Ухвала суду № 80249704, 28.02.2019, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/485/19

Провадження № 4-с/202/12/2019

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2019 року м. Дніпро

в складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,

за участю секретаря - Некрасової А.О.,

представника заявника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за скаргою ОСОБА_2, суб’єкт оскарження: Індустріальний відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, стягувач ПАТ «УкрСиббанк», на бездіяльність Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду зі скаргою, суб’єкт оскарження: Індустріальний відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, стягувач ПАТ «УкрСиббанк», на бездіяльність Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, зазначаючи, що в провадженні Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції перебувало виконавче провадження № 36468195 з виконання виконавчого листа № 2-441 від 02.11.2011 року про стягнення з нього на користь ПАТ «УкрСиббанк» суми боргу у розмірі 569898,27 грн. В рамках вказаного виконавчого провадження 11.01.2012 року постановою державного виконавця Індустріального ВДВС ОСОБА_3 було накладено арешт на все належне йому майно. В рамках вказаного виконавчого провадження між ним та стягувачем було досягнено згоди щодо сплати частини заборгованості в розмірі 161982,26 грн. та анулювання частини залишку кредитної заборгованості. Після досягнення вказаної згоди, стягувачем було подано до державного виконавця заяву про повернення виконавчого листа. На підставі вказаної заяви державним виконавцем Шаповаленко А.В. було винесено Постанову про повернення виконавчого листа стягувачеві від 11.01.2012 р. Після винесення Постанови про повернення виконавчого листа стягувачеві виконавчий лист більше до виконання не пред’являвся. Не дивлячись на завершення виконавчого провадження до сьогоднішнього дня арешт, накладений Постановою від 11.01.2012 року на все майно боржника не знято. Дізнавшись, що арешт, накладений в рамках вказаного виконавчого провадження знято не було, заявник 04.01.2019 року звернувся до Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, однак на теперішній час зняти арешт з його майна не має можливості, оскільки матеріали виконавчого провадження були знищені за строком давності.

Просив суд: визнати бездіяльність Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області неправомірною; зобов’язати Індустріальний відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області винести постанову про зняття арешту з усього майна скаржника.

В судовому засіданні представник заявника підтримав заяву та просив її задовольнити.

Представник суб’єкта оскарження: Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській областів судове засідання не з’явився, про розгляд справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Представник стягувача ПАТ «УкрСиббанк»в судове засідання не з’явився, про розгляд справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Суд, заслухавши заявника, з’ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, дослідивши матеріали цивільної справи 202/6188/16-ц, вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на виконанні у Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції перебувало виконавче провадження ВП № 36468195 з виконання виконавчого листа № 2-441 від 02.11.2011 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» суми боргу у розмірі 569898,27 гривень. Постановою Державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_3 накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_2. Постановою державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 25.02.2014 року виконавчий лист № 2-441 від 02.11.2011 року повернуто стягувачу ПАТ «УкрСиббанк» на підставі пункту 1 частини 1 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» у зв’язку з тим, що досягнуто згоди щодо сплати частини заборгованості та анулювання залишку заборгованості.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного Реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, номер інформаційної довідки 152458998 від 12.01.2019 року, щодо суб’єкта ОСОБА_2 наявний тип обтяження нерухомого майна, об’єкт обтяження: все нерухоме майно, підстава обтяження: постанова Індустріального ВДВС ДМУЮ державний виконавець Балкова М.Б. від 11.01.2012 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

В період винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві діяла редакція Закону України « Про виконавче провадження» №606-ХІV.

Відповідно до частини 1 статті 30 Закону України «Про виконавче провадження», що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме : закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого провадження стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав згідно із статтею 48 цього Закону.

Згідно зі статтею 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо є письмова заява стягувача.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 49 цього Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до частини 1 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження ( крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу ( посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв’язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених чим Законом.

Згідно з частиною 2 статті 50 цього Закону у разі, якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), якій його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Згідно зі ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ст.448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

У пункті 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» роз’яснено, що у разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, а якщо такі дії вчинялися при виконанні вироку суду щодо цивільного позову у кримінальному провадженні, то відповідна скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідно до вимог статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону про виконавче провадження.

04.01.2019 року ОСОБА_2 звернувся до Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області з заявою про зняття арешту з майна, однак арешт знято не було.

Виходячи із вищевикладеного, та оцінюючи докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що доводи скаржника знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і підлягають задоволенню.

Керуючись: ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 124 Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження», Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26.12.2003 року № 14, ст.ст. 4, 447-453 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 Рудольфовича (49000, м.Дніпро, вул. Івана Акінфеєва, 30а/57, РНОКПП НОМЕР_1), суб’єкт оскарження: Індустріальний відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул.Б.Хмельницького, 11, код ЄДРПОУ 34984472), стягувач ПАТ «УкрСиббанк» (61050, м.Харків, пр.Московський, 60), на бездіяльність Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області- задовольнити.

Визнати бездіяльність Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області неправомірною.

Зобов’язати Індустріальний відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області винести постанову про зняття арешту з усього майна скаржника, накладеного при виконанні виконавчого листа №2-441 виданого 02.11.2011 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» боргу в розмірі 569898,27 грн.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції, шляхом подачі у 15-ти денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК.

Повний текст ухвали складено 05.03.2019 року.

Суддя Л.П. Слюсар