Рішення № 80250748, 04.02.2019, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/3619/17

№ 2/183/194/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2019 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря Устименко М.О.,

розглянувши, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, третя особа – приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

встановив:

21 липня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, в якому просив суд визнати за ним право власності на житловий будинок з надвірними побудовами, що розташований по вул. Калинова, 4-а в м. Перещепине Новомосковського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлого 31 жовтня 2014 року.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2017 року по справі було відкрито провадження.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, від 31 травня 2018 року, справу передано на розгляд судді Сорокі О.В.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 травня 2018 року, провадження по справі зупинено до залучення до участі у справі правонаступника позивача ОСОБА_2, померлого 20 лютого 2018 року.

26 грудня 2018 року від представника позивача надійшов уточнений позов, в якому вона просить залучити в якості позивача – ОСОБА_1, який є правонаступником позивача – ОСОБА_2, померлого 20 лютого 2018 року.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду від 02 січня 2019 року був залучений правонаступник померлого позивача ОСОБА_2– ОСОБА_1.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що за життя його дід та бабуся – ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у 1989 році закнічмли будівництво житлового будинку, який розташований по вул. Калинова, 4-а в м. Перещепине Новомосковського району Дніпропетровської області. 23 травня 2013 року померла ОСОБА_4, а 31 жовтня 2014 року помер ОСОБА_3 Після їх смерті єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину, залишився їх син – ОСОБА_2. Після смерті батьків, ОСОБА_2 звернувся до нотаріуса с заявою про прийняття спадщини, але отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки ним не були надані правовстановлюючі документи на спадкове майно, зареєстровані в установленому порядку. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання за ним права власності на зазначене нерухоме майно, однак 20 лютого 2018 року ОСОБА_2 помер. Після його смерті спадкоємець померлого - позивач ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_5 с заявою про прийняття спадщини після смерті батька, однак йому теж було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв’язку з тим, що померлий не встиг отримати правовстановлюючий документ на спадкове майно. Відповідно до технічного паспорту, всі забудови були виконані у 1989 році. Однак, після будівництва будинку та надвірних побудов, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 правовстановлюючі документи на зазначений будинок не отримали. Таким чином, позивач зазначає, що позбавлений можливості надати нотаріусу оригінал правовстановлюючих документів, тому звернувся до суду з зазначеним позовом.

Представник позивача ОСОБА_6 в судове засідання не з’явилася, надавши суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позов підтримала.

Представник Перещепинської міської ради в судове засідання не з’явився, звернувшись до суду з заявою про розгляд справи без його участі, відзиву на позов не подав.

Третя особа – приватний нотаріус ОСОБА_5 також в судове засідання не з’явилася, надавши заяву про розгляд справи у її відсутність.

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв’язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Цивільна справа у відповідності до положень п. 9 ч. 1 ст. 1 Розділу ХІІІ ЦПК України в редакції, встановленій Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII розглядається за правилами чинного ЦПК України з урахуванням вимог до заяви, в редакції ЦПК України, що діяли до набрання чинності Законом України № 2147-VIII, в зв’язку з чим, зважаючи на відсутність клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, судом здійснюється розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочате підготовче засідання.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Суду надане свідоцтво про смерть ОСОБА_4, померлої 23 травня 2013 року та ОСОБА_3, у відповідності до якого останній помер 31 жовтня 2014 року (а.с. 5, 6).

Після смерті ОСОБА_3, приватним нотаріусом ОСОБА_5 заведено спадкову справу за №25/2017, у відповідності до якої ОСОБА_2 звернувся з заявою про прийняття спадщини після смерті батька (а.с.31). Даних про наявність інших спадкоємців ОСОБА_3, померлого 31.10.2014 року, окрім ОСОБА_2, судом не встановлено. (а.с. 30-43)

У відповідності до копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_2 помер 20 лютого 2018 року (а.с. 61).

Після смерті ОСОБА_2, приватним нотаріусом ОСОБА_5 заведено спадкову справу за №19/2018, у відповідності до якої ОСОБА_1 звернувся з заявою про прийняття спадщини після смерті батька (а.с.78). Даних про наявність інших спадкоємців ОСОБА_2, померлого 20.02.2018 року, окрім ОСОБА_1, судом не встановлено (а.с. 77-92).

Згідно довідки наданої Перещепинської міської ради, на день смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_3, з ними за однією адресою: м. Перещепине, мкр. Орільський, 8/3 були зареєстровані син – ОСОБА_2 та онук – ОСОБА_1 (а.с. 14).

У відповідності до вимог ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків від фізичної особи, яка померла, до спадкоємців.

У відповідності до ч.1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно зі ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

У відповідності до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності, а спадкоємець, який прийняв спадщину, в розумінні ч.1 ст. 1218 ЦК України, має право вимагати визнання за ним права власності на спадкове майно в судовому порядку.

Суду надано довідку Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, у відповідності до якої будинок, розташований за адресою: м. Перещепине, вул. Калинова, 4а, побудований ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на земельній ділянці площею 0,15 га, яка згідно рішення Перещепинської селищної ради була надана для будівництва та обслуговування житлового будинку (а.с. 99).

Суду надано копію технічного паспортну на садибний (індивідуальний) житловий будинок № 4а по вул. Калинова в м. Перещепине, що був виготовлений 23 червня 2017 року на ім’я ОСОБА_2, у відповідності до якого всі будівлі та споруди на території домоволодіння збудовані в 1989 році, всі побудови введені в експлуатацію, в порядку, передбаченому законодавством. Згідно матеріалів технічної інвентаризації, на земельній ділянці розташовані: житловий будинок А-1, житловою площею 30,14 кв.м., загальною площею 44,5 кв.м., гараж – Б, сарай – В, погріб під «В» - пг, водоколонка – К, огорожі №1-4 (а.с.10-12).

Також в матеріалах справи міститься довідка КП «Новомосковське міське бюро технічної інвентаризації» ДОР №12 від 15.01.2019 року, у відповідності до якої до вересня 2012 року територія Новомосковського району перебувала в зоні обслуговування Новомосковського районного комунального підприємства БТІ «Інвентаризатор».

Відповідно до пункту 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності реєстрації таких прав, відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

По об’єктах, що збудовані до 05 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови КМУ від 05.08.1992 року № 449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку, що складається БТІ.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу, яка втратила чинність 13 грудня 1995 року, та Тимчасовим положенням про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, затверджене Міністерством юстиції України 07.02.2002 року № 7/5, зареєстроване і Міністерстві юстиції України 18.02.2002 року за № 157/6445.

Відповідно до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах та селищах міського типу, реєстрація будинків проводили органи БТІ виконкомів місцевих рад. Об’єктами реєстрації були будинки і домоволодіння з окремим порядковим номером в межах міст та сіл, що належали, в тому числі громадянам на праві особистої власності. Інструкція втратила чинність 13 грудня 1995 року.

В свою чергу, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справа у своєму листі № 24-753/04/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», коли перші власники належним чином не оформили належне їм право власності та не зареєстрували його в органах БТІ, спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину, його право має бути визнане в судовому порядку.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 обґрунтований та підлягає задоволенню. Судом встановлено, що ОСОБА_3 за життя на законних підставах набув право власності на житловий будинок з надвірними побудовами та спорудами, що розташований по вул. Калинова 4а в м. Перещепине Новомосковського району Дніпропетровської області, син померлого подружжя - ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3, але не оформив свої спадкові права, а тому до позивача, який позбавлений можливості надати оригінали правовстановлюючих документів, відповідно до ст.1216 ЦК України, перейшло таке ж право власності, у повному обсязі, яке набув спадкодавець.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 392, 1220, 1223, 1225 ЦК України, ст.ст. 12,76,81,89, 263, 265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, третя особа – приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області, про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) право власності на житловий будинок «А1» житловою площею 30,14 кв.м., загальною площею 44,5 кв.м., з надвірними побудовами: гараж – Б, сарай – В, погріб під «В» - пг, водоколонка – К, огорожі №1-4, що розташовані по вул. Калинова, 4а в м. Перещепине Новомосковського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, померлого 20 лютого 2018 року, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3, померлого 31 жовтня 2014 року, однак не оформив своїх спадкових прав.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.В. Сорока.