Рішення № 80242063, 01.03.2019, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 01.03.2019

Справа № 501/2768/17

2/501/349/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2019 року м. Чорноморськ Одеської області

Іллічівський міський суд Одеської області у складі:

Головуючого-судді - Смирнова В.В.,

за участю секретаря - троян Т.І.,

розглянувши у спрощеному порядку в залі суду в місті Чорноморськ цивільну справу № 501/2768/17

за позовом: ОСОБА_1

до

відповідача: Чорноморської міської ради Одеської області

третя особа: Відділ Державного контролю державного архітектурно-будівельного контролю Чорноморської міської ради Одеської області

вимоги позивача: про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно,

учасники справи - не з'явилися

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

І. виклад позиції позивача та відповідача.

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом. В обґрунтування якого вказала, що з 11.01.2007 року вона являються власником земельної ділянки розміром 0,024 га., що розташована за адресою:АДРЕСА_1. На даній земельній ділянці, кадастровий номер НОМЕР_1, розташований житловий будинок, 7/25 (сім двадцять п'ятих) часток якого, згідно Договору дарування від 02.02.2001 р., зареєстрованого в реєстрі за №1083, Угоди від 07.03.2001 року, зареєстрованої в реєстрі за №2496 та відповідно до технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок, виготовленого КП «БТІ» Чорноморської міської ради від 31.01.2001 р., інв.№82662, - належить мені на праві власності, а саме - житловий дерев'яний будинок, загальною жилою площею 98,8 км.м., з господарськими спорудами: «Б,В,Г» - гаражі, «Д»-альтанка, «№1-4» - споруди, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок, виготовлений КП «БТІ» Чорноморської міської ради від 16.06.2017 р., інв.№82662, мені належить житловий будинок «А», 1958 року побудови, 126.1 кв.м., житлова прибудова «А1», 1990 року побудови, площею 62,9 кв.м, житлова прибудова «А2», 2002 року побудови, площею 18.5 кв.м., прибудова «а», площею 8,3 кв.м., прибудова «аі», площею 7,1 кв.м., прибудова «а2», площею 2,85 кв.м., прибудова «аЗ», площею 2,85 кв.м., прибудова «а4», площею 57,4 кв.м., навіс «аб», площею 23,4 кв.м., гараж «Б», площею 12.6 кв.м., гараж «В», площею 13,8 кв.м., гараж «Г», площею 33,1 кв.м., навіс «Ж», площею 14.9 кв.м., огорожа №1, хвіртка 3», хвіртка «№3, огорожа №4, огорожа №5.

Під час технічного обстеження всіх моїх споруд на ділянці було встановлено, що я забула отримати дозвіл та ввести в експлуатацію добудовану мною в 2002 році прибудову літ. «А2», розмірами 6,16x3,00 м, згідно технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок, виготовлений КП «БТІ» Чорноморської міської ради від 16.06.2017 р., інв.№82662.

Під час перевірки відділу Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Чорномосрької міської ради в Одеській області 25.07.2017 р. також встановлено, що я не отримала дозвіл та не ввела в експлуатацію збудовану прибудову літ «А2», розмірами 6,16x3,00 м, в результаті чого відносно мене винесено постанову №63 по справі про адміністративне правопорушення від14.08.2017 року, в якій мене визнано винною за ч.9 ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн., який позивач сплатила.

Просить суд визнати за нею право власності на самочинно добудований нерухоме майно - прибудову літ «А2», розмірами 6,16х3,00м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

У судове засідання сторони не з'явились, про день, час, місце розгляду справи повідомлялись належним чином, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутністю (а.с.54, 107).

Представник відповідача надав суду заперечення проти задоволення позову, про день, час, місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив (а.с. 40-42, 85, 91, 93, 99).

Третя особа про день, час, місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суду не повідомила (а.с.46, 53, 84, 90, 94, 100).

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

13.12.2017 року ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області відкрито провадження по справі (а.с. 37).

21.02.2018 року ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області відмовлено в клопотанні позивача про призначення експертизи (а.с. 48).

19.02.2019 року ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області слухання справи призначено в спрощеному порядку (а.с. 106).

Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Згідно державного акту про право власності на земельну ділянку Серії НОМЕР_2 вілд 11.01.2007року власником земельної ділянки розміром 0,024 га., що розташована за адресою:АДРЕСА_1., зазначено ОСОБА_1 (а.с. 10-12).

Відповідно Договору від 02.02.2001 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 подарували ОСОБА_4 7/25 частини житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 13-14).

Згідно свідоцтва про укладання шлюбу, серії НОМЕР_3 від 12.01.2002 року ОСОБА_4. змінила прізвище на ОСОБА_1 (а.с 9).

Відповідно технічного паспорту № 82662 від 16.06.2017 року, одним з власників зазначено ОСОБА_1 (а.с. 15-18).

Згідно технічного паспорту № 82662 від 31.01.2001 року, одним з власників зазначено ОСОБА_4 як власника 7/50 частки будинку (а.с. 19-21).

Відповідно на запит державного нотаріуса від 10.07.2017 року надано відомості, що ОСОБА_4 є власником 7/50 частини житлового будинку (а.с. 22).

Литом № 1-16-625 від 15.08.2017 року ВК ЧМР Одеської області повідомляло про те, що на підставі звернень ОСОБА_5, та ОСОБА_6 була проведена перевірка дотримання вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 23).

Відповідно акту № 139 від 25.07.2017 року відділом державного архітектурно-будівельного контролю комітету Чорноморської міської ради в Одеській області зазначено, що органом ДАБК ВК ЧМР Одеської області за зазначеною адресою не проводилося контролю щодо будівництва прибудов, через відсутність заявки позивачів (а.с. 26-30).

Згідно протоколу №63 від 14.08.2017 року про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1, притягнено до відповідальності за ч.9 ст. 96 КУпАП у вигляді штрафу розміром 10 200,00 грн. (а.с.24-25, 31-32).

Відповідно припису № 34 від 25.07.2017 року ОСОБА_1 в рахунок усунення порушень вимог законодавства висунута вимога демонтувати самочинно збудовану прибудову літери «А2», або оформити право установчі та дозвільні документи (а.с.33).

V. Оцінка Суду.

Часиною 4 та ч.5 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від лютого 2011 року, право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або користувачами вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року, проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Як передбачено п. 2 ч.1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року, замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до І-ІІІ категорій складності.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року, право на виконання підготовчих робіт і будівельних робіт на об'єктах, що належать до 1-І 11 категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт. Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводять відповідні інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації. Як наслідок, ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року передбачено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до І-ІІІ категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Таким чином, позивач, власними силами здійснив самочинне будівництво (реконструкцію) балкону, однак позивачем не були дотримані вимоги наведених вище нормативно - правових актів України, які регулюють питання об'єкту містобудування, які діяли в період такого будівництва, зокрема: позивач здійснивши реконструкцію балкону - не отримав дозволу на проведення реконструкції, не розробив проектну документацію на будівництво та не подав до інспекції архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

При таких обставинах, чинним законодавством України передбачені правові наслідки будівництва об'єкта містобудування без дотримання відповідного порядку передбаченого чинним законодавством України та наявності вказаних вище документів, які надають право позивачу здійснювати реконструкцію (перебудову) і без наявності яких будівництво заборонено, а також без подання декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Частиною першою статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 331 ЦК України встановила загальне правило, відповідно до якого право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно після завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію.

За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Слід зазначити, що ні зазначеними нормами, ні нормою статті 331 ЦК України не передбачено виникнення права власності на новостворений об'єкт нерухомості на підставі судового рішення.

Ст. 331 ЦК України встановлено загальне правило, відповідно до якого право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно після завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію.

За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Нормою статті 331 ЦК України не передбачено виникнення права власності на новостворений об'єкт нерухомості на підставі судового рішення.

Крім того, позивач не звертався до компетентних органів із заявою про прийняття об'єкта до експлуатації.

Згідно правової позиції ВСУ у справі № 6-244 цс14, частиною першою статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Аналогічний правовий висновок міститься у Постанові ВСУ 6-2124цс15 від 2016 р..

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст. ст. 57, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

З огляду на положення Конституції України та ЦПК щодо компетенції суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Вирішення питань щодо надання дозволу на введення в експлуатацію належить до виключної компетенції відповідача та не належить до компетенції суду, а відтак суд не повноважний перебирати функції іншого суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта та зобов'язувати його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши усі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. ст. ст. 3-5, 7, 10, 19, 258, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. 376 ЦК України, Постановою Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва) № 6 від 30.03.2012 р., суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Чорноморської міської ради Одеської області, третя особа - Відділ Державного контролю державного архітектурно-будівельного контролю Чорноморської міської ради Одеської області про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно - відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Одеської області протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Іллічівського міського суду

Одеської області В.В. Смирнов