
Справа № 211/3656/18
Провадження № 4-с/211/6/19
У Х В А Л А
іменем України
01 березня 2019 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Ніколенко Д.М.,
за участю секретаря судового засідання - Гулько А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг скаргу ОСОБА_1, заінтересовані особи державний виконавець Довгинцівського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю «СПАРТА», на рішення, дії державного виконавця, -
встановив:
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною скаргою та просить суд визнати дії державного виконавця Довгинцівського відділу ДВС щодо повернення виконавчого листа стягувачу без прийняття до виконання неправомірними та скасувати повідомлення державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 від 04.12.2018 р. про повернення виконавчого листа № 211/3656/18 від 24.10.2018 р., зобов’язавши державного виконавця поновити порушене право стягувача, розпочавши примусове виконання вказаного рішення суду, посилаючись на порушення прав стягувача вказаним рішенням. В обґрунтування вимог зазначив, що 24 жовтня 2018 року за результатами розгляду справи № 211/3656/18 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спарта» на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров’я суму 150 000,00 грн. З метою виконання судового рішення він звернувся до державного виконавця однак 04.12.2018 р. державним виконавцем Похил О.А. повернуто виконавчий документ стягувачу внаслідок відсутності підтвердження сплати авансового внеску, про що йому надано повідомлення пор повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання. Вважає, що зазначені дії державного виконавця не відповідають вимогам частини 2 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої від сплати авансового внеску звільняються стягувані за рішенням про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи, тому просить задовольнити заявлені вимоги.
Ухвалою суду від 13 грудня 2018 року прийнято скаргу до розгляду.
В судове засідання представник стягувача, боржник та державний виконавець не з’явилися, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, однак їх неявка, не перешкоджає її розгляду.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно частини 1 статті 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Як встановлено судом, 03 грудня 2018 року представник стягувача ОСОБА_1 – адвокат ОСОБА_3 звернувся до Довгинцівського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області з заявою про прийняття до виконання виконавчого листа від 03 грудня 2018 року, виданого Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спарта» на користь ОСОБА_1 суми моральної шкоди у зв’язку з ушкодженням здоров’я в розмірі 150 000,00 грн. без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб (а.с. 6 – копія заяви).
Повідомленням державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 від 04 грудня 2018 р. повернуто виконавчий документ стягувачеві без прийняття до виконання на підставі п. 8 ч. 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки стягував не надав підтвердження сплати авансового внеску (а.с. 5 – копія повідомлення).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.
Відповідно до роз’яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених в постанові від 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі – Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 8 частини 4 статті 4 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим.
Відповідно до положень частини 2 статті 26 Закону № 1404-VIII, до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Від сплати авансового внеску звільняються стягувачі за рішеннями про:… відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи.
В даному випадку стягувачем пред'явлено виконавчий лист на підставі судового рішення про відшкодування моральної шкоди, заподіяної у зв’язку з ушкодженням здоров’я, що за характером спірних правовідносин підпадає під категорію справ, перелік яких наведено в статті 26 Закону № 1404-VIII.
Оскільки належним чином повідомлений про дату слухання справи державний виконавець заперечень та доказів на їх підтвердження, суду не надав, враховуючи, що цивільне судочинство згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, так як відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд розглядає справу на підставі наявних у справі доказів.
Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення скарги.
Згідно абзаців першого та другого пункту 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 р. № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу, яка має відповідати вимогам статей 210, 213, 387 ЦПК.
Виходячи зі змісту статті 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Враховуючи викладені обставини справи та надані суду докази, суд приходить до висновку про порушене право заявника в частині виконання судового рішення.
Керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України, -
постановив:
скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати неправомірними дії державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 щодо повернення стягувачу без прийняття до виконання виконавчого листа, виданого на виконання рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 жовтня 2018 року у справі № 211/3656/18.
Скасувати повідомлення державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 від 04.12.2018 р. про повернення стягувачу без прийняття до виконання виконавчого листа, виданого на виконання рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 жовтня 2018 року у справі № 211/3656/18.
Зобов’язати державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 поновити порушене право стягувача, розпочавши примусове виконання виконавчого листа, виданого на виконання рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 жовтня 2018 року у справі № 211/3656/18.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 01 березня 2019 року.
Суддя Д.М.Ніколенко
Судове рішення № 80248799, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 01.03.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 211/3656/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: