Ухвала суду № 80239779, 27.02.2019, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/2111/18

Провадження № 1-кп/336/137/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2019 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі колегії суддів:

головуючого судді Дмитрюк О.В.,

суддів Галущенко Ю.В., Жупанової І.Б.,

за участю секретаря Петрова С.В.,

прокурора Корха Д.О.,

захисників Бахмута М.С., Жижи А.О., Колісника А.Є., Назаренка П.Г., обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 по обвинуваченню у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 - ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 27 - ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 27 - ч. 3 ст. 313, ч. 3 ст. 28 - ч. 2 ст. 317 КК України, ОСОБА_7 по обвинуваченню у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 307, ч.ч. 2, 3 ст. 307, ч. 3 ст. 27 - ч. 3 ст. 313, ч. 3 ст. 28 - ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 27 - ч. 3 ст. 311 КК України, ОСОБА_5 по обвинуваченню у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя перебуває вищевказане кримінальне провадження.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23.01.2019 р. обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24.03.2019 р. включно. Ухвалою суду від 23.01.2019 р. обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено строк дії обов'язків, покладених при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави до 24.03.2019 р.

Наступна дата судового засідання, узгоджена колегією з учасниками процесу - 11.04.2019 р.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, визначені ст.177 КПК України, не зникли. Просив продовжити ОСОБА_6 строк дії обов'язків, покладених при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави. Підстави для продовження запобіжних заходів та строку дії обов'язків вказав у письмових клопотаннях.

Захисники обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_7, думку яких підтримали обвинувачені, заперечували проти продовження запобіжного заходу, вважали можливим обрати обвинуваченим інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, оскільки ризики, на які посилається сторона обвинувачення, є формальними, не підтвердженими жодними доказами. За час перебування справи в провадженні суду прокурор не довів обгрунтованості підозри, пред'явленої обвинуваченим.

Захисники ОСОБА_6 просили відмовити прокурору в продовженні дії обов'язків, покладених на обвинуваченого.

ОСОБА_6 підтримав позицію захисників.

Заслухавши думку учасників процесу, суд вважає, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_7 є доцільним, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.29 Конституції України, ніхто не може бути арештований або утримуватися під вартою інакше як за мотивованим рішенням суду і лише на підставах та в порядку, встановлених законом.

В силу ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.

За змістом ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винуватою, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу та відповідно до ч.3 ст.197 КПК України про його продовження, слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення, необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.

Відповідно до положень ст. ст. 132, 183 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ст.ст.197, 199 КПК України, за клопотанням прокурора строк тримання особи під вартою може бути продовжений за наявності обставин, які свідчать про те,що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики,які виправдовують тримання особи під вартою, строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати 60 днів.

За змістом обвинувального акту, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні злочинів, у тому числі віднесених до категорії особливо тяжких.

Прокурор вважає доведеним, що обвинувачені вчинили злочини у складі організованої групи, що дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності ризик втечі обвинувачених від правосуддя з метою уникнути можливо покарання, продовження злочинної діяльності, запобігти яким, обравши менш суворий запобіжний захід, ніж тримання під вартою, неможливо.

Інші ризики, зазначені прокурором у клопотанні, доказами не підтверджені, доводи прокурора про їх існування наповнені лише формальним змістом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Москаленко проти України» (Заява № 37466/04) від 20.08.2010 року ЄСПЛ вказував, що необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також є достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Отже, обвинувачення особи у скоєнні тяжкого злочину та очікуване покарання, яке можливо призначити за вказаний злочин, є однім з факторів, який має враховувати суд при обранні запобіжного заходу, хоча такий фактор сам по собі без оцінки усіх інших обставин у сукупності не може слугувати єдиною підставою для тримання особи під вартою.

Колегія суддів враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини,а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Водночас, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював і те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи мету застосування запобіжних заходів, доведеність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, розцінюючи зазначені ризики як реальні та такі, що виправдовують обмеження свободи фізичної особи, суд, з урахуванням викладеного продовжує обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Заявлене прокурором клопотання про продовження ОСОБА_6 строку дії обов'язків, покладених при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави, строком на 60 днів, підлягає задоволенню та узгоджується з вимогами ст.194 ч.6 КПК України.

Керуючись ст.331 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на 60 (шістдесят) днів, тобто по 28 квітня 2019 року включно.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, строком на 60 (шістдесят) днів, тобто по 28 квітня 2019 року включно.

Продовжити ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, строк дії обов'язків, покладених при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави, строком на 60 днів, тобто по 28 квітня 2019 року, а саме: не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; прибувати до суду за першою вимогою; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; не спілкуватись особисто або через своїх представників зі свідками у кримінальному провадженні № 336/2111/18 пр.1-кп/336/137/2019.

Ухвала не оскаржується та підлягає негайному виконанню.

Головуючий суддя О.В. Дмитрюк

_____Ю.А.Галущенко ____ І.Б.Жупанова