Рішення № 80233790, 21.02.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.02.2019Справа № 910/15231/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Чемпіон" (м. Київ)

до Державного підприємства "Сетам" (м. Київ)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

1. Приватне акціонерне товариство "Автомобільна компанія "Укртранс" (м. Київ)

2. Відділ примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби міністерства юстиції України (м. Київ)

про визнання правочину недійсним та стягнення 1.186.593,00 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Саліхов О.О.

від відповідача: не з'явився

від третіх осіб: 1. не з'явився

2. не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Чемпіон" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Сетам" про:

- визнання недійсним правочину від 04.05.18. з перерахування ТОВ "Сервіс-Чемпіон" грошових коштів в розмірі 1.186.593,00 грн. на розрахунковий рахунок ДП "Сетам" в якості гарантійного внеску;

- стягнення з ДП "Сетам" на користь ТОВ "Сервіс-Чемпіон" 1.186.593,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що правочин щодо сплати гарантійного внеску в розмірі 1.186.593,00 грн. вчинено директором позивача з перевищенням повноважень і вказаний правочин загальними зборами учасників Товариства не затверджувався і не узгоджувався, натомість директор Товариства був повністю обізнаний про заборону йому укладати правочини без відповідного рішення загальних зборів і діяв в порушення рішення загальних зборів учасників Товариства №19/08-13 від 19.08.13. про обмеження його повноважень; вказує, що ДП "Сетам" повинен був пересвідчитись у наявності у директора позивача повноважень на вчинення відповідних дій; вважає, що гарантійний внесок не є завдатком, а тому підлягає поверненню позивачеві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.18. відкрито провадження у справі № 910/15231/18, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Автомобільна компанія "Укртранс", Відділ примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; призначено підготовче засідання на 13.12.18., встановлено учасникам судового процесу строки на подання відзиву, заперечень на відзив, додаткових письмових пояснень, клопотань, заяв.

У судове засідання 13.12.18. представники відповідача та третіх осіб не з'явилися, про причини неявки не повідомили. Відповідач та третя особа-2 були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення. Третій особі-1 ухвала суду про порушення провадження у справі направлялася на адресу місцезнаходження, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак була повернута поштовим відділенням з відміткою "вибув".

13.12.18. судом без виходу до нарадчої кімнати на підставі ч. 2 ст. 183 ГПК України постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання до 15.01.19.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 13.12.18. повідомлено відповідача та третіх осіб про час та місце розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.18. відзив Державного підприємства "Сетам" № б/н від б/д повернуто відповідачу без розгляду.

15.01.19. судом без виходу до нарадчої кімнати на підставі ст. 177 ГПК України постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів та на підставі ст. 183 ГПК України оголошено перерву в підготовчому засіданні до 31.01.19.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 15.01.18. повідомлено третіх осіб про час та місце розгляду справи.

15.01.19. до суду надійшов відзив Державного підприємства "Сетам" в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що до правочину, укладеному в результаті проведення електронних торгів, прирівнюється акт державного чи приватного виконавця про проведені електронні торги, а також свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом, натомість сплата гарантійного внеску вважатися правочином не може; ДП "Сетам" не знало і не могло знати про обмеження повноважень директора, оскільки відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не містять застережень щодо обмеження повноважень директора позивача; гарантійний внесок відповідно до Порядку реалізації арештованого майна є завдатком, який не повертається у випадку несплати переможцем електронних торгів всієї суми за придбаний об'єкт, що і мало місце у цій справі.

Разом із відзивом відповідачем подана заява про поновлення процесуального строку для надання відзиву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.19. поновлено Державному підприємству "Сетам" процесуальний строк для подачі письмового відзиву на позовну заяву та прийнято поданий відзив до розгляду.

15.01.19. відповідачем також подано письмові пояснення у справі № б/н від б/д, які ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.19. повернуто Державному підприємству "Сетам" без розгляду.

У судовому засіданні 31.01.19. суд без виходу до нарадчої кімнати на підставі п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 21.02.19.

У судове засідання 21.02.19. представники відповідача і третіх осіб не з'явилися, про причини неявки не повідомили.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 202 ГПК України). Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).

Представник Державного підприємство "Сетам" був повідомлений про судове засідання, призначене на 21.12.19., про що свідчить його підпис у розписці від 31.01.19. Відділ примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби міністерства юстиції України був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Приватне акціонерне товариство "Автомобільна компанія "Укртранс" повідомлялося про розгляд справи за адресою, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак поштові відправлення були повернуті відділенням поштового зв'язку з відміткою "вибув". Відомостей про зміну свого місцезнаходження третя особа-1 суду не надавала.

При розгляді справи по суті у судовому засіданні 21.02.2019 судом було заслухано вступне слово позивача, з'ясовано обставини справи та досліджено докази відповідно до ст.ст. 208-210 ГПК України, після чого суд перейшов до судових дебатів (ст.ст. 217, 218 ГПК України).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 21.02.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до розділу VIII Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Чемпіон", затвердженого зборами учасників товариства від 15.07.13. (протокол №38), вищим органом управління Товариством є збори учасників в особі одного учасника Товариства.

Пунктом 14 абзацу 4 розділу VIII Статуту Товариства передбачено, що загальні збори учасників Товариства здійснюють затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує 1.000.000,00 грн.

Згідно із абз. 12-14 розділу VIII Статуту Товариства поточне керівництво діяльністю Товариства здійснюється директором, який діє самостійно, виходячи зі своїх повноважень на підставі установчих документів. Директор товариства вирішує всі питання діяльності Товариства крім тих, що входять до виключної компетенції зборів учасників Товариства. Директор підзвітний зборам учасників Товариства.

Рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Чемпіон", оформлених протоколом №19/08-13 від 19.08.13., визначено, що будь-які правочини, зобов'язання та інші платежі на суму 1 млн. грн. і більше для мети господарської діяльності Товариства вважаються такими, що можуть істотно вплинути на фінансово-господарський та економічний стан підприємства, а тому рішення про їх укладення належить до виключної компетенції Загальних зборів учасників Товариства. У зв'язку із цим заборонено Директорові Товариства: самостійно, без окремого рішення Загальних зборів Товариства укладати договори, вчиняти правочини на суму 1.000.000 (один мільйон) гривень і більше; самостійно, без окремого рішення Загальних зборів Товариства приймати участь в будь-яких торгах, аукціонах, біржах, тендерах та здійснювати перерахунок грошових коштів з метою участі в них. При цьому рішення щодо участі Товариства в тендерах, аукціонах, біржах, торгах та рішення щодо укладення будь-яких правочинів, взяття на Товариство зобов'язань чи здійснення платежів для участі в будь-яких торгах, аукціонах, біржах, тендерах приймається (узгоджуються та затверджується) Загальними зборами учасників Товариства, що, відповідно, передує участі Товариства в тендерах, аукціонах, біржах, торгах та укладенню правочинів від імені Товариства.

07.05.18. у системі електронних торгів арештованим майном відбулись електронні торги за лотом №273507 - іпотека: комплекс будівель автомобільно-транспортного підприємства, загальною площею 4.211.60 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Народного Ополчення № 25 (літери А, Б, В, Г, Д), за результатами яких відповідно до протоколу проведення електронних торгів №331298 переможцем стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Чемпіон", яке запропонувало найвищу цінову пропозицію. Відповідно до вказаного протоколу суму у розмірі 37.199.690,55 грн. необхідно було сплатити до 22.05.18.

З метою участі у аукціоні 04.05.18. позивач перерахував гарантійний внесок в розмірі 1.186.593,00 грн. на поточний рахунок Державного підприємства "Сетам".

14.05.18. загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Чемпіон" прийняті рішення, оформлені протоколом №14/05-18, якими:

- визнано дії Директора Товариства щодо участі в електронних торгах від 07.05.18. та перерахування грошових коштів в розмірі 1.186.593,00 грн. ДП "Сетам" протиправними, такими, що порушують права та інтереси учасників Товариства, суперечать меті господарської та фінансової діяльності Товариства;

- у зв'язку з порушенням Директором Товариства положень Статуту Товариства та Рішення Загальних зборів учасників Товариства №19/08-13 від 19.08.13. - звернутися від імені Товариства до суду з метою повернення на розрахунковий рахунок Товариства незаконно перерахованих ДП "Сетам" грошових коштів у розмірі 1.186.593,00 грн.

Також 22.05.18. загальними зборами учасників Товариства прийнято рішенням, оформлене протоколом №22/05-18, яким підтверджено, що загальні збори не надавали і не надають згоди на участь Товариства у вказаних торгах, не схвалюють та не погоджують перерахування грошових коштів в розмірі 1.186.593,00 грн. ДП "СЕТАМ", що здійснено Директором Товариства з перевищенням своїх повноважень всупереч інтересам Товариства та фінансово-господарським цілям, які ставить перед собою Товариство, у зв'язку із чим зобов'язано Директора Товариства вчинити всі дії, спрямовані на повернення грошових коштів, в тому числі здійснити досудове врегулювання спору, порушити відповідні судові провадження для повернення грошових коштів, перерахованих на розрахунковий рахунок ДП "СЕТАМ", або інші рахунки осіб, що пов'язано з участю Товариства в торгах, рішення про участь в яких Загальні збори учасників Товариства не приймали; зобов'язати Директора Товариства видати відповідну довіреність від імені Товариства на Саліхова О.О., ОСОБА_3, ОСОБА_4 з усіма повноваженням без обмежень щодо порушення судового провадження та участі в ньому для захисту порушених прав та законних інтересів Товариства; у випадку невиконання Директором Товариства цього Рішення загальних зборів учасників Товариства, звільнити Директора Товариства з займаної ним посади.

Листом від 23.05.18. №20.1/53668175/25 відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повідомив ДП "СЕТАМ" про не надходження коштів в сумі 37.199.690,55 грн. від переможця електронних торгів (учасник №6) за придбання лоту № 273507 згідно з протоколом від 07.05.18. №331298, що повинні були бути сплачені у строк до 22.05.18. Як наслідок організатором торгів сформовано протокол проведення електронних торгів №338205 від 11.06.18. про те, що торги не відбулися у зв'язку із відмовою від сплати належної грошової суми.

Посилаючись на те, що сплата 04.05.18. гарантійного внеску в розмірі 1.186.593,00 грн. для участі в аукціоні вчинена директором товариства з перевищенням його повноважень та без відповідного рішення загальних зборів учасників товариства, позивач звернувся із позовом до суду у цій справі про визнання недійсним правочину від 04.05.18. з перерахування грошових коштів в розмірі 1.186.593,00 грн. в якості гарантійного внеску та стягнення з відповідача 1.186.593,00 грн.

Статтею 650 ЦК України визначено такий спосіб реалізації майна, як укладення договорів на біржах, аукціонах (торгах), конкурсах, особливості укладення яких встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Згідно із ч. 4 ст. 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Порядок і особливості продажу арештованого майна на електронних торгах визначені Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №2831/5 від 29.09.16. (далі - Порядок).

Аналіз правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та особливостей, передбачених законодавством щодо проведення прилюдних торгів, дають підстави для висновку, що складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

У пункті 1 розділу ХІ Порядку міститься перелік умов, згідно з якими прилюдні торги вважаються такими, що не відбулись, зокрема, у разі: відсутності учасників електронних торгів; несплати всіма учасниками, що надали цінові пропозиції й поетапно були визначені переможцями електронних торгів, належної грошової суми в строки, передбачені пунктом 1 розділу X цього Порядку; ненадходження від жодного учасника цінової пропозиції.

Матеріали справи свідчать, що позивач, визнаний переможцем електронних торгів за лотом №273507, що відбулися 07.05.18., повного розрахунку за придбане майно у строк, передбачений розділом Х Порядку не здійснив, акт про проведення прилюдних торгів в матеріалах справи відсутній, а отже договірні відносини купівлі-продажу майна на цих торгах з позивачем не були оформлені, тому такий правочин є неукладеним.

Правові наслідки вчинення дій на виконання неукладеного правочину визначаються законодавством.

Відповідно до п. 1 розділу 1 Порядку гарантійний внесок - це грошова сума, що зарахована на рахунок організатора електронних торгів, яку за одним лотом сплачує учасник електронних торгів, крім випадків, передбачених цим Порядком, у розмірі 5%, виходячи зі стартової ціни лота, та є завдатком зі сплати винагороди організатору електронних торгів за надані ним послуги з реалізації майна.

Згідно із ст. 46 Закону України "Про іпотеку" переможець прилюдних торгів протягом десяти робочих днів з дня підписання протоколу перераховує кошти за придбане на торгах майно на зазначений у протоколі банківський рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Гарантійний внесок, сплачений покупцем до початку прилюдних торгів, зараховується до ціни продажу. Іншим учасникам внесена сума повертається протягом трьох робочих днів з дня закінчення прилюдних торгів. Гарантійний внесок також підлягає поверненню, якщо торги не відбулися.

Якщо покупець не внесе всієї належної до сплати суми в десятиденний строк, гарантійний внесок йому не повертається, а наступний учасник, що запропонував найвищу ціну, не нижчу за початкову ціну продажу, оголошується переможцем прилюдних торгів. За його відсутності або відмови прилюдні торги оголошуються такими, що не відбулися. Гарантійний внесок не повертається також учаснику торгів, який став переможцем торгів, але відмовився підписати протокол.

Пунктом 3 розділу Х Порядку визначено, що гарантійний внесок не повертається учаснику, який був визнаний переможцем електронних торгів, але не вніс усієї належної грошової суми в строки, передбачені пунктом 1 цього розділу, або не підписав та не надіслав протокол з продажу предмета іпотеки у строки, передбачені пунктом 2 розділу VIІ цього Порядку.

Враховуючи особливості реалізації предмету іпотеки на електронних торгах, що визначені вищенаведеними нормами законодавства, доводи позивача про правову природу гарантійного внеску і можливість його повернення учаснику є помилковими, оскільки правовим наслідком невнесення переможцем торгів усієї належної грошової суми у визначені строки є, зокрема те, що гарантійний внесок йому не повертається. Твердження позивача про те, що Порядок реалізації арештованого майна в частині визначення гарантійного внеску як завдатку суперечить положенням ЦК України суд вважає необґрунтованими з огляду на положення ст.ст. 650, 656 ЦК України, згідно із якими особливості укладання договорів на аукціонах встановлюються відповідними актами цивільного законодавства, та положення ст. 46 Закону України "Про іпотеку", яким безпосередньо визначені правові наслідки несплати коштів за придбане на торгах майно.

Правова позиція щодо неможливості повернення переможцю торгів гарантійного викладена КГС у складі ВС, зокрема у постановах від 18.10.18. у справі №903/145/18, від 24.01.18. у справі №910/8052/17.

Стосовно посилань позивача про сплату директором товариства гарантійного внеску для участі в аукціоні з перевищенням його повноважень суд зазначає таке.

Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 ЦК України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ч. 1 ст. 92 ЦК України).

Правочини юридична особа також вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи статті 237 ЦК України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.

Як визначено ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину

На захист прав третіх осіб, які вступають у правовідносини з юридичними особами, в тому числі укладають з юридичними особами договори різних видів, частиною третьою статті 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Таким чином, частина третя статті 92 ЦК України встановлює виняток із загального правила щодо визначення правових наслідків вчинення правочину представником з перевищенням повноважень (статті 203, 241 ЦК України). Для третьої особи, яка уклала з юридичною особою договір, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи загалом не мають юридичної сили, хоча б відповідні обмеження й існували на момент укладення договору.

Таке обмеження повноважень набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність в органу юридичної особи чи її представника необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. Тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці третьої особи несе юридична особа.

З огляду на приписи статей 92, 237 - 239, 241 ЦК України для визнання недійсним договору, укладеного юридичною особою з третьою особою, з підстави порушення установленого обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи, не має самостійного юридичного значення факт перевищення повноважень органом чи особою, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, як і сам по собі факт скасування довіреності представнику, який у період її чинності здійснював свої права та виконував обов'язки за цією довіреністю.

Такий договір може бути визнаний недійсним із зазначених підстав у тому разі, якщо буде встановлено, що сама третя особа, контрагент юридичної особи за договором, діяла недобросовісно і нерозумно. Тобто третя особа знала або за всіма обставинами, проявивши розумну обачність, не могла не знати про обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи чи про припинення дії довіреності, виданої представнику юридичної особи, який укладає договір від її імені.

Таким чином, для визнання недійсним договору з тієї підстави, що його було укладено представником юридичної особи з перевищенням повноважень, необхідно встановити, по-перше, наявність підтверджених належними і допустимими доказами обставин, які свідчать про те, що контрагент такої юридичної особи діяв недобросовісно або нерозумно. При цьому тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці контрагента за договором несе юридична особа. По-друге, дії сторін такого договору мають свідчити про відсутність реального наміру його укладення і виконання.

Наведена правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.18. у справі №668/13907/13-ц.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом з тим, закон не установлює виключного переліку обставин, які свідчать про недобросовісність чи нерозумність дій третьої особи у відносинах із юридичною особою.

Як свідчать матеріали справи, обмеження повноважень директора товариства на вчинення правочинів на суму 1.000.000 (один мільйон) гривень і більше; самостійно, без окремого рішення Загальних зборів Товариства приймати участь в будь-яких торгах, аукціонах, біржах, тендерах та здійснювати перерахунок грошових коштів з метою участі в них, а також необхідність попереднього рішення загальних зборів учасників Товариства містилися у рішенні загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Чемпіон", оформлених протоколом №19/08-13 від 19.08.13., яке є внутрішнім документом Товариства. Статут товариства, натомість, не містив положень, які б встановлювали такі обмеження компетенції директора, та передбачав лише затвердження загальними зборами учасників Товариства договорів (угод), укладених на суму, що перевищує 1.000.000,00 грн.

При цьому, механізм захисту Товариства і третіх осіб від дій виконавчого органу товариства з перевищенням повноважень передбачений, зокрема Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", стаття 9 якого передбачає включення до Єдиного державного реєстру відомостей про органи управління юридичної особи, відомості про керівника юридичної особи, інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо, дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Дані Єдиного державного реєстру про Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Чемпіон" не містять відомостей про наявність у виконавчого органу товариства обмежень щодо представництва юридичної особи. При цьому відповідно до ст. 10 цього закону, якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Доказів того, що позивач був обізнаний про наявність обмежень повноважень директора товариства або міг дізнатися про них, проявивши розумну обачність, позивачем не надано і матеріалами справи не підтверджено.

Це також підтверджується особливостями участі юридичних осіб у реалізації арештованого майна на електронних торгах, які передбачають проходження процедури реєстрації учасника на Веб-сайті, подачу ним заявки на участь в електронних торгах та сплату гарантійного внеску на рахунок Організатора. З метою реєстрації через Веб-сайт заявник надає такі дані: для уповноваженого представника юридичної особи: найменування юридичної особи; код за ЄДРПОУ; прізвище, ім'я та по батькові (за наявності останнього) представника юридичної особи; адресу електронної пошти уповноваженої особи для надсилання повідомлень Системою та Організатором; номер контактного телефону уповноваженої особи; логін та пароль (п.п. 2, 3 Порядку). Порядком реалізації арештованого майна не передбачено права організатора торгів вимагати подання статуту чи іншого документа для підтвердження відсутності обмежень повноважень виконавчого органу учасника торгів.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Всупереч обов'язку доказування позивач не надав доказів та не навів переконливих обставини, які б свідчили про те, що відповідач, приймаючи гарантійний внесок від позивача діяв недобросовісно та нерозумно і міг знати про обмеження повноважень директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Чемпіон".

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 05.03.2019

Суддя Т.М. Ващенко