Рішення № 80242626, 27.02.2019, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/9658/18

Провадження №2/592/1183/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2019 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі: головуючого – судді Хитрова Б.В., за участю секретаря судового засідання Сахненко О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення, -

встановив:

Позивачка звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою та свої позовні вимоги мотивує тим, що в 1996 р за усною угодою придбала у ОСОБА_2 будинок та стала користуватися земельною ділянкою №34 в садівницькому кооперативі «Ліра» об’єднання «Олдиш-86», що в м. Суми. В 1997 р., ОСОБА_2 звернулася із заявою до голови кооперативу про вихід з членів кооперативу, а позивачка відповідно із заявою про вступ у члени кооперативу. Таким чином ОСОБА_1, як члену кооперативу, була надана земельна ділянка №34, площею 0,0568 га. В подальшому садівничий кооператив був перереєстрований у садівниче товариство Спілки сумського міського громадського об’єднання садівничих товариств «Олдиш-86». ОСОБА_1, як член кооперативу, добросовісно виконувала покладені на неї обов’язку, в тому числі зі сплати членських внесків та інших платежів. На даний час ОСОБА_1 виявила бажання отримати у власність вищевказану земельну ділянку та під час підготовки документів дізналася, що дана земельна ділянка, відповідно до витягу з рішення виконавчого комітету Сумської міської ради народних депутатів №723 від 16.12.1993 р. «Про передачу в приватну власність земель» та витягу з додатку №96, в 1993 р. передана у власність ОСОБА_2

В зв’язку з вищевикладеним ОСОБА_1 просить визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Сумської міської ради народних депутатів №723 від 16.12.1993 р. «Про передачу в приватну власність земель» в частині передачі у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки для садівництва площею 0,0600 га., яка знаходиться в садівницькому кооперативі «Ліра» (Олдиш-86), на даний час в садівничому товаристві «Ліра» Сумської громадської організації «Олдиш-86», а саме п.18 додатку №96 до даного рішення.

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечив проти них, про що надав письмовий відзив.

Третя особа, ОСОБА_2, в судове засідання не з’явилася. За поясненнями ОСОБА_1 - позивачки по справі, ОСОБА_2 померла.

Перевіривши матеріали справи та дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з 1997 р. ОСОБА_1 є членом садівницького кооперативу «Ліра» (Олдиш-86), на даний час садівничого товариства «Ліра» Сумської громадської організації «Олдиш-86», що в м. Суми та користується земельною ділянкою №34.

Відповідно до архівного витягу №1280 від 18.06.2018 р. витягу з рішення виконавчого комітету Сумської міської ради народних депутатів №723 від 16.12.1993 р. «Про передачу в приватну власність земель» та витягу з додатку №96 земельна ділянка №34 площею 0,06 га в садівницькому кооперативі «Ліра» (Олдиш-86) передана в приватну власність ОСОБА_2.

Доказів, в підтвердження обставин неправомірності набуття ОСОБА_2 в приватну власність земельної ділянки №34 площею 0,06 га в садівницькому кооперативі «Ліра» (Олдиш-86) суду не надано.

Крім того в постанові судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 30.05.2012 р. по справі №6-31цс12 зазначено, що під час дії Декрету право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм, посвідчувалося відповідною Радою народних депутатів, про що робився запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю. Право власності на земельну ділянку посвідчувалося самим рішенням уповноваженого органу про передачу у власність земельної ділянки, прийнятим на підставі Декрету. Згідно з п. 7 Перехідних положень ЗК України 2001 року громадяни, які одержали у власність земельні ділянки, зберігають право на ці ділянки.

Отже п.18 додатку №96 до рішення Виконавчого комітету від 16.12.1993 р. №723 «Про передачу в приватну власність земель» є документом, що посвідчує право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку №34 площею 0,06 га в садівницькому кооперативі «Ліра» (Олдиш-86).

Пунктом 1 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Статтею 140 Земельного кодексу України визначені виключні підстави припинення права власності на земельну ділянку, а саме:

а) добровільна відмова власника від права на земельну ділянку;

б) смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця;

в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника;

г) звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора;

ґ) відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;

д) конфіскація за рішенням суду;

е) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Отже скасування п.18 додатку №96 до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради народних депутатів №723 від 16.12.1993 р. «Про передачу в приватну власність земель» щодо передачі у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки №34 площею 0,06 га в садівницькому кооперативі «Ліра» (Олдиш-86) права останньої та її спадкоємців.

Відповідно до ст.21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Матеріали позовної заяви не містять посилання на те, яким саме актам цивільного законодавства суперечить оскаржуване рішення.

Виходячи в викладеного суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 7, 8, 10, 12, 13, 141, 206 ЦПК України, ст.ст. 21 ЦК України, ст.140 ЗК України, суд –

вирішив:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 01.03.2019 р.

Суддя Б.В. Хитров