Ухвала суду № 80247830, 04.03.2019, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/7560/18

(1-кс/199/514/19)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2019 року місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Воробйова В.Л.

при секретарі - Маршуби О.О.

за участю прокурора - Киричок О.В.

захисника - ОСОБА_1

захисника - ОСОБА_2

обвинуваченого - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

заявника – судді Сенчишина Ф.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро заяву судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська Сенчишина Ф.М. про самовідвід,

В С Т А Н О В И В:

25.02.2019 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу між суддями Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська для розгляду заяви судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська Сенчишина Ф.М. про самовідвід у зв’язку не можливістю брати участь у кримінальному провадженні №42018040010000237 визначено головуючим суддею (суддею-доповідачем) Воробйова В.Л.

Свої доводи суддя Сенчишин Ф.М. обґрунтовує тим, що під його головуванням здійснюється судовий розгляд у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42018040010000237 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368 ч.3 ст.369 КК України, та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368, ч.3 ст.369 КК України .

Під час чергового судового засідання 22.02.2019 до участі у розгляді справи у якості захисника обвинуваченого ОСОБА_3 вступив адвокат ОСОБА_2.

Оскільки його донька та син захисника ОСОБА_2 ходять до одного класу, суддя Сенчишин Ф.М. заявив самовідвід на підставі п.4 ч.1 ст.75 КПК України, посилюючись, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні ... за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості, враховуючи той факт, що внаслідок навчання дітей в одному класі він з захисником ОСОБА_2 спілкується та буде спілкуватися поза межами судового розгляду під час спільних заходів (різноманітні свята, загальношкільні заходи, проведення ремонтів класу тощо), що об’єктивно викличе у стороннього спостерігача сумніви в його неупередженості.

Суддя Сенчишин Ф.М. у судовому засіданні підтримав заяву про самовідвід, яку доповнив тим, що у майбутньому за викладеним у його заяві про самовідвід, у стороннього спостерігача, представників громадськості тощо, за наслідками розгляду під його головуванням кримінального провадження, можуть виникнути сумніви щодо законності остаточного рішення – вироку суду.

Інші особи, які беруть участь у кримінальному провадженні: прокурор Киричок О.В.; захисники ОСОБА_2; ОСОБА_5; обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_4, заперечували проти задоволення заяви судді Сенчишина Ф.И. про самовідвід.

Прокурор вважав мотиви самовідводу такими, які не ґрунтуються на вимозі закону та просив не задовольняти заяву про самовідвід судді Сенчишина Ф.М.

Вислухавши думку осіб, які з’явилися до суду та беруть участь у кримінальному провадженні, вивчивши та дослідивши доводи, викладені у заяві про самовідвід судді Сенчишина Ф.М. та доповнені під час судового засідання, суд вважає, що заява про самовідвід судді Сенчишина Ф.М. не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи заяву судді Сенчишина Ф.М. суд виходить з наступного.

У відповідності до ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.

У п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та ОСОБА_6 ООН від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Законодавець надає учасникам судового провадження можливість коректного розв'язання ситуації, що створилася, шляхом заяви самовідводу, що є етичним моментом законодавства, яке регулює ці питання.

Важливою процесуальною гарантією реалізації права кожної людини на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом у кримінальному провадженні України є інститут відводів (самовідводів) професійних суддів і присяжних, який являє собою сукупність процесуальних норм, що передбачають ініціювання та вирішення питання про недопущення судді до участі або усунення його від участі в кримінальному провадженні за наявності обставин, що виключають таку участь. При цьому, Законодавець чітко регламентував у ст.75 КПК України, обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні.

Так, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Суд бере до уваги, по-перше, що відповідно до норм КПК України, слідчий суддя або суд, розглядаючи заяви про самовідвід (відвід) іншого слідчого судді, судді, присяжного, має відповідно до ст.ст.75, 76 КПК України, з’ясувати щодо наявності обставин, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні.

По-друге, поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості», на яке посилювався суддя Сенчишин Ф.М., заявляючи самовідвід, є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з'ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.

Суд відхиляє зазначені посилання судді Сенчишина Ф.М. як на обставину, яка викликає сумнів у неупередженості та об’єктивності суду при розгляді даного кримінального провадження, з огляду на наступне.

При вирішенні справи «Білуха проти України» Європейський суд з прав людини (Заява № 33949/02) від 09.11.2006, у пункті 49 рішення з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

У пункті 52 цього ж рішення щодо об'єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною.

Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.

Визначення юридичного змісту оціночної категорії "безсторонній суд" зумовлює необхідність врахування суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Також, Європейським судом з прав людини в рішенні по справі «Білуха проти України» зазначено, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

При цьому суд вважає, що наявність об’єктивного критерію має визначатися виходячи з об’єктивно існуючих обставин, тобто обставин, які існували та існують поза волею учасників процесу.

В даному випадку, обставина подання суддею заяви про самовідвід не існувала до початку розгляду справи, виникла під час судового розгляду та повністю залежала від волевиявлення самого заявника.

Відповідно практики Європейського суду з прав людини, конкретизуючи суб'єктивний критерій, суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді, як наслідок таку презумпцію спростувати досить складно, адже критерієм суб'єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його неупередженості.

Суб'єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях або висловлюваннях суддів (присяжних) перед початком чи під час судового розгляду справи.

Натомість, будь – яких посилань на наявність суб’єктивного критерію, тобто вчинення суддею дій, які б свідчили про прояви упередженості чи безсторонності, відсутні.

Об'єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об'єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.

При цьому, ЄСПЛ у справі "Ушаков та Ушакова проти України" 18 червня 2015 року вказав на те, що Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності "поза розумним сумнівом". Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовної презумпції стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Більше того, слід враховувати, що під час провадження на підставі Конвенції застосовується принцип affirmanti incumbit probatio (той, хто стверджує щось, повинен довести це твердження) (див. також рішення ЄСПЛ від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства"; рішення ЄСПЛ у справі "Коробов проти України" від 21.07.2011 року).

У даному випадку, з точки зору суб’єктивного критерію, вказані у заяві суддею про самовідвід у даному кримінальному проваджені, доводи та підстави не є об’єктивно обґрунтованими з огляду на ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини та положень КПК України, тому безумовно не можуть викликати сумніви щодо неупередженості та об’єктивності головуючого судді Сенчишина Ф.М.

Керуючись ст.81, ст.ст.369-372 КПК України суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська Сенчишина Ф.М. про самовідвід щодо розгляду кримінального провадження №42018040010000237 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368, ч.3 ст.369 КК України, та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368, ч.3 ст.369 КК України, відмовити.

Ухвала набирає чинності негайно та апеляційному оскарженню не підлягає.

Головуючий: суддя В.Л.Воробйов