Ухвала суду № 80237602, 25.02.2019, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/3072/19

Провадження № 1-кс/234/1591/19

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

25 лютого 2019 року м. Краматорськ

Слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області Заборський В.О., за участю секретаря судового засідання Сторчай А.Д., прокурора Крамаренко В.О., слідчого Губенко А.М., підозрюваного ОСОБА_1, захисника Даншина С.О., в рамках кримінального провадження №12015050230001516 від 23.08.2015 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Донецькій області Губенко А.М., погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури Донецької області Крамаренко В.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Слов’янська Донецької області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, працюючого виконуючим обов'язки ТОВ «Сударь», зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,

В С Т А Н О В И В:

25.02.2019 року старший слідчий Губенко А.М. звернулася до суду з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком на 60 днів.

Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, наявністю ризиків передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливістю переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та неможливістю застосувати більш м'який запобіжний захід. Наявність зазначених ризиків встановлена органом досудового розслідування з урахуванням того, що підозрюваний з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а саме покинути територію України. Після вчинення розбійного нападу на потерпілого підозрюваний намагався втекти з місця події. Досудовим розслідуванням встановлено, що вчинення розбійного нападу планувалось із застосуванням зброї, інших спеціально підшуканих для вчинення розбою предметів, зокрема спеціально придбані для вчинення злочину мобільні телефони, ножи, дерев'яні битки тощо, які станом на день складання даного клопотання не віднайдені у повному обсязі, а тому перебуваючи на свободі підозрюваний як особисто, так і доручаючи іншим особам може знищити вказані речі. Крім того, підозрювані тривалий час готували вчинення розбійного нападу на потерпілого, під час якого обговорювалось застосування фізичного насильства, у тому числі зброї та безпосередньо розбійний напад супроводжувався застосуванням насильства по відношенню до нього, що охоплювалось єдиним спільним умислом усіх підозрюваних, тому існує ризик впливу на потерпілого.

В судовому засіданні прокурор Крамаренко В.О. та старший слідчий Губенко А.М.. підтримали клопотання та просили його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 та захисник Даншин С.О. просили у задоволенні клопотання слідчого відмовити та обрати інший запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, а саме нічний домашній арешт або особисту поруку ОСОБА_5 та ОСОБА_6, оскільки ризики зазначені в клопотанні належними доказами не підтверджені, а ОСОБА_1 працює, має міцні соціальні зв'язки, має на утриманні неповнолітню доньку та маму пенсіонерку. Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що до інкримінованого злочину він не має жодного відношення, що можуть підтвердити свідки.

Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали клопотання, якими обґрунтовується необхідність застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначене клопотання підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, згідно витягу, відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ч.3,4 ст.187 КК України внесені до ЄРДР за №12015050230001516 від 23.08.2015 року та 07.02.2019 року.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 22.02.2019 року, ОСОБА_1 затримано 22.02.2019 року о 19-30 год..

23.02.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру, згідно якої приблизно на початку січня 2019 року ОСОБА_7 та ОСОБА_1 домовились про вчинення розбійного нападу на ОСОБА_8, до вчинення якого залучили ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які надали свою згоду на участь в розбійному нападі на ОСОБА_8. З метою спостереження та переслідування потерпілого, ОСОБА_1 задіяв автомобіль марки ВАЗ 11193 «Калина», д.н.з. НОМЕР_1, належний його батькові ОСОБА_11. З метою конспірації, ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 придбали мобільні телефони та сім-картки, які мали намір використати лише при розбійному нападі на ОСОБА_8. 22.02.2019 року, згідно розробленого плану, з метою вчинення злочину, ОСОБА_9, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 подзвонив ОСОБА_8, та запропонував зустрітися для обміну раніше обумовленої суми. Згідно розробленого ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 плану, останній безпосередньо повинен був підійти до автомобіля ВАЗ 2109, д.н.з. НОМЕР_2, який належить ОСОБА_8 та під приводом обміну грошових коштів сісти до автомобілю та здійснити напад. ОСОБА_10, в свою чергу, повинен був допомогти ОСОБА_9 в нападі на ОСОБА_8. Згідно плану ОСОБА_1 повинен був стежити за зовнішньою обстановкою та в разі необхідності подати знак ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про можливу небезпеку, а ОСОБА_7 повинен був знаходитися за кермом автомобіля марки ВАЗ 11193 «Калина», д.н.з. НОМЕР_1, та забезпечити швидкий та безперешкодний виступ з місця злочину. Реалізуючи свій злочинний намір, приблизно о 15.00 год. 22.02.2019 року ОСОБА_9, згідно раніше розробленого плану, зателефонував ОСОБА_8 та запросив останнього приблизно о 18.00 год. приїхати на майданчик напроти будинку № 61 по вул. Вокзальній у м. Слов'янську для обміну грошових коштів. 22.02.2019 року ОСОБА_8 прибув на зазначене місце, де приблизно у 18-03 год. в його автомобіль на переднє сидінні сів ОСОБА_9, та з метою придушення волі до опору наніс удар кулаком в обличчя ОСОБА_8, а ОСОБА_10, який знаходився поблизу та повинен був надати допомогу ОСОБА_9, з метою подолання опору потерпілого, також через передні пасажирські двері став наносити удари ОСОБА_8. Таким чином ОСОБА_9 та ОСОБА_10 завдали ОСОБА_8 численних ударів кулаками в голову та по різним частинам тіла, висловлюючи при цьому погрози вбивством та одночасно намагаючись вихопити пакет з грошовими коштами в сумі 1 424 500 гривень, який знаходився між передніми сидіннями автомобіля. Під час нападу ОСОБА_8 короткочасно втратив свідомість. Протиправні дій ОСОБА_9 та ОСОБА_10 були припинені співробітниками поліції, а ОСОБА_1 побачивши, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 затримують співробітники поліції зник з місця події, де він здійснював нагляд за обстановкою та намагався втекти з міста на автомобілі марки «NISSAN QASHQAI», д.н.з НОМЕР_3, власником якого є його мати - ОСОБА_6, але був затриманий співробітниками поліції. ОСОБА_7 з метою уникнення кримінальної відповідальності залишив місце злочину та перебуваючи за кермом автомобіля марки ВАЗ 11193 «Калина», д.н.з. НОМЕР_1, почав рух по вул. Артема в напрямку автовокзалу у м. Слов'янськ Донецької області, де був затриманий співробітниками поліції.

Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування попередньо кваліфіковано за ч.4 ст.187 КК України, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, спрямований на заволодіння майном в особливо великих розмірах.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Крім того, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого та інші відомості.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Слідчий суддя, на підставі вищенаведеного поняття, вважає, що існування обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України підтверджується доказами, зібраними під час досудового розслідування, зокрема: заявою потерпілого про вчинення відносно нього кримінального правопорушення; медичною довідкою №116 від 23.02.2019 року міського цілодобового травмпункту «Міської лікарні» №3, щодо діагнозу ОСОБА_8; рапортом заступника начальника відділу УСР ГУНП в Донецькій області від 25.02.2019 року; протоколом огляду місця події від 22.02.2019 року за участю потерпілого ОСОБА_8; протоколом допиту потерпілого від 23.02.2019 року; протоколом огляду речей, вилучених під час огляду місця події від 22.02.2019 року; протоколом обшуку автомобілю ВАЗ 11193, реєстраційний номер НОМЕР_1 від 22.02.2019 року; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_7 від 22.02.2019 року; протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_7 від 23.02.2019 року; протоколом додаткового допиту потерпілого від 24.02.2019 року; протоколом огляду документа - оптичного носія від 25.02.2019 року.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та відповідно до процедури, встановленої законом.

У кожному випадку суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.

На думку суду, обставинами, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який виправдовує виняток із загальної норми про повагу до свободи людини є непоправні наслідки інкримінованого підозрюваному злочину, оскільки відповідно до ст.3 Конституції України, людина, її життя та здоров'я є найвищими соціальними цінностями.

Як вбачається з досліджених судом клопотання і матеріалів, які його обґрунтовують, ОСОБА_1 органом досудового розслідування підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину.

При обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, з огляду на суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у вчинені якого він підозрюється, тяжкість покарання, яке загрожує у разі визнання його винним у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, враховуючи ту обставину, що підозрюваний має задовільний стан здоров'я, намагався втекти з місця події після вчинення злочину, проживає разом із потерпілим в межах одного міста Слов'янськ, знає його данні, те, що на даній стадії досудового розслідування органом досудового розслідування не виявлені всі докази, які мають значення для даного кримінального провадження, вважає, що існують ризики, передбачений п.1 частини першої ст.177 КПК України, а саме того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та незаконно впливати на потерпілого.

Наявність обґрунтованої підозри вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України та наявність ризиків, передбачених пунктами 1,2,3 ч.1 ст. 177 КПК України, є визначеною законом підставою застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Однак з огляду на конкретні обставини справи, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, яке було вчинено із застосування насильства та погрозою вбивства, тому слідчий суддя вважає за недоцільне визначати розмір застави, оскільки такий запобіжний захід не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.

З огляду на вищезазначене, слідчий суддя вважає, що на даній стадії досудового розслідування відсутні підстави для застосування інших більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, в тому числі і особистої поруки.

Таким чином, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати винятковий запобіжний захід - тримання під вартою без визначення застави.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 309 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Донецькій області Губенко А.М. - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів в ДУ «Бахмутська установа виконання покарань» (№6).

Дата закінчення дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - 22 квітня 2019 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, а особою, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії ухвали.

Слідчий суддя В.О. Заборський