Ухвала суду № 80236396, 04.03.2019, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/7/19

Провадження №2-з/148/3/19

У Х В А Л А

про забезпечення позову

04 березня 2019 року м.Тульчин

Суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Ковганич С.В., отримавши та розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову по справі за його позовом до Печерської сільської ради Тульчинського району Вінницької області та ОСОБА_2, за участі третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішень Печерської сільської ради Тульчинського району Вінницької області, про скасування реєстрації права власності, про визнання права власності на будівельний матеріал, використаний під час будівництва фундаменту житлового будинку, про визнання спадкоємця особою, до якої перейшли права та обов'язки забудовника.

В порядку забезпечення позову ОСОБА_1 просить накласти арешт на земельну ділянку загальною площею 0,1000 га, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташовану за адресою: вул.Шкільна, 63 в с.Печера, кадастровий номер 0524385200:03:000:0695, яка належить на праві власності ОСОБА_2, оскільки дана земельна ділянка належала його батьку ОСОБА_4 і будь-які дії ОСОБА_2 направлені на розпорядження вказаною земельною ділянкою можуть перешкодити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.

Ознайомившись з даною заявою та матеріалами справи, вважаю, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову суд ( суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх позовних вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про відповідача, а також відповідність забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв’язку із застосуванням відповідних заходів.

З аналізу норм чинного законодавства вбачається, що обов'язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, яке допускається на протязі всього терміну розгляду справи, є обґрунтована наявність такої необхідності. Суд, виходячи з конкретних доказів, повинен встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Судом перевірено аргументованість заяви про забезпечення позову щодо застосовування заходів забезпечення позову, зазначених позивачем та не встановлено реальної небезпеки, за якої невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення, або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду.

Крім того, позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч.2 ст. 149 ЦПК України, ним висловлені лише припущення.

Суд приходить до висновку, що підстави для забезпечення позову відсутні, оскільки до заяви про забезпечення позову не долучено доказів на підтвердження вказаних в заяві обставин.

Окрім цього, подана ним позовна заява, викладена у новій редакції із збільшенням позовних вимог, ухвалою суду від 04.03.2019 залишена без руху до усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.149, 150, 153 ЦПК України, суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Копію ухвали до відома направити учасникам справи.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання шляхом подачі апеляційної скарги через Тульчинський районний суд Вінницької області. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: