Рішення № 80240296, 04.03.2019, Якимівський районний суд Запорізької області

Якимівський районний суд Запорізької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 330/77/19

2-а/330/4/2019

"04" березня 2019 р. смт. Якимівка

Якимівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді - Нестеренко Т.В.

при секретарі – Корнієнко М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2 до Головного управління національної поліції в Запорізькій області, Поліцейського СРПП №4 Якимівського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області, сержанта поліції ОСОБА_3, про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1, адвокат ОСОБА_2, звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління національної поліції в Запорізькій області, Поліцейського СРПП №4 Якимівського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області, сержанта поліції ОСОБА_3, про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення. Свої позовні вимоги обґрунтовую тим, що 24.12.2018 року приблизно о 19-00 годині позивач керував належним йому автомобілем МАЗДА 626 по вул. Пушкіна смт. Якимівка та був зупинений працівниками поліції, які здійснювали патрулювання на автомобілі Мітсубіши.Після зупинки працівники поліції повідомили позивачу, що його автомобілі не горить фара ближнього світла, що є порушенням ПДР. З даними обставинами позивач погодився та повідомив, що при виїзді з дому в нього на автомобілі горіли обидві фари, оскільки бачив їх віддзеркалення на воротах. Позивач відвіз сина на роботу, рухався брущаткою по вул. Б.Хмельницького, автомобіль сильно трясло, в результаті чого було, можливо, пошкодження лампи ближнього світла чи електропроводки, зараз позивач прямує додому та завтра зранку зобов'язався полагодити несправність. Поліцейські повідомили, що позивач має усунути несправність негайно, в противному випадку відносно нього буде складено адміністративний матеріал. Позивач повідомив, що не має фізичної можливості усунути несправність, оскільки зараз темний час доби, йде дощ, та останній не має спеціальних знань для такого ремонту, самостійний ремонт може привести до пошкоджень електропроводки автомобіля. Поліцейські почали заповнювати якісь бланки та вимагали в позивача їх підписати, на що останній відмовився, оскільки, як зазначалося раніше, було темно, по-друге, окуляри для зору в позивача перебували вдома. Позивач фізично не міг бачити текст бланків. При цьому поліцейські повідомили, що в такому випадку позивач повинен чекати надходження адміністративного матеріалу поштою за місцем реєстрації.04.01.2019 року позивач звернувся із заявою до Якимівського ВП з метою з'ясування, чи було відносно нього складено адміністративний матеріал.09.01.2019 року позивачу зателефонували співробітники Якимівського ВП та попросили забрати копію постанову в справі про адміністративне правопорушення, що було винесено 24.12.2018 року щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.121 ч.1 КУпАП.Ознайомившись із даною постановою, Позивач не згоден з вказаним порушенням, вважає, що вказана Постанова не відповідає дійсним обставинам справи, має суттєві процесуальні недоліки та підлягає скасуванню з наступних підстав:По-перше, в оскаржуваній постанові до адміністративної відповідальності притягається гр.ОСОБА_4, натомість позивач має прізвище ОСОБА_1. За таких обставин позивач ставить під сумнів законність винесеної постанови.По-друге, оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст.283 КУпАП, оскільки не містить норму Закону, яку саме на думку працівників поліції порушив позивач. З тексту постанови не вбачається з якої підстави позивача притягнуто до адміністративної відповідальності.По-третє, як зазначалося вище, позивач не оспорює факту наявності пошкодження роботи освітлювальних приборів, не намагався жодним чином уникнути відповідальності, навпаки щиро розкаявся та повідомив, що за можливості, а саме наступного дня зранку, одразу ж усуне несправність. Позивач вважає, що основною функцією поліції при патрулюванні дорожнього руху є не каральна мета, а попередження-правопорушення та допомога учасникам дорожнього руху. За таких обставин, позивач вважає, що поліцейські замість накладення грошового стягнення на позивача в якості покарання, могли б навпаки допомогти останньому, здійснити його супровід до місця проживання, що становить дуже невелику відстань - близько кілометру.Таким чином в порушення ст.ст.17,18,33,34,247,280 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення посадова особа інспектор поліції не врахував наступного: чи є склад правопорушення, передбачений ст. 9 КУпАП, чи винна особа в його вчиненні, не врахувала характер правопорушення, особи правопорушника, ступінь його вини, майновий стан (позивач є пенсіонером), обставини, що пом'якшують відповідальність: відсутність шкідливих наслідків правопорушення, вчинення правопорушення внаслідок незалежних від позивача обставин, факт вчинення позивачем правопорушення в результаті дії непереборної сили.Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.Виходячи з вищенаведеного, враховуючи малозначність вчиненого адміністративного правопорушення та вчинення його в стані крайньої необхідності, позивач вважає, що інспектор поліції провів розгляд справи неповно та не всебічно, а міг відповідно до вимог ст.22 КУпАП звільнити позивача від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. Не було враховано можливості передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації або трудового колективу у відповідності до ст. 21 КУпАП. Позивач є законослухняним громадянином, на протязі 10-15 років жодного разу не притягався до адміністративної відповідальності.Приймаючи до уваги зауваження Суду, в якості відповідачів позивач вважає за необхідне залучити не тільки посадову особу Якимівського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області поліцейського ОСОБА_3 (виходячи з тексту постанови, вказати ПІБ, посаду, ІПН інспектора поліції позивач вказати не має можливості, на офіційному веб-сайті Якимівського ВП така інформація відсутня), зазначену як таку, яка винесла оскаржувану постанову, але й залучити співвідповідача - ГУНП в Запорізькій області, оскільки тільки в такому випадку позивач має змогу дотриматись вимог ст.160 ч.5 п.2 КАСУ.Окрім того, на виконання ухвали суду, позивач виправляє допущені помилки стосовно процесуального обґрунтування права позивача на звернення до суд з позовом.Відповідно до ч.2 ст.77 КАСУ обов'язок доказування покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.Відповідно до ч.5 ст.288 КУпАП особа, яка оскаржила Постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.288 КУпАП постанову посадової особи по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено до районного суду у порядку, визначеному КАСУ, з особливостями, встановленими КУпАП.Частина 1 ст.20 КАСУ визначає підсудність місцевим загальним судам адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.Відповідно до вимог ч.1 ст.19 КАСУ, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.Оригінали оскаржуваної постанови перебуває у позивача поліцейського ОСОБА_3. Враховуючи вищесказане, представник позивача просить суд, постанову серії ДП018 № 914791 від 24.12.2018 року щодо притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП – скасувати та звільнити позивача від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення і обмежитись усним зауваженням.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує повністю, просить його задовольнити.

Представник відповідача ГУНП в Запорізькій області, в судове засідання не з'явився, надав суду заяву відзив на адміністративний позов щодо оскарження постанови ДПО18 №914791 від 24.12.2018 року у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не а в автоматичному режимі, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, мотивуючи тим, що Якимівським районним судом Запорізької області відкрито провадження у справі за адміністративним позовом про скасування постанови серії ДПО18 № 914791 від 24.12.2018 по справі про адміністративне правопорушення. Відповідачами за позовом визначено Головне управління Національної поліції в Запорізькій області. Відповідно до ст. 258 КУпАП встановлено що у випадку вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі протокол про адміністративне правопорушення не складається та уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення. Відповідно до ст. 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Відповідно до п.1 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року) передбачено що повноваження з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення покладено на поліцейських підрозділів патрульної поліції та поліцейських, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року №730 утворено Департамент патрульної поліції як міжрегіональний територіальний орган Національної поліції. На території м. Запоріжжя провадження у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху здійснюється поліцейськими Управління патрульної поліції в м. Запоріжжя Департаменту патрульної поліції Національної поліції України. Відповідно до копії оскаржуваної постанови, вбачається, що вона винесена за адміністративне правопорушення вчинене у м. Запоріжжі, поліцейським взводу № 1, роти № 4 Управління патрульної поліції в м. Запоріжжя Департаменту патрульної поліції Національної поліції України сержантом поліції ОСОБА_3. З наведеного вище можна зробити висновок, що у даному випадку позовні вимоги не можуть вплинути на інтереси ГУНП в Запорізькій області оскільки відсутні правовідносини з Позивачем та ГУНП в Запорізькій області не могло жодним чином впливати на права чи обов'язки Позивача. Статтею 4 КАС України встановлено, що до суб'єктів владних повноважень належать органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інші суб'єкти при здійснені публічно-в ладних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Зазначаємо, що відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Під оскаржуваним рішенням в даному випадку є постанова винесена сержантом поліції ОСОБА_3, при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі наданих повноважень і саме ця особа має доводити правомірності винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.На підставі викладеного, керуючись ст. 44 КАС України, просить справу розглядати за відсутності представника ГУНП в Запорізькій області.

Відповідач, поліцейський СРПП №4 Якимівського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області, сержант поліції ОСОБА_3, в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги не визнає та заперечує проти їх задоволення.

Розглянувши матеріали справи, письмові заяви учасників процесу, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Положення ст. 5 КАС України є реалізацією ч. 1 ст. 55 Конституції України, що, визначає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, у разі, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Статтею 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП наділена наступними правами: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, обов'язок доказування правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення покладено законом на відповідача. Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, та жодних доказів на підтвердження обставини скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП (порушення вимог дорожніх знаків), не надали, у відзиву щодо пред'явленого адміністративного позову відповідачем, представником відповідача, ГУНП в Запорізькій області, також жодних доказів на підтвердження обставини скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП (порушення вимог дорожніх знаків), не надано.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В оскаржуваній постанові серії ДПО18 №914791 від 24.12.2018 року відсутні посилання на докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності свого рішення.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які підтверджують правомірність винесеної ним постанови з приводу притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП, тим самим порушив права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, передбачені ст.268 КУпАП, тому суд приходить до висновку, що в судовому засіданні знайшли своє підтвердження доводи позивача про протиправність постанови відповідача, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню, постанова відповідача підлягає скасуванню, справа про адміністративне правопорушення - закриттю.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 77, 139, 241-246, 286, 295 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 про скасування постанови серія ДПО18 №914791 від 24.12.2018 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП – задовольнити.

Скасувати постанову серія ДПО18 №914791 від 24.12.2018 року винесену поліцейським СРПП №4 Якимівського ВП Мелітопольського ВП ОСОБА_3, про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП за постановою серії ДПО18 №914791 від 24.12.2018 року на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.

Провадження по адміністративній справі за постановою серії ДПО18 №914791 від 24.12.2018 року - закрити.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Якимівський районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Т.В. Нестеренко