
Дата документу 01.03.2019
Справа № 320/1654/19
1-кс/320/1146/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого – слідчого судді Купавської Н.М.
при секретарі – Данчук К.В.
за участю прокурора — ОСОБА_1
слідчого – Паршина Д.В.
підозрюваного — ОСОБА_2
захисника – ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мелітополі клопотання слідчого СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який має середню освіту, студента медичного інституту, неодруженого, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, б. № 35АДРЕСА_1, раніше не судимого,
підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 189 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 підозрюється у тому, що він 27.02.2019 приблизно о 13-00 годині, знаходячись біля двору будинку № 36 по вул. Мечникова в м. Мелітополі Запорізької області, маючи умисел на вимагання, тобто, вимогу передачі чужого майна, з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди потерпілому, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, діючи за попередньою змовою групою осіб, разом з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та невстановленими під час досудового слідства особами з метою вимагання грошових коштів вступив у попередню змову. Так, реалізуючи спільний злочинний умисел ОСОБА_5, ОСОБА_6 та невстановлена під час досудового слідства особа перелізли через паркан огорожі будинку № 36 по вул. Мечникова в м. Мелітополі Запорізької області, та підійшли до будинку і стали стукати до дверей будинку. На вищевказані дії з будинку вийшла ОСОБА_7, якій невстановлена під час досудового слідства особа у присутності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 висловила вимогу про зустріч з ОСОБА_8, на що ОСОБА_7 відповіла останнім, що його немає вдома. Після цього, невстановлена під час досудового слідства особа, ОСОБА_5, ОСОБА_6 висловили погрози на адресу ОСОБА_7 та її родини та призначили ОСОБА_8 зустріч в кафе «Пан і пані» о 14-00 годині цього ж дня, після чого покинули територію домоволодіння № 36 по вул. Мечникова в м. Мелітополі Запорізької області.
Відразу після цього, про вищевикладені обставини ОСОБА_7 розповіла своєму чоловікові ОСОБА_8, який сприйнявши вищевказані погрози, вирішив зустрітись з вищевказаними особами.
27.02.2019 року приблизно о 14-00 годині ОСОБА_8 прибув до промислової зони, розташованої за адресою Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Гоголя, 107, де зустрівся з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 та ще п’ятьма невстановленими під час досудового слідства особами, які діяли за попередньою змовою групою осіб. Відразу після цього ОСОБА_6 та невстановлена під час досудового слідства особа в присутності ОСОБА_5, ОСОБА_2 та інших невстановлених під час досудового слідства осіб висловили ОСОБА_8 вимогу про передачу їм грошових коштів в сумі 20 000 доларів США, що в перерахунку на гривні по курсу НБУ, із розрахунку 1 долар США дорівнює 27 гривнам 03 копійкам, складає 540 600 гривень, а після цього стали наносити численні удари руками та ногами по голові та тулубу потерпілого ОСОБА_9, внаслідок яких він впав на землю. Потім, ОСОБА_6, продовжуючи спільні злочинні дії, дістав власний складний ніж та погрожуючи насиллям, яке є небезпечним для життя та здоров’я ОСОБА_8, повідомив останньому, що буде його різати. Відразу після цього ОСОБА_6, продовжуючи спільні злочинні дії, спрямовані на вимагання грошових коштів у ОСОБА_8, в присутності ОСОБА_5, ОСОБА_2 та інших невстановлених під час досудового слідства осіб, вищевказаним ножем порізав праве вухо потерпілого ОСОБА_8, чим заподіяв йому тілесні ушкодження та подавив волю до подальшого супротиву. Потім ОСОБА_6, продовжуючи спільні злочинні дії, спрямовані на вимагання грошових коштів у ОСОБА_8, в присутності ОСОБА_5, ОСОБА_2 та інших невстановлених під час досудового слідства осіб знову висловив ОСОБА_8 вимогу надати грошові кошти, на що потерпілий ОСОБА_8 внаслідок застосованого насилля, небезпечного для життя та здоров’я, вимущено погодився.
Після цього, ОСОБА_5, ОСОБА_2та ОСОБА_6, продовжуючи спільні злочинні дії, примусово посадили ОСОБА_8 до автомобіля «Soveast», державний номерний знак НОМЕР_1, 2007 року випуску, на якому під керуванням ОСОБА_2 відвезли до будинку № 66 по вул. Гризодубової в м. Мелітополі Запорізької баласті, де потерпілий ОСОБА_8 під наглядом ОСОБА_5., ОСОБА_2 та ОСОБА_6 зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_10, у якого взяв в борг 10 000 гривень, які в подальшому передав ОСОБА_6 Відразу після цього ОСОБА_6, продовжуючи спільні злочинні дії, знову висловив ОСОБА_8 вимогу про передачу їм решти грошових коштів, в протилежному випадку висловив погрозу застосування до потерпілого насилля. Внаслідок вищевказаних спільних злочинні дії ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 та застосованого відносно нього насилля, небезпечного для життя та здоров’я, ОСОБА_8 погодився віддати грошові кошти, які знаходились у нього за місцем мешкання.
Після цього, приблизно о 15-00 годині того ж дня ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_6, продовжуючи спільні злочинні дії, примусово посадили ОСОБА_8 до автомобіля «Soveast», державний номерний знак НОМЕР_1, 2007 року випуску, на якому під керуванням ОСОБА_2 відвезли за місцем мешкання до ІНФОРМАЦІЯ_4, де потерпілий ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_7 про скоєння відносно нього вимагання, взяв грошові кошти в сумі 2750 доларів США, що в перерахунку на гривні по курсу НБУ, із розрахунку 1 долар США дорівнює 27 гривнам 03 копійкам, складає 74 332 гривень 50 копійок, які належать ОСОБА_7
Потім ОСОБА_8 повернувся до ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_6, які продовжуючи спільні злочинні дії, примусово посадили ОСОБА_8 до автомобіля «Soveast», державний номерний знак НОМЕР_1, 2007 року випуску, на якому під керуванням ОСОБА_2 відвезли на вулицю ОСОБА_11 в м. Мелітополі Запорізької баласті, де потерпілий ОСОБА_8 в присутності ОСОБА_5 та ОСОБА_2 передав вищевказані 2750 доларів США ОСОБА_6 Відразу після цього, ОСОБА_6, продовжуючи спільні злочинні дії, примусово вивів ОСОБА_8 із автомобіля, завдав останньому декілька ударів руками по обличчю, внаслідок яких потерпілий впав і, діючи за попередньою змовою групою осіб, висловив ОСОБА_8 вимогу про передачу їм решти грошових коштів. В протилежному випадку висловив погрозу застосування до потерпілого насилля. Внаслідок вищевказаних спільних злочинних дій ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 та застосованого відносно потерпілого насилля, небезпечного для життя та здоров’я, ОСОБА_8 погодився віддати грошові кошти, які знаходились у нього за місцем мешкання.
Після цього, приблизно в 15 годині того ж дня ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_6, продовжуючи спільні злочинні дії, примусово посадили ОСОБА_8 до автомобіля «Soveast», державний номерний знак НОМЕР_1, 2007 року випуску, на якому під керуванням ОСОБА_2 відвезли за місцем мешкання до ІНФОРМАЦІЯ_4, де потерпілий ОСОБА_8 разом з ОСОБА_5 зайшли до двору будинку і зустрілись з ОСОБА_7 ОСОБА_5, продовжуючи спільні злочинні дії, висловив на адресу ОСОБА_7 погрозу застосування до неї насилля у разі виклику працівників поліції. Після цього, ОСОБА_8 взяв за місцем мешкання грошові кошти в сумі 21 000 грн, які належать ОСОБА_7 та вийшов з двору разом з ОСОБА_5, якому на вулиці Мечникова в м. Мелітополі Запорізької області передав 21 000 гривень.
Таким чином, ОСОБА_5, діючи повторно, разом з ОСОБА_2, ОСОБА_6 та невстановленими під час досудового розслідування особами, з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, за попередньою змовою групою осіб, у поєднані з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, вимагали та отримали від потерпілого ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 105 332 гривні 50 копійок, що є значним розміром, чим спричинили потерпілій ОСОБА_7 майнового збитку в сумі 95 332 гривні 50 копійок та потерпілому ОСОБА_8 матеріального збитку на суму 10000 гривень.
Своїми умисними діями ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 3 ст. 189 КК України, що кваліфікується як вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, його близькими родичами, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди потерпілому, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи.
Відомості про вказане правопорушення 27.02.2019 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019080140000578 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст.189 КК України.
Підозра у вчиненні злочину ОСОБА_2 обґрунтована наступними доказами, зібраними під час досудового розслідування: показаннями потерпілого ОСОБА_8, ОСОБА_7, свідка ОСОБА_10; протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5, з подальшим вилученням у нього грошових коштів, здобутих злочинним шляхом; протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_6, з подальшим вилученням у нього грошових коштів, здобутих злочинним шляхом; протоколами огляду місця події, предметів; речовими доказами – грошовими коштами, автомобілем «Soveast», державний номерний знак НОМЕР_1, 2007 року випуску; іншими матеріалами кримінального провадження.
В клопотанні слідчий просить застосувати запобіжний захід відносно ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, оскільки він підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, передбаченого ст.189 ч.3 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років із конфіскацією майна. Крім того, усвідомлюючи тяжкість, резонанс та суспільну небезпеку вчиненого злочину та невідворотності покарання за його вчинення, буде переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, чим перешкоджатиме встановленню істини по справі. Крім того, під час вчинення кримінального правопорушення один із учасників злочину висловлював погрози до потерпілої ОСОБА_7 про неповідомлення про скоєний злочин поліції, а тому, є ризик того, що підозрюваний перебуваючи на волі буде незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, інших підозрюваних, які не встановленні під час досудового слідства на даний момент, тим самим перешкоджатиме встановленню істини в кримінальному провадженні. Є також ризик того, що ОСОБА_2 вчинить інше кримінальне правопорушення чи продовжить кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Він не працює та не має законного джерела доходів, а тому, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_2 буде ухилятися від кримінального покарання, переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_2 може вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжить кримінальне правопорушення у якому підозрюється; переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, інших підозрюваних, які не встановленні під час досудового слідства на даний момент, перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом.
Підозрюваний ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що він себе винним в скоєнні злочину не визнає. Його попросив ОСОБА_6 повести до м.Мелітополя. Він взяв у товариша автомобіль і повіз ОСОБА_6 в м.Мелітополь. Міста він не знає, куди йому говорив ОСОБА_6 їхати, туди він і їхав. Грошей він ні в кого не вимагав, сидів у автомобілі і нічого не бачив. Просить обрати відносно нього більш м’який запобіжний захід, з клопотанням слідчого не згоден.
Захисник ОСОБА_3, враховуючи думку підозрюваного, теж заперечував в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає, що підозра необґрунтована, ОСОБА_2 раніше не судимий, є студентом 3 курсу 1-го медичного факультету Запорізького ДМУ, за місцем навчання та мешкання характеризується позитивно, має стійкі соціальні зв’язки, а тому, відносно нього можливо застосувати більш м’який вид запобіжного заходу у вигляді тримання під домашнім арештом.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши слідчого, підозрюваного, думку прокурора, який підтримав клопотання, захисника, який заперечував проти клопотання слідчого, суд вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.
Як вбачається із наданих суду матеріалів кримінального провадження ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у скоєнні вищезазначеного злочину.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
В рішеннях Європейського суду з прав людини, зазначається, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
Відтак, посилання сторони захисту на відсутність у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованих кримінальних правопорушень та недоведеність вини підозрюваного не заслуговують на увагу.
З огляду на вищенаведене, приходжу до висновку про наявність у кримінальному провадженні обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
Але, не всі ризики, на які посилається слідчий підтверджені відповідними матеріалами. Слідчим не доведена наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, а також те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, пов'язаним із перешкоджанням здійсненню кримінального провадження у будь - якій формі. Слідчий суддя вважає, що з ризиків, заявлених у клопотанні слідчого, доведеним є існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ризику того, що ОСОБА_2, усвідомлюючи тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення та можливе покарання, може переховуватись від органу досудового розслідування або суду.
Ні в матеріалах клопотання, ні в поясненнях слідчого та висновку прокурора не зазначені конкретні обставини, які б свідчили про наявність ризиків, які б обумовлювали застосування лише триманням під вартою.
Дійсно ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.189 КК України, але він раніше не судимий, характеризується позитивно, є студентом 3 курсу 1-го медичного факультету Запорізького ДМУ, за місцем навчання та мешкання характеризується позитивно,за місцем свого мешкання проживає разом із батьками, тобто, має стійкі соціальні зв’язки.
Таким чином, слідчим та прокурором не доведено наявність всіх передбачених законом підстав для застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 194 КПК України слідчий суддя має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов’язки, передбачені ч.5 цієї статті.
Враховуючи наявність підстав, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування до підозрюваного запобіжного заходу слідчий суддя вважає, що до ОСОБА_2 слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Беручи до уваги вищевикладене наявні підстави для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арештута покладення на підозрюваного обов’язків, передбачених ст.194 ч.5 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, КПК України, суд
У Х В А Л И В:
Клопотання слідчого СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем його мешкання за адресою: АДРЕСА_2, із забороною покидати місце мешкання у період часу з 20 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин наступної доби, строком на 60 діб, без застосування засобів електронного контролю.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов’язки:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
- не відлучатись з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та навчання;
- не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої.
Визначити строк дії ухвали слідчого судді тривалістю 60 діб до 30 квітня 2019 року включно.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання Олександрівському ВП Дніпровського відділу поліції м.Запоріжжя.
Олександрівському ВП Дніпровського відділу поліції м.Запоріжжя негайно поставити на облік ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ:
Судове рішення № 80239374, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області було прийнято 01.03.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 320/1654/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: