Ухвала суду № 80233496, 05.03.2019, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

____________

______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"05" березня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/194/19

Господарський суд Житомирської області у складі судді Соловей Л.А.,

перевіривши матеріали позовної заяви

Товариства з обмеженою відповідальністю "Стоун Про" (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива-Коростишів" (с.Слобідка Коростишівського району Житомирської області)

про визнання відсутнім права користування надрами,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стоун Про" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про визнання відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектика-Коростишів" права на користування надрами на підставі спеціального дозволу №3344 від 11.09.08 на родовищі (ділянка) Слобідська-1, розташованому у Житомирській області, Коростишівському районі, 2,0км на південь від с.Слобідка, площею 8,20га, в період з 26.09.18 по дату звернення позивача до суду з цим позовом.

До позовних матеріалів позивачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору до моменту ухвалення рішення суду у справі.

Розглянувши клопотання позивача від 27.02.19 про відстрочення сплати судового збору, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Тобто, особа, яка заявляє відповідне клопотання (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому обґрунтування пов'язаних з цим обставин та подання доказів, котрі свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на зацікавлену сторону.

Тобто, відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком, а обґрунтування пов'язаних з цим обставин та подання доказів, які свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на зацікавлену особу.

Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що свідчить про те, що позивачі під час подання позову є рівними та на них покладається обов'язок щодо сплати судового збору за розгляд у суді позовних заяв.

Однак позивачем до клопотання не долучено доказів в підтвердження його майнового стану станом на дату звернення до суду 27.02.19, який суд враховує при вирішенні питання про відстрочення сплати судового збору, не подано доказів на підтвердження недостатності або відсутності коштів та не доведено суду винятковості обставин, що унеможливлюють сплату судового збору.

Також, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що під час розгляду справи в господарському суді у нього буде реальна можливість сплатити необхідну суму судового збору.

За таких обставин, в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 01.01.19 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1921,00грн.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимогу немайнового характеру про визнання відсутнім права користування надрами.

Таким чином, позивачу у даному спорі слід сплатити судовий збір у розмірі 1921,00грн. Однак позивач не надав платіжного доручення або квитанції про сплату судового збору.

За наведених обставин, позивачем не дотримано вимоги п.2 ч.1 ст.164, Господарського процесуального кодексу України щодо сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Крім того, приписами ч.2 ст.162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатись до суду в інтересах іншої особи.

Частиною 5 ст.164 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Відповідно до ч.4 ст.60 Господарського процесуального кодексу України, повноваження адвоката як представника підтверджується довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Частиною 1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно з частиною другою статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги; ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката; Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36, зі змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 27 травня 2017 року № 151 (далі - Положення), ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Згідно з пунктом 14 Положення про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній, або керівник адвокатського об'єднання (бюро) зобов'язані вказати на звороті ордера.

Зазначена норма узгоджується з імперативною вимогою частини четвертої статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", положеннями статей 237, 240 ЦК України, що спрямовані на забезпечення інтересів особи, яка прийняла рішення брати участь у судовому процесі через представника, гарантування захисту її інтересів цим представником в межах наданих йому повноважень, що забезпечує справедливе і ефективне судочинство.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що, по-перше, повноваження представника, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналами (належним чином завіреними копіями) ордеру, виданого на ведення справи в суді, або довіреності; по-друге, ордер, на відміну від довіреності, не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату.

Подана до суду позовна заява підписана від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Стоун Про" представником - адвокатом Срібняком В.С.

На підтвердження своїх повноважень до позовної заяви додано завірену копію ордера на надання правової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Стоун Про" від 26.09.18 серія КС №112856, в якому зазначено, що підставою його видачі є договір про надання правової допомоги/ доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги №12 від 26.09.18.

Однак позовні матеріали не містять відповідного договору або доручення, які б підтверджували рішення Товариства з обмеженою відповідальністю "Стоун Про" реалізувати своє право на подання позовної заяви не самостійно, а через представника, та, відповідно, обсяг повноважень, наданий такому представнику.

Слід також зазначити, що повноваження адвоката, зокрема, в даному випадку щодо підписання позовної заяви, повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно об'єму наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі.

З урахуванням встановлених недоліків, на підставі ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків, шляхом надання до суду належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі та доказів на підтвердження повноважень адвоката Срібняка В.С. представляти інтереси позивача з правом підпису позовної заяви.

Суд звертає увагу позивача на те, що приписами ч. 3, 4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст.176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Стоун Про" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2. Позовну заяву залишити без руху.

3. Товариству з обмеженою відповідальністю "Стоун Про" протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, шляхом подання заяви про усунення недоліків з додатками (за наявності) та доказами надіслання їх копій іншим сторонам листом з описом вкладення.

4. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Стоун Про" , що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі що звернулась з позовною заявою на підставі ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Соловей Л.А.

1 до матеріалів позовної заяви;

2- позивачу (рек. з повід)

3- адвокат Срібняк В.С. (АДРЕСА_1) (рек. з повід)