Рішення № 80233355, 05.03.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2019м. ДніпроСправа № 904/16/19Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко І.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників справу

за позовом ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "НАУКОВО - ВИРОБНИЧЕ ОБ’ЄДНАННЯ "ПАВЛОГРАДСЬКИЙ ХІМІЧНИЙ ЗАВОД"

до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ПАВЛОГРАДСЬКЕ ВИРОБНИЧЕ УПРАВЛІННЯ ВОДОПРОВІДНО - КАНАЛІЗАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСТВА" ПАВЛОГРАДСЬКОЇ ОСОБА_1

про стягнення 87729,30грн., з яких 16416,21грн. трьох відсотків річних та 71309,09грн. інфляційних втрат (договір №629702 від 16.07.2002 на транспортування води та приймання стічних вод)

Представники: справу розглянуто без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "НАУКОВО - ВИРОБНИЧЕ ОБ’ЄДНАННЯ "ПАВЛОГРАДСЬКИЙ ХІМІЧНИЙ ЗАВОД" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ПАВЛОГРАДСЬКЕ ВИРОБНИЧЕ УПРАВЛІННЯ ВОДОПРОВІДНО - КАНАЛІЗАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСТВА" ПАВЛОГРАДСЬКОЇ ОСОБА_1 (далі - відповідач) в якій просить суд стягнути 87729,30грн., з яких 16416,21грн. трьох відсотків річних та 71309,09грн. інфляційних втрат (договір №629702 від 16.07.2002 на транспортування води та приймання стічних вод).

Короткий зміст позовних вимог та узагальнення її доводів.

Між сторонами укладено договір №629702 від 16.07.2002 про надання послуг з транспортування питної води та приймання стічних вод від відповідача на очисні споруди позивача.

В результаті неналежного виконання з боку відповідача взятих за договором зобов'язань у останнього виникла заборгованість, у зв'язку з чим позивач звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2005 по справі №28/27 позовні вимоги задоволено частково; з відповідача стягнуто 182402,33грн. основного боргу; 7592,45грн. пені; 4272,17грн. трьох відсотків річних; 6150,15грн. інфляційних втрат; 2004,16грн. державного мита та 113,70грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення решти суми пені, а саме 7592,46грн. пені відмовлено.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2005 по справі №28/27 набрало законної сили.

10.01.2006 позивач направив на примусове виконання до підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Дніпропетровського обласного управління юстиції наказ Господарського суду Дніпропетровської області №28/27 від 10.01.2006.

Станом на 29.12.2018 заборгованість присуджена за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2005 по справі №28/27 не є погашеною, у зв'язку чим позивач донарахував три відсотки річних у сумі 16416,21грн. за період з 30.12.2015 по 29.12.2018 та 71309,09грн. інфляційних втрат за період з січня 2016 року по листопад 2018 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2019 для розгляду справи №904/16/19 визначено суддю Петренка Ігоря Васильовича.

Ухвалою від 08.01.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Сторін повідомлено, що процесуальні дії вчиняються протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, а саме по 07.02.2019.

Щодо доказів отримання учасниками процесу ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

Позивач ухвалу від 08.01.2019 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі отримав 15.01.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 18.01.2019.

Відповідач ухвалу від 08.01.2019 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі отримав 15.01.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 18.01.2019.

В ухвалі від 08.01.2019 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі відповідачу роз'яснено, що відповідно до статті 178 Господарського процесуального кодексу України, він має право надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, в строк протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (з урахуванням поштового перебігу).

Отже, строк для подачі відзиву сплив 30.01.2019.

Станом на 05.03.2019 відзив на позов не надано.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, беручи до уваги, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а є результатом оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, і кожному доказу окремо, який міститься у справі, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крім вказаного, одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (пункт 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/1427 від 18.11.2003 "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою №48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою №28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Відтак, приймаючи рішення зі спору у справі №904/28/27 господарський суд взяв до уваги обставини встановлені рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2005 по справі №28/27, яке вступило в законну дію, а саме:

"Між Державним об’єднанням „Науково-виробничого об’єднання Павлоградський хімічний завод” м. Павлоград та Комунальним підприємством „Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” м. Павлоград укладено договір №629702 від 16.07.2002 на послуги з транспортування питної води і прийому стічних вод.

Назва позивача згідно доручення Президента України від 24.12.2002 №7/3-5696 та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.06.2003 № 313-рцті наказу НКАУ від 09.07.2003 змінена на Державне підприємство „Науково-виробничого об’єднання Павлоградський хімічний завод”.

Відповідно до договору позивач взяв на себе зобов’язання надавати відповідачу послуги з транспортування питної води і приймання стічних вод, а відповідач, у свою чергу, зобов’язався користуватися послугами і оплачувати одержані послуги згідно умов договору.

Так, на підставі вказаного договору, позивач протягом грудня 2004 року - червня 2005 року надавав відповідачеві послуги з транспортування питної води і приймання стічних вод, що підтверджується актами прийому передачі виконаних послуг.

Відповідно до п. 6.3 договору №629702 від 16.07.2002 кінцевий розрахунок за надані послуги проводиться не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим.

Відповідно до розрахунку заборгованості і акту звірки, борг відповідача по оплаті послуг з транспортування питної води і приймання стічних вод становить 182402грн.33коп.

Позивач направив відповідачу рахунки на оплату заборгованості, які залишились не оплачені.

23.08.2005 позивач направив претензію №25/247-20, яку відповідач залишив без відповіді.

Доказів погашення боргу на час розгляду справи відповідачем не надано."

Доказів оплати послуг в сумі 182402,33грн. відповідач не надав.

Відтак, позиція позивача про донарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат є обґрунтованою.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував три відсотки річних у загальному розмірі 16416,21грн. за період з 30.12.2015 по 29.12.2018.

Відповідач контррозрахунок трьох відсотків річних не надав, проти стягнення заявленої позивачем суми заперечив.

Господарський суд перевірив розрахунок трьох відсотків річних та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.

Позивач нарахував інфляційні втрати у загальному розмірі 71309,09грн. за період з січня 2016 року по листопад 2018 року.

Відповідач контррозрахунок інфляційних втрат не надав, проти стягнення заявленої позивачем суми заперечив.

Господарський суд перевірив розрахунок інфляційних втрат здійснений позивачем та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.

Судові витрати. З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 1762,00грн. покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 254, 256-259, пунктом 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "НАУКОВО - ВИРОБНИЧЕ ОБ’ЄДНАННЯ "ПАВЛОГРАДСЬКИЙ ХІМІЧНИЙ ЗАВОД" (51400, Дніпропетровська обл., місто Павлоград, ЗАВОДСЬКА, будинок 44; ідентифікаційний код 14310112) до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ПАВЛОГРАДСЬКЕ ВИРОБНИЧЕ УПРАВЛІННЯ ВОДОПРОВІДНО - КАНАЛІЗАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСТВА" ПАВЛОГРАДСЬКОЇ ОСОБА_1 (51400, Дніпропетровська обл., місто Павлоград, ВУЛИЦЯ ДНІПРОВСЬКА, будинок 41-А; ідентифікаційний код 03341345) про стягнення 87729,30грн., з яких 16416,21грн. трьох відсотків річних та 71309,09грн. інфляційних втрат (договір №629702 від 16.07.2002 на транспортування води та приймання стічних вод) задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ПАВЛОГРАДСЬКЕ ВИРОБНИЧЕ УПРАВЛІННЯ ВОДОПРОВІДНО - КАНАЛІЗАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСТВА" ПАВЛОГРАДСЬКОЇ ОСОБА_1 (51400, Дніпропетровська обл., місто Павлоград, ВУЛИЦЯ ДНІПРОВСЬКА, будинок 41-А; ідентифікаційний код 03341345) на користь ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "НАУКОВО - ВИРОБНИЧЕ ОБ’ЄДНАННЯ "ПАВЛОГРАДСЬКИЙ ХІМІЧНИЙ ЗАВОД" (51400, Дніпропетровська обл., місто Павлоград, ЗАВОДСЬКА, будинок 44; ідентифікаційний код 14310112) 16416,21грн. (шістнадцять тисяч чотириста шістнадцять грн. 21 коп.) трьох відсотків річних; 71309,09грн. (сімдесят одна тисяча триста дев'ять грн. 09 коп.) інфляційних втрат; 1762,00грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дата підписання та складення повного судового рішення - 05.03.2019.

Суддя ОСОБА_2