Рішення № 80233955, 25.02.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.02.2019Справа № 910/15561/18Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НіК"

до Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

про стягнення 202 763,52 грн.

Представники сторін:

від позивача: Духницький А.М., довіреність б/н від 01.01.2019;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НіК» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про стягнення 202 763,52 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що на виконання умов Договору №22915/31-15 про закупівлю робіт від 09.12.2015 ним було власними силами виконано роботи зі встановлення вузлів обліку теплової енергії на вводах житлових будинків (будівельно-монтажні роботи), вартість яких складає 4182220,75 грн., проте Публічне акціонерне товариство "Київенерго" належним чином не виконано своїх зобов'язань з оплати таких робіт, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 189527,86 грн. Крім того, за неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань позивачем нараховано за період з 08.03.2018 по 19.11.2018 3% річних у розмірі 4003,45 грн. та інфляційні втрати у розмірі 9232,21 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.12.2018.

14.12.2018 представником позивача подано клопотання про долучення документів.

У судове засідання 17.12.2018 представники позивача з'явились, представник відповідача не з'явився.

За результатами судового засідання 17.12.2018 судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 21.01.2019.

18.01.2019 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказує, що строк оплати не настав, оскільки сторони домовились, що остаточні розрахунки проводяться на підставі підписаного акта приймання об'єкта в експлуатацію, в той час як такий акт в матеріалах справи відсутній. Оскільки, на думку відповідача, строк оплати за виконані роботи не настав, то відповідно Публічним акціонерним товариством "Київенерго" не прострочено свого зобов'язання з оплати виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Нік" робіт, а тому відсутні підстави для застосування до нього такої міри відповідальності, як нарахування 3% річних та інфляційних втрат. Крім того, відповідач просив суд поновити строк для подання відзиву, мотивуючи його пропуск тим, що має місце фактична зміна місця розташування працівників та документації ПАТ "Київенерго" та непомірне навантаження на співробітників відповідача, зокрема, дирекцію з правового забезпечення, внаслідок зменшення персоналу за рахунок переведення частини працівників до КП "Київтеплоенерго".

У судове засідання 21.01.2019 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився.

За результатами судового засідання, судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 11.02.2019, яку занесено до протоколу судового засідання.

04.02.2019 представником позивача подано відповідь на відзив.

11.02.2019 представником позивача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судове засідання 11.02.2019 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився.

За результатами судового засідання, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 25.02.2019, яку занесено до протоколу судового засідання.

У судове засідання 25.02.2019 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням №0103048555016, відповідно до якого, ухвала суду від 11.02.2019 отримана представником відповідача - 14.02.2019.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Зважаючи на викладене, оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи належне повідомлення всіх учасників справи про дату, час та місце судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 25.02.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

09 вересня 2015 між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» (далі - замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нік» (далі - підрядник, позивач) укладено Договір про закупівлю робіт № 22915/31-15 (далі - Договір), за умовами якого підрядник зобов'язується у 2015 році за завданням замовника виконати на свій ризик та своїми силами роботи, зазначені в п. 1.2 договору, поставити обладнання, а замовник прийняти і оплатити виконані роботи та поставлене обладнання.

Відповідно до п. 1.2 Договору найменування робіт: «Встановлення вузлів обліку теплової енергії у Печерському та Шевченківському районах міста Києва» далі - роботи.

Ціна цього Договору з урахуванням вихідних даних (Додаток № 1до Договору) становить 4 999 000 грн., у тому числі ПДВ 20% - 833 166,67 грн. (п. 4.1 Договору).

У відповідності до п. 4.2 Договору розмір попередньої оплати здійсненої замовником відображається в довідках про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3 при розрахунках за виконані роботи, поставлене та змонтоване обладнання у розмірі 30% від вартості придбаних підрядником за рахунок попередньої оплати (авансу) матеріальних ресурсів та устаткування (обладнання), які змонтовані у відповідному звітному місяці та враховані в актах приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в і актах приймання-передачі змонтованого обладнання.

Згідно з п. 4.3 Договору для розрахунків за виконані будівельно-монтажні роботи підрядник до 20 числа звітного місяця передає замовнику акти № КБ-2в та до 1 числа місяця, наступного за звітним, довідку КБ-3.

Пунктом 4.4 Договору визначено, що проміжні платежі за виконані будівельно-монтажні роботи та змонтоване обладнання у відповідному місяці проводяться замовником після підписання сторонами актів виконаних робіт за формою КБ-2в, актів приймання-передачі змонтованого обладнання, довідки КБ-3 у розмірі 80% від суми, зазначеної у довідці КБ-3, з відтермінуванням платежу на 30 календарних днів від дня підписання замовником таких актів з урахуванням раніше перерахованої попередньої оплати.

Остаточний розрахунок за Договором проводиться замовником після завершення всього комплексу робіт, надання актів виконаних робіт та повного комплекту технічної документації для введення об'єкта в експлуатацію, а також усунення усіх недоробок в процесі приймання виконаних робіт (у разі необхідності) з відтермінуванням платежу на 30 календарних днів з моменту підписання акта приймання об'єкта в експлуатацію. При невиконанні однієї з перерахованих умов остаточний розрахунок не проводиться до усунення підрядником зауважень замовника (п. 4.5 Договору).

Відповідно до п. 6.1.1 Договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконанні роботи, поставлене та змонтоване обладнання.

29.05.2017 сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до Договору, за умовами якої, сторонами викладено пункти 1.1, 4.5, 5.2, 5.3, 10.1 у новій редакції.

Згідно з п. 1.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 2 від 29.05.2017) підрядник зобов'язується за завданням замовника виконати на свій ризик та своїми силами роботи, зазначені в п. 1.2 договору, поставити обладнання, а замовник прийняти і оплатити виконані роботи та поставлене обладнання.

Відповідно до п. 4.5 Договору (в редакції Додаткової угоди № 2 від 29.05.2017) остаточний розрахунок за Договором проводиться замовником:

- на об'єктах, де підрядником виконується весь комплекс робіт (будівельно-монтажні роботи з встановленням обладнання) - після завершення всього комплексу робіт, надання Актів Кб-2в, довідок КБ-3, Актів приймання-передачі змонтованого обладнання та приймання-передачі повного комплексу технічної документації для введення об'єкта в експлуатацію, а також усунення усіх недоробок в процесі приймання виконаних робіт (у разі необхідності) з відтермінуванням платежу 30 календарних днів з моменту підписання актів приймання об'єкта в експлуатацію. При невиконанні однієї з перерахованих умов остаточний розрахунок не проводиться до усунення підрядником зауважень замовника;

- на об'єктах, де передбачено виконання підрядником будівельно-монтажних робіт без встановлення обладнання - після підписання Актів Кб-2, Довідок КБ-3 та актів постановки вузлів обліку теплової енергії на комерційний облік з відтермінуванням платежу 135 календарних днів з моменту підписання цієї Додаткової угоди.

Пунктами 5.2 та 5.3 Договору (в редакції Додаткової угоди № 2 від 29.05.2017) узгоджено, що термін виконання робіт - до 20.12.2017. Місце виконання робіт: м. Київ, Печерський та Шевченківський райони, згідно з переліком адрес, визначеним у Додатку 2.

Сторони погоджують, що цей Договір набуває чинності з дати настання відкладальної обставини. Під відкладальною обставиною набуття чинності договору (відповідно до ст. 212 ЦК України) сторони розуміють визначення замовником джерела фінансування, що оформлюється рішенням та діє до 29.12.2017, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами зобов'язань (п. 10.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 2 від 29.05.2017).

Як зазначає позивач, ТОВ «Нік» на виконання Договору було виконано роботи загальною вартістю 4 182 220,75 грн., а Публічним акціонерним товариством «Київенерго» оплачено такі роботи частково, а саме - у розмірі 3 992 692,829 грн., однак остаточний розрахунок відповідачем не здійснено, в зв'язку з чим, позивач вимушений був звернутись з позовом до суду.

Відповідач в свою чергу, заперечуючи проти позову, у відзиві на позовну заяву зазначає, що до позовної заяви позивачем не додано акта вводу в експлуатацію обладнання, а отже строк оплати не настав.

Оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Позивач стверджує, а відповідачем у своєму відзиві не заперечувались такі твердження, що на підставі Договору Товариством з обмеженою відповідальністю «Нік» виконано роботи загальною вартістю 4 182 220,75 грн., а Публічним акціонерним товариством «Київенерго» прийнято такі роботи.

Частиною 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього (частина 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, відповідач не заперечує щодо тверджень позивача про виконання ним робіт вартістю 4 182 220,75 грн., а у суду відсутні підстави для сумніву щодо достовірності цих обставин.

Крім того, між сторонами відсутній спір щодо якості та обсягів виконаних позивачем за Договором робіт.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4.5 Договору (в редакції Додаткової угоди № 2 від 29.05.2017) остаточний розрахунок за Договором проводиться замовником:

- на об'єктах, де підрядником виконується весь комплекс робіт (будівельно-монтажні роботи з встановленням обладнання) - після завершення всього комплексу робіт, надання Актів Кб-2в, довідок КБ-3, Актів приймання-передачі змонтованого обладнання та приймання-передачі повного комплексу технічної документації для введення об'єкта в експлуатацію, а також усунення усіх недоробок в процесі приймання виконаних робіт (у разі необхідності) з відтермінуванням платежу 30 календарних днів з моменту підписання актів приймання об'єкта в експлуатацію. При невиконанні однієї з перерахованих умов остаточний розрахунок не проводиться до усунення підрядником зауважень замовника;

- на об'єктах, де передбачено виконання підрядником будівельно-монтажних робіт без встановлення обладнання - після підписання Актів Кб-2, Довідок КБ-3 та актів постановки вузлів обліку теплової енергії на комерційний облік з відтермінуванням платежу 135 календарних днів з моменту підписання цієї Додаткової угоди.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було частково виконано своє зобов'язання з оплати робіт, а саме: у сумі 3 992 692,829 грн.

Фактично спір між сторонами існує щодо визначення моменту, з якого у відповідача виник обов'язок з остаточної оплати виконаних позивачем робіт. Так, позивач стверджує, що відповідач зобов'язаний був оплатити роботи 07.03.2018, оскільки дата підписання акт вводу в експлуатацію за Договором є 07.02.2018. В той час як відповідач вказує, що перебіг строку здійснення остаточних розрахунків за договором не настав, оскільки позивачем не надано доказів підписання сторонами актів приймання об'єктів в експлуатацію.

Однак, з аналізу пункту 4.5 Договору вбачається, що розрахунок не проводиться саме до усунення підрядником зауважень замовника.

Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Таким чином, з наведених норм та умов Договору вбачається, що підписання сторонами акту приймання об'єкту в експлуатацію є відкладальною умовою у разі наявності претензій замовника щодо виконаних робіт.

Водночас, будь-яких доказів наявності зауважень замовника щодо робіт, матеріали справи не містять, а сторонами не наведено, що зокрема підтверджується підписаними сторонами актами форми КБ-2в та довідками КБ-3, копія яких наявні в матеріалах справи.

Відтак, у даному випадку підписання сторонами акту приймання об'єкту в експлуатацію (за наявності підписаних сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт форми КБ-2в) не є відкладальною умовою в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, тому наявність або відсутність акту не звільняє відповідача від обов'язку сплатити вартість фактично виконаних підрядником та (як було встановлено судом) прийнятих замовником робіт, а отже, враховуючи відсутність зауважень щодо виконаних за Договором робіт, строк оплати за договором обраховується саме від моменту підписання сторонами акта КБ-2в та довідки КБ-3.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем не надано суду доказів оплати в повному обсязі виконаних позивачем згідно Договору робіт.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В матеріалах справи наявний лист Публічного акціонерного товариства "Київенерго" №42АУ/202/2421 від 20.12.2018, в якому відповідач визнає, що станом на 01.12.2018 за ним обліковується заборгованість з оплати виконаних робіт за Договором, проте вказує, що у нього відсутні кошти на банківських рахунках, а тому пропонує Товариству з обмеженою відповідальністю «НіК» в рахунок погашення заборгованості демонтувати та забрати ВОТЕ і модеми вартістю, еквівалентною заборгованості.

Водночас, відсутність у відповідача коштів не виправдовує бездіяльність боржника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

З огляду на наведене суд прийшов до висновку, що відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нік» в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» суми основного боргу у розмірі 189 527,86 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 4003,45 грн. та інфляційних втрат у розмірі 9 232,21 грн.

За приписами статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснивши перерахунок заявлених позивачем до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, дійшов до висновку про правомірність стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 4 003,45 грн. та інфляційних втрат у розмірі 9 232,21 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 31; ідентифікаційний код: 00131305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нік» (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, б. 34, кімн. 202; ідентифікаційний код: 31305795) заборгованість в розмірі 189 527 (сто вісімдесят дев'ять тисяч п'ятсот двадцять сім) грн. 86 коп., 3% річних в розмірі 4 003 (чотири тисячі три) грн. 45 коп., інфляційні втрати в розмірі 9 232 (дев'ять тисяч двісті тридцять дві) грн. 21 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 041 (три тисячі сорок одна) грн. 45 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 05.03.2019.

Суддя О.А. Грєхова