Рішення № 80248161, 01.02.2019, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №200/14667/18

Провадження №2/200/2015/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2019 року суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Єлісєєва Т.Ю. розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дніпропетровська обласна станція переливання крові», про визнання відмови протиправною, зобов’язання здійснити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з вказаним позовом. В позові посилається на те, що 03.08.2018 року позивач звернувся до відповідача з направленням від лікаря жіночої консультації для взяття у нього крові для вагітної дружини позивача. Працівники відповідача йому відмовили, з посиланням на те, що позивач має місце реєстрації у м. Донецьку, який розташований на тимчасово окупованій території України, та позивач не має довідки про взяття його на облік як внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно Порядку медичного обстеження донорів крові та (або) її компонентів, затвердженого МОЗ України, переливання крові проводиться на підставі документа, який посвідчує особу донора та його реєстрацію.

Позивач вважає, що він має документ, що посвідчує його особу та має реєстрацію і йому відмовили неправомірно, тому просить визнати відмову протиправною та зобов’язати відповідача допустити позивача до здачі крові.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25.09.2018 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження в порядку спрощеного провадження.

Відповідачеві було запропоновано надати відзив на позов. 20.11.2018 року представник відповідача надав до суду відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03.08.2018 року позивач звернувся до відповідача з направленням від лікаря жіночої консультації для взяття у нього крові для вагітної дружини позивача.

09.08.2018 року працівники КП «Дніпропетровська обласна станція переливання крові» йому відмовили, з посиланням на те, що позивач має місце реєстрації у м. Донецьку, який розташований на тимчасово окупованій території України, та позивач не має довідки про взяття його на облік як внутрішньо переміщеної особи.

Позивач вважає, що він має документ, що посвідчує його особу та має реєстрацію і йому відмовили неправомірно.

Однак, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» (далі – Закон), взяття крові та її компонентів у донора проводиться лише після його медичного обстеження. Порядок взяття крові та її компонентів у донорів та порядок медичного обстеження донорів встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Відповідно до ст.18 Закону, з метою запобігання поширенню інфекційних хвороб через застосування крові, її компонентів та препаратів у медичних цілях, виникненню пов'язаних з цим інших негативних наслідків для здоров'я реципієнтів установи, заклади та суб'єкти підприємницької діяльності, зазначені у статті 15 цього Закону, а також установи, заклади охорони здоров'я та медичні працівники, які забезпечують введення крові, її компонентів та препаратів реципієнтам, зобов'язані забезпечити контроль за дотриманням відповідних показників безпеки та якості цих продуктів. Перелік таких показників та порядок здійснення зазначеного контролю встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», тимчасово окупованими територіями у Донецькій та Луганській областях на день ухвалення цього Закону визнаються частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль, а саме:

1) сухопутна територія та її внутрішні води у межах окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей;

2) внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території, визначеної пунктом 1 цієї частини;

3) надра під територіями, визначеними пунктами 1 і 2 цієї частини, та повітряний простір над цими територіями.

Межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях, визначаються Президентом України за поданням Міністерства оборони України, підготовленим на основі пропозицій Генерального штабу Збройних Сил України.

Позивач, при зверненні до відповідача, надав паспорт з відміткою про реєстрацію за адресою: м.Донецьк, вул.Нижньокурганська, 29/127, що є тимчасово окупованою територією. Довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи позивачем відповідачу надано не було, як і не надано її до суду, щоб дозволяло дотриматись вимог діючого законодавства України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач правомірно відмовив позивачу, у зв’язку з відсутністю у нього довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, оскільки вказана інформація необхідна для внесення донора в програму «Реєстр донорів», перевірки донора за для запобігання поширенню інфекційних хвороб через застосування крові, її компонентів та препаратів у медичних цілях, виникненню пов'язаних з цим інших негативних наслідків для здоров'я.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір не стягується.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 265, 354, 355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дніпропетровська обласна станція переливання крові», про визнання відмови протиправною, зобов’язання здійснити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено сторонами шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду або через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Суддя Т.Ю. Єлісєєва