Рішення № 80239675, 04.03.2019, Приморський районний суд Запорізької області

Копія Справа № 326/1465/18

Провадження № 2/326/24/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2019 року Приморський районний суд Запорізької області в складі:

головуючої - судді Стріжакової Т.В.

за участю секретаря Філанової В.І.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Приморську цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення боргу кредитором спадкодавця. Свої вимоги обґрунтовує тим, що згідно з договором № б/н від 19.08.2010 ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 9200 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору. 24.03.2014 позичальник ОСОБА_4 помер.

За змістом норм ЦПК України у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов’язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов’язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи – її спадкоємців: таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржників за зобов’язанням. Спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6 місяців від дня відкриття спадщини він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємці ОСОБА_4 мали право подати заву про прийняття або про відмову від спадщини у строк з 24.03.2014 по 24.09.2014. Спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_2, ОСОБА_1, адреса реєстрації яких: 72100, Запорізька область, Приморський район, м.Приморськ, вул.Кірова, буд.31. 06.06.2014 позивачем направлена претензія кредитора до Приморської державної нотаріальної контори. 27.06.2014 отримано відповідь, в якій зазначалось, що спадкоємці померлого ОСОБА_4 з заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ “Приватбанк”.

Таким чином, відповідачі прийняли спадщину, до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов'язання померлого позичальника. Спадкування обов'язків відбулося відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, так як відповідач не відмовився від спадщини у передбачені цивільним законодавством строки, а саме 6 місяців від дня відкриття спадщини. При цьому згідно з ч.3 ст.1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину

15.07.2018 до спадкоємців ОСОБА_2, ОСОБА_1 направлено листи-претензію, згідно яких позивач пред'явив свої вимоги, але ніякий дій не було виконано.

Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором № б/н від 19.08.2010 становить 9194,52 гри., яка складається з наступного: 8990,06 гри. - заборгованість за кредитом; 204,46 грн. - заборгованість за відсотками.

Просить стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у сумі 9194,52 грн. за кредитним договором №б/н від 19.08.2010, судовий збір (а.с.2-4).

Представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» у судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи; до суду надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність, зазначено, що позовні вимоги підтримує повністю, необхідні докази є в матеріалах справи, клопотання та заяви з боку позивача відсутні (а.с.67,191).

Він направив до суду відповідь на відзив та відповідь на заперечення, у яких зазначив, що відповідно до укладеного договору б/н від 19.08.2010 ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 9200,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору. 24.03.2014 ОСОБА_4 помер. Його спадкоємці мали право подати заву про прийняття або про відмову від спадщини у строк з 24.03.2014 по 24.09.2014. Спадкоємцями, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_2, ОСОБА_1. Після отримання інформації про смерть позичальника ОСОБА_5 зупинив нарахування відсотків та пені. 11.04.2014 Банком здійснено перерахунок заборгованості та повернено на рахунок позичальника помилково нараховані відсотки та штрафи з дати смерті позичальника до моменту, коли банк дізнався про його смерть, повернення суми в розмірі 192,73 грн. відображається у виписці за 11.04.2014. Банком належним чином виконані вимоги законодавства в частині зупинення нарахування заборгованості по кредиту у зв'язку зі смертю позичальника та списанню помилково нарахованих відсотків та санкцій, а розрахунок заборгованості містить тільки той борг, який виник до його смерті. Відповідачами розрахунок заборгованості не спростований, контр розрахунок не наданий, судово-бухгалтерська експертиза з метою з'ясування питання наявності або відсутності заборгованості за кредитним договором не проводилась, а тому підстави вважати даний розрахунок заборгованості неналежним відсутні. Відсутність в матеріалах справи оригіналу кредитного договору не є підставою для відмови в позові за наявності його копії та інших доказів, які свідчать про укладення кредитного договору і часткове його виконання. Інше має бути спростовано особою, яка не виконує умови договору. Щодо посилання відповідачів на пропуск Банком строку позовної давності зазначаємо, що положення статей 256, 267 ЦК України не можуть бути застосовані до даних правовідносин. До даних правовідносин підлягають застосуванню положення глави 87 ЦК України. Відповідно до ч.2 ст.5 ЗУ "Про Акціонерні товариства", зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням. Зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва, а лише правовий наслідок проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДРПОУ, пов'язаних зі зміною назви. Цієї позиції притримуються суди при розгляді судових справ. Так, відповідно до п. 1.4. Пленуму ВГС України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції звернута увага, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією. Посилання відповідачів на отримання неякісних копій документів нічим не обґрунтовані, оскільки останній мав право ознайомитись із матеріалами справи в суді. Тому не існує жодних перешкод для реалізації процесуальних прав відповідачів. Зобов'язання має виконуватися належним чином і відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Так, на даний час, зобов'язання за кредитним договором не виконані. Просить задовольнити позовні вимоги (а.с.112-114,150-151,154-155).

Відповідач ОСОБА_2, повідомлена в установленому порядку про час та місце розгляду, у судове засідання не з’явилася, направила до суду заяву, в якій вказала, що заперечує проти позовних вимог у повному обсязі, оскільки доказів, які б відповідали критеріям належності, допустимості, достатності та достовірності прийняття нею спадщини після померлого ОСОБА_4 позивачем суду не надано, а посилання позивача на факт її реєстрації з померлим за однією адресою не свідчить про її прийняття (а.с.129, 190).

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 надала суду пояснення, аналогічні викладені у відзиві на позов та у запереченнях на відповідь на відзив, наданий позивачем. Додатково вона пояснила, що після його смерті ОСОБА_4 в його документах вона не знайшла будь-яких паперів, банківських карток, які б свідчили про наявність у нього майна. У нього не було нічого. Позивач, навіть, не зазначив, що після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно, не вказав перелік такого майна, суму, не надав відповідних доказів.. Вона не зверталася до нотаріуса про прийняття спадщини. Тому підстав для задоволення позову немає, просила у його задоволенні відмовити повністю. У подальшому, повідомлена в установленому порядку про час та місце розгляду, у судове засідання не з’явилася, направила до суду заяву, в якій вказала, що доказів, які б відповідали критеріям належності, допустимості, достатності та достовірності прийняття нею спадщини після померлого ОСОБА_4 позивачем суду не надано, просила справу розглянути у її відсутність (а.с.190).

У письмових запереченнях відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_1 зазначили, що позивач просить стягнути з них 9194,52 грн. заборгованості за кредитним договором б/н від 19.08.2010, оскільки позичальник ОСОБА_4 на час своєї смерті та відкриття спадщини проживав разом з ними; що спадкування цих обов’язків відбулось, так як вони у передбачені строки не відмовились від спадщини. Позивач зазначає, що надіслав на їх адресу претензію від 15.07.2018, але вони її не отримували. З позовом не згодні. Статтею 1282 ЦК України передбачено, що вимоги кредитора до спадкоємців підлягають задоволенню, але в межах вартості майна, отриманого у спадщину, і кожний спадкоємець повинен задовольнити вимоги кредитора особисто у розмірі, який відповідає його частині спадщини, шляхом одноразового платежу. Але їм ніякого майна у спадщину не передано, тому не може бути встановлено меж вартості майна, одержаного у спадщину, неможливо встановити об’єм зобов’язань кожного з відповідачів на задоволення вимог кредитора спадкодавця шляхом одноразового платежу, не знаючи про об’єми успадкованого ними майна.

ОСОБА_2 перебувала у шлюбі з померлим позичальником з 03.03.1981 до 12.10.1987. Проживав позичальник у будинку, який належить особисто ОСОБА_2, оскільки був придбаний після розірвання шлюбу з ним. Іншого майна у позичальника не було. Спадкове майно після смерті позичальника відсутнє, тому вони і не звертались до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини. Він не мав коштів на поховання, і його поховано за кошти відповідачів, хоча він не був членом їхньої родини у повному розумінні, а проживав, як такий, якому надали притулок на старість років колишні члени родини; спадкову справу заведено за заявою кредитора. Щодо задоволення вимоги кредитора повністю але в межах вартості майна, одержаного у спадщину, щодо зобов’язання кожного із спадкоємців задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині, зобов’язання задоволення вимоги кредитора шляхом одноразового платежу, стає очевидним, що дійсно жодного із зазначених зобов’язань на них покладено бути не може.

Сума боргу 9194,52 грн. є сумнівною і потребує ретельного дослідження. Надана суду копія договору не дає можливості повно його дослідити та надати йому правову оцінку. Із наданого розрахунку не чітко вбачається послідовність отримання та повернення кредитних коштів, нарахування на них сум та на яку дату здійснений розрахунок, чому після смерті позичальника такі суми нараховуються або змінюються. Незрозуміло, яку суму складає борг на дату смерті позичальника, викликає сумнів те, що померлим позичальником було отримано цей кредит. Незрозуміло, яким чином в позивача з’явились копії паспортів відповідачів, адже ними їх нікому не надавалось. Додання копії паспорту ОСОБА_2 не дає позивачу права посилатись на участь ОСОБА_2 у процесі отримання позичальником кредиту та укладення ним договору. Тому відповідачами не може бути підтверджено обставин отримання кредиту позичальником і використання кредитних коштів ним на свою користь чи на користь колишньої родини. Позивачем у позовній заяві не наведено відповідних доказів щодо обставин правомірності звернення стягнення за кредитним договором. У позовній заяві позивачем зазначений АТ КБ «ПриватБанк», але до заяви додано довідку ГУ статистики від 01.03.2018, у якій за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб він іменується ПАТ КБ «ПриватБанк». Просили у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» відмовити у повному обсязі за безпідставністю, застосувати позовну давність щодо вимог про стягнення пені в сумі 204,46 грн. (а.с.78-79)

17.12.2018 відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_1 подано заперечення на відповідь на відзив, у якому зазначено, що позивач вважає, що надання суду та іншим учасникам справи оригіналу для ознайомлення із кредитним договором № б/н від 19.08.2010 року є не обов’язковим, оскільки в матеріалах справи є його копія, з якою відповідачі мають можливість ознайомитись, що укладення кредитного договору має бути спростовано особою, яка не виконує умови договору, а так він є чинним і обов’язковим до виконання. Більш того, позивачем сказано, що відповідачами не спростовано заборгованості за кредитним договором, не надано контр розрахунку такої суми, судової експертизи з даного приводу не проводилось, а тому підстав вважати розрахунок заборгованості неналежним не має. Але ж головним є те, що ними у спадок після смерті ОСОБА_4 не отримано нічого, що б можна було оцінити та визначити вартість майна, одержаного у спадщину. Від цього ж залежить і виконання спадкоємцями обов’язку про задоволення вимоги кредитора спадкодавця повністю. Необхідно виявити майно, яке успадковане відповідачами, визначити його вартість та впорядкувати свої позовні вимоги у даній справі. Позивачем не доведено суду наявність обставин одержання відповідачами у спадщину після ОСОБА_4 будь якого майна, що б можна було оцінити та визначити вартість для застосування у даній справі, а за таких підстав позивачу слід відмовити у задоволенні позову за недоведеністю. Вважають, що обставини, викладені позивачем у позові ґрунтуються лише на припущеннях і особистих запевненнях. Просили у задоволенні. відмовити в повному обсязі за безпідставністю (а.с.123-124).

Вислухавши відповідача ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено, що ОСОБА_4 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» з анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. В ній він підтвердив свою згоду, що підписана заява разом з Пам’яткою клієнта, «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами», складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. Він ознайомлений та згоден з Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами банку», які були йому надані для ознайомлення в письмовому вигляді. Умови та правила надання банківських послуг» викладені на банківському сайті. Він зобов’язався виконувати «Умови та правила надання банківських послуг», а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті, що підтверджується підписом у заяві (а.с.8).

В матеріалах справи міститься витяг з Умов та правил надання банківських послуг. Згідно з якими, передбачена можливість зміни ОСОБА_6 та інших умов обслуговування рахунків (п.1.1.3.2.3). Банк видає клієнту карту, вид якої визначений в пам’ятці клієнта/довідці про умови кредитування та Заяві (п.2.1.1.2.1). Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт (п.2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4). Відповідач зобов’язався погашати заборгованість по кредиту та відсоткам за його використання, по перевитратам платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених договором (п.2.1.1.5.5). До обов`язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунку та про проведені операції по картрахункам (п.2.1.1.5.3). У разі невиконання зобов’язань по договору за вимогою банку виконати зобов’язання з повернення кредиту, оплаті винагороди банку (п.2.1.1.5.6). При порушенні клієнтом строків платежів за будь-яким з грошових зобов’язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів, банк звертається до суду, а він зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн.+5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих й прострочених відсотків і комісій (п.2.1.1.7.6). Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 Правил користування платіжною карткою. При порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов’язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. +5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих й прострочених відсотків і комісій (п.1.1.5.20). За несвоєчасну оплату послуг, передбачених цим договором, позичальник платить банку по кожному випадку порушення пеню у розмірі 0,1 % від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочки (п.1.1.5.25) (а.с.9-32).

У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При укладенні вказаного договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до вимог ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Таким чином, підписана банком та відповідачем заява свідчить, що відповідач приєднався і зобов’язався виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, ОСОБА_6 банку. Зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві позичальника, Умовах та Правилах надання банківських послуг та ОСОБА_6. Тобто, між банком та позичальником укладений договір у письмовій формі, який законодавству України не суперечить. Між сторонами договору здійснені всі необхідні дії для придбання, припинення або зміни цивільних прав та обов'язків, що за змістом ч.1 ст.202 ЦК України вказує на вчинення двостороннього кредитного договору.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором №б/н від 19.08.2010 станом на 21.12.2017 ОСОБА_4 мав заборгованість: 8990,06 грн. – за наданим кредитом; 204,46 грн. – за відсотками, разом 9194,52 грн. (а.с.5-7).

У паспорті громадянина України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, мається відмітка про за реєстрацію з 05.07.2007 за адресою: м.Приморськ, вул.Кірова, буд.31 (а.с.33-34).

ОСОБА_2 та ОСОБА_2 також зареєстровані за вказаною адресою, про що зазначено у паспортах громадян України на їх ім’я (а.с.35-36).

03.03.1981 між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 у м.Жданов Донецької області зареєстровано шлюб. Згідно з свідоцтвом про розірвання шлюбу, виданим 12.10.1987 відділом ЗАГС Жовтневого виконкому м.Жданов шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 розірваний 12.10.1987, актовий запис №713 (а.с.83). У свідоцтві про народження ОСОБА_1, яка народилась 16 січня 1984 року в м.Маріуполь, батьками зазначені: ОСОБА_4, ОСОБА_2(а.с.84).

Згідно з договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_8 (продавець) з однієї сторони та ОСОБА_2, (покупець) з другої сторони, посвідченого 03.05.2007 приватним нотаріусом Приморського нотаріального округу Запорізької області, продавець передав у власність покупця, а покупець прийняв у власність житловий будинок №31 з належними до нього будівлями та спорудами, що знаходиться в м.Приморську Запорізької області по вул.Кірова і сплачує за нього обговорену грошову суму, вказану в цьому договорі (п.1.1) (а.с.85). У витязі з Державного реєстру правочинів містяться відомості щодо реєстрації вказаного правочину (а.с.87).

У витязі про реєстрацію права власності на нерухоме майно: буд.31 по вул.Кірова в м.Приморськ Запорізької області вказано, що він зареєстрований на праві власності за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу №879 від 03.05.2007, посвідченого приватним нотаріусом Приморського районного нотаріального округу Запорізької області (а.с.86).

Згідно з свідоцтвом про смерть, виданим 25.03.2014 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Приморського районного управління юстиції у Запорізькій області, ОСОБА_4 помер 24 березня 2014 року у віці 63 років, актовий запис №58 (а.с.37,80).

Згідно з витягом зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) станом на 18.10.2018 в реєстрі за №56187588 зареєстрована 12.06.2014 Приморською державною нотаріальною конторою спадкова справа після померлого 24.03.2014 ОСОБА_4 (а.с.88).

27.05.2014 до Приморської державної нотаріальної контори ПАТ КБ «ПриватБанк» направило письмову претензію кредитора з проханням повідомити, чи заводилась спадкова справа після померлого боржника ОСОБА_4, включити кредиторські вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» в спадкову масу, про що зробити запис в книзі обліку спадкових справ, повідомити спадкоємців про наявність заборгованості перед Банком у розмірі 9194,52 грн., надіслати інформацію стосовно звернення з заявою про прийняття або відмову від прийняття спадщини, видачу свідоцтва про право на спадщину спадкоємцями померлого боржника, відомості про осіб, які подали заяву про прийняття або відмову від прийняття спадщини після смерті боржника, про осіб, які прийняли спадщину (а.с.42). У відповіді Приморської нотаріальної контори вказано, що 12.06.2014 заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_4, спадкоємці з заявами про прийняття спадщини станом на 12.06.2014 не зверталися (а.с.43).

23.05.2018 ПАТ КБ «ПриватБанк» на ім’я ОСОБА_2 направив лист-претензію про наявність заборгованості за кредитним договором від 01.10.2010 №б/н. у розмірі 9194,52 грн. у ОСОБА_4 перед банком, що банку стало відомо, що ОСОБА_4 помер 24.03.2014, просив звернутися до відділення Банку та сплатити заборгованість за вказаним договором (а.с.44). Аналогічний лист-претензію від 23.05.2018 направлено на ім’я ОСОБА_1 (а.с.45). Додані квитанції та списки про направлення документів відповідачам (у списку №№234,235) (а.с.46-58).

Згідно з випискою по картковому рахунку на ім’я ОСОБА_4 за період з 01.08.2010 по 02.11.2018 усього здійснено витрат по карті – 34,417,01 грн. (а.с.94-96).

В матеріалах міститься інформація про те, що з 01.07.2014 змінені тарифи на зняття готівки по елітним карткам За зняття готівки у будь-яких банках/банкоматах України (власні кошти) - 1%, за зняття готівки у будь-яких банках/банкоматах за кордоном (власні кошти) - 2%, за зняття готівки у будь-яких банках/банкоматах України та світу (кредитні кошти)-3%, тариф за проведення платежів з елітних карток (платежі по телефону, в Приват24, LiqPAY, термінові грошові перекази)- комісія за переказ +3% в рахунок кредитних коштів. Додаткова комісія за зняття готівки в інших банках/банкоматах у сумі більше екв.50000 грн. протягом одного місяця (% від суми перевищення) комісія відміняється (а.с.96 зв.бік).

АТ КБ «Приват Банк» додано фотознімок чоловіка з банківською карткою без зазначення особистих даних особи (ОСОБА_4К.) (а.с.97).

Згідно з реєстру згрупованих поштових відправлень – рекомендованих листів на адресу ОСОБА_2, ОСОБА_1 направлялись поштові відправлення з АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.98).

Згідно з довідкою про умови кредитування з використанням платіжної карти «кредитка Універсальна» 55 днів пільгового періоду базова % ставка на місяць становить 2,5%, обов’язків щомісячний платіж – 7% від заборгованості (а.с.136).

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, інформація щодо зареєстрованого за ОСОБА_4 нерухомого майна відсутні (а.с.161) У відповіді на запит, наданий Приморським КПТІ зазначені аналогічні відомості про відсутність нерухомого майна, зареєстрованого за ОСОБА_4 (а.с.178).

У відповіді на запит щодо наявності рахунків та залишку коштів на них в АТ «ОСОБА_5 Аваль», зареєстрованих за ОСОБА_4, зазначено, що рахунків не знайдено (а.с.172).

У відповіді Територіального сервісного центру №2344 Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області вказано, що згідно з базою даних ТСЦ 2344 РСЦ МВС в Запорізькій області станом на 09.02.2018 за ОСОБА_4 транспортних засобів особового використання не зареєстровано (а.с.176).

Державним нотаріусом Приморської державної нотаріальної контори заведено спадкову справу №92/2014 померлого 01.10.2010 ОСОБА_4 (а.с.179,180). У справі міститься претензія кредитора ПАТ КБ «ПриватБанк», у якій зазначено, що ОСОБА_4 та ПАТ КБ «ПриватБанк» 01.10.2010 уклали кредитний договір №б/н; зобов’язання боржником не виконані, він помер. Кредитор просить надати інформацію з приводу заведення спадкової справи, включити кредиторські вимоги в спадкову масу, про що зробити запис в книзі обліку спадкових справ, повідомити про це спадкоємців (а.с.181). Державним нотаріусом надано відповідь, у якій зазначено, що 12.06.2014 заведено спадкову справу після померлого 24.03.2014 ОСОБА_4 Спадкоємці померлого з заявами про прийняття спадщини станом на 12.06.2014 до Приморської ДНК не зверталися (а.с.185). У інформаційній довідці зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) інформація щодо спадкових справ ОСОБА_4 станом на 12.06.2014 відсутня (а.с.182). Згідно з витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі, зареєстровано спадкову справу №92/2014 (56187588) Приморською державною нотаріальною конторою 12.06.2014, спадкодавець ОСОБА_4,дата смерті 24.03.2014 (а.с.182 оборот).

Для заведення спадкової справи державним нотаріусом 19.06.2014 до відділу ДРАЦС Приморського РУЮ був надісланий запит щодо отримання витягу про смерть ОСОБА_4 (а.с.186) У витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть зазначено інформацію про те що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер у віці 63 років 24.03.2014 в м.Приморськ, Приморського району Запорізької області.(а.с.187,188,189).

Згідно з актом від 12.06.2014 ОСОБА_9, завідуюча Приморської державної нотаріальної контори Запорізької області, ОСОБА_10, оператор ПК, ОСОБА_11, секретар склали цей акт про таке, що спадкова справа № 92/2014 була зареєстрована 12.06.2014, витяги із спадкового реєстру було взято згідно документів надісланих поштою, поштовий конверт додається, витяги зі спадкового реєстру були не проплачені (а.с.184).

Згідно з відомостями з ЄДРПОУ станом на 01.03.2018 ПАТ КБ «ПриватБанк» зареєстровано в ЄДРПОУ: 14360570, є юридичною особою, має ліцензію на право надання банківських послуг (а.с.59,61). У статуті АТ КБ «ПриватБанк» (ідентифікаційний №14360570), який затверджено 21.05.2018 та погоджено з НБУ 11.06.2018, зазначена його назва: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (АТ КБ «ПриватБанк») (п.1.5); згідно з рішенням Єдиного акціонеру банку від 21.05.2018 змінено тип банку з публічного на приватне акціонерне товариство та змінено найменування на АТ КБ «ПриватБанк», яке є правонаступником всіх прав та зобов’язань ПАТ КБ «ПриватБанк» (п.1.7) (а.с.63,64); додана відповідна виписка з ЄДРПОУ (а.с.62).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст.ст.526,527,530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст.608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст.ст. 1220, 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ч. 1,3 ст.1268 ЦК спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (6 місяців від дня відкриття спадщини), він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст.1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до положень ст.1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредитор спадкодавця має право звернутися до нотаріуса за місцем відкриття спадщини в шестимісячний строк з дня, як йому стало відомо або могло стати відомим про відкриття спадщини, з вимогами до спадкоємців, що прийняли спадщину, повернути йому борг, що був за спадкодавцем. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має пред'явити своїм вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Відповідно до ст.1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між кредитором та спадкоємцями інше не встановлено.

Це правило визначає загальний характер відповідальності спадкоємців за боргами спадкодавця, незалежно від виду спадкування та суб'єктів спадкового процесу й випливає із суті універсального характеру спадкового правонаступництва.

Борги спадкодавця - це майнові зобов'язання, які прийняв на себе спадкодавець перед фізичними або юридичними особами - кредиторами, але смерть позбавила його можливості виконати їх. Обов’язок доказувати борги померлого покладається на самого кредитора. Кредитор, який звернувся до спадкоємців, зобов'язаний надати документи, що підтверджують його вимоги.

За чинним законодавством спадкоємці, що прийняли спадщину, повинні виконати боргові зобов'язання в межах дійсної вартості майна, одержаного ними у спадщину. Вартість спадщини визначається на час відкриття спадщини. Отже, умовою відповідальності спадкоємця за боргами спадкодавця є факт прийняття спадщини.

Для всіх спадкоємців, як за законом, так і за заповітом, існує однакова межа відповідальності за боргами спадкодавця. За наявності декількох спадкоємців настає частковий обов'язок виконання зобов'язань: кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Таким чином, кредитор спадкодавця може пред'явити вимоги до будь-якого спадкоємця, але обсяг виконання боргового зобов'язання спадкоємцем не може перевищувати дійсної вартості отриманої ним спадщини і розміру боргів, що пропорційно припадають на його частку.

З матеріалів справи вбачається, що 19.08.2010 ОСОБА_4 уклав кредитний договір з ПАТ КБ «ПриватБанк», з цього часу між ними існували правовідносини щодо користування позичальником кредитними коштами, що надавались банком у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. 24 березня 2014 року ОСОБА_4 помер. На час його смерті невиконані кредитні зобов’язання складають всього 9194,52 гри., у тому числі: 8990,06 гри. - заборгованість за кредитом, 204,46 грн. - заборгованість за відсотками.

23 травня 2018 року ПАТ КБ «ПриватБанк» на ім’я відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_1 направив листи-претензії на суму по 9194,52 грн. кожному, та 27 травня 2014 року до Приморської державної нотаріальної контори ПАТ КБ «ПриватБанк» направив письмову претензію кредитора до спадкоємців боржника щодо погашення кредитного боргу.

Обґрунтовуючи звернення з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1, банк посилався на те, що за паспортними даними відповідачі зареєстровані за тією ж адресою, що і позичальник ОСОБА_4, але на який період взята ця інфорція не зазначає. Відомостей про місце реєстрації відповідачів станом на 24 березня 2014 року позивач не надав.

Не надано позивачем доказів і того, що ОСОБА_2, ОСОБА_1 перебували у родинних відносинах з померлим та є його спадкоємцями.

Відсутні і відомості про наявність, перелік та обсяг спадкового майна, що належало ОСОБА_4, та було успадковане відповідачами. Позивачем не надано доказів про наявність спадкового майна після смерті ОСОБА_4, не здобуто таких доказів і в судовому засіданні, хоча вказані обставини судом перевірялися, що позбавляє суд можливості встановити межі відповідальності спадкоємців.

Таким чином, надані позивачем докази не дозволяють встановити істотні обставини, а саме належність відповідачів до кола спадкоємців померлого, факт прийняття ними спадщини, наявність цієї спадщини, її вартість та частки кожного спадкоємця, тобто банком не доведено підстав та обсягу відповідальності ОСОБА_2, ОСОБА_1, що є обов’язковим за вимогами закону.

Принцип диспозитивності цивільного процесу (ст.11 ЦПК в попередній редакції та ст.13 ЦПК в чинній редакції) передбачає розгляд судом справи на підставі доказів, наданих сторонами. Предмет доказування (факти, що підлягають встановленню) міститься в диспозиції норми матеріального права та не потребує додаткового роз’яснення судом.

До того ж, у жодне судове засідання, призначене по справі, представник позивача не з’явився, не надав оригінали документів на підтвердження укладеного кредитного договору з померлим ОСОБА_4, хоча судом вони були витребувані ухвалою від 18.12.2019 (а.с.125-127).

Враховуючи викладене та аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення боргу кредитором спадкодавця за кредитним договором №б/н від 19.08.2010, тому у їх задоволенні необхідно відмовити.

Відповідно до ст.ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.526,527,530,608,1049,1054,1218,1220,1221,1268,1273,1281,1282 ЦК України, ст.ст.3,4,10,12,13,15,19,60,79-81,133,137,141,209,235,247,258-259,263-265,273,352,354 ЦПК України,

суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу кредитором спадкодавця за кредитним договором №б/н від 19 серпня 2010 року - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», адреса місцезнаходження: 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.50, ЄДРПОУ: 14360570.

Відповідач: ОСОБА_2, зареєстрована за адресою: 72100, Запорізька область, м.Приморськ, вул.Кірова, буд.31, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Відповідач: ОСОБА_3, зареєстрована за адресою: 72100, Запорізька область, м.Приморськ, вул.Кірова, 31, ідентифікаційний номер НОМЕР_2.

Суддя: підпис ОСОБА_6

Згідно з оригіналом: суддя Т.В. Стріжакова

04.03.2019