Рішення № 80250580, 21.02.2019, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/1807/18

Провадження № 2/0182/46/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2019 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Рибакової В.В.

при секретарі Затуливітер Н.В.

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Нікополі цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 16.03.2018 року звернувся до суду з зазначеним позовом, який уточнював (а.с.3-4,45-46) посилаючись на наступні обставини.

29.09.2007 року ОСОБА_3 отримано кредит у розмірі 11900 грн. 00 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 16.10.2012 року.

21.03.2011 року позичальник ОСОБА_3 помер, за життя зобов’язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконав. Заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором станом на день смерті позичальника становить – 6806 грн. 78 коп., в тому числі: заборгованість за кредитом в розмірі 6615,54 грн., заборгованість за відсотками 191,24 грн.

Позивачем 20.02.2014 року до нотаріальної контори була направлена претензія кредитора. 05.03.2014 року, у відповідь позивача було повідомлено, що спадкоємцем, який звернувся з заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 є ОСОБА_2.

21.09.2017 року до ОСОБА_2 було направлено лист-претензію, згідно якої позивач пред’явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано.

Враховуючи те, що боржник за кредитним договором помер, а спадкоємцем останнього є ОСОБА_2 позивач просить стягнути заборгованість за спірним кредитним договором саме з нього.

Ухвалою судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26.06.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, відкрито провадження у справі, почато підготовче провадження, призначено проведення підготовчого засідання (а.с.61-62).

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.09.2018 року замінено позивача ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК»; закрито підготовче провадження по справі; призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.69).

Представник позивача у судове засідання не з’явився, разом з позовом надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності (а.с.1). Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення по справі не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про судове засідання був повідомлений належним чином (а.с.83), причини неявки суду невідомі. У судовому засіданні 01.11.2018 року (а.с.70,71) відповідач позов визнав, однак зазначив, що йому відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 Вказав, що боржник ОСОБА_3 - його далекий родич, що після повідомлення про смерть ОСОБА_3, він-відповідач приїхав та поховав його. На його звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про спадщину, так як він не є спадкоємцем, так як не доведено родинний зв'язок. До суду з позовом про визнання права власності він звертався, ніяких рішень судом не виносилось.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Як встановлено в судовому засіданні, 29.09.2007 року між ЗАКРИТИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК», та ОСОБА_3 була підписана Заява № б/н. ОСОБА_3 отримано кредит у розмірі 11900,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Строк дії кредитного ліміту відповідає строку дії карти. Порядок погашення заборгованості – щомісячними платежами у розмірі 7% від суми заборгованості. Дата видачі карти – 29.09.2007 року. Дата відкриття рахунку – 14.09.2007 року. Договір про надання банківських послуг складається з заяви ОСОБА_3, Пам’ятки клієнта, Умов та Правил надання банківських послуг (а.с.15-на звороті).

У порушення умов договору ОСОБА_3 зобов’язання належним чином не виконував.

21.03.2011 року ОСОБА_3 помер (а.с.23).

Станом на 21.03.2011 року заборгованість ОСОБА_3 за спірним договором визначена позивачем в розмірі 6806 грн. 78 коп., яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 6615,54 грн., заборгованості за відсотками 191,24 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.5-14), випискою по особовому рахунку боржника (а.с.47-54).

Позивач 12.02.2014 року направив претензію кредитора до Другої Нікопольської державної нотаріальної контори (а.с.25), в якій просив повідомити чи заводилась спадкова справа після померлого боржника ОСОБА_3, включити його кредиторські вимоги в спадкову масу, повідомити спадкоємців померлого про наявність заборгованості, повідомити інформацію стосовно осіб, які подали заяву про прийняття спадщини або відмовилися від прийняття спадщини після смерті боржника, а також щодо осіб, які вже прийняли спадщину.

За територіальністю вказана претензія була надана до Першої Нікопольської державної нотаріальної контори (а.с.56).

З листа Першої Нікопольської державної нотаріальної контори від 28.02.2014 року (а.с.55) вбачається, що після смерті ОСОБА_3, померлого 21.03.2011 року, що мешкав за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, смт. Червоногригорівка, вул. Калініна, буд.№39, 20.09.2011 року Першою Нікопольською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа №561/2011 на підставі заяви про прийняття спадщини за законом, поданою ОСОБА_2, який мешкає: Дніпропетровська область, Нікопольський район, смт. Червоногригорівка, вул. Кутузова, буд. №34, спадщина не видана. Вказане також підтверджується матеріалами справи (а.с.74-78).

Лист - претензія надіслана ОСОБА_2 за місцем реєстрації (а.с.28).

З копії спадкової справи №561/2011, заведеної після смерті 21.03.2011 року ОСОБА_3, який на момент смерті мешкав за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, смт. Червоногригорівка, вул. Калініна, буд.№39, що надійшла на запит суду (а.с.74-78), вбачається наступне. 20.09.2011 року ОСОБА_2 подав до Першої Нікопольської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 (а.с.75). 20.09.2011 року Першою Нікопольської державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №561/2011, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину № 54016578 від 09.11.2018 року (а.с.77). Відомості щодо заповіту або спадкового договору відсутні, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 54016586 від 09.11.2018 року (а.с.78).

У судовому засіданні відповідачем ОСОБА_2 надано лист-відмову державного нотаріуса Першої Нікопольської державної нотаріальної контори № 2152/02-14 від 13.12.2012 року про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 у зв’язку з недоведеністю родинного зв’язку зі спадкодавцем (а.с.69а).

07.12.2018 року на запит суду щодо листа-відмови державного нотаріуса Першої Нікопольської державної нотаріальної контори № 2152/02-14 від 13.12.2012 року, надійшла відповідь Першої нікопольської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області №3944/02-14 від 28.11.2018 року (а.с.80), якою повідомлено, що листування з юридичними та фізичними особами з питань вчинення нотаріальних дій зберігається у нотаріальній конторі три роки, тому у 2017 році було знищено.

Вказані обставини були доведені до відома позивача (а.с.82).

Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав і обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно положень ст.ст. 1218, 1231 ЦК України, до складу спадщини входять усі права і обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини й не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов’язків, що зазначені в статті 1219 ЦК України.

У ст.1219 ЦК України закріплено, що не входять до складу спадщини права та обов’язки, що нерозривно пов’язані з особою спадкодавця, зокрема: 5) права та обов’язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.608 ЦК України, зобов’язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов’язаним з його особою і у зв’язку з цим не може бути виконано іншою особою.

У абз. 2 п.32 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 зазначено наступне. З урахуванням положення статті 1282 ЦК спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов’язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов’язання фактично не пов’язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.

Згідно ч.2. ст.1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем, визначені в ч.ч.3,4 ст. 1268, ст.1269 ЦК України. Так, згідно з ч.3ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Чинне законодавство розмежовує поняття прийняття спадщини (глава 87 ЦК України «Здійснення права на спадкування») та оформлення спадщини (глава 89 ЦК України «Оформлення права на спадщину»). Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом із тим незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п’ята статті 1268 ЦК України).

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, в складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Таким чином, спадкові права є майновим об’єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку. Якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов’язку, передбаченого ст. 1297 ЦК України, зокрема, з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця.

Так, згідно зі ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного в спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов’язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, в розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Проте, зазначені вище норми підлягають застосуванню за умови, що відповідач є спадкоємцем боржника.

У відповідності до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що позивачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу того, що відповідач ОСОБА_2 є спадкоємцем померлого ОСОБА_3, відповідно листа-відмови державного нотаріуса Першої Нікопольської державної нотаріальної контори № 2152/02-14 від 13.12.2012 року ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 не видавалось у зв’язку з недоведеністю родинного зв’язку зі спадкодавцем, тобто не підтверджено право відповідача на спадкування після смерті ОСОБА_3, тому позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення боргу є необґрунтованим та задоволенню не підлягають.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав, однак визнання позову суперечить закону, так як обставини щодо права на спадкування підлягають доведенню, а тому судом не прийнято визнання відповідачем позову.

Так як позивачу у задоволенні позову відмовлено повністю, то не підлягає стягненню з відповідача на його користь сплачений ним судовий збір, що відповідає положенням ч.1 ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.12,13,76-78,81,89,259,263-265,268 ЦПК України, п.п.15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_2 (РНОКПП – НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: 53238, Дніпропетровська область, Нікопольський район, смт. Червоногригорівка, вул. Кутузова, буд.34) про стягнення боргу - відмовити.

Повне судове рішення складене 01.03.2019 року.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: ОСОБА_4