Ухвала суду № 80240076, 04.03.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 04.03.2019

Справа №320/685/19

4-с/320/7/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Юрлагіної Т.В.,

за участю секретаря Бондаренко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Мелітополі скаргу ОСОБА_1 на постанову начальника Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 19.12.2018 року про перевірку виконавчого провадження,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2019 року до Мелітопольського міськрайонного суду надійшла скарга ОСОБА_1, в якій він просить визнати незаконною та скасувати постанову начальника Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 19.12.2018 року про перевірку виконавчого провадження № 56723820 за виконавчим листом №320/9646/17, виданим Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області 05.06.2018 року.

Скарга обґрунтована тим, що у 2017 році ОСОБА_2 звернулася до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області із заявою про стягнення з нього аліментів на утримання доньки. Заявник вказує, що від виконання батьківських обов’язків він не ухилявся завжди намагався забезпечити доньці належний рівень її життя. До ухвалення судового рішення у період з березня по квітень 2018 року ним добровільно сплачено на картку дитини грошові кошти у розмірі 3000 гривень згідно квитанцій від 27.03.2018 року та 03.04.2018 року, цільове призначенні – аліменти за січень-березень 2018 року. Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 05.06.2018 року з нього стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання доньки – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частини з усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29.12.2017 року до досягнення дитиною повноліття. Постановою державного виконавця Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції від 09.07.2018 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №320/9646/17, виданого Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області 05.06.2018 року. Заявник зазначає, що про часткове самостійне виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження він повідомив державного виконавця, проти у зв’язку з бездіяльністю жодного рішення прийнято не було. 30.10.2018 року заявник звернувся до відділу ДВС зі скаргою на бездіяльність державного виконавця, за результатами розгляду якої старшим державним виконавцем Шликовою Л.М. 31.10.2018 року сформовано розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, відповідно до якого станом на 30 вересня 2018 року наявна переплата зі сплати аліментів у розмірі 1795,00 гривень. Однак 17.01.2019 року на його адресу надійшла постанова начальника Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 19.12.2018 року про перевірку виконавчого провадження, відповідно до якої розрахунок державного виконавця від 31.10.2018 року в частині зарахування сплачених коштів у розмірі 3000 гривень скасовано. Однак заявник вказує, що на момент перерахування коштів він не знав і не міг знати номер рахунку ОСОБА_2 у банку, на який необхідно було перерахувати кошти, оскільки судове рішення про стягнення з нього аліментів прийнято не було, виконавче провадження не відкривалось.

У судове засідання заявник не з’явився, але від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності на підставі наявних матеріалів справи, на задоволенні заявлених вимог наполягає.

Заінтересована особа – ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилася, але від неї надійшла заява про розгляд справи за її відсутності на підставі наявних матеріалів справи, проти задоволення вимог заявника заперечує у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи - Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області – у судове засідання не з’явився, надіслав заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв’язку із заздалегідь призначенням виконавчих дій. Однак жодних доказів на підтвердження поважності причин відкладення судового розгляду від державного виконавця не надійшло. Відповідно до ч.2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду. Таким чином, з огляду на викидане, суд визнав причини неявки представника Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області неповажними і вважає можливим розглядати справу за його відсутності на підставі наявних матеріалів справи.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 05.06.2018 року з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання доньки – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частини з усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29.12.2017 року до досягнення дитиною повноліття.

Постановою державного виконавця Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції від 09.07.2018 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №320/9646/17, виданого Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області 05.06.2018 року.

Як вбачається з матеріалів справи, до ухвалення судового рішення у період з березня по квітень 2018 року заявником добровільно сплачено на картку дитини грошові кошти у розмірі 3000 гривень згідно квитанцій від 27.03.2018 року та 03.04.2018 року, цільове призначенні – аліменти за січень-березень 2018 року, у зв’язку з чим боржник просив здійснити перерахунок його заборгованості зі сплати аліментів.

Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 31.10.2018 року, станом на 30 вересня 2018 року наявна переплата зі сплати аліментів у розмірі 1795,00 гривень (а.с.7).

Постановою начальника Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 19.12.2018 року про перевірку виконавчого провадження, вказаний розрахунок державного виконавця від 31.10.2018 року в частині зарахування сплачених коштів у розмірі 3000 гривень скасовано (а.с.5).

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч.1,2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» грошові суми, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця. Стягувачу - фізичній особі стягнуті з боржника кошти перераховуються виконавцем на зазначений у заяві про примусове виконання рішення рахунок у банку або іншій фінансовій установі (заяві про зміну реквізитів рахунку у банку або іншій фінансовій установі) чи надсилаються на адресу стягувача поштовим переказом не пізніше наступного робочого дня з дня надходження таких коштів на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця

Частиною 5 вказаної статті визначено, що не допускається виплата стягувачу стягнутих сум готівкою або виплата стягнутих сум іншим особам, які не є стягувачами (крім виплати грошових сум заставодержателю, який не є стягувачем, згідно із статтею 51 цього Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, стягувачем у вказаному виконавчому провадженні є ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.

З огляду на викладене, враховуючи вимоги ч.5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», сплачені заявником ОСОБА_1 грошові кошти на рахунок доньки, не можуть бути враховані при обчисленні заборгованості зі сплати аліментів, оскільки донька заявника не є стягувачем у даному виконавчому провадженні, а виплата стягнутих сум іншим особам, які не є стягувачами, не допускається.

Згідно з вимогами ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що заявлені вимоги скарги є необґрунтованими, повністю спростовуються матеріалами справи, оскаржувана постанова начальника Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 19.12.2018 року про перевірку виконавчого провадження прийнята відповідно до чинного законодавства України, в межах наданих повноважень, а відтак відсутні підстави для задоволення скарги.

Відповідно до ч.1 ст. 452 ЦПК України судові витрати, пов’язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 81, 447-453 Перехідних положень ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову начальника Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 19.12.2018 року про перевірку виконавчого провадження - відмовити повністю.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: