Рішення № 80239444, 04.03.2019, Михайлівський районний суд Запорізької області

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 321/1432/18

Провадження № 2/321/38/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.03.2019 року

Михайлівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Машкіної Н.В.,

за участю секретаря судового засідання – Бородоної І.В.,

позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 селищної ради Михайлівського району Запорізької області про визнання осіб, такими, що втратили право на користування житловим приміщенням,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідачів про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням.

Позовні вимоги обґрунтовує наступним. ОСОБА_1 є власником житлового будинку, розташованого за адресою: смт.Михайлівка, вул. Садова, 54, Михайлівського району, Запорізької області. Відповідачі по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, є синами позивача, а відповідач ОСОБА_4 є її племінницею, які зареєстровані в її будинку, але фактично не проживають в ньому тривалий час (близько шести місяців). Фактичне місце проживання відповідачів їй не відомо.

Таким чином вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про її право користування житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства.

Внаслідок зазначеного, просить суд визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, особами, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме: житловим будинком, розташованим за адресою: смт.Михайлівка, вул. Садова, буд.54, Михайлівського району, Запорізької області, та зобов’язати ОСОБА_5 селищну раду Михайлівського району Запорізької області зняти з місця реєстрації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, які зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 на задоволенні позовних вимог наполягала, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в судове засідання не з’явились, про розгляд справи належним чином повідомлена, про причини неявки суду не повідомили, відзив на позовну заяву не надали.

Представник відповідача ОСОБА_5 селищної ради Михайлівського району Запорізької області в судове засідання не з’явився, але надав суду заяву в якій просить слухати справу за їх відсутності.

Встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Так, ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою: смт.Михайлівка, вул. Садова, буд.54, Михайлівського району, Запорізької області, що підтверджується Свідоцтвом на право власності на житловий будинок б/н від 29.03.2001 року видане ОСОБА_5 селищною радою народних депутатів та зареєстровано за реєстром № 4834 від 29.03.2001 року. (а.с.8).

У вказаному будинку згідно копії домової книги відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, та ОСОБА_4 зареєстровані за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4. (а.с.10-14).

Відповідно Акту-довідки № 5053 виданої депутатом ОСОБА_5 селищної ради ОСОБА_6 встановлено, що за адресою смт.Михайлівка, вул.Садова, 54, Михайлівського району, Запорізької області, значаться зареєстрованими, але фактично не проживають: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 з 2008 року; ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, з 2013 року; та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, з 2004 року. (а.с.9).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтвердили, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 фактично не проживають в будинку позивача більше шести років, а відповідач ОСОБА_4 взагалі там ніколи не проживала. Зазначені обставини вони також засвідчували в акті – довідці депутата.

Суд не має сумнівів в достовірності та правдивості показань свідків, оскільки повідомлені ними фактичні обставини є логічними та послідовними. В судовому засіданні не встановлено даних про зацікавленість свідків в результатах розгляду справи.

Згідно ст. 317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпорядження майном.

Гарантуючи захист права власності, передбачене ст. 41 Конституції України, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст.ст. 16, 386, 391 ЦК України.

На підставі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Об'єктом власності особи може бути, зокрема, житло - житловий будинок, садиба, квартира, інше житлове приміщення, призначені та придатні для проживання в них(ст.ст. 379, 380 ЦК ).

Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК та ст. 150 ЖК, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатись своїм житлом на власний розсуд.

Обмеження чи втручання в право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Відповідно до роз'яснень, викладених в Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» застосовуючи положення статті 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов'язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого.

Згідно положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Під час розгляду позовів про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, судам необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та попереднім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім'ї, попередніми членами його сім'ї, а також членами сім'ї попереднього власника житла. Так, власник житла має право вимагати визнання попереднього власника таким, що втратив право користування житлом, що є наслідком припинення права власності на житлове приміщення (пункт 3 частини першої статті 346 ЦК) із зняттям останнього з реєстрації.

Усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (наприклад, статті 71, 72, 116, 156 ЖК УРСР; стаття 405 ЦК), а саме від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.

На підставі ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Отже, судом достовірно встановлено, що відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, та ОСОБА_4 дійсно вже тривалий час не проживають в житловому будинку смт.Михайлівка, вул.Садова, 54, Михайлівського району, Запорізької області.

Право на повагу до житла гарантує ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Стаття 47 Конституції України та ст. 9 ЖК України передбачають, що кожен має право на житло і ніхто не може бути обмежений у праві користування інакше ніж з підстав і в порядку, визначених законом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що є всі підстави для визнання відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, та ОСОБА_4 такими, що втратили право на користування житловим приміщенням смт.Михайлівка, вул.Садова, 54, Михайлівського району, Запорізької області,оскільки в ході судового розгляду було достовірно встановлено, що в спірному житлі зазначені особи не проживають.

Таким чином, позовні вимоги ґрунтуються на законі, доведені в судовому засіданні, тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2, 7, 12, 228-229, 258-260, 263 -265, 268 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8 до ОСОБА_2, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_3, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_4, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_5 селищної ради Михайлівського району Запорізької області, місце розташування: Запорізька область, Михайлівський район, смт.Михайлівка, вул. Центральна, 22, про визнання осіб, такими, що втратили право на користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, особами, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме: житловим будинком, розташованим за адресою: смт.Михайлівка, вул. Садова, буд.54, Михайлівського району, Запорізької області.

Зобов’язати ОСОБА_5 селищну раду Михайлівського району Запорізької області зняти з місця реєстрації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, які зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Михайлівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Михайлівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_9