Рішення № 80235619, 26.02.2019, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

26 лютого 2019 року м. Чернігів справа № 927/7/19

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, за участю секретаря судового засідання Степаненко К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали позовної заяви за позовом Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 14005, м. Чернігів, проспект Миру, 49 – аДо Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» 14000, м. Чернігів, вул. Гонча, 40про стягнення 10 710 грн. 00 коп.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 – зав. юр. сектору, дов. від 10.07.2018р. № 01-14/1557

від відповідача: ОСОБА_2 – адвокат, дов. від 04.01.2019р. № 41/134

В судовому засіданні 26.02.2019р., на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

08 січня 2019 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» про стягнення 10 710,00 грн. пені за прострочення сплати штрафу, нарахованої за період з 04.04.2018р. по 24.04.2018р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем встановленого двомісячного строку для сплати штрафу, нарахованого за вчинення товариством правопорушення, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 10.01.2019р., зокрема:

прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі;

постановлено здійснювати розгляд позовної заяви за правилами загального позовного провадження;

призначено розгляд позовної заяви в підготовчому судовому засіданні на 05.02.2019р.;

встановлений процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву – протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, зміст та порядок подання якого повинні відповідати ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

17 січня 2019 року, у встановлений господарським судом процесуальний строк, відповідачем до Господарського суду Чернігівської області поданий відзив від 16.01.2019р. № 3 на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що товариство не погоджується з позовом, вважаючи його незаконним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Зокрема, відповідач зауважує на безпідставність, на його думку, включення позивачем в період нарахування пені час між датою прийняття рішення судом першої інстанції (03.04.2018р.) та датою винесення Київським апеляційним господарським судом ухвали про відкриття апеляційного провадження (25.04.2018р.).

21 січня 2019 року позивачем до Господарського суду Чернігівської області подана відповідь від 18.01.2019р. № 75-02/110/115 на відзив, зі змісту якого вбачається, що позивач підтримує свою позицію, викладену ним в позовній заяві, зокрема щодо правомірності нарахування пені у відповідний період.

25 січня 2019 року відповідачем до Господарського суду Чернігівської області подані заперечення від 24.01.2019р. № 52 на відповідь на відзив, якими товариство заперечує проти позовних вимог, вважаючи їх незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 05.02.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 26.02.2019р.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Чернігівське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України зареєстроване 05.01.1994р., про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесені відомості за № 1 064 120 0000 006805.

Публічне акціонерне товариство «Чернігівобленерго» зареєстроване в якості суб’єкта господарювання 22.05.1995р., про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесені відомості за № 1 064 120 0000 001479.

23 листопада 2017 року адміністративною колегією Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України винесено рішення № 02/17-р/к у справі № 02-05/02/17-2016 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (надалі – Рішення), яким визнано, що відповідач вчинив порушення, передбачене п. 4 ч. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді невиконання зобов’язання, встановленого п. 3 рішення адміністративної колегії Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.11.2015р. № 17-р/к у справі № 02-05/17/2015.

За вказане вище порушення, позивачем вирішено накласти на відповідача штраф у розмірі 34 000,00 грн. При цьому, позивач повідомив відповідача про те, що штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання копії рішення про накладення штрафу, а також про можливість оскарження Рішення до Господарського суду Чернігівської області у двомісячний строк з дня одержання його копії.

27 листопада 2017 року супровідним листом від 27.11.2017р. № 01-14/2972 позивачем на адресу відповідача була направлена копія Рішення, яка отримана останнім 28.11.2017р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1400035261771. При цьому, позивач повторно звернув увагу відповідача на необхідність сплати штрафу у двомісячний строк з дня одержання Рішення; одночасно позивач повідомив товариство про те, що відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.

Частиною 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 січня 2018 року відповідач звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовною заявою від 19.01.2018р. № 41/340 про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23 листопада 2017 року № 02/17-р/к у справі № 02-05/02/17-2016.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.01.2018р. вказана вище позовна заява відповідача прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 03.04.2018р. по справі № 927/61/18 в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним вище рішенням Господарського суду Чернігівської області від 03.04.2018р., 06 квітня 2018 року відповідач через суд першої інстанції подав апеляційну скаргу, за якою ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2018р. відкрито апеляційне провадження.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2018р. апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства залишена без задоволення, рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.04.2018р. по справі № 927/61/18 – без змін.

Постановою Верховного Суду від 09.10.2018р. касаційна скарга Публічного акціонерного товариства залишена без задоволення, рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.04.2018р. та постанова Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2018р. – без змін.

Згідно з ч. 2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

За змістом ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Отже, вказане вище рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.04.2018р. по справі № 927/61/18 набрало законної сили 21.06.2018р.

У відповідності з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В той же час, ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, – при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах – позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Враховуючи те, що у справі № 927/61/18 та у даній справі приймають участь ті ж самі сторони, факти, встановлені у рішенні від 03 квітня 2018 року у справі № 927/61/18, є преюдиціальними, а тому обставини правомірності винесення адміністративною колегією Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 23 листопада 2017 року рішення № 02/17-р/к у справі № 02-05/02/17-2016 у межах даної справи не потребують доказування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вищевказане рішення органу Антимонопольного комітету України на момент винесення даного рішення є чинним та в силу ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» є обов’язковим до виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Аналогічний строк встановлений і Рішенням.

Частинами 1 – 2 ст. 62 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що строки, в межах яких вчиняються відповідні дії, зокрема при розгляді заяв про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб’єктів господарювання, при розгляді справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції тощо, встановлюються законодавством про захист економічної конкуренції, а також органами Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України. Зазначені строки визначаються календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу.

Перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.

Строк, який обчислюється місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, який обчислюється місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця.

У разі, коли останній день припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.

Як вже було вказано вище, Рішення отримано відповідачем 28.11.2017р., а тому товариство мало сплатити штраф в сумі 34 000,00 грн. до 29.01.2018р. включно.

Як вбачається з матеріалів справи, фактично штраф був сплачений відповідачем 22.06.2018р. (платіжне доручення № 12387 від 22.06.2018р. на суму 34 000,00 грн., примірник якого супровідним листом від 25.06.2018р. № 41/3593 був направлений на адресу позивача та отриманий останнім 25.06.2018р.).

У зв’язку з простроченням сплати штрафу з посиланням на ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» позивач просить стягнути з відповідача 10 710,00 грн. пені, нарахованої за період з 04.04.2018р. по 24.04.2018р.

Листом від 11.07.2018р. № 01-14/1577 позивач повідомив відповідача про необхідність сплати пені в сумі 10 710,00 грн., оскільки штраф в сумі 34 000,00 грн. сплачений з порушенням встановлених чинним законодавством України, а також Рішенням, строків.

В свою чергу, відповідач листом від 19.07.2018р. № 41/4053 повідомив позивача про відсутність, на його думку, підстав для нарахування пені.

Заперечення відповідача щодо безпідставного нарахування позивачем пені у період з моменту прийняття рішення судом першої інстанції до винесення апеляційним судом ухвали про відкриття апеляційного провадження залишається поза увагою суду, виходячи з наступного:

частиною 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Аналіз вказаних вище положень ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» свідчить про те, що в них в імперативній формі визначені періоди зупинення нарахування пені у разі прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням органу Антимонопольного комітету України, а саме: час розгляду господарським судом справи про визнання недійсним такого рішення та час перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду.

За загальними правилами господарського процесу, розгляд господарським судом справи, зокрема про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, розпочинається з дня винесення господарським судом першої інстанції ухвали про відкриття провадження у справі та закінчується у день прийняття за результатами вирішення господарського спору по суті відповідного рішення. В свою чергу, перегляд такого рішення (постанови) господарського суду розпочинається з моменту прийняття судом апеляційної (касаційної) інстанції відповідної скарги на судове рішення, та закінчується в момент прийняття постанови за результатами розгляду такої скарги.

Відтак, період, у якій розгляд справи чи перегляд судового рішення (постанови) не здійснювався, не включається у період часу, протягом якого зупиняється нарахування пені за прострочення сплати штрафу.

Крім того, суд звертає увагу, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.04.2018р. у справі № 927/61/18 набрало законної сили з 21.06.2018р., проте, як встановлено судом вище, штраф відповідачем сплачений лише 22.06.2018р.

За таких обставин суд приходить до висновку про правомірність нарахування позивачем пені у період з 04.04.2018р. по 24.04.2018р. включно.

Перевіривши правильність нарахування позивачем пені, судом встановлено, що розрахунок відповідає фактичним обставинам справи та здійснений з дотриманням вимог чинного законодавства в частині граничного розміру та строків нарахування пені.

Згідно приписів ч. 7, 9 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку. Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт прострочення сплати відповідачем накладеного на нього за порушення законодавства про захист економічної конкуренції штрафу, доказів сплати пені у добровільному порядку відповідач на момент винесення рішення суду не надав, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача в доход державного бюджету 10 710,00 грн. пені за прострочення сплати штрафу є правомірною і задовольняється судом в повному обсязі.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими, у зв’язку з чим їх належить задовольнити у повному обсязі і з відповідача у доход державного бюджету має бути стягнуто 10 710,00 грн. пені за прострочення сплати штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання до суду даної позовної заяви позивачем було сплачено 1 762,00 грн. судового збору, який покладається на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. 56, 60, 62 Закону України «Про захист економічної конкуренції», ст. 74, 75, 129, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» (14000, м. Чернігів, вул. Гонча, 40, код 22815333) в доход Державного бюджету України (одержувач: УК в м. Чернігові/21081100; код ЄДРПОУ одержувача: 38054398; р/р 31112106025002; Банк одержувача: Казначейство України (ЕАП); МФО 899998; код платежу (КБКД): 21081100) 10 710 грн. 00 коп. пені.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» (14000, м. Чернігів, вул. Гонча, 40, код 22815333) на користь Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (14005, м. Чернігів, проспект Миру, 49 – а, код 21404813) 1 762 грн. 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено 05.03.2019р.

Суддя А.С.Сидоренко