Рішення № 80249347, 12.02.2019, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/3892/18

№ провадження 2/208/1288/19

РІШЕННЯ

Іменем України

12 лютого 2019 р. м. Кам'янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

Головуючого, судді – Івченко Т.П.,

секретар судового засідання – Корнієнко К.Є.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Кам’янське Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб адміністрації Заводського району Кам’янської міської ради «про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням», -

встановив:

20.06.2018 року позивач ОСОБА_1 подала до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська позовну заяву до ОСОБА_2, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб адміністрації Заводського району Кам’янської міської ради «про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням», якою просить суд визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням – квартирою №24 у будинку №25 по вул. Костромській у м. Кам’янське Дніпропетровської області, що є підставою для зняття його з реєстраційного обліку.

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17.09.2018 року відкрито провадження по цивільній справі за даним позовом, в порядку передбаченому п. 2 ч. 1 ст. 187, ч. 6 ст. 187 ЦПК України.

З боку позивача заявлено клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб адміністрації Заводського району Кам’янської міської ради.

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03.10.2018 року, клопотання позивача ОСОБА_1 задоволено, залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб адміністрації Заводського району Кам’янської міської ради.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що ОСОБА_1 на праві приватної власності з 31.05.1995 року належить квартира №24, яка знаходиться за адресою вулиця Костромська, 25 у м. Кам'янське. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, являється онуком, якому з 21.11.2003 року надала право на проживання в ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєструвавши його за вказаною адресою.

Відповідно до довідки №3/15492 від 25.05.2018 року про склад сім'ї, виданої ТОВ «ЄРЦ КП», зареєстрованими за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3 з 21.11.2003 року значиться дві особи: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 з 18.01.1977 року, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 21.11.2003 року. З 2013 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 виїхав за кордон, на телефони дзвінки не відповідає, місце знаходження його не відоме.

Позивач ОСОБА_1 до судового засідання надала заяву про підтримання позовних вимог у повному обсязі, проведення судового засідання без її участі та без застосування технічних засобів.

Відповідач ОСОБА_2 на адресу суду направив заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі, не заперечував щодо розгляду справи без його участі та без застосування технічних засобів.

Представник третьої особи: Відділ реєстрації фізичних осіб Адміністрації Заводського району Кам’янької міської ради направили на адресу суд лист про розгляд справи у їх відсутність та винести рішення відповідно до чинного законодавства.

У зв’язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 89 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 2 ЦПК України, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 31.05.1995 року, виданого Відділом обліку та розподілу житлової площі міськвиконкому, ОСОБА_1 на праві приватної, спільної власності належить квартира №24, яка розташована в будинку №25 по вул. Костромська у м. Дніпродзержинську. (а.с.3).

Відповідно до довідки №3/15492 від 25.05.2018 року про склад сім'ї, виданої ТОВ «ЄРЦ КП», зареєстрованими за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3 з 21.11.2003 року значиться дві особи: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 з 18.01.1977 року, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 21.11.2003 року. (а.с.4).

Актом №б/н не проживання від 31.05.2018 року комісії КП КМР «УКОЖФ», про те, що за адресою: АДРЕСА_1 - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 не проживає з 2013 року по теперішній час. (а.с.5).

Крім того, позиція позивача ОСОБА_1 підтверджена показами свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які в своїх письмових пояснення зазначили, що являється сусідками з ОСОБА_1 Разом з нею в квартирі проживав її онук ОСОБА_2А, який у 2013 році виїхав за межі України.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира або інше приміщення, придатне для проживання в ньому, у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», місцем перебування є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік, місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік, реєстрацією є внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

Статтею 383 ЦК України передбачено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї.

Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та відповідно ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Стаття 386 ЦК України передбачає, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

В силу ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Згідно з ст. 155 ЖК України, власник квартири чи її частки не може бути позбавлений права користування своїм житловим приміщенням, крім випадків, передбачених законодавством.

Відповідач в спірній квартирі з реєстраційного обліку не знятий, комунальні платежі не сплачує, що перешкоджає власнику у здійсненні ним права користування та розпорядження власністю, своїми діями Відповідач порушує вимоги ст. 47 Конституції України в якій зазначено, що кожен має право на житло, а також те, що ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду, а також були порушені і вимоги ст. 9 ЖК України, в якій зазначено, що ніхто не може бути виселений із займаного житлового приміщення, або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Реєстрація та проживання Відповідача за вказаною адресою заважає власнику квартири в повній мірі і на власний розсуд користуватись належним йому майном, до того ж завдає збитків матеріального та морального характеру.

Суд вважає, що та обставина, що відповідач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, продовжує бути на реєстраційному обліку за вказаною адресою, порушує законні права позивача, як власника майна, тобто належної позивачеві на праві власності квартири. Таким чином вимога позивача щодо усунення перешкоди у здійсненні права користуватися та розпоряджатися власністю підлягає задоволенню шляхом визнання відповідача такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття відповідача з реєстраційного обліку за зазначеною адресою.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 Цивільного процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 47 Конституції України, ст. ст.319, 321, 383, 386, 391 ЦК України, ст. ст. 9, 155 ЖК України, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст. 10-12, 76-83, 126, 142,200, 258-265, 280-283 ЦПК України суд, -

постановив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб адміністрації Заводського району Кам’янської міської ради «про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням», - задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням – квартирою №24 у будинку №25 по вул. Костромській у м. Кам’янське Дніпропетровської області, що є підставою для зняття його з реєстраційного обліку.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua .

Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5;

Відповідач – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5;

Третя особа: Відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб адміністрації Заводського району Кам’янської міської ради, юридична адреса: м. Кам'янське, пр. В. Стуса, 10/12.

Суддя Івченко Т. П.