Рішення № 80245082, 26.02.2019, Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 689/1769/18

2/689/46/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2019 року смт. Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого - судді Кульбаби А.В.,

за участю: секретаря судового засідання – Білоус Г.В.,

представника позивача – адвоката ОСОБА_1,

представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в залі суду в смт. Ярмолинці цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визначення додаткового строку в три місяці для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7, яка померла 12 травня 2017 року. В позові представник позивача зазначив, що 12 травня 2017 року померла мати позивача, ОСОБА_7. На момент смерті ОСОБА_7 проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1. Спадкове майно складається із земельних ділянок, розташованих на території Ясенівської сільської ради та іншого майна. За життя ОСОБА_7 заповіла все своє майно онукові - ОСОБА_6, що підтверджується заповітом, копія якого знаходиться у спадковій справі. Окрім онука, ОСОБА_6, право на обов’язкову частку у спадщині має син померлої - ОСОБА_4, який є особою з інвалідністю першої групи. Після смерті спадкодавця, її донька, ОСОБА_5, не знаючи про існування заповіту, подала заяву до приватного нотаріуса ОСОБА_8 про прийняття спадщини. У липні 2018 року позивач ОСОБА_4 через свого представника звернувся до приватного нотаріуса Ярмолинецького районного нотаріального округу ОСОБА_8 із заявою про прийняття спадщини, однак отримав відмову, оскільки він пропустив 6-ти місячний строк для подання заяви про прийняття спадщини. Зазначає, що причиною пропуску ОСОБА_4 встановленого законодавством строку для прийняття спадщини є його важкий стан здоров’я. Так, 18 червня 2008 року позивач переніс ішемічний інсульт, лікувався в Ярмолинецькій ЦРЛ. Після операції у нього почалися ускладнення. З 25 березня 2010 року по 2 квітня 2010 року він перебував на стаціонарному лікуванні в Ярмолинецькій ЦРЛ з діагнозом – залишкові явища перенесеного ішемічного інсульту, лакунарна хвороба головного мозку з правостороннім геміпарезом, вираженою дизартрією з атактичними та когнітивними розладами. З 3 квітня 2013 року по 12 квітня 2013 року з цим же діагнозом позивач знову потрапив до лікарні. В 2011 році ОСОБА_4 встановлено інвалідність третьої групи. У 2015 році позивачу встановлено діагноз: лакунарна хвороба головного мозку, дисциркуляторна енцефалопатія 2-3 ст., псевдобульбарний синдром, лобна дисбазія, тетрапарез. З 28 березня 2017 року по 6 квітня 2017 року ОСОБА_4 був госпіталізований на стаціонарне лікування у неврологічне відділення В/Ч А 2339. В 2018 році у нього діагностовано психічні розлади, що підтверджується довідкою, виданої ЯУСЗН від 16.07.2018р. В період з 15 січня 2018 року по 23 січня 2018 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні в Хмельницькій обласній психіатричній лікарні № 1. Після стаціонарного лікування позивач фактично був прикутий до ліжка, потребує постійного догляду. Уже 22 січня 2018 року було проведено повторний огляд МСЕК і встановлено першу групу інвалідності. Вважає, що 6-ти місячний строк для прийняття спадщини ОСОБА_4 пропустив з поважної причини, оскільки як на момент смерті матері, так і на момент пред’явлення позову, останній перебував у важкому психофізичному стані та має серйозні проблеми із здоров’ям, психологічні розлади, тому він був позбавлений можливості звернутися із заявою про прийняття спадщини.

Ухвалою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 20 лютого 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_6 про зупинення провадження у справі до набрання рішенням суду про визнання недієздатним позивача по справі (а.с. 111-112).

Ухвалою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 20 лютого 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_6 про призначення по справі стаціонарної судово-психіатричної експертизи позивача (а.с. 113-114).

Ухвалою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 26 лютого 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_6 про залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі (а.с. 126-127).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що 12 травня 2017 року померла мати позивача, ОСОБА_7. За життя спадкодавець зробила заповіт на онука (відповідача по справі) ОСОБА_6 Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 подали нотаріусу заяву про прийняття спадщини за заповітом. У зв’язку з важким станом здоров’я позивач в установлений чинним законодавством 6-ти місячний строк не подав заяву про прийняття спадщини, оскільки самостійно, без сторонньої допомоги не міг пересуватися. Йому встановлено 1 –шу групу інвалідності. До цього він часто хворів, переніс інсульт, перебував на стаціонарному лікуванні в Хмельницькій обласній психіатричній лікарні. З серпня 2017 року позивач проживає в с. Ясенівка в двоюрідної сестри ОСОБА_9 Зазначив, що після смерті матері позивач не міг подати заяву про прийняття спадщини, адже постало питання про рятування йому життя у зв’язку із критичним та важким станом здоров’я.

Представник відповідача ОСОБА_6 – ОСОБА_3, проти позову заперечила, пояснила суду, що позовна заява підписана представником, який не мав права підписувати позов, оскільки довіреність посвідчена не уповноваженою на це посадовою особою. В даному випадку довіреність мав би посвідчити нотаріус за місцем реєстрації позивача в смт. Ярмолинці. Зазначила, що позивач обрав невірний спосіб захисту, оскільки мав би оскаржувати дії нотаріуса. Ствердила, що позивач особисто просив свою матір, щоб остання склала заповіт на його сина (відповідача по справі). Також пояснила, що позивач страждає на психічне захворювання, і тому він не усвідомлює свої дії. Позивач мав можливість через сільську раду подати заяву про прийняття спадщини або через свою дружину. ОСОБА_4 згідно поданих доказів один раз проходив лікування в 2017 році і один раз – у 2018 році.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилася, в про час і місце його проведення була повідомлена належним чином.

Заслухавши учасників процесу, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задоволити повністю.

Судом встановлено, що 12 травня 2017 року померла спадкодавець, ОСОБА_7, мати позивача, ОСОБА_4. Ця обставина підтверджується копією свідоцтва про народження позивача та копією свідоцтва про смерть ОСОБА_7 (а.с. 26, 35). Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина, яка складається, в тому числі, із земельної ділянки розміром 3, 02 га, розташованої на території Ясенівської сільської ради Ярмолинецького району. 21 серпня 2012 року секретарем виконкому Ясенівської сільської ради посвідчено заповіт № 884106, згідно якого ОСОБА_7 заповіла ОСОБА_5 державний акт на право власності на земельну ділянку (пай) серія Р2 № 884106 в розмірі 3, 02 га, який розташований на території Ясенівської сільської ради в с. Ясенівка Ярмолинецького району Хмельницької області, а все інше майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося – ОСОБА_6. Зазначена обставина підтверджується копією заповіту (а.с. 39 – зворот). 23 червня 2017 року після смерті померлої 12 травня 2017 року ОСОБА_7 приватним нотаріусом Ярмолинецького районного нотаріального округу ОСОБА_8 заведено спадкову справу за № 138-2017 (номер у Спадковому реєстрі 60839315) за заявами спадкоємців за заповітом та за законом – ОСОБА_5 та ОСОБА_10. Зазначена обставина підтверджується копіями заяв спадкоємців про прийняття спадщини та витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі (а.с. 8, 34, 36-37). 10 липня 2018 року до приватного нотаріуса Ярмолинецького районного нотаріального округу ОСОБА_8 звернувся позивач з метою оформлення своїх спадкових прав після смерті матері, ОСОБА_7, оскільки він має право на обов’язкову частку у спадщині, адже є інвалідом першої групи. Однак, листом приватний нотаріус відмовила ОСОБА_4 у прийнятті заяви про прийняття спадщини, оскільки він пропустив 6-ти місячний строк для прийняття спадщини, адже на день смерті не проживав разом із спадкодавцем. Ця обставина підтверджується листом приватного нотаріуса № 532/02-14 від 10.07.2018р. (а.с. 9). Відповідно до довідки Ясенівської сільської ради № 68 від 21 лютого 2019 року ОСОБА_4 проживає на території Ясенівської сільської ради без реєстрації за адресою: с. Ясенівка, вул. Пушкіна, 13 (а.с. 120).

Згідно ч. 1 ст. 1241 Цивільного кодексу України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка).

Позивач, ОСОБА_4, є інвалідом 1-ї групи, отже він є непрацездатною дитиною спадкодавця, ОСОБА_7, тому має право на обов'язкову частку у спадщині (а.с. 23, 26).

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. А згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У відповідності до припису ч. 1 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. А частина 3 статті 1272 ЦК України передбачає, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до абз. 6 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує наявність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Свідок ОСОБА_11 суду показав, що позивач є його племінником. На даний час ОСОБА_4 погано себе почуває, постійно лежить в ліжку. Коли померла його мати, він також себе погано почував. Часто провідував свого племінника в 2017 році.

Свідок ОСОБА_12 повідомила суду, що позивач є її двоюрідним братом. З травня 2017 року і по даний час ОСОБА_4 є лежачим, тобто майже не встає з ліжка. В серпні 2017 року сестра ОСОБА_9 забрала свого брата з дому з с. Ясенівка від ОСОБА_2.

Свідок ОСОБА_9 пояснила суду, що в її брата (позивача по справі) 12 років тому стався інсульт. З цього часу ОСОБА_4 хворіє, майже не підводиться з ліжка. З 15 серпня 2017 року вона забрала його до себе додому.

Свідок ОСОБА_13 показав суду, що позивач є його двоюрідним братом. Постійно допомагає ОСОБА_4, оскільки останній є лежачим, хворіє. Зазначив, що позивач не міг подати заяву про прийняття спадщини за станом свого здоров’я.

Свідок ОСОБА_14 суду повідомив, що ОСОБА_4 в 2017 року за станом здоров’я особисто не міг поїхати в смт. Ярмолинці та подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Зазначив, що позивач пересувався зі сторонньою допомогою.

Свідок ОСОБА_15 пояснила суду, що з травня 2017 року по вересень 2017 року позивач був при свідомості, але вже не міг самостійно пересуватися. На вулицю сам майже не виходив. В серпні 2017 року його забрали від ОСОБА_2 в поганому стані. Ствердила, що ОСОБА_4 не міг особисто поїхати в смт. Ярмолинці, м. Хмельницький, в тому числі і до нотаріуса, щоб подати заяву про прийняття спадщини.

Свідок ОСОБА_16 суду показав, що ОСОБА_4 є його сусідом. В 2017 році позивач без сторонньої допомоги не пересувався. Після перенесеного інсульту, в 2017 році сусід не міг сам поїхати в смт. Ярмолинці.

Свідок ОСОБА_17 повідомив суду, що позивача, ОСОБА_4. Знає з 2000 року, оскільки був є його сусідом до 2017 року. 1-2 роки тому в ОСОБА_4 погіршилось самопочуття, фізичний стан. Самостійно, без сторонньої допомоги, він не міг пересуватися. На території домогосподарства ходив за допомогою палиці. На його думку, самостійно приймати рішення він не міг. Зокрема, з с. Ясенівка до смт. Ярмолинці чи в м. Хмельницький один без допомоги поїхати не міг.

З дослідженої в судовому засіданні медичної карти амбулаторного хворого Хмельницької обласної лікарні від 8 жовтня 2008 року вбачається, що позивач 18 червня 2008 року переніс ішемічний інсульт, лікувався в Ярмолинецькій ЦРЛ. Невропатологом поставлено діагноз: ішемічний інсульт в басейні лівої СПА з правобічним геміпарезом, вираженою дизартрією (а.с. 10). Зазначена копія письмового доказу відповідає оригіналу, оскільки засвідчена представником позивача та оригінал цього доказу оглянуто в судовому засіданні. Згідно пенсійного посвідчення 1 грудня 2016 році ОСОБА_4 встановлено інвалідність третьої групи (а.с. 17). Ця обставина підтверджується копією пенсійного посвідчення позивача (а.с. 17) та не заперечувалася представником відповідача. В період з 11 березня по 19 березня 2015 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні в Ярмолинецькій ЦРЛ з діагнозом: наслідки перенесеного ішемічного інсульту, лакунарна хвороба головного мозку тощо. Ця обставина підтверджується належним чином завіреною та звіреною з оригіналом в судовому засіданні копією виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 1020 на ім’я ОСОБА_18. (а.с. 19). 22 січня 2018 року було проведено повторний огляд МСЕК і ОСОБА_4 встановлено довічно першу групу інвалідності, із висновком про умови та характер праці – потребує постійного стороннього догляду (а.с. 23). Ця обставина підтверджується копією довідки МСЕК від 22 січня 2018 року та не заперечується відповідачем в письмових заявах (клопотаннях) та представником відповідача в судовому засіданні так і у виступу в дебатах (а.с. 99).

Отже, суд приходить до висновку, що, у зв’язку із зазначеними обставинами, а саме - тривалим лікуванням у закладах охорони здоров’я позивача, важким станом його здоров’я протягом 2017-2018 років, в ОСОБА_4 були об’єктивні, непереборні та істотні труднощі для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті матері, ОСОБА_7, яка померла 12 травня 2017 року, тому він пропустив строк для подачі заяви про прийняття спадщини до приватного нотаріуса з поважних причин.

Суд також бере до уваги, що позивач, ОСОБА_4, протягом 6-ти місячного строку для прийняття спадщини, а саме – 4 серпня 2017 року довіреністю, яка посвідчена секретарем виконавчого комітету Ясенівської сільської ради, уповноважив ОСОБА_2 бути його представником з питань, пов’язаних з оформленням його спадкових прав на майно, що залишилось після смерті ОСОБА_7, яка померла 12 травня 2017 року (а.с. 78). Ця обставина свідчить про те, що позивач з поважних причин пропустив строк для прийняття спадщини, адже був впевнений у добросовісності свого представника, яка мала подати заяву про прийняття спадщини до приватного нотаріуса.

Крім цього, суд також враховує в якості письмового доказу по справі копію заяви, що подана відповідачем по справі, ОСОБА_6, до Ярмолинецького районного суду Хмельницької області про визнання його батька – ОСОБА_4 (позивача по справі) недієздатним. Зокрема, в заяві заявник ОСОБА_6 (відповідач по справі) зазначив, що з 2008 року його батько тяжко хворіє, в тому числі на психічну хворобу, у зв’язку з чим перебував на лікуванні у Хмельницькій обласній психіатричній лікарні № 1. В останні роки стан його здоров’я значно погіршився. Він майже постійно знаходиться на лікуванні. Він не в змозі працювати, не усвідомлює наслідків своєї поведінки, не може орієнтуватися в простих життєвих ситуаціях. Потребує постійного догляду та турботи. Внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу він не здатен усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Стан його здоров’я з кожним роком погіршується (а.с. 99). З цього приводу Ярмолинецьким районним судом Хмельницької області 30 січня 2019 року (суддя Баськов М.М.) винесено ухвалу про відкриття провадження у справі (а.с. 110).

Таким чином, оскільки позивач, ОСОБА_4, з поважних причин протягом 6-ти місячного строку не подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини, тому йому необхідно визначити додатковий строк - 3 місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили, для подання ним нотаріусу заяви про прийняття спадщини.

Так, суд не бере до уваги в якості письмових доказів по справі: копію виписки із медичної карти стаціонарного хворого Ярмолинецької ЦРЛ на прізвище ОСОБА_18 № 1198 (а.с. 13), копію виписки із медичної карти стаціонарного хворого Ярмолинецької ЦРЛ № 1364 (а.с. 14), копію виписного епікризу з неврологічного відділення Хмельницької обласної лікарні (а.с. 18), копію виписного епікризу з медичної картки стаціонарного хворого № 1453 Хмельницького військового госпіталю (а.с. 20), копію довідки Хмельницької обласної психіатричної лікарні № 1 від 23.01.2018р. № 19 (а.с. 22), копію направлення Ярмолинецької ЦРЛ на МСЕК від 11.10.2011р. (а.с. 15), що надані представником позивача при подачі позову, адже відповідно до вимог ч. 5 ст. 95 ЦПК України зазначені копії письмових доказів не підтверджені на відповідність оригіналу, про що свідчить відсутність підпису представника позивача із зазначенням дати такого засвідчення. А в судовому засіданні представник позивача не пред’явив для огляду оригінал цих письмових доказів, що є порушенням ч. 6 ст. 95 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а ч. 2 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

А частина 1 статті 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В свою чергу, суд відхиляє доводи представника відповідача ОСОБА_3 про відсутність повноважень в представника позивача на звернення до суду в інтересах позивача. Так, ухвалою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 26.02.2019р. відмовлено у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_6 про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України (позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи).

Твердження представника відповідача про те, що позивач особисто просив свою матір скласти заповіт на сина, а також те, що навіть через свій стан здоров’я та, будучи інвалідом 3-ї групи, позивач міг вчинити дії, які свідчать про прийняття ним спадщини, суд до уваги не бере, адже з цього приводу відповідачем та його представником не надано суду жодного належного і допустимого доказу.

Також суд розцінює критично та відхиляє доводи представника відповідача про скасування заповіту від 21 серпня 2012 року, наявного в матеріалах спадкової справи, оскільки представником відповідача не надано суду про це відповідних доказів (рішення суду тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. А згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, позивач на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору (а.с. 23). За позовну вимогу немайнового характеру позивач мав б сплатити судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп. Ця позовна вимога позивача задоволена повністю, тому з відповідачів необхідно стягнути судовий збір на користь держави в сумі 704 грн. 80 коп., тобто по 352 грн. 40 коп. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 77-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України,

вирішив:

Позов задоволити повністю.

Визначити ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_2; проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4; РНОКПП НОМЕР_1) додатковий строк для подання ним до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_7, яка померла 12 травня 2017 року, - 3 місяці, який обчислювати з дати набрання рішенням суду законної сили.

Стягнути з ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованого: ІНФОРМАЦІЯ_6; РНОКПП НОМЕР_2) на користь держави судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп.

Стягнути із ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_7, зареєстрованої: ІНФОРМАЦІЯ_8; РНОКПП НОМЕР_3) на користь держави судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду через Ярмолинецький районний суд Хмельницької області на протязі 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 28 лютого 2019 року.

Суддя підпис

Копія вірна:

Суддя А.В. Кульбаба