Ухвала суду № 80236150, 05.03.2019, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/3658/18

Провадження №:2/138/281/19

УХВАЛА

Іменем України

05 березня 2019 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Лисенко Т.Ю.,

за участю: секретаря судового засідання Коняги В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Адміністрації Державної прикордонної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б.Хмельницького до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов’язаних з утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області із даним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Адміністрації Державної прикордонної служби України витрати, пов’язані з утриманням відповідача у Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Б.Хмельницького, у сумі 72367,46 грн. Заявою від 18.02.2019 позивач зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача витрати у сумі 71001,87 грн.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 08.01.2019 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати у спрощеному позовному провадженні із повідомленням (викликом) сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву, а третій особі – для подання пояснень щодо позову та призначено розгляд справи по суті.

05.02.2019 до суду надійшов відзив представника відповідача адвоката ОСОБА_2 на позовну заяву, в якому представник відповідача позов не визнав та просив у позові відмовити. Відзив мотивований тим, що розрахунок суми витрат здійснений позивачем з порушеннями і ціна позову не відповідає фактичним витратам, понесеним позивачем. Також представник відповідача вважає, що Адміністрація Державної прикордонної служби України не є належним позивачем у даному спорі, оскільки саме Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б.Хмельницького, яка є юридичною особою, здійснювала утримання відповідача під час його навчання. Крім цього, відповідач не відмовляється відшкодувати позивачу понесені на його навчання витрати, а надав письмове зобов’язання сплатити такі витрати протягом 3 років.

18.02.2019 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить позов задовольнити повністю. Вважає, що позов є обґрунтованим та доведеним, а відзив представника відповідача є безпідставним.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, подав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, подав суду заяву про розгляд справи без його участі, вважає, що позов необхідно задовольнити.

Відповідач та його представник адвокат ОСОБА_2, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з’явились без повідомлення причин неявки.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до такого.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Згідно із ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Частиною 1 ст. 4 КАС України визначено, що адміністративне судочинство - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення публічно-правового спору, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов’язує надавати такі послуги виключно суб’єкта владних повноважень, і спір виник у зв’язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб’єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв’язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб’єкта владних повноважень або іншої особи.

Частиною 4 ст. 5 КАС України передбачено, що суб’єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

За змістом ч. 6 ст. 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів), є одним із видів військової служби в Україні.

З системного аналізу даних норм закону вбачається, що навчання курсантів вищих військових навчальних закладів є публічною службою.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад'юнктів і докторантів.

З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Контракт про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського або офіцерського складу після закінчення навчання укладається між громадянином та державою, від імені якої виступає уповноважений орган військового управління Збройних Сил України або іншого військового формування, для потреб якого він проходить підготовку, на строк, передбачений абзацами третім і шостим частини другої статті 23 цього Закону.

Курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 частини п’ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Як вбачається із матеріалів цивільної справи, зокрема, з витягу з наказу № 15-ос від 15.01.2018 ОСОБА_1, перебуваючи на посаді, що відноситься до публічної служби, був звільнений з військової служби за п. «є» ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», не відслуживши 5 років після закінчення вищого військового навчального закладу, яким є Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б.Хмельницького.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що спір, який виник між сторонами, підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такий, що пов'язаний з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, пов’язаний з питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов’язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після звільнення особи з публічної служби.

Водночас слід зазначити, що у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів ст. 19 КАС України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.

Така правовий висновок визначений в постанові ОСОБА_3 Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 804/285/16.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 255 ч. 1 п. 1, 256 ч. 1, 2, 258-261 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у цивільній справі за позовом Адміністрації Державної прикордонної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б.Хмельницького до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов’язаних з утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі.

Роз’яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесений до юрисдикції Вінницького окружного адміністративного суду.

Роз'яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення або складення, шляхом подання апеляційної скарги через Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області. Учасник справи якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Т.Ю. Лисенко