Ухвала суду № 80241896, 05.03.2019, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа №: 486/330/19 Провадження № 4-с/486/2/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2019 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Франчук О.Д.

при секретарі – Деменко К.Л.

за участі: державних виконавців – Мазур М.І., Куницької Т.О., Макухи Я.С., представника стягувача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області скаргу ОСОБА_2 про визнання дій старшого державного виконавця Мазур Марини Ігорівни, державного виконавця Куницької Тетяни Олександрівни та начальника Южноукраїнського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_3 неправомірними та скасування постанов, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

18 лютого 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з скаргою про визнання дій старшого державного виконавця Мазур Марини Ігорівни, державного виконавця Куницької Тетяни Олександрівни та начальника Южноукраїнського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_3 неправомірними та скасування постанов, зобов'язання вчинити певні дії.

У своїй скарзі просила поновити строк на подання даної скарги. Визнати неправомірними наступні постанови: 1) постанову про відкриття виконавчого провадження № 55557907 з примусового виконання виконавчого листа №2-37/2010, виданого Южноукраїнським міським судом Миколаївської області 28.09.2012 року про стягнення з неї на користь стягувача боргу в сумі 130 604,39 грн. та 1564,54 грн. судових витрат (постанова від 17.01.2018 року, винесена старшим державним виконавцем Відділу Мазур М.І.; 2) постанову про відкриття виконавчого провадження № 55557926 від 18.01.2018 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1077/2009, виданого Южноукраїнським міським судом Миколаївської області 03.10.2012 року, винесену державним виконавцем Куницькою Т. О. 3) постанову про опис та арешт майна боржника від 22.05.2018 винесену у виконавчому проваджені № 55557926 державним виконавцем Куницькою Т. О., якою було описано та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1; 4) постанову державного виконавця Куницької Т.О. від 16.10.2018 року про призначення суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта – суб’єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якою доручено ПП «Ажіо», ЄДРПОУ 38764849 провести визначення ринкової вартості квартири АДРЕСА_1, винесеної у виконавчому проваджені № 55557926; 5) Визнати неправомірними дії щодо складання та направлення 02.01.2019 року до Миколаївської філії ДП «Сетам» заявки на реалізацію арештованого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_2; 6) Зобов’язати державного виконавця Куницьку Т. О. та старшого державного виконавця Мазур М. І. Южноукраїнського МВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області скасувати винесені ними вищевказані постанови, а начальника цього Відділу ОСОБА_3 вжити і заходів з припинення електронних прилюдних торгів з реалізації квартири АДРЕСА_3, що проводяться на прилюдних торгах ДП Сетам (№ лоту 328075); 7) з метою недопущення можливого безпідставного порушення її права власності, одночасно з відкриттям провадження у справі заборонити ДП «Сетам» та Відділу державної виконавчої служби Головного територіального правління юстиції у Миколаївській області продаж квартири квартири № 15, у будинку № 29 в м. Южноукраїнськ, Миколаївська обл., по пр. Незалежності на прилюдних торгах ДП «Сетам» до завершення розгляду скарги (№ лоту 328075).

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилалася на те, що у зв’язку з тим, що у неї виникла необхідність розпорядитися своїм майном вона у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, виявила зареєстровані обтяження – арешти накладені державним виконавцем. У зв’язку з чим 05.02.2019 року її представник ознайомився з матеріалами виконавчого провадження, з яких вона і дізналася про існування двох виконавчих проваджень.

Посилається, що у зв’язку з прийняттям ЗУ “Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті” на звернення стягнення на квартиру існує мораторій. Крім того, на її думку державний виконавець в порушення ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» приступив до звернення стягнення на нерухоме майно перед цим не перевіривши наявність у неї рухомого майна. Зазначає, що державний виконавець провівши оцінку квартири не забезпечив її можливістю ознайомитися з нею та висловити заперечення проти оцінки чи оскаржити її. Державний виконавець та керівник передчасно та безпідставно приступили до примусового звернення стягнення на її єдине житло, що є неприпустимим та порушує її права. Оскаржуючи, постанови про відкриття виконавчого провадження посилається на те, що державним виконавцем вони винесені незаконно, оскільки стягувачем пропущено строк для пред’явлення виконавчого листа до виконання.

Скаржник в судове засідання не з’явилася, направила до суду заяву у які підтримала заявлені вимоги та просила розглядати скаргу без її участі (а.с. 116).

Державний виконавець Куницька Т.О. в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечувала, надала відзив на скаргу у якому зазначила, що дану скаргу вважають безпідставною та не погоджуємося з нею. Посилаючись на те, що на виконанні у відділі з 16.01.2018 перебувають виконавчі листи: Южноукраїнського міського суду від 28.09.2012 № 2- 37/2010 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» грошових коштів у сумі 132168,93 грн. та Южноукраїнського міського суду від 03.10.2012 № 2-1077/2009 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» грошових коштів у сумі 215 527,58 грн. Згідно відмітки на вищевказаних виконавчих листах постанови про повернення виконавчого документу стягувану винесена державним виконавцем 25.07.2017. Державним виконавцем 17.01.2018 та 18.01.2018 винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень, на підставі вищезазначених виконавчих документів. Таким чином, проміжок часу між поверненням виконавчих листів стягувачеві та повторним пред’явленням виконавчих документів до виконання складає близько 6 місяців, що спростовує твердження скаржника про порушення строків відкриття виконавчих проваджень. 02.10.2018 року боржник, а саме ОСОБА_2 особисто з’явилася до відділу з проханням реалізувати квартиру за адресою: АДРЕСА_4, про що свідчить її особиста письмова заява в якій боржник повідомляє про своє бажання реалізувати вищевказану квартиру, через Южноукраїнський міський ВДВС ГТУЮ у Миколаївській області та намір виїхати за межі України. Також, до даної заяви додані копія паспорта, договору купівлі-продажу квартири, витягу з Державного реєстру правочинів, права власності на нерухоме майно. Враховуючи вищевикладене, 16.10.2018 державним виконавцем винесена постанова про призначення суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. На адресу відділу 12.11.2018 надійшов звіт про оцінку майна, згідно якого вартість арештованого майна, а саме двокімнатної квартири за адресою АДРЕСА_5, що належить ОСОБА_2 станом на 16.10.2018 склала 279 200,00 грн. Державним виконавцем відділу 03.12.2018 за вих. № 9894 на адресу ОСОБА_2 рекомендованим листом направлено повідомлення про результати визначення оцінки майна. Відповідно до вимог частини 5 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документів. За таких обставин у задоволенні скарги просила відмовити.

Аналогічні відзиви були надані до суду начальником Южноукраїнського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Миколаївській області ОСОБА_3 та старшим державним виконавцем відділу — ОСОБА_5

Представник стягувача також заперечував проти задоволення скарги. У наданому до суду відзиві зазначив, що доводи скарги є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та приписам чинного законодавства, а державний виконавець діяв в межах визначених ЗУ “Про виконавче провадження”.

Дослідивши наведені заявником доводи, вивчивши копії матеріалів виконавчих проваджень, доданих до скарги, суд дійшов висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з ст. 55, ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов’язковим до виконання. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

За правилами ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що Южноукраїнським міським судом Миколаївської області 03.10.2012 року було видано виконавчий лист по справі № 2-1077/2009 за позовом ВАТ «ОСОБА_4 Аваль» в особі Миколаївської обласної дирекції ВАТ «ОСОБА_4 Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_6 про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості з строком пред’явлення виконавчого документа до виконання 26.09.2013 року. (а.с.132-135)

На підставі заяви стягувача від 26.12.2017 року (а.с.129) старшим державним виконавцем Южноукраїнського МВ ДВС ГТУ юстиції у Миколаївській області винесено постанову від 18.01.2018 року про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа по справі № 2-1077/2009 (а.с.137).

Южноукраїнським міським судом Миколаївської області 14.01.2010 року було видано виконавчий лист по справі № 2-39/2010 за позовом ВАТ «ОСОБА_4 Аваль» в особі Миколаївської обласної дирекції ВАТ «ОСОБА_4 Аваль» до ОСОБА_2 про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості з строком пред’явлення виконавчого документа до виконання 19.09.2013 року. (а.с.132-135)

На підставі заяви стягувача від 26.12.2017 року (а.с.138) старшим державним виконавцем Южноукраїнського МВ ДВС ГТУ юстиції у Миколаївській області винесено постанову від 17.01.2018 року, якою відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа по справі № 2-37/2010 (а.с.128).

Законом України «Про виконавче провадження", статтею 26 передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв’язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред’явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв’язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Як вбачається з матеріалів справи, у встановлений законом строк виконавчий лист було пред'явлено стягувачем до примусового виконання, але 25.07.17 року повернуто стягувачу відповідно до вимог ч. 9 ст. 37 ЗУ “Про виконавче провадження”. На підставі заяви стягувача від 26.12.2017 р., державний виконавець 17.01.2018 та 18.01.2018 року відкрив виконавчі провадження, тобто, оскаржувані постанови винесені в межах строку, який відраховується вже з 25.07.2017 року.

Таким чином, оскаржувані постанови про відкриття провадження, винесені державним виконавцем у встановлений законом строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання, оскільки після повернення повторним пред'явленням його до виконання такий строк перервався і після винесення постанови про повернення відраховується заново.

Вказані постанови про відкриття виконавчого провадження згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» направлені рекомендованим листом з повідомленням про вручення, на адресу боржника, вказану у виконавчому документі.(а.с.127, 136)

Відповідно до ст. 449 ЦПК України скаргу на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця, прийняті/вчинені під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, може бути подано у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Згідно ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли ЦПК України встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документ тощо), щодо якої пропущено строк. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.

Відповідно до ст. 50 ЗУ “Про виконавче провадження” звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. Частиною 3 даної статті, передбачено, що у разі звернення стягнення на об’єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з’ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. 4. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об’єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об’єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

На виконання даної норми закону 22.05.2018 року державним виконавцем Южноукраїнського міського відділу ДВС ГТУ юстиції у Миколаївській області отримано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об’єктів нерухомості майна щодо суб’єкта, згідно якої за ОСОБА_2 виявлено нерухоме майно, а саме: земельну ділянку та квартиру. (а.с104)

22.05.2018 року державним виконавцем Южноукраїнського міського відділу ДВС ГТУ юстиції у Миколаївській області ОСОБА_7 винесено постанову про опис та арешт майна боржника, якою описано та накладено арешт на квартиру за адресою АДРЕСА_6. Сторонам роз’яснено можливість у 10-ти денний строк оскаржити винесену постанову. Постанова винесена за участі понятих та у присутності боржника ОСОБА_2, яка ознайомлена з постановою, що підтверджується її підписом. (а.с.145)

Посилання скаржника на те, що про накладення арешту на квартиру, вона дізналася з Державного реєстру речових прав 05.02.2019 року, спростовується матеріалами справи, а саме постановою про опис та арешт майна боржника, яка містить її підпис.

Отже, судом встановлено, що скаржнику ОСОБА_2 достовірно було відомо про існування виконавчих проваджень та оскаржуваних постанов, строк звернення із скаргою на постанову про відкриття виконавчого провадження та опис і арешт майна пропущено без поважних причин, через що строк поновленню не підлягає.

Відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» 1. Протягом дії цього Закону: 1) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України “Про заставу” та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України “Про іпотеку”, якщо таке майно виступає як забезпечення зобов’язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об’єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об’єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Посилання скаржника на даний закон суд вважає недоречним, оскільки, 02.10.2018 року ОСОБА_2 звернулася до Южноукраїнського міського відділу ДВС ГТУЮ у Миколаївській області з заявою у якій просила реалізувати її нерухомість, а саме квартиру за адресою АДРЕСА_6, яка знаходиться в іпотеці ВАТ «ОСОБА_4 Аваль», оскільки, вона має намір сплатити заборгованість за виконавчим листом № 2-1077/2009 від 03.11.2012 та виїхати за межі України. (а.с.148). Разом з заявою скаржник надала до відділу ДВС копію договору купівлі-продажу від 25.01.2007 року, копію витягу з Державного реєстру правочинів та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно. (а.с.152-155) Отже, скаржниця своєю заявою надала згоду на відчудження свого майна.

Статтею 57 Закону України “Про виконавче провадження”, визначені підстави залучення суб’єкта оціночної діяльності суб’єкта господарювання. Зокрема, суб’єкт оціночної діяльності суб’єкт господарювання залучається державним виконавцем для оцінки майна у наступних випадках: у разі, якщо складно визначити вартість майна або окремих предметів; для оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден; для проведення оцінки за регульованими цінами.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 24 постанови № 6 від 7 лютого 2014 року Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», у справах за скаргами стягувача чи боржника на дії державного виконавця, пов'язані з арештом і вилученням майна та визначенням вартості й оцінки цього майна, суд перевіряє відповідність цих дій положенням статей 57, 58 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому судам необхідно враховувати, що визначення вартості майна боржника проводиться самим державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості, крім випадків, коли застосовуються оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден. При складності визначення вартості майна (окремих предметів) чи наявності у боржника або стягувача заперечень проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, до участі у виконавчому провадженні і проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден залучається суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року № 2568-ІІІ “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”

Таким чином, державний виконавець обов’язково залучає суб’єкта оціночної діяльності суб’єкта господарювання для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден.

16.10.2018 року державним виконавцем Южноукраїнського міського відділу ДВС ГТУ юстиції у Миколаївській області ОСОБА_7 винесено постанову про призначення суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якою призначено суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання – ПП «Ажіо» у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 2-1077/2009 від 03.10.2012 року. (а.с.108)

31.10.2018 року видано висновок суб’єкта оціночної діяльності затверджений директором ПП «Ажіо», яким визначено вартість квартири за адресою АДРЕСА_7. (а.с.103)

Частиною 5 ст. 57 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

03.12.2018 року начальником Южноукраїнського міського відділу ДВС ГТУ юстиції у Миколаївській області на адресу скаржника направлено повідомлення про надходження експертної оцінки та зазначено, що вартість майна згідно даної оцінки становить 279000 грн. Також повідомлено про необхідність явки до 20.12.2018 року для ознайомлення з експертною оцінкою описаного та арештованого майна або надати до Южноукраїнського ВДВС лист про ознайомлення з експертною оцінкою. Зазначено, що у разі незгоди необхідно подати державному виконавця заперечення в 10-ти денний строк. (а.с.114)

Відповідно до п.п 3, 4, розділу II Порядку реалізації арештованого майна - Державний виконавець у строк не пізніше п'яти робочих днів після закінчення десятиденного строку для подання заперечень сторін виконавчого провадження проти визначення вартості (оцінки) майна у разі відсутності таких заперечень готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу, і направляє його начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі до Системи для проведення реалізації майна...

При розгляді скарги судом встановлено, що 02.01.2019 року Южноукраїнським міським відділом ДВС ГТУ юстиції у Миколаївській області у відповідності до вимог закону до Миколаївської філії ДП «СЕТАМ» звернено заявку на реалізацію арештованого майна, а саме квартири за адресою АДРЕСА_7. (а.с.100-101)

При розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду. Саме тому вимога скаржникащодо заборони ДП «Сетам» та ВДВС ГТУЮ у Миколаївській області продаж квартири № 15, у будинку № 29 в м. Южноукраїнськ, Миколаївська обл., по пр. Незалежності на прилюдних торгах ДП «Сетам» до завершення розгляду скарги задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 3 ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З урахуванням викладеного вище суд встановив підстави відмовити в задоволенні скарги, оскільки оскаржувані дії державного виконавця були вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця, права чи свободи заявника не було порушено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 18, 76-81, 260, 353, 447, 448, 450, 451 ЦПК України,

УХВАЛИВ

В задоволенні скарги ОСОБА_2 про визнання дій старшого державного виконавця Мазур Марини Ігорівни, державного виконавця Куницької Тетяни Олександрівни та начальника Южноукраїнського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_3 неправомірними та скасування постанов, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом пятнадцяти днів з дня її проголошення до Миколаївського апеляційного суду.

Суддя Южноукраїнського

міського суду ОСОБА_8