Ухвала суду № 80240314, 05.03.2019, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/12186/18 1-кс/335/1733/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2019 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя Ходько В.М., за участю секретаря судового засідання Якимової О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області Халепа Дениса Юрійовича про арешт майна, за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080020001423 від 12 червня 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 27 та ч. 4 ст. 189 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду з вищевказаним клопотанням в обґрунтування якого зазначив, що ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

В клопотанні зазначено, що ОСОБА_2, ніде не працюючий, не маючий легальних джерел отримання доходів для існування, діючи умисно, з метою отримання наживи та незаконного збагачення шляхом вимагання чужого майна, у середині грудня 2017 року увійшов до складу організованої ОСОБА_3 злочинної групи, в якій під керівництвом останнього, діючи на території м. Запоріжжя, в період з кінця травня до 11 вересня 2018 року вчинили вимагання майна у ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6

25.02.2019 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 27 та ч. 4 ст. 189 КК України, які кваліфікуються як організація, керівництво підготовкою та вчинення вимоги передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, пошкодження чи знищення їхнього майна (вимагання), вчиненої повторно, з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, що завдало майнової шкоди у особливо великих розмірах, організованою групою.

Слідчий просить накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме об'єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (частка 1/25), з позбавленням права на його відчуження та розпорядження, з метою забезпечення спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання.

Слідчий в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання без його участі, просив клопотання задовольнити в повному обсязі, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання

З метою забезпечення арешту майна, клопотання слідчого про арешт вказаного майна, було розглянуто без повідомлення власника майна, що відповідає положенню ч.2 ст.172 КПК України.

Вивчивши матеріали клопотання, перевіривши надані докази в його обґрунтування, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.1 ст.171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. Частиною 2 даної статті передбачено, що повинно бути зазначено у клопотанні про арешт майна.

Клопотання слідчого про арешт майна відповідає вимогам ст.171 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Санкція ч. 4 ст. 189 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацію майна.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотеки, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 156904093 від 20 лютого 2019 року, підозрюваному ОСОБА_2 на праві приватної спільної часткової власності належить об'єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (частка 1/25).

З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно, оскільки санкція статті, якою перебачено відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_2, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацію майна, що дає достатньо підстав вважати, що суд у випадках передбачених законом, може призначити покарання у виді конфіскації майна, метою такого арешту є забезпечення конфіскації майна як виду покарання, а завданням арешту майна - запобігання можливості його відчуження. Підстав для накладення арешту на майно з метою забезпечення спеціальної конфіскації не встановлено, зокрема через недоведеність слідчим наявності випадків застосування спеціальної конфіскації передбачених ч.1 ст.96-2 КК України.

На підставі викладеного, керуючись: ст.ст.131, 170-173 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області Халепа Дениса Юрійовича про арешт майна - задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, а саме на об'єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, що належить підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на праві приватної спільної часткової власності (частка 1/25), з обмеженням його власника права розпоряджатися вказаним майном.

В задоволені решти вимог клопотання - відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Роз'яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя В.М. Ходько