Рішення № 80251243, 01.03.2019, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/7117/18

2-а/214/12/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

01 березня 2019 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Гриня Н.Г.,

при секретарі судового засідання – Печарник З.І.,

за участю:

позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Криворізької міської ради про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 08.06.2018 року №11-КР, видану Відділом з питань державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Криворізької міської ради.

Пред’явлені вимоги мотивовано тим, що оскаржуваною постановою її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.96 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 5950 грн. із роз’ясненням можливого стягнення штрафу в подвійному розмірі – 11 900 грн. у випадку її виконання в примусовому порядку. Зазначену постанову позивач вважає необґрунтованою, незаконною з наступних підстав. Так, їй та її донці ОСОБА_4 на праві власності належить буд.№16 кв.1 по вул. Дитинства в м. Кривому Розі. 26.04.2018 року вона звернулася до Виконкому Саксаганської районної у місті ради з приводу виникнення спору між нею та сусідами стосовно встановлення межі земельних ділянок. Виконком надав їй звернення, в якому вказано, що в ході обстеження поміж земельними ділянками буд.№14 та №16 по вул. Дитинства в м. Кривому Розі встановлено відсутність між ними огородження, лише зі сторони вулиці була частина старого дерев’яного паркану довжиною приблизно 1 м, нею змонтовано металеву конструкцію навісу, не вкриту покрівлею. У травні 2018 року до її домоволодіння прийшли представники Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Криворізької міської ради ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з метою проведення перевірки дотримання нею вимог законодавства при будівництві на земельній ділянці за зверненням ОСОБА_7 В ході розмови вона пояснила, що на своїй земельній ділянці вона поставила металевий каркас для майбутньої альтанки, труби каркасу знаходяться на межі її земельної ділянки аби в майбутньому вони стали опорою паркану. Жодних документів представники виконкому не складали. 24.05.2018 року вказані представники виконкому знову прийшли до неї додому та вручили їй направлення від 10.05.2018 року про проведення позапланового заходу, провівши фотографування каркасу для альтанки. Про винесення 08.06.2018 року постанови про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.96 КУпАП вона нічого не знала. Фактично про її винесення дізналась з постанови ДВС від 12.09.2018 року про відкриття виконавчого провадження з її примусового виконання, яку отримала 10.10.2018 року. Позивач вважає, що її притягнуто до адміністративної відповідальності безпідставно, оскільки жодних порушень ч.4 ст.96 КУпАП вона не допускала, а каркас для альтанки установила на своїй частині земельної ділянки. До того ж положеннями п.6 Переліку будівельних робіт, яку не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою КМУ від 07.06.2017 року №406 передбачено зведення на земельній ділянці тимчасових будівель і споруд без влаштування фундаментів, зокрема, альтанок. Ніяких робіт, які потребують повідомлення про початок будівельних робіт щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорту, нею не виконувалось.

Не погоджуючись з пред’явленими вимогами, представником відповідача подано відзив на позов (а.с.36-39). Свої заперечення представник обґрунтовує тим, що на підставі звернення Криворізького МУГУ ДСНС України в Дніпропетровській області від 16.04.2018 року та звернення ОСОБА_7 від 11.04.2018 року, для проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об’єкті будівництва за адресою: вул. Дитинства 16/1, м. Кривий Ріг, було направлено головних спеціалістів Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Криворізької міської ради. Перевірка проводилась з 11 травня по 24 травня 2018 року, під час якої позивач була присутньою, що підтверджується її підписом в направленні №38 від 10.05.2018 року. Під час проведення перевірки виявлено допущення ОСОБА_1 порушення п.1 ч.1 ст.34, ч.2 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.3.24 ДБН №360-92 «Планування і забудова міських і сільських поселень», п.13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, що виразилось у початку будівництва господарської споруди з боку головного фасаду індивідуального житлового будинку по вул. Дитинства 16/1 в м. Кривому Розі по лінії забудови без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта. Так, ОСОБА_1 виконано металеву каркасну опору розмірами 6м*4м з воротами, бетонування стійок з металевих кутів, перекриття металевими формами з покриттям дерев’яним настилом, з’єднання каркасу споруди – зварювальне. За результатами проведеної перевірки головними спеціалістами складено акт, протокол про адміністративне правопорушення та припис №10 про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 24.05.2018 року. Окремо представник звертала увагу, що будівництво господарської будівлі розпочато позивачем без документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, отримання будівельного паспорта на забудову земельної ділянки.Для підписання матеріалів позивач не з’явилась, будучи повідомленою. За результатами розгляду матеріалів справи ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення за ч.4 ст.96 КУпАП та накладено штраф. На переконання представника, відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 пред’явлені вимоги підтримали, наполягали на їх задоволенні, посилаючись на неправомірність оскаржуваної постанови та безпідставність притягнення позивача до відповідальності.

Представник відповідача ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення позовних вимог, підтримавши позицію, викладену у відзиві.

В подальшому сторони правом на участь в судовому засіданні не скористались, подавши заяви, кожен окремо, про розгляд справи за їх відсутності.

Допитана судом в якості свідка ОСОБА_6 суду показала, що вона працює головним спеціалістом відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради. У квітні 2018 року на адресу виконкому надійшла скарга ОСОБА_7 стосовно її сусідки ОСОБА_1, яка виконує будівельні роботи на межі з її сусідньою земельною ділянкою. За даним фактом було призначено проведення позапланової перевірки, в ході якої 11.05.2018 року в присутності ОСОБА_1 виявлено початок будівництва об’єкта з фундаментом без дозвільних документів. Виявлене порушення було зафіксовано актом, протоколом з проведенням фото фіксації, надалі видано припис. Документи направлено на адресу ОСОБА_1, які отримано нею. За результатами розгляду протоколу в.о. начальника винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності. Про час та місце розгляду справи її повідомляли неодноразово в телефонному режимі, однак вона не прибула. Копію постанови направляли на її адресу.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, покази свідка, дослідивши докази, надавши їм оцінку в сукупності, приходить до наступних висновків.

Відповідно до свідоцтва №С-2211 від 15.12.1998 року (а.с.10), ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності належить 2 кімнати квартири, що складає 1/2 частину від площі будинку та дворові споруди – сараї Г, В, літня кухня Б, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Право власності зареєстроване за ними в КП «Криворізьке БТІ» ДОР у встановленому законом порядку.

Земельна ділянка, на якій розташований будинок з господарськими спорудами, не приватизована та в користування позивача не виділялась, перебуває в комунальній власності територіальної громади м. Кривого Рогу.

26.04.2018 року ОСОБА_1 звернулася до Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради стосовно проведення обстеження її та сусідньої земельних ділянок на предмет порушення меж та правил добросусідства.

08.05.2018 року представниками Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради здійснено обстеження земельних ділянок, на яких розташовані будинки №14 та №16 по вул. Дитинства в м. Кривому Розі. Як слідує з акту, на момент обстеження поміж вказаними земельними ділянками відсутнє огородження, лише зі сторони вулиці в наявності частина старого дерев’яного паркану довжиною приблизно 1 м. На межі ОСОБА_1 змонтовано металеву конструкцію навісу з квадратної труби, яка не вкрита покрівлею (а.с.11, 12).

Відповідно до направлення для проведення позапланової перевірки від 10.05.2018 року №35, у період з 11 травня по 24 травня 2018 року на підставі наказу (розпорядження) Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради №31 від 10.05.2018 року та звернення Криворізького міського управління ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області від 16.04.2018 року №489/02-2-18, звернення ОСОБА_7 від 11.04.2018 року (а.с.48) призначено проведення позапланової перевірки об'єкта на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об’єкті будівництва «Будівництво споруд за адресою: вул. Дитинства 16/1, м. Кривий Ріг» (а.с.13, 46). Копію направлення ОСОБА_1 отримала 11.05.2018 року.

Проведеною перевіркою встановлено порушення ОСОБА_1 п.1 ч.1 ст.34, ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.13 постанови КМУ №466 від 13.04.2011 року «Про деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт», п.3.24 ДБН №360-92 «Планування і забудова міських і сільських поселень». Так, встановлено, що ОСОБА_1 розпочала будівництво господарських споруд з боку головного фасаду індивідуального житлового будинку по вул. Дитинства 16/1, м. Кривий Ріг, по лінії забудови без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та з порушенням державних будівельних норм. Не надано будівельний паспорт забудови земельної ділянки, правовстановлюючі документи на земельну ділянку не оформлені.

24.05.2018 року головними спеціалістами Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Криворізької міської ради ОСОБА_6 та ОСОБА_8 складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.96 КУпАП, припис №10 про зупинення підготовчих та будівельних робіт (а.с.43-44, 45).

Акт про порушення, протокол та припис було направлено поштовою кореспонденцією на адресу позивача, та нею отримано 01.06.2018 року (а.с.79, 80).

За результатами виявлених порушень містобудівного законодавства та на підставі наявних в адміністративнійсправі доказів 08.06.2018 року в.о. начальника Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Криворізької міської ради ОСОБА_9 винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5950 грн. (а.с.40-42). Під час винесення постанови ОСОБА_1 присутньою не була, а її копію отримала 19.10.2018 року. Копія постанови на адресу позивача направлялась у встановленому законом порядку, що слідує з матеріалів справи.

Вважаючи таку постанову відповідача протиправною, позивач звернулася до суду із даним позовом, що є предметом судового спору у даній справі. Перевіряючи обґрунтованість пред’явлених вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль – це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об’єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (далі – Порядку №553).

Пунктом 2 Порядку №553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Відповідно до п.п.5, 7 цього Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Приписами п.9 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

В ході судового розгляду правомірність призначення позапланової перевірки, а так само порядок її проведення уповноваженими посадовими особами відповідача в присутності позивача знайшли своє підтвердження.

Відповідно до п.2 ч.4 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.

Судовим розглядом встановлено, що під час проведення позапланової перевірки ОСОБА_1 була присутньою. Після складання акта перевірки позивач ознайомилася із його змістом та отримала його примірник поштовою кореспонденцією, чим вимоги п. 18 Порядку №533 відповідачем дотримано. Пояснень, зауважень або заперечень щодо проведеного державного контролю та складеного акта перевірки позивачем надано не було. У судовому чи позасудовому порядку ОСОБА_1 ні припис, ні акт, ні дії посадових осіб відповідача щодо проведення перевірки не оскаржувала.

Перевіряючи наявність в діях позивача складу інкримінованого їй порушення, суд виходить з наступного.

Як вбачається з п.1 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю – щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.1, ч.4 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Згідно із ч.4 ст.96 КУпАП виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні - тягнуть за собою адміністративну відповідальність.

Аналізуючи вказані норми права, суд приходить до висновку про те, що обов'язковою передумовою початку виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, який за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), є направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю та наявність будівельного паспорту. Виконання таких робіт без відповідного повідомлення утворює склад адміністративного правопорушення за ч.4 ст.96 КУпАП.

Згідно із ч.1 та ч.7 ст.376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Суд зауважує, що відповідно до ч. 4 ст. 26, ч.1 ст.27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, який визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

Дослідженням змісту пред’явленого позову суд приходить до висновку, що фактично вимоги ґрунтуються на процесуальних порушеннях прав позивача, допущених відповідачем під час перевірки і при вирішенні питання про притягнення її до відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Слід зазначити, що відповідно до п. 6 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №406 від 07.06.2017 року (далі-Перелік), зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема навісів, альтанок, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, гаражів, а також свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, відкритих басейнів та басейнів із накриттям, погребів, входів до погребів, воріт, хвірток, приямків, терас, ґанків — щодо Індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків.

У той же час позивач не спростовує належними доказами встановлений під час перевірки і зафіксований в акті та в приписі від 24.05.2018 року факт виконання нею будівельних робіт господарської споруди без подання повідомлення про початок виконання таких робіт, без будівельного паспорта та на земельній ділянці, яка їй не виділена у володіння, не приватизована та перебуває в комунальній власності. Також позивачем не спростовано факт улаштування нею металевого каркасу споруди на фундаменті без забезпечення нормативної відстані до сусідньої межі ділянки від найбільш виступаючої конструкції, яку слід приймати не менше 1,0 м., і здійснення будівництва споруди по лінії забудови на межі сусідньої земельної ділянки, що слідує з наявних в матеріалах справи фотознімків та свідчить про порушення п.3.24 ДБН «Планування і забудова міських і сільських поселень».

ДБН В.2.1-10-2009 «ОСНОВИ ОСОБА_10 СПОРУД. Основні положення проектування», Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого передбачено, що фундамент – це частина будівлі чи споруди, переважно підземна, яка сприймає навантаження від споруди і передає їх на основу, складену ґрунтами (природну) чи штучну. ОСОБА_10 поділяють залежно від глибини закладання, за конструкцією, за видом несучих конструкцій та за способом улаштування.

Згідно додатків до вказаних ДБН, висота фундаменту залежить від багатьох чинників - глибини сезонного промерзання ґрунту, його товщини та шару, рівня підземних вод та ін., та мінімально становить 0,5 метрів залежно від виду фундаменту та споруди.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, споруда, яка була зведена позивачем, не відноситься до Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання (п.6), оскільки це споруда, яка має бетонний фундамент, що підтверджується фото фіксацією та показами свідка ОСОБА_6 В своєму позові ОСОБА_1 також підтвердила, що споруда має каркас на бетонній основі.

Посилання позивача на те, що спорудження не є господарською будівлею чи спорудою, а лише каркасом (навісом), не має правового значення для вирішення справи по суті, оскільки це не змінює правильність визначення цієї будівлі об'єктом самочинного будівництва з наявним фундаментом, зведеним без будівельного паспорта забудови земельної ділянки та повідомлення про початок будівельних робіт.

Відтак, оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч.2 ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до п.п.1, 3 ч.2 ст.129 Конституції України та ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, судом під час судового розгляду справи установлено, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність своїх рішень. Таким чином, враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем та відповідачем докази в контексті наведених вище вимог законодавства, суд вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Посилання представника позивача на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018 року суд не приймає до уваги, оскільки обставини в справах є кардинально відмінними між собою. До того ж викладені в постанові висновки суду апеляційної інстанції не є правовою позицією чи імперативним приписом для прийняття судом рішення за результатами вирішення цього спору.

Судові витрати відповідно до ст.94 КАС України, на користь позивача не присуджуються.

Керуючись ст.ст.2, 3, 5, 9, 12, 72-79, 139, 241-246, 250, 255, 257, 293, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,–

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Криворізької міської ради про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – залишити без задоволення.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення від 08.06.2018 року №11-КР, видану Відділом з питань державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Криворізької міської ради про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.96 КУпАП – залишити без змін.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України. Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено, підписано 01.03.2019 року.

Суддя Гринь Н.Г.