258, 259, 263-265, 280, 284, 287 ЦПК України, ст.ст. 8, 13, 15, 16, 24, 25, 32 Закону України «Про оренду землі», суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріс Полісся», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватне підприємство «Злагода - Агро» про розірвання договорів оренди земельних ділянок - задовольнити.

Розірвати договір оренди землі, укладений 10 січня 2014 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агріс Полісся» щодо права оренди земельної ділянки площею 1,47 га, кадастровий номер 1821788400:01:000:0073.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріс Полісся» (юридична адреса: 12122, Житомирська область, Хорошівський район, с. Рижани, вул. Заводська, 24), код в ЄДРПОУ 38580846, на користь ОСОБА_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, сплачений нею при подачі позову до суду, судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Ємільчинським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, вставленому Цивільним-процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя /підпис/

Копія вірна:

Суддя: ОСОБА_4